Рішення № 75318032, 10.07.2018, Глибоцький районний суд Чернівецької області

Справа № 715/630/18

Провадження № 2/715/328/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2018 року Глибоцький районний суд Чернівецької області

в складi: головуючого судді Цуренка В.А.

секретар судового засідання Майщук С.В.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представників відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Глибока справу за позовною заявою ОСОБА_1 до управління освіти Глибоцької районної державної адміністрації Чернівецької області про поновлення на роботі та скасування наказів про накладення дисциплінарних стягнень,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи його тим, що 18 травня 1987 року його згідно наказу № 216-к Глибоцького районного відділу народної освіти було переведено на посаду директора Станівецької середньої школи. 30 грудня 2016 року управлінням Глибоцької районної державної адміністрації був укладений контракт №1 з ним і він був призначений на посаду директора Станівецького навчально-виховного комплексу Станівецької сільської ради Глибоцького району Чернівецької області. Виходячи зі змісту п. 1.7 контракту, даний трудовий договір набирає чинності з дня підписання та діє до 31 грудня 2021 року. 02 березня 2017 року управлінням освіти Глибоцької райдержадміністрації Чернівецької області був виданий наказ №160 «Про застосування дисциплінарного стягнення відносно директора Станівецького НВК ОСОБА_1Д.», яким йому була оголошена догана. Виходячи зі змісту пояснюючої записки директора та акту перевірки на момент перевірки (близько 15-00 годин) після закінчення навчального процесу в школі були присутні лише завуч з навчально-виховної роботи та вчитель ОСОБА_5 Даний наказ ним не оскаржується. 01 вересня 2017 року управлінням освіти Глибоцької райдержадміністрації Чернівецької області був виданий наказ №503 «Про застосування дисциплінарного стягнення відносно директора Станівецького НВК ОСОБА_1Д.», яким йому була оголошена догана в порядку п.1 ст. 147 КЗпП України. З даним наказом він ознайомлений не був. Копію наказу отримав тільки 16.03.2018 року.

24 січня 2018 року управлінням освіти Глибоцької райдержадміністрації Чернівецької області був виданий наказ №9к «Про розірвання трудового договору з ОСОБА_1Д.», яким його було звільнено із займаної посади директора Станівецького НВК на підставі п.3 ст. 40 КЗпП України. З даним наказом він також не був ознайомлений. Копію наказу отримав також 16.03.2018 року. Вважає накази управління освіти Глибоцької райдержадміністрації Чернівецької області №503 від 01.09.2017 року та № 9-к від 24 січня 2018 року незаконними та такими що підлягають скасуванню.

Як вбачається із змісту акту фіксації відмови від ознайомлення з наказом, о 10-30 годин 01 вересня 2017 року юрист управління ОСОБА_4 у телефонній розмові запропонував директору ознайомитись і підписати наказ про застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді догани. Вважає, що вказаний акт був сфальсифікований. 01 вересня 2017 року з 09-00 до 13-00 годин він як директор навчального закладу проводив святкову лінійку в очолюваному ним навчальному закладі. А отже, він фізично не міг обговорювати і не обговорював в телефонному режимі накладення на нього дисциплінарного стягнення. Крім того, виходячи зі змісту ст. 149 КЗпП України, стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку, а не в телефонному режимі. Таким чином, відповідачем було допущено порушення порядку застосування дисциплінарного стягнення, що є підставою для скасування оскаржуваного наказу. При цьому, вважає, що керівництво Управління освіти умисно не повідомило його про застосування до нього дисциплінарного стягнення з метою унеможливлення оскарження ним відповідного наказу.

Також у порушення вимог ст. 149 КЗпП України відповідач до застосування дисциплінарного стягнення (догани) не зажадав від нього пояснень з цього приводу. При цьому був складений фіктивний акт фіксації відмови від надання письмових пояснень. 31 серпня 2017 року близько 10-00 години в Станівецьке НВК приїхав головний спеціаліст управління освіти ОСОБА_6 та повідомив, що всі директори повинні написати пояснення щодо результатів здачі ЗНО випускниками навчальних закладів в 2017 році. В зв'язку з тим, що 31 серпня 2017 року відбувалось засідання педради, він повідомив, що підготує такі пояснення та завезе їх до управління освіти 04 вересня 2017 року (в перший робочий день після святкової лінійки 01 вересня) . При цьому йому ніхто не повідомив, що мова йде про притягнення його до дисциплінарної відповідальності. 04 вересня 2017 року він зателефонував до управління освіти, але його повідомили, що відпала необхідність в дачі будь-яких пояснень. При цьому до його відома не було доведено, що 01 вересня 2017 року вже був виданий наказ про притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Таким чином, відповідач порушив порядок, встановлений для застосування дисциплінарних стягнень.

