Рішення № 75319981, 05.07.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Провадження № 2-а/522/1098/18 Справа № 522/7665/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2018 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – Бондар В.Я.;

за участі секретарі – Грищук В.О.;

розглянувши у порядку спрощеного провадження (з урахуванням особливостей встановлених ст.ст. 268-271, 286 КАС України) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до заступника начальника управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправними та скасування постанов про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

До суду 03 травня 2018 року звернулася ОСОБА_1 з позовною заявою до ОСОБА_3 державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання незаконною та скасування Постанови №196/18 від 12 квітня 2018 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 96 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 200 гривень; постанови №197/18 від 12 квітня 2018 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 12 ст. 96 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень; постанови №198/18 від 12 квітня 2018 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 13 ст. 96 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень. Позов обґрунтований тим, що проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті за адресою: АДРЕСА_1, без повідомлення Позивача про проведення позапланової перевірки, без отримання оригіналу або копії наказу про проведення перевірки, представнику позивача під час здійснення перевірки без надання копії будь-яких документів стосовно перевірки, представник позивача не відмовлявся від підписання акта про проведення перевірки, позивач був позбавлений можливості ознайомлюватись зі змістом складених документів для надання пояснень, заперечень тощо, а тому не може бути підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Також позивача не було повідомлено належним чином про дату, час та місце розгляду адміністративної справи.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим по справі було призначено суддю Бондаря В.Я.

Ухвалою від 08 травня 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху.

08 червня 2018 року Позивачем подано заяву про усунення недоліків.

Ухвалою від 12 червня 2018 року суддею Бондар В.Я. відкрито провадження по справі, розгляд справи призначено на 09 годину 00 хвилин 22 червня 2018 року.

У судовому засіданні 22 червня 2018 року представником позивача ОСОБА_4 було подано клопотання про заміну неналежного відповідача - ОСОБА_3 державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на належного відповідача - заступника начальника управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_2 та залучення у якості 3-ї особи без самостійних вимог на боці відповідача ОСОБА_3 державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради. Протокольної ухвалою (Протокол судового засіданні від 22 червня 2018 року) клопотання представника позивача було задоволено. З метою належного повідомлення заступника начальника управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_2 у судовому засіданні оголошено перерву до 05 липня 2018 року о 12 годині 00 хвилин.

У судове засідання 05 липня 2018 року сторони, та представник 3-ї особи не з’явились, належним чином повідомлялись про час та місце розгляду справи. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у його відсутність. Відповідач причини неявки суду не повідомив.

Від представника 3-ї особи ОСОБА_5 на електронну пошту суду надійшло клопотання про призначення розгляду справи на іншу дату. У якості обґрунтування було наведено те, що ОСОБА_3 державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради отримало Ухвалу суду від 12.06.2018 року з трьома повістками саме 21.06.2018 року, а копію позовної заяви та додатками до позову представник 3-ї особи отримав в приміщені суду саме 25.06.2018 року. Відповідно до ч. 5 ст. 162 КАС України термін для подання відзиву не може бути менше ніж п’ятнадцять днів з дня вручення ухвали з копіями позовної заяви з додатками (ч. 2 ст. 174 КАС України), строк подання відзиву спливає 10.07.2018 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 286 КАС України адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Ст. 268 КАС України передбачені особливості розгляду справ, визначених ст. 286 КАС України, а саме, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності кур’єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв’язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на вебпорталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Згідно ст. 269 КАС України у справах, визначених статтями ст. 286 КАС України, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив). Копії позовної заяви та доданих до неї документів направляються відповідачу й іншим учасникам справи на офіційну електронну адресу, а за її відсутності електронною поштою, якщо така відома суду, або надаються для ознайомлення в судовому засіданні.

Отже при розгляді вказаної категорії справ, на них не розповсюджується дія ч. 5 ст. 162 КАС України, на яку посилається представник відповідача як обґрунтування перенесення розгляду справи. Тому у задоволені клопотання представника відповідача про перенесення розгляду справи відмовлено.

У судове засідання 05 липня 2018 року відповідач та представник третьої особи у судове засідання не з'явилися, повідомлялися належним чином, причини неявки суду не повідомили. Представник позивача ОСОБА_4 звернулась через канцелярію суду з клопотанням про розгляд справи за відсутності позивача та її представника.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Головним спеціалістом інспекційного відділу № 1 ОСОБА_3 держаного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_6 проведено позаплановий захід державного нагляду за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт квартири АДРЕСА_2.

На підставі виявлених порушень ОСОБА_3 державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради 30 березня 2018 року складений припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил шляхом оформлення виконавчої документації у відповідності до вимог законодавства та державних будівельних норм в термін до 16 квітня 2018 року; набуття в установленому законом порядку права на виконання будівельних робіт за даною адресою або приведення самочинно реконструйованого об’єкту у відповідність до договору купівлі-продажу від 19.09.2017 року за №4-1476 в термін до 30 травня 2018 року; зупинення виконання будівельних робіт за даною адресою з 30 березня 2018 року.

