Рішення № 75319292, 18.06.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2/760/2678/18

В справі № 760/18843/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2018 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Шереметьєвої Л.А.

за участю секретарів - Гак Г.М., Річенко М.В.

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача 2 - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю «Олга-Транс», 3-я особа: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про відшкодування шкоди, суд

В С Т А Н О В И В :

Позивач у листопаді 2016 року звернувся до суду з позовом і просив стягнути з відповідача ОСОБА_4 12 885, 87 гр. матеріальної шкоди, завданої йому пошкодженням транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце з вини відповідача.

Протокольною ухвалою суду від 26 грудня 2016 року до участі в справі був залучений співвідповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Олга-Транс».

Звертаючись до суду, позивач посилався на те, що 04 листопада 2013 року в м. Києві по вул. Лукашевича, 15А мала місце дорожньо - транспортна пригода, в якій був пошкоджений належний йому на праві власності автомобіль НОМЕР_1.

Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 25 листопада 2013 року винним у дорожньо-транспортній пригоді був визнаний відповідач ОСОБА_4, який керував автомобілем НОМЕР_2.

Цивільно - правова відповідальність відповідача ОСОБА_4 була застрахована згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ/7438115 у ПАТ «СК «ПЗУ Україна» від 07 червня 2012 року.

06 грудня 2013 року ним була подана заява про виплату страхового відшкодування, а також рахунок № 15939/00011941 від 06 листопада 2013 року, виданий ТОВ «НІКО-Україна», де обслуговується його автомобіль, згідно з яким вартість робіт по його відновленню склала 26 675, 52 гр.

Копія заяви від 07 листопада 2013 року з усіма додатками була також подана судовому експерту ОСОБА_5, який оглядав його автомобіль 07 листопада 2013 року.

Судовим експертом ОСОБА_5 було визначено вартість завданих йому збитків у сумі 12 328, 00 гр.

Згідно з висновком експертного дослідження Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 28 листопада 2013 року № 11754/13-54 матеріальний збиток, заподіяний йому, як власнику автомобіля НОМЕР_3, внаслідок пошкодження при ДТП, складає 23 764, 77 гр.

06 грудня 2013 року ним було подано до ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» заяву про відшкодування даної суми, однак даний висновок не був прийнятий до уваги і йому було виплачено 10 878, 90 грн. страхового відшкодування на підставі Звіту № 3689/13 від 25 листопада 2013 року про визначення вартості матеріального збитку, проведеного TOB «СОС Сервіс Україна».

Виходячи з цього, недостатності суми страхового відшкодування, в порядку ст.1194 ЦК України просив задовольнити позов.

В грудні 2017 року, після проведеної судової авто товарознавчої експертизи, представник позивача збільшив розмір позовних вимог і просить стягнути з відповідача - ТОВ «Олга-Транс» 51 721, 37 гр. матеріальної шкоди та судові витрати в справі.

Зазначив, що в момент дорожньо-транспортної пригоди відповідач ОСОБА_4 був під час виконання трудових обов»язків з ТОВ»Олга-Транс», за клопотанням якого судом була призначена судова автотоварознавча експертиза для визначення вартості матеріального збитку.

Згідно з Висновку експертного дослідження Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 17 серпня 2017 року № 7998/17-54, матеріальний збиток, заподіяний позивачу, як власнику автомобіля НОМЕР_3, внаслідок пошкодження при ДТП, складає 62 600, 27 гр.

Виходячи з цього, за вирахуванням сплаченої суми страхового відшкодування, просить задовольнити позов та стягнути зазначену суму з ТОВ »Олга-Транс».

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання неодноразово не з'являвся, про час розгляду справи повідомлявся належним чином. Про причину неявки суд до відома не ставив.

При цьому подав до суду письмові заперечення, якими проти позову заперечував, посилаючись на те, що його цивільно - правова відповідальність станом на день вчинення ДТП була застрахована в ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» та згідно полісу розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 000, 00 гр.

Виходячи з цього та ліміту відповідальності, вважає, що відповідальність за завдану ним шкоду внаслідок ДТП має нести страхова компанія.

Виходячи з цього, належного повідомлення відповідача про час розгляду справи, на підставі ч.1 ст.223 ЦПК України суд вважає за можливе розглядати справу в його відсутності.

Представник відповідача ТОВ «Олга - Транс» в судовому засіданні проти позову також заперечував.

Посилався на те, що 07 червня 2017 року між товариством та ПрАТ »СК»ПЗУ Україна» був укладений Договір/поліс/ №АВ/7438115 обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, яким було застраховано цивільно-правову відповідальність товариства, як власника автомобіля НОМЕР_4.

Зважаючи на дану обставину, ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» взяло на себе відповідальність щодо врегулювання наслідків даної ДТП, яка мала місце 04 листопада 2013 року, та відшкодування потерпілій стороні в межах ліміту суми грошових коштів у розмірі 50 000, 00 гр., а тому саме ПрАТ «ПЗУ Україна» повинно було відшкодувати потерпілому збитки, задані дорожньо - транспортною пригодою.

Крім того, зазначив, що експертом при складанні висновку не було враховано фізичного зносу транспортного засобу, який становить 0, 5941, а тому вартість матеріального збитку становила 12 328, 28 гр. та була виплачена позивачу в повному обсязі.

Після збільшення позивачем позовних вимог, подав додаткові заперечення.

Зазначив, що дорожньо-транспортна пригода мала місце 04 листопада 2013 року, а огляд експертом зазначеного автомобіля відбувся 15 червня 2017 року, тобто через 3 роки та 7 місяців, та за цей час позивач проїхав на своєму автомобілі 53 993 км.

ТОВ «Олга - Транс», як зацікавлена сторона, мало бажання забезпечити своє представництво при огляді автомобіля, однак про дату і час проведення технічного огляду автомобіля експерт не повідомив.

Крім того, у Висновку зазначена необхідність заміна буксирувального пристрою, вартість якого становить 17 545, 00 гр., пошкодження якого в даній ДТП не мало місця, що випливає з Протоколу огляду колісного транспортного засобу від 08 листопада 2013 року, який був підписаний позивачем.

У даному Протоколі бускирувальний пристрій відсутній у переліку пошкоджень, завданих автомобілю, належному позивачу, і даний протокол був підписаний позивачем, як власником автомобіля.

Крім того, відповідно до Рахунку №15939/00011941 від 06 листопада 2013 року, виданого позивачу офіційним спеціалізованим для даної моделі автомобіля СТО, серед запасних запчастин та робіт відсутній буксирувальний пристрій.

Даний буксирувальний пристрій також відсутній і у Висновку експертного дослідження за результатами автотоварознавчого дослідження № 11754/13-54 від 08 листопада 2013 року, наданого КНДІСЕ за заявою позивача.

Таким чином, вважає, що буксирувальний пристрій вартістю 17 545,00 грн. не відноситься до матеріальних збитків, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а тому він не повинен був враховуватися експертом при розрахунку матеріального збитку.

Крім того, зазначив, що при визначенні матеріального збитку експертом було взято ціни на деталі за курсом долара США та Євро на 15 червня 2017 року.

Вважає, що відповідно до ст. 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та пункту 32 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав» оцінка розміру ймовірного страхового відшкодування проводиться виходячи з характеристики майна на дату заподіяння збитків до настання страхового випадку шляхом розрахунку прямих збитків.

Тобто, при складанні Висновку та визначенні розміру збитків мали братися ціни на дату настання пригоди, а саме 04 листопада 2013 року.

Виходячи з цього, просить у позові відмовити.

В подальшому представник відповідача та представник третьої особи в судове засідання не з'явилися, про час розгляду справи також повідомлялися належним чином. Про причину неявки суд до відома не ставили, а тому суд, виходячи з вимог ч.1 ст.223 ЦПК України,суд вважає за можливе розглядати справу в їх відсутності.

Представник 3-ї особи подав письмові пояснення, в яких зазначив, що умови договору страховою компанією виконані, а тому при вирішенні спору покладається на розсуд суду.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода,завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим майновим правам фізичної особи, а також шкода,завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі/право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо/володіє транспортним засобом, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За змістом ч.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Судом встановлено, що 04 листопада 2013 року на вул. Лукашевича, 15-А в м. Києві сталася дорожньо - транспортна пригода за участю автомобілів НОМЕР_3, під керуванням позивача, та «Volkswagen Caddу», д.н. НОМЕР_5, під керуванням відповідача ОСОБА_4, що належить ТОВ «Олга - Транс».

Внаслідок зазначеної ДТП автомобіль позивача отримав механічні пошкодження.

Відповідно до постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 25 листопада 2013 року винним у даній ДТП був визнаний відповідач ОСОБА_4 .

/ т. 1, а. с.8 /

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

В пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» роз'яснено, що при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, що набрав законної сили, або постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, цей вирок або постанова обов'язкові для суду лише з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Тому, розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи чи зі справи про адміністративне правопорушення, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування. Інші прийняті в рамках кримінальної справи чи справи про адміністративне правопорушення постанови оцінюються судом.

Такими чином, вина ОСОБА_4 в дорожньо-транспортній пригоді доказуванню не підлягає.

Встановлено також, що цивільно-правова відповідальність ТОВ «Олга - Транс», як власника транспортного засобу - Volkswagen Caddу», д.н. НОМЕР_5, в момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована відповідно до Полісу №АС/6932510 у ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» з лімітом відповідальності на одного потерпілого 50 000,00 гр.

/ т. 1, а.с. 66 /

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

За змістом п. 22.1 ст. 22 даного Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Так, 05 листопада 2013 року позивач звернувся до ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» з заявою про настання страхового випадку.

Відповідно до Звіту №3689/13 про визначення вартості матеріального збитку від 25 листопада 2013 року, складеного ТОВ «СОС Сервіс Україна», вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу становить 12 328, 28 гр.

12 грудня 2013 року ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» був складений страховий акт №UA2013110400030/L02/01, відповідно до якого було прийнято рішення про виплату позивачу страхового відшкодування в розмірі 10 878, 90 гр.

/ т. 1, а.с. 59 - 65; 68 - 88; 93 - 95 /

Представник позивача в судовому засіданні отримання даної суми підтвердив.

Ухвалою суду від 19 квітня 2017 року за клопотанням представника відповідача - ТОВ »Олга-Транс» була призначена судова автотоварознавча експертиза, провадження якої було доручено Київському науково - дослідному інституту судових експертиз.

Згідно з Висновком експерта за результатами проведення експертизи №7998/17-54 від 17 серпня 2017 року:

-вартість матеріального збитку з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, заподіяного власнику автомобіляНОМЕР_3, внаслідок дорожньо - транспортної пригоди, на час проведення експертизи ( 16 червня 2017 року - дата огляду КТЗ) складає 26 927, 25 гр.;

-вартість матеріального збитку /шкоди/ на момент дорожньо - транспортної пригоди 04 листопада 2013 року та на дату оцінки 28 листопада 2013 року складає: станом на 04 листопада 2013 року - 29 428, 17 гр., станом на 28 листопада 2013 року - 29 428, 17 гр.;

-вартість матеріального збитку /шкоди/,станом на теперішній час складає 62 600, 27 гр.;

-пошкодження частини правого бампера, яке було на момент ДТП, не впливає на коефіцієнт фізичного зносу автомобіля/КТЗ, строк експлуатації якого не перевищує 7 років.

/ т. 1, а.с.160 - 161; 166; 174 - 199 /

В пунктах 4,6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» роз»яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як зазначено вище, вину відповідача ОСОБА_4 у дорожньо-транспортній пригоді, в якій був пошкоджений належний позивачу транспортний засіб, встановлено судовим рішенням.

Автомобіль,яким він керував у момент дорожньо-транспортної пригоди, належить відповідачу - ТОВ »Олга-Транс».

Відповідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Як визначено у ст. 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків.

Відповідно до ст. 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Представник позивача в судовому засіданні зазначив, що до цього часу його автомобіль не відновлений в зв»язку з відсутністю коштів та відмовою відповідача від відшкодування завданих збитків.

Таким чином, враховуючи вимоги ст.ст.998, 22 ЦК України, виплату страхового відшкодування в розмірі 10 852, 36 гр., а також витрати, які позивач має понести для відновлення пошкодженого автомобіля, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача - ТОВ «Олга - Транс» на користь позивача 51 721, 37 гр. в відшкодування завданої матеріальної шкоди ( 62 600, 27 гр. - 10 878, 90 гр.).

Суд не приймає до уваги заперечення представника відповідача в судовому засіданні, виходячи з наступного.

Так, в Висновку експертизи від 17 серпня 2017 року зазначено пошкодження, завдані належному позивачу на праві власності автомобілю, в тому числі буксировочного пристрою автомобіля.

Згідно з висновком експерта дана запчастина підлягає заміні.

Пошкодження даної запчастини відображено і в висновку експерта № 111754/13-54 від 28 листопада 2013 року, однак зазначено російською мовою як «устройство буксировки».

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що при наданні висновку експертом досліджувався попередній висновок, а також фотографії, зроблені 05 листопада 2013 року при проведенні огляду автомобіля після ДТП на станції «НІКО-Україна».

/ т.1, а.с. 10 - 11; 26; 182 /

Дані обставини підтверджуються висновком експертизи від 17 серпня 2017 року, а тому ці твердження представника відповідача не можуть бути прийняті до уваги.

Крім того, відповідно до п. 14 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» при визначенні розміру та способу відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, судам слід враховувати положення статті 1192 ЦК.

Наприклад, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ такого ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Ухвалюючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, суд з урахуванням принципу диспозитивності, тобто за заявою заподіювача шкоди, одночасно повинен вирішити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.

Представник відповідача в судовому засіданні акцентував увагу на цій обставині, посилаючись на те, що пошкоджені запчастини має певну цінність, а тому мають бути передані товариству в разі задоволення позову.

Представник позивача проти передачі пошкоджених запчастин відповідачу, які підлягають заміна, після відшкодування шкоди не заперечував.

Відповідно до ч. ч1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи..

Так, підготовка спарви до розгляду судом в інтересах позивача готувалося та здійснювалося адвокатом Глухеньким О.А. відповідно до Угоди про надання правової допомоги №34 від 14 квітня 2014 року.

Відповідно до Акту приймання - передачі наданих послуг від 03 червня 2014 року вартість виконаних робіт склала 2 500, 00 гр.

Згідно з квитанцією до прибуткового ордера №12 від 22 травня 2014 року позивачем було сплачено 2 500, 00 гр. за надання правової допомоги згідно угоди від 14 квітня 2014 року.

/ т.1, а.с. 41 - 44 /

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» / в редакції Закону України № 1774-VIII від 06.12.2016 року / розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатних осіб за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Відповідно до Закону України « Про Державний бюджет України на 2017 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2017 року становив 1762, 00 гр., тобто 40% становить 704, 80 гр.

З урахуванням вимог ст. 137 ЦПК України та складових, які мають враховуватися для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат у справі, суд вважає приведений розрахунок часу таким, що є співмірним зі складністю справи та часу, необхідного для виконання робіт, зазначених у розрахунку.

В той же час, враховуючи зазначений у розрахунку загальний час, затрачений адвокатом, та вимоги закону щодо розміру компенсації за годину роботи, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 1 461, 60 гр. витрат на правову допомогу.

Позивач також просить стягнути з відповідача судові витрати на проведення судової авто товарознавчої експертизи, на що слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Так, відповідно до квитанції ПАТ «Приватбанк» від 20 листопада 2013 року, позивачем було сплачено на рахунок Київського науково - дослідного інституту судових експертиз 807, 84 гр. за проведення експертизи.

Крім того, відповідно до Акта №7998/17-54 здачі - приймання висновку від 17 серпня 2017 року позивачем було сплачено 5 571, 00 гр. на проведення експертизи.

/т. 1, а.с. 45; 172/

За таких обставин суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 6 378, 24 гр. /807, 84 гр. + 5 571, 00 гр. = 6 378, 24 гр./

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з вартості майна, яке було предметом спору, сплаченого позивачем суми судового збору та розміру задоволених вимог, з відповідача на користь держави підлягає стягненню 517, 21 гр. судового збору.

Керуючись ст. ст. 15, 16, 22, 1166, 1172, 1187, 1188, 1194 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 110, 133, 141, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю « Олга-Транс» / 04053 м. Київ вул. Січових Стрільців, 37-41, ЄДРПОУ 34795999 / на користь ОСОБА_3 / 04209 АДРЕСА_1, ІН НОМЕР_6 / 51 721, 37 гр. матеріальної шкоди.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю « Олга-Транс» / 04053 м. Київ вул. Січових Стрільців, 37-41, ЄДРПОУ 34795999 / на користь ОСОБА_3 / 04209 АДРЕСА_1, ІН НОМЕР_6 / 6 378, 24 гр. судових витрат, 1461, 60 гр. витрат на правничу допомогу та 551, 20 гр. судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю « Олга-Транс» / 04053 м. Київ вул. Січових Стрільців, 37-41, ЄДРПОУ 34795999 / на користь держави 517, 21 гр. судового збору.

Зобов»язати ОСОБА_3 після відшкодування завданої шкоди передати Товариству з обмеженою відповідальністю « Олга-Транс» пошкоджені деталі, які підлягають заміні: підсилювач заднього бамперу, клик правий заднього бампера, нижню частину заднього бампера, накладку заднього бампера верхню, нижню закладку задніх лівих дверей, ліхтар протитуманний задній 8337А040, розпорку задню нижню, буксирний пристрій.

В позові ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 16 липня 2018 року.

Суддя: Л.А.Шереметьєва