Рішення № 75319297, 09.07.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №760/2659/18

В справі № 760/28462/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/заочне/

09 липня 2018 року Солом"янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого- судді - Шереметьєвої Л.А.

за участю секретаря - Гак Г.М.

представника позивача - Резнік К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю « ВіДі -Страхування» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, суд

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом і просить стягнути з відповідача 21 497, 22 гр.в відшкодування шкоди.

Посилається в позові на те, що 25 червня 2015 року між ТДВ «СК «Віді - Страхування» та ОСОБА_3 був укладений Договір добровільного страхування наземного транспорту №CLAUa №0045, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству і пов'язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням транспортним засобом марки «Пежо» д.н.з. НОМЕР_1.

09 лютого 2016 року по вул. Солом?янській в м. Києві сталася дорожньо - транспортна пригода за участю автомобіля «Пежо» д.н.з. НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_3, та автомобіля НОМЕР_2, під кеурванням відповідача.

Постановою Солом'янського районного суду м. Києва відповідача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

01 квітня 2016 року до ТДВ «СК «Віді - Страхування» звернувся ОСОБА_3 з заявою про виплату страхового відшкодування, у зв'язку з чим 20 та 21 квітня 2016 року ТДВ «СК «Віді - Страхування» на підставі страхового акту №КР-011017 від 15 квітня 2016 року та розрахунку суми страхового відшкодування до нього, виходячи з рахунку №АВгС-0000198 від 31 березня 2016 року, наряду - замовлень №ВТПСА-022394 від 25 березня 2016 року, квитанції від 25 березня 2016 року, здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 22 604, 16 гр., що підтверджується платіжним дорученням №983 від 20 квітня 2016 року та відомістю підтверджених переказів №19078 від 21 квітня 2016 року.

Відповідно до наряду - замовлення №АВГСА - 000312 від 30 червня 2016 року вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Пежо» д.н.з. НОМЕР_1 склала 21 134, 34 гр.

У зв'язку з цим 27 вересня 2017 року ТОВ «Віді Авангард» повернуло на рахунок ТДВ «СК «Віді - Страхування» надлишково виплачене страхове відшкодування у розмірі 1 106, 94 гр.

Таким чином, загальна сума виплаченого страхового відшкодування складає 21 497, 22 гр.

У зв'язку з цим, 26 травня 2016 року, 21 вересня 2016 року, 21 жовтня 2016 року, 01 березня 2017 року та 21 серпня 2017 року відповідачу були направлені регресні вимоги, які останнім були залишені без відповіді та виконання.

Виходячи з цього, просить задовольнити позов.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі.

Проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечував.

Ухвалою судді від 12 січня 2018 року у справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ст. 178 ЦПК України відповідачу був наданий строк на подання відзиву на позовну заяву.

Станом на день ухвалення рішення у справі відповідач своїм правом не скористався, відзив на позову заяву не подав.

Крім того, відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином у порядку, визначеному ч. 1 ст. 130 ЦПК України.

Про причину неявки суд до відома не поставив.

Судові повістки, що направлялися на його адресу за зареєстрованим місцем проживання, поверталися до суду без вручення з відмітками поштового відділення про повернення в зв'язку з закінченням встановленого терміну зберігання.

Відповідно до ч. 3, 5, 8 ст. 128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання

У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Враховуючи вимоги даної норми закону суд вважає повідомлення відповідача про час розгляду справи належним.

Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Виходячи з цього, враховуючи думку представника позивача, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно ст. 980 кодексу предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані, в тому числі, з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування).

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування» страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договором майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Згідно ст. 4 Закону страхування транспортного засобу належить до майнового страхування.

За змістом п. 3 ст. 20 Закону при настанні страхового випадку страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Судом встановлено, що 09 лютого 2016 року в м. Києві по вул. Солом'янській, 1 сталася дорожньо - транспортна пригода за участю автомобіля марки «Пежо» д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_3 та автомобіля НОМЕР_3, під керуванням відповідача.

Внаслідок дорожньо - транспортної пригоди автомобілі зазнали механічних пошкоджень.

Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 01 березня 2016 року винним у вчиненні зазначеної ДТП визнано відповідача.

/ а.с. 12 /

Відповідно до ч.ч. 4,6 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

В пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» роз'яснено, що відповідно до частини четвертої статті 61 ЦПК при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, що набрав законної сили, або постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, цей вирок або постанова обов'язкові для суду лише з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Тому, розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи чи зі справи про адміністративне правопорушення, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування. Інші прийняті в рамках кримінальної справи чи справи про адміністративне правопорушення постанови оцінюються судом згідно з положеннями статті 212 ЦПК.