30 березня 2018 року ОСОБА_3 державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради складено акт № 00036, протокол про адміністративні правопорушення за ч. 5 ст. 96 КУпАП, протокол про адміністративні правопорушення за ч. 13 ст. 96 КУпАП, протокол про адміністративні правопорушення за ч. 12 ст. 96 КУпАП.

12 квітня 2018 року виконуючим обов'язки начальника ОСОБА_3 державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_2 винесено постанову №196/18, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 96 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 200 гривень; постанову №197/18 від 12 квітня 2018 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 12 ст. 96 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень; постанову №198/18 від 12 квітня 2018 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 13 ст. 96 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень.

Згідно зі ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи чи інтереси.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України - органи державної влади та органи місцевого самоврядування їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ст. 9 Конституції України та Закону України "Про ратифікацію Конвенції" від 17.07.1997 року, Конвенція про захист прав людини та основних свобод та протокол до неї, є частиною національного законодавства України. Вимогами ст. 6 ЄКПЛ та ст. 2- 4 Протоколу № 7 до Конвенції, які застосовуються і при розгляді справ про адміністративне правопорушення, закріплено право особи на справедливий суд, що включає в себе право на доступ до матеріалів справи, право на захист та юридичну допомогу, право на надання доказів, проведення експертизи та залучення свідків, право бути повідомленим про час та місце слухання справи та присутнім при розгляді його справи судом. Та основне те, що особа має право бути негайно і детально проінформована зрозумілою для нього мовою компетентним органом державної влади про характер та причини обвинувачення, мати час і можливість, необхідні для підготовки свого захисту та захищати себе особисто чи використовувати захисника.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Відповідно частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, КАС Україні та в контексті Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

У Конституції України Україну проголошено демократичною, соціальною, правовою державою ( ст. 1) і визнано, що найвищою соціальною цінністю в Україні є людина , її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов'язком держави (ст. 3), права та свободи людини є невідчужуваними і непорушними ( ст. 21).

Відповідно до ст. 6, 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється, зокрема, органами державного архітектурно-будівельного контролю, до яких відносяться виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю міських рад, шляхом, в тому числі, контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, проектної документації, тощо.

Державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; залучати до проведення перевірок представників експертних організацій, фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій; здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото-, аудіо- та відеотехніки; тощо.

Згідно з п. 5, 7 «Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю», затвердженого 23 травня 2011 року Постановою Кабінету Міністрів України № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю та така перевірка може проводитися, зокрема, на підставі звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

Відповідно до п. 16, 17 «Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю», затвердженого 23 травня 2011 року Постановою Кабінету Міністрів України № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.

Позивач в позові зазначає, що її не було завчасно попереджено про проведення позапланової перевірки, під час проведення перевірки головним спеціалістом інспекційного відділу № 1 ОСОБА_3 державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_6 не було пред’явлено службового посвідчення, направлення на проведення позапланової перевірки, жодних документів, від підписання яких начебто відмовився представник позивача, на місці складено не було, про їх існування стало відомо лише 11 квітня 2018 року, тобто за один день до дня розгляду справи про адміністративне правопорушення. Позивач була позбавлена можливості ознайомлюватись зі змістом складених документів, надавати свої пояснення, заперечення тощо.

Протокол про адміністративні правопорушення відповідно до ч. 5 ст. 96 КУпАП, протокол про адміністративні правопорушення відповідно до ч. 13 ст. 96 КУпАП, протокол про адміністративні правопорушення відповідно до ч. 12 ст. 96 КУпАП були складені головним спеціалістом інспекційного відділу № 1 ОСОБА_3 державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_6 в приміщенні ОСОБА_3 державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підтвердження законності дій відповідачем у справі не надано жодного доказу, відзив також не надано.

Відповідач наділений повноваженнями проводити відео-фіксацію, аудіо-фіксацію процесу перевірки, може отримати від особи пояснення, може залучати представників експертних організацій, фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій, однак такі дії відповідач під час перевірки не вчинив.

Таким чином, відповідач твердження позивача не спростував, не встановив ким і коли проведені зафіксовані роботи, не скористався своїми правами під час перевірки та, як суб'єкт владних повноважень, не довів фактів виявлених порушень.

Щодо тверджень позивача про відсутність факту відмови від підписання акта під час проведення перевірки, не надання копії направлення на проведення перевірки, не надання йому на ознайомлення акту перевірки, суд вважає ці обставини також не спростованими відповідачем.

Позапланову перевірку було проведено на підставі пред'явленої фотокопії заяви представників Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Агро» (вх. № 01-8/156-вх від 21 березня 2018 року).