Також в порушення вимог ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосоване пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Виходячи зі змісту оскаржуваного наказу до нього було застосовано дисциплінарне стягнення в зв’язку з низьким рівнем знань, які виявили випускники Станівецького НВК під час проведення ЗНО в 2017 році та «впродовж останніх років». Якщо вважати результати ЗНО 2015-2016 років підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності (з чим він категорично не погоджується), то відповідач пропустив строки накладення дисциплінарного стягнення. Зовнішнє незалежне оцінювання в 2017 році проводилось в травні. Результати даного оцінювання були відомі в червні 2017 року. Вказані дані є загальнодоступними та містяться на офіційному сайті Українського центру оцінювання якості освіти та 26 червня ці результати було передано до Єдиної державної електронної бази з питань освіти. Таким чином, відповідач пропустив строк для накладення дисциплінарного стягнення, що є підставою для скасування оскаржуваного наказу.

Крім того вказує, що виходячи зі змісту п. 1.9 Статуту Станівецький НВК є навчальним закладом, в якому всі предмети викладаються румунською мовою. В зв'язку з цим учні даного навчального закладу, вивчаючи предмети румунською мовою, об'єктивно показують низькі результати, коли здають іспити (з історії, з математики тощо) українською. Саме в зв'язку з цим сильні учні, щоб уникнути здачі ЗНО, поступають в навчальні заклади після 9 класу. В 10 клас ідуть учні (в тому числі і з сусідніх сіл, в яких немає закладу освіти III ступеня акредитації), які не планують здобувати вищу освіту та не зацікавлені в навчанні. Таким чином, низькій рівень знань, які показують під час ЗНО учні шкіл з румунською мовою навчання не свідчить про вчинення дисциплінарного проступку директором школи, а свідчить про існування проблеми в закладах з румунською мовою навчання на державному освітньому рівні.

Виходячи зі змісту оскаржуваного наказу, підставою для накладення дисциплінарного стягнення на нього послугували аналіз результатів державної підсумкової атестації у формі зовнішнього незалежного оцінювання випускників за 2017 рік та за попередні роки. В 2017 році учні Станівецького НВК проходили державну підсумкову атестацію у формі ЗНО з української мови, історії України, математики та біології. Українську мову викладала учитель вищої категорії ОСОБА_7 (категорія підтверджена рішенням атестаційної комісії управління освіти Глибоцької РДА в 2015 році) та вчитель 1-ї категорії ОСОБА_5 Історію викладав вчитель вищої категорії ОСОБА_8 (категорія підтверджена рішенням атестаційної комісії управління освіти Глибоцької РДА в 2017 року). Математику викладав вчитель вищої категорії ОСОБА_9 (категорія підтверджена рішенням атестаційної комісії управління освіти Глибоцької РДА в 2017 році). Біологію викладав вчитель вищої категорії ОСОБА_10 (категорія підтверджена рішенням атестаційної комісії управління освіти Глибоцької РДА в 2014 році).

Станівецька загальноосвітня школа у відповідності до Порядку державної атестації загальноосвітніх, дошкільних та позашкільних навчальних закладів (діяв на момент проходження атестації) з метою оцінки реального стану організації та здійснення навчально-виховного процесу пройшла атестацію, про що Головне управління освіти і науки Чернівецької ОДА видало свідоцтво про атестацію №2030615. 23 березня 2015 року він пройшов атестацію, як директор Станівецького НКВ. Атестаційна комісія управління освіти Глибоцької РДА Чернівецької області прийняла рішення про його відповідність займаній посаді. Таким чином, атестаційні комісії управління освіти Глибоцької РДА Чернівецької області та управління освіти Чернівецької ОДА підтвердили проходження атестації навчальним закладом, а також відповідність займаній посаді директора та відповідність присвоєній викладачам з української мови, історії України та математики кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії». Директор не входить до атестаційної комісії управління освіти, він викладає зовсім іншу дисципліну - фізику. А отже, не правомірно перекладати на нього відповідальність за якість знань, які учні здобувають у атестованих управлінням освіти викладачів.

Також відповідно до вимог ст. 26 Закону України «Про освіту» керівник закладу освіти здійснює безпосереднє управління закладом і несе відповідальність за освітню, фінансово-господарську та іншу діяльність закладу освіти.

Тобто, вказує, що директор закладу освіти здійснює безпосереднє управління закладом, наділений управлінськими та організаційно-господарськими функціями. Він відповідає, зокрема, за організацію навчального процесу (проведення уроків, забезпечення аудиторіями, контролює дотримання дисципліни як учнями так і вчителями тощо). При цьому, якість навчання контролює колегіальний орган - педагогічна рада. Таким чином, наказ Управління освіти Глибоцької РДА Чернівецької області №503 від 01.09.2017 року винесений з порушенням порядку, встановленого ст. 147, 149 КЗпП України. Крім того, в його діях відсутній склад будь-якого правопорушення (проступку), за який його можна притягнути до дисциплінарної відповідальності.

Щодо наказу №9к від 24.01.2018 року «Про розірвання трудового договору з директором Станівецького НВК ОСОБА_1Д.», яким його було звільнено із займаної посади директора Станівецького НВК на підставі п.3 ст.40 КЗпП України, то вважає, що він виданий всупереч вимог ст. 149 КЗпП України, оскільки він не був ознайомлений зі змістом даного наказу під розписку. Копію даного наказу та копію акту від 24 січня 2018 року «Про відмову директора Станівецького НВК ознайомитись з наказом» отримав 16 березня 2017 року разом з відповіддю на адвокатський запит. Він до даного часу продовжує виконувати обов'язки директора Станівецького НВК (виконує вказівки та накази управління освіти, видає накази по школі, затверджує табелі, здійснює інші управлінські функції). Виходячи зі змісту акту від 24.01.2018 року, йому, нібито в телефонному режимі було повідомлено про необхідність з’явитися до управління освіти для ознайомлення з наказом про розірвання трудового договору. Вважає, що вказаний акт був сфабрикований з метою неповідомлення його про видання наказу, який порушує його трудові права, та позбавлення його в такий спосіб можливості вчасно звернутися за захистом своїх інтересів до суду. 24 січня 2018 року він був госпіталізований до реанімаційного відділення Глибоцької ЦРЛ з серцевим нападом (передінфарктний стан) і перебував на лікуванні до 17 лютого 2018 року. Отже, 24 січня 2018 року фізично не міг обговорювати питання звільнення його з роботи. Крім того, виходячи зі змісту ст. 149 КЗпП України, стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку, а не в телефонному режимі.

Всупереч вимогам ст. 147 КЗпП України відповідач позбавив можливості його надати письмові пояснення з приводу фактів, які відповідач вважає дисциплінарним проступком.

Також відповідно до ч.2 ст.40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення його за п.5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці.

Відповідно до п.17 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» №9 від 06.11.92 року, розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не може бути визнано обґрунтованим, якщо в день звільнення працівнику видано лікарняний листок (довідку в установлених законом випадках) про його тимчасову непрацездатність.

Зазначає, що 24 січня 2018 року (день звільнення та видачі оскаржуваного наказу) він перебував на стаціонарному лікуванні в відділенні реанімації Глибоцької ЦРЛ, що підтверджується листком непрацездатності. Отже, його звільнення не може бути визнано обґрунтованим.

Також відповідно до вимог ст. 149 КЗпП України при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Всупереч вказаної вище норми відповідач безпідставно не прийняв до уваги те, що він понад 30 років займає посаду директора навчального закладу. Протягом 2016 – 2017 років він та очолюваний ним заклад неодноразово отримував грамоти, подяки та премії за якісну та плідну роботу. Зокрема, в 2016 році ОСОБА_1, отримав премію ім. В.Товарницького, подяку від начальника управління освіти Глибоцької РДА за високий рівень організації роботи з обдарованими учнями, подяку від начальника управління освіти за проведення обласного семінару; в 2017 році Департамент освіти та науки Чернівецької ОДА оголосив йому подяку за участь в фестивалі, тощо.

Згідно п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» №9 від 06.11.1992 року при розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з'ясувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням) і перевіряти їх відповідність законові. Суд не в праві визнати звільнення правильним, виходячи з обставин, з якими власник або уповноважений ним орган не пов’язували звільнення. Зі змісту наказу №9к від 24 січня 2018 року вбачається, що підставою для звільнення директора ОСОБА_1 послугував акт перевірки усунення виявлених порушень від 10 листопада 2017 року. Проте вказаний акт містить рекомендації, щодо вдосконалення поточної роботи Станівецького НВК. В ньому не зафіксовані будь-які порушення, які б свідчили про вчинення директором тяжкого дисциплінарного проступку або про заподіяння ним шкоди. Зокрема, пункти №№4,5,6,7 зазначеного вище акту взагалі не містять опису будь-якого порушення. Решта пунктів стосуються ведення діловодства (ведення особових справ, журналів, книг внутрішнього контролю, складання розкладу) та поточної роботи закладу та містять рекомендації щодо покращення роботи та усунення недоліків. Протягом декількох днів з дня складання вказаного вище акту всі рекомендації були виконані в повному обсязі. При цьому в акті від 10 листопада 2017 року не зафіксовано жодного порушення, яке б могло послугувати підставою для застосування до директора навчального закладу найбільш жорсткого виду стягнення - звільнення з роботи.

Таким чином, в його діях відсутній склад дисциплінарного проступку, а отже притягнення його до дисциплінарної відповідальності є незаконним.

Більш того, відповідно до вимог ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Акт про перевірку датований 10 листопада 2017 року, тому дисциплінарне стягнення до нього могло бути застосовано не пізніше 10 грудня 2017 року, проте притягнення до дисциплінарної відповідальності відбулося більше ніж через 2 місяця з моменту складання акту про перевірку, а тому є незаконним.

Також вказує, що відповідно до п.2 ст.26 Закону України «Про загальну середню освіту» керівник закладу загальної середньої освіти призначається на посаду та звільняється з посади рішенням засновника (засновників) закладу або уповноваженого ним (ними) органу. Відповідно до п.2 ст.25 Закону України «Про освіту» засновник закладу освіти або уповноважена ним особа розриває строковий трудовий договір (контракт) з керівником закладу освіти з підстав та у порядку, визначених законодавством та установчими документами закладу освіти. Відповідно до п. 1.4 Статуту засновником Станівецького НВК є Станівнецька сільська рада Глибоцького району Чернівецької області. А отже саме Станівнецька сільська рада Глибоцького району Чернівецької області наділена повноваженнями розривати трудовий контракт з директором заснованого нею навчального закладу. При цьому управління освіти Глибоцької РДА Чернівецької області не є уповноваженим засновником органом. Закон визначає коло можливих уповноважених осіб. Насамперед, це МОН та інші центральні органи виконавчої влади, які можуть бути уповноважені Кабінетом Міністрів України на виконання окремих функцій засновника державних закладів (статті 64, 65 Закону України «Про освіту»). Також, це може стосуватися права засновника приватного закладу створити уповноважений орган. Аналогічну позицію висловив ОСОБА_11 (радник міністра освіти і науки України, член робочої групи з розробки Закону «Про освіту»).

Він до даного часу виконує обов’язки директора школи. Зокрема, 07 березня 2018 року виданий наказ «Про порядок завершення 2017/2018 років та проведення державної підсумкової атестації учнів у Старівецькому НВК». 27 лютого 2018 року виданий наказ про призупинення навчання у Станівецькому НВК», щомісячно затверджуються та передаються до бухгалтерії управління світи табелі для нарахування заробітної плати; 01.03.2018 року подана заявка на отримання ліцензії на освітню діяльність, видаються накази по особовому складу, затверджений план роботи школи з 19.02.2018 року по 23.02.2018 рік. 21 лютого 2018 року за участю представника Центру якості освіти управління освіти, комісією, до складу якої ввійшов директор ОСОБА_1, був складений протокол наслідків контрольного заміру навчальних досягнень.

15 березня 2018 року Управління освіти Глибоцької РДА Чернівецької області видало наказ «Про направлення та перевезення хореографічних колективів на обласний фестиваль-конкурс народного танцю, який підписаний начальником та юристом управління освіти. Пунктом 4 даного наказу директору Станівецького НКВ ОСОБА_1 наказано забезпечити виїзд колективу для участі в обласному фестивалі 17 березня 2018 року. Таким чином, він до моменту подачі позовної заяви з відома управління освіти Глибоцької РДА Чернівецької області виконує покладені на нього обов’язки директора школи.

Щодо строків, встановлених для звернення до суду, позивач вказує, що відповідно до ч.1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. Як зазначалося вище, він не був ознайомлений зі змістом наказів управління освіти Глибоцької райдержадміністрації Чернівецької області №503 від 01.09.2017 року та № 9-к від 24 січня 2018 року. 05 березня 2018 року він звернувся з заявою до управління освіти, в якій просив повідомити його, чи застосовувались до нього заходи дисциплінарного впливу, і якщо так, то надати відповідні накази. 13 березня 2018 року управління освіти дало відповідь за №368, якою підтвердило факт його звільнення, попри це не надало жодних документів на підтвердження цього факту. 16 березня 2018 року адвокат ОСОБА_2, яка діяла в інтересах ОСОБА_1 поштою отримала відповідь на свій запит та копії оскаржених наказів. Отже, з 16 березня 2018 року для нього починається строк звернення до суду за захистом своїх трудових прав. Вважає звільнення неправомірним та таким що суперечить вимогам законодавства України, та просить суд визнати незаконним та скасувати наказ управління освіти Глибоцької райдержадміністрації Чернівецької області від 01 вересня 2017 року №503 «Про застосування дисциплінарного стягнення відносно директора Станівецького НВК ОСОБА_1Д.». Визнати незаконним та скасувати наказ управління освіти Глибоцької райдержадміністрації Чернівецької області від 24 січня 2018 року №9к «Про розірвання трудового договору з директором Станівецького НВК ОСОБА_1Д.». Поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді директора Станівецького навчально-виховного комплексу Станівецької сільської ради Глибоцького району Чернівецької області з 24 січня 2018 року.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 підтримали позовні вимоги з мотивів, які зазначені у позовній заяві, в своїх поясненнях підтвердили обставини, що викладені в позовній заяві та просили суд задовольнити позовні вимоги повністю.

У судовому засіданні представники відповідача ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не визнали позовні вимоги, просили відмовити у їх задоволенні у зв’язку з їх безпідставністю.

Вислухавши пояснення позивача, його представника, представників відповідача, показання свідків та, дослідивши письмові докази, суд встановив наступні факти, визначив наступний зміст правовідносин та визначив наступні правові норми, що їх регулюють.

У судовому засіданні встановлено, що на підставі наказу № 216-к від 18 травня 1987 року ОСОБА_1, на невизначений строк було переведено на посаду директора Станівецької середньої школи, що підтверджується копією трудової книжки (а.с. 15).

30 грудня 2016 року управлінням Глибоцької районної державної адміністрації Чернівецької області був укладений Контракт №1 з ОСОБА_1, яким ОСОБА_1 призначений на посаду директора Станівецького навчально-виховного комплексу Станівецької сільської ради Глибоцького району Чернівецької області. Виходячи зі змісту п. 1.7 контракту, даний трудовий договір набирає чинності з дня підписання та діє до 31 грудня 2021 року (а.с. 13).

02 березня 2017 року управлінням освіти Глибоцької районної державної адміністрації Чернівецької області був виданий наказ №160 «Про застосування дисциплінарного стягнення відносно директора Станівецького НВК ОСОБА_1, яким позивачу була оголошена догана (а.с. 20).

Виходячи зі змісту пояснюючої записки директора та акту перевірки на момент перевірки (близько 15-00 годин) після закінчення навчального процесу в школі були присутні лише завуч з навчально-виховної роботи та вчитель ОСОБА_5 (а.с. 21). Даний наказ позивачем не оскаржується.

01 вересня 2017 року управлінням освіти Глибоцької районної державної адміністрації Чернівецької області був виданий наказ №503 «Про застосування дисциплінарного стягнення відносно директора Станівецького НВК ОСОБА_1Д.», яким позивачу була оголошена догана в порядку п.1 ст. 147 КЗпП України. (а.с. 23).

24 січня 2018 року управлінням освіти Глибоцької районної державної адміністрації Чернівецької області був виданий наказ №9к «Про розірвання трудового договору з ОСОБА_1Д.», яким позивача було звільнено із займаної посади директора Станівецького НВК на підставі п.3 ст. 40 КЗпП України. (а.с. 17).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 21 КЗпП України трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Частиною 3 ст. 54 Закону України «Про освіту» (у редакції, яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що педагогічні та науково-педагогічні працівники приймаються на роботу шляхом укладення трудового договору, в тому числі за контрактом.

Вирішуючи позовну вимогу про визнання незаконним та скасування наказу управління освіти Глибоцької районної державної адміністрації Чернівецької області від 01 вересня 2017 року № 503 «Про застосування дисциплінарного стягнення відносно директора Станівецького НВК ОСОБА_1Д.», суд виходить з того, що згідно вказаного наказу позивачу оголошено догану у зв’язку з тим, що на підставі проведеного аналізу результатів державної підсумкової атестації у формі зовнішнього незалежного оцінювання випускників 2017 року загальноосвітніх навчальних закладів району (протокол наради керівників закладів освіти району від 29.08.2017 року), в результаті якого виявлено вкрай низькі результати якості знань учнів Станівецького НВК впродовж останніх років, що є наслідком систематичного невиконання директором Станівецького НВК ОСОБА_12 обов'язків закріплених п 5.6 Статуту Станівецького НВК (затверджений рішенням сесії Станівецької сільської ради Глибоцького району Чернівецької області від 04.07.2012 року № 28/-2012).

Відповідно до положень ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Виходячи із змісту оскаржуваного наказу на позивача було накладено дисциплінарне стягнення в зв’язку з низьким рівнем знань, які виявили випускники Станівецького НВК під час проведення ЗНО в 2017 році та впродовж останніх років. За таких обставин, суд вважає, що відповідач пропустив строки накладення дисциплінарного стягнення, що передбачені ст. 148 КЗпП України, оскільки зовнішнє незалежне оцінювання в 2017 році проводилось в травні. Результати даного оцінювання були відомі в червні 2017 року. Вказані дані є загальнодоступними та містяться на офіційному сайті Українського центру оцінювання якості освіти та 26 червня 2017 року ці результати було передано до Єдиної державної електронної бази з питань освіти.

Виходячи із змісту п. 1.9 Статуту Станівецьке НВК є навчальним закладом, в якому всі предмети викладаються румунською мовою. Існування проблеми низьких результатів ЗНО та низький рівень володіння державною мовою в усіх закладах з румунською мовою навчання на обласному та державному освітньому рівні підтверджено довідкою Державної інспекції навчальних закладів від 10 жовтня 2017 року та вказані низькі результати можуть свідчити про вчинення дисциплінарного проступку безпосередньо директором школи, якщо не доведено належними і допустимими доказами, що ним було допущено порушення своїх посадових обов’язків. Таких обставин в судовому засіданні не встановлено.

Упередження ставлення відповідача при вирішенні даного питання підтверджується тим, що до жодного з інших директорів румуномовних закладів освіти на території Глибоцького району Чернівецької області дисциплінарне стягнення за вказане порушення не було застосовано, хоча було виявлено у всіх румуномовних школах.

Судом встановлено, що у 2017 році учні Станівецького НВК проходили державну підсумкову атестацію у формі ЗНО з української мови, історії України, математики та біології. Українську мову викладала учитель вищої категорії ОСОБА_7 (категорія підтверджена рішенням атестаційної комісії управління освіти Глибоцької РДА в 2015 році) та вчитель 1-ї категорії ОСОБА_5 Історію викладав вчитель вищої категорії ОСОБА_8 (категорія підтверджена рішенням атестаційної комісії управління освіти Глибоцької РДА в 2017 року). Математику викладав вчитель вищої категорії ОСОБА_9 (категорія підтверджена рішенням атестаційної комісії управління освіти Глибоцької РДА в 2017 році). Біологію викладав вчитель вищої категорії ОСОБА_10 (категорія підтверджена рішенням атестаційної комісії управління освіти Глибоцької РДА в 2014 році).

Станівецька загальноосвітня школа у відповідності до Порядку державної атестації загальноосвітніх, дошкільних та позашкільних навчальних закладів (діяв на момент проходження атестації) з метою оцінки реального стану організації та здійснення навчально-виховного процесу пройшла атестацію, про що Головне управління освіти і науки Чернівецької ОДА видало свідоцтво про атестацію №2030615.

23 березня 2015 року позивач пройшов атестацію, як директор Станівецького НВК. Атестаційна комісія управління освіти Глибоцької РДА Чернівецької області прийняла рішення про його відповідність займаній посаді. Таким чином, атестаційні комісії управління освіти Глибоцької РДА та управління освіти Чернівецької ОДА підтвердили проходження атестації навчальним закладом, а також відповідність займаній посаді директора та відповідність присвоєній викладачам з української мови, історії України та математики кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії». Позивач викладає зовсім іншу дисципліну - фізику. Тому не може нести відповідальність за якість знань, які учні здобувають у атестованих управлінням освіти викладачів з інших предметів, якщо не доведено, що він не порушував своїх обов’язків керівника для належного забезпечення організації освітнього процесу та здійснення контролю за виконанням освітніх програм.

Відповідно до вимог ст. 26 Закону України «Про освіту» керівник закладу освіти здійснює безпосереднє управління закладом і несе відповідальність за освітню, фінансово-господарську та іншу діяльність закладу освіти.

Зокрема, керівник закладу освіти в межах наданих йому повноважень:

організовує діяльність закладу освіти;

вирішує питання фінансово-господарської діяльності закладу освіти;

призначає на посаду та звільняє з посади працівників, визначає їх функціональні обов'язки;

забезпечує організацію освітнього процесу та здійснення контролю за виконанням освітніх програм;

забезпечує функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти;

забезпечує умови для здійснення дієвого та відкритого громадського контролю за діяльністю закладу освіти;

сприяє та створює умови для діяльності органів самоврядування закладу освіти;

сприяє здоровому способу життя здобувачів освіти та працівників закладу освіти;

здійснює інші повноваження, передбачені законом та установчими документами закладу освіти.

При цьому, основним колегіальним органом управління закладу освіти є вчена або педагогічна рада, яка створюється у випадках і порядку, передбачених спеціальними законами, зокрема ст. 27 Закону України «Про освіту».

Тобто, директор закладу освіти здійснює безпосереднє управління закладом, наділений управлінськими та організаційно-господарськими функціями. Він відповідає, зокрема, за організацію навчального процесу (проведення уроків, забезпечення аудиторіями, контролює дотримання дисципліни як учнями так і вчителями тощо). При цьому, якість навчання контролює колегіальний орган - педагогічна рада.

Також суд дійшов висновку, що результат ЗНО сам по собі не може бути підставою для притягнення будь-якої особи до дисциплінарної відповідальності, якщо не встановлено безпосереднього зв’язку з такими діями, оскільки результат ЗНО складається з багатьох чинників: якість роботи вчителя, зміст та якість роботи учня як в школі, так і вдома, індивідуальні особливості учнів, їх навики, уміння, які у кожної особи є різними, наявність матеріальної бази для здобуття знань, наявність доступу до джерел інформації, бажання учнів досягти високих результатів чи їх небажання, створення належних умов для доступу до знань, тощо. І робота директора школи у даному переліку не може вважатися основоположною, як такою що безпосередньо визначає результат ЗНО. В судовому засіданні належними і допустимими доказами не доведено безпосереднього зв’язку між роботою позивача на посаді директора школи та низькими результатами ЗНО.

Суд відхиляє доводи представників відповідача про знаходження Станівецької школи на останніх місцях в Україні, оскільки не зазначено стосовно яких показників зроблено відповідний висновок та суду не надано належних і допустимих доказів на підтвердження таких доводів.

Також відповідно до вимог ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення… Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Як вбачається із змісту акту фіксації відмови від ознайомлення з наказом від 01 вересня 2017 року, о 10-30 годин 01 вересня 2017 року юрист управління ОСОБА_4 у телефонній розмові запропонував директору ознайомитись і підписати наказ про застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді догани. Позивач заперечує існування такого факту та заперечує існування таких обставин, оскільки 01 вересня 2017 року з 09-00 до 13-00 годин він, як директор навчального закладу, проводив святкову лінійку в очолюваному ним навчальному закладі, тому фізично не міг обговорювати і не обговорював в телефонному режимі накладення на нього дисциплінарного стягнення.

Проте, виходячи зі змісту ст. 149 КЗпП України, стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку, а не в телефонному режимі. Оголошення стягнення у телефонному режимі чинним законодавством не передбачено. Таким чином, відповідачем було допущено порушення порядку застосування дисциплінарного стягнення.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснив, що працює провідним спеціалістом управління освіти. Підтверджує, що 01 вересня 2017 року він підписував акт про відмову директора Станівецького НВК від ознайомлення з наказом про оголошення догани. Підтверджує, що директору дзвонила працівниця управління та вона з позивачем спілкувалася на румунській мові, яку він (свідок) не розуміє.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснив, що працює головним спеціалістом управління освіти. Підтверджує, що 01 вересня 2017 року позивач в телефонній розмові був повідомлений про підготовку акту на звільнення, розмова велася на українській мові.

Показання свідків відповідача є суперечливими, взаємовиключними не відповідають змісту акту фіксації відмови від ознайомлення з наказом від 01 вересня 2017 року.

За таких обставин, суд вважає даний акт таким, що складений з порушенням вимог чинного законодавства, а тому він є недопустимим доказом.

Також у порушення вимог ст. 149 КЗпП України відповідач до застосування дисциплінарного стягнення (догани) не зажадав від позивача пояснень з цього приводу.

Як вбачається з акту фіксації відмови від надання письмових пояснень від 31 серпня 2017 року, позивач відмовився від дачі письмових пояснень, з його слів пояснення буде надано 04 вересня 2017 року. Позивач посилається на те, що в зв'язку з тим, що 31 серпня 2017 року відбувалось засідання педради, він повідомив, що підготує такі пояснення та завезе їх до управління освіти 04 вересня 2017 року (в перший робочий день після святкової лінійки 01 вересня). При цьому йому ніхто не повідомив, що мова йде про притягнення його до дисциплінарної відповідальності. 04 вересня 2017 року він зателефонував до управління освіти, але його повідомили, що відпала необхідність в дачі будь-яких пояснень. При цьому до його відома не було доведено, що 01 вересня 2017 року вже був виданий наказ про притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Враховуючи вищевикладене та загальновідомі факти, зокрема, що 01 вересня є днем знань і в усіх навчальних закладах проводяться урочисті заходи, суд вважає винесення наказу від 01 вересня 2017 року про накладення на позивача дисциплінарного стягнення у виді догани без відібрання його пояснень передчасним і таким, що порушує його право на захист при розгляді питання про притягнення його до такого виду юридичної відповідальності, як дисциплінарна.

Таким чином, відповідач порушив порядок, встановлений для застосування дисциплінарних стягнень та строк його застосування (вимоги ст.ст. 148-149 КЗпП).

Посилання представників відповідача про оголошення даної догани на нараді керівників 31 серпня 2017 року з посиланням на відповідний протокол наради, суд відхиляє, оскільки як вбачається із зазначеного вище наказу він виданий 01 вересня 2017 року, тобто пізніше дати проведення наради (31 серпня 2017 року).

Однак, відповідно до ч.1 ст.233 КЗпП України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення – в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Позивач просить суд, визнати незаконним та скасувати наказ Управління освіти Глибоцької районної державної адміністрації Чернівецької області від 01 вересня 2017 року № 503 «Про застосування дисциплінарного стягнення відносно директора Станівецького НВК ОСОБА_1Д.». Даний наказ винесений 01 вересня 2017 року (а.с. 23).

Як вбачається з поштового штампу на конверті про направлення даного наказу позивачу, останній відмовився від його отримання 13 вересня 2017 року, а тому відповідно до вимог чинного законодавства саме з цієї дати починається