Такими чином, вина відповідача в дорожньо-транспортній пригоді доказуванню не підлягає.

Відповідно до Договору добровільного страхування наземних транспортних засобів №CLAUa №0045 від 25 червня 2015 року, укладеного з ОСОБА_3, предметом даного договору є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням транспортним засобом марки «Пежо» д.н.з. НОМЕР_1, строком дії з 28 червня 2015 року по 27 червня 2016 року.

Відповідно до зазначеного договору був застрахований автомобіль марки «Пежо» д.н.з. НОМЕР_1 в комплексі «повне Каско» з лімітом відповідальності в розмірі 300 000, 00 гр.

/ а.с. 3 - 9 /

01 квітня 2016 року ОСОБА_3 звернувся до позивача з заявою про виплату страхового відшкодування.

На підставі Страхового акта №КР - 011017 від 15 квітня 2016 року, розрахунку суми страхового відшкодування до страхового акту, рахунку №АВгС - 0000198 від 31 березня 2016 року, наряду - замовлення №ВТПСА - 022394 від 25 березня 2016 року позивачем було прийнято рішення про виплату потерпілій особі суми страхового відшкодування в розмірі 22 241, 28 гр.

Згідно з квитанцією від 25 березня 2016 року та Платіжним дорученням №983 від 20 квітня 2016 року потерпілому було виплачено страхове відшкодування в розмірі 22 604, 16 гр.

/ а.с. 13 - 20 /

Відповідно до наряду - замовлення №АВГСА-000312 від 30 червня 2016 року /акту виконаних робіт/, наданого ТОВ «Віді Авангард» вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Пежо» д.н.з. НОМЕР_1 склала 21 134, 34 гр.

У зв'язку з цим, ТОВ «Віді Авангар» повернуло ТДВ «СК «Віді - Страхування» надлишково виплачене страхове відшкодування у розмірі 1 106, 94 гр.

/а.с. 22; 23/

Відповідно до листа МТСБУ від 30 серпня 2017 року за вих. №7/2-28/21041 встановлено, що в центральній базі даних відсутня інформація про наявність договору обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного по відношенню до транспортного засобу відповідача.

Таким чином, цивільно - правова відповідальність відповідача станом на день здійснення дорожньо - транспортної пригоди не була застрахована.

/ а.с. 24 /

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Таким же чином врегульовано дане питання і в статті 27 Закону України « Про страхування».

Згідно з пунктом 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01 березня 2013року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки» при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття «регрес» та «суброгація». Наприклад, у випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов'язанні (заміна активного суб'єкта) зі збереженням самого зобов'язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов'язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається.

При цьому регрес регулюється загальними нормами цивільного права (зокрема, статтею 1191 ЦК), а також статтею 38 Закону № 1961-IV, а для суброгації відповідно до статті 993 ЦК і статті 27 Закону України «Про страхування» встановлено особливий правовий режим.

При суброгації перебіг строку позовної давності починає обчислюватися з моменту виникнення страхового випадку, а при регресі - з того моменту, коли страховик виплатив страхове відшкодування. Розмір страхового відшкодування визначається за правилами, встановленими у договорі страхування.

У порядку суброгації страховик може стягнути із завдавача шкоди лише ту суму, яку він сам виплатив страхувальнику.

Оскільки при суброгації відбувається заміна особи в зобов'язанні, тому з урахуванням положення статті 515 ЦК суброгація застосовується лише до майнового страхування.

Це відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у справі № 6-2809ц15, яка, з точки зору ст. 4 ст. 263 ЦПК України, має враховуватися судом.

Враховуючи викладене вище, виплату позивачем страхового відшкодування власнику пошкодженого транспортного засобу внаслідок ДТП за умовами укладеного з ним договору добровільного страхування, яка мала місце з вини відповідача, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачена ним сума судового збору при зверненні до суду.

Виходячи з цього суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 1 600, 00 гр. судового збору.

Керуючись ст.ст. 15,16 ЦК України, ст. 1166 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 259, 263 - 265, 268, 273, 274-279, 280-284 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 / ІНФОРМАЦІЯ_1, 03037 АДРЕСА_1 / на користь Товариства з додатковою відповідальністю «ВіДі - Страхування» / 03194 Київська обл., Києво - Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 56, ЄДРПОУ 35429675 / 21 134, 34 гр. в відшкодування шкоди та 1 600, 00 гр. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його отримання.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 16 липня 2018 року.

Суддя Л. А. Шереметьєва