Із заяв, наданих уповноваженою особою Відповідача, вбачається вимога щодо проведення перевірки лише за адресою: АДРЕСА_1.

Проте, Позивач є власником двох квартир за даною адресою, №45 та №45/1.

На доступ до квартири 45/1 жодних вимог та документів надано не було, та такий доступ ОСОБА_7 не вимагався, а отже такий доступ не надавався, та посилання головного спеціаліста інспекційного відділу № 1 управління державного архітектурно-будівельного контролю ОМР ОСОБА_6 на порушення в цій квартирі є виключно припущеннями такої посадової особи та не підтверджені жодним чином.

Твердження про проведення будівельних робіт без будь-яких дозвільних документів не відповідає дійсності, так як жодних будівельних робіт в квартирі № 45 не проводилось, а як зазначено ОСОБА_7, виконувались оздоблювальні роботи з оштукатурення стін, а порушення, начебто зафіксовані уповноваженою особою, конструктивно належать до іншого об’єкту нерухомого майна, направлення на проведення перевірки у якому також не було надано уповноваженою особою Відповідача, більш того, на неї взагалі немає правових підстав.

Тобто в документах, складених головним спеціалістом інспекційного відділу № 1 управління державного архітектурно-будівельного контролю ОМР ОСОБА_6, спотворюються факти та безпідставно викладено в довільному порядку причинно-наслідковий зв'язок між подіями, що свідчить про неповне з'ясування обставин, викладених в протоколах, приписі та акті № 000336 від 30 березня 2018 року.

Відповідно до п. 7, 9, 21 «Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23 травня 2011 року, під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Суд звертає увагу, що у матеріалах справи відсутні докази вручення позивачу направлення на перевірку.

Також, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази належного інформування позивача про розгляд 12 квітня 2018 року справи про притягнення до адміністративної відповідальності.

Більш того, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази наявності у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5, 12, 13 ст. 96 КУпАП.

Враховуючи положення ст. 13 «Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23 травня 2011 року, які передбачають право позивача бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю, подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки, в спірних правовідносинах позивач був обмежений в своїх правах, а відповідач не надав доказів, які ці твердження позивача спростовують.

Про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності (ст. 254 КУпАП).

Згідно ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Матеріалами справи не підтверджується факт того, що під час складання протоколу позивачу або представнику позивача були роз'яснені права.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (ст. 268 КУпАП).

В матеріалах справи відсутні докази про своєчасне сповіщення позивача про місце і час розгляду справи.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 280 КУпАП).

Ч. 5 ст. 96 КУпАП передбачена відповідальність за виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинені щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1).

Водночас, п. 20 передбачено, що посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду, з'ясовує чи належить до її компетенції розгляд цієї справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності; чи сповіщено суб'єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи; чи витребувані необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання (за наявності) суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або інших осіб, що беруть участь у справі.

Крім того п. 21 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого Постановою КМ України від 06 квітня 1995 року N 244 Посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час розгляду справи зобов'язана з'ясувати, чи було вчинено правопорушення у сфері містобудівної діяльності, чи винний відповідний суб'єкт містобудування в його вчиненні, чи підлягає він притягненню до відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Але відповідач виніс постанови № 196/18, 197/18, 198/18 від 12 квітня 2018 року по справі про адміністративне правопорушення без врахування наведених вище обставин, а саме чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, чи сповіщено суб'єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи, чи витребувані необхідні додаткові матеріали, чи винний відповідний суб'єкт містобудування в його вчиненні, чи підлягає він притягненню до відповідальності.

У зв'язку з чим постанови по справі про адміністративне правопорушення № 196/18, 197/18, 198/18 від 12 квітня 2018 року підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Керуючись ст.ст. 19, 63 Конституції України, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», Законом України «Про архітектурну діяльність», Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою КМУ № 553 від 23.05.2011 року, ст.ст. 2-14, 19-20, 22, 72-77, 118, 192, ч. 3 ст. 194, ч. 9 ст. 205, ст.ст. 227-228, ч.4 ст.229, ст.ст. 241-246, 250, 268-272, 286, 294 КАС України, ст.ст. 9, 247, 280 КУпАП, суд,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до заступника начальника управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_2 до заступника начальника управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправними та скасування постанов про адміністративне правопорушення- задовольнити.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 12.04.2018 року № 197/18 заступника начальника управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_2,, якою громадянку ОСОБА_1 (АДРЕСА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) було визнано винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 12 ст. 96 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 12.04.2018 року № 198/18 заступника начальника управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_2,, якою громадянку ОСОБА_1 (АДРЕСА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) було визнано винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 13 ст. 96 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 12.04.2018 року № 196/18 заступника начальника управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_2,, якою громадянку ОСОБА_1 (АДРЕСА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) було визнано винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 96 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду через Приморський районний суд м. Одеси, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст складено 05.07.2018 р.

Суддя В.Я. Бондар

05.07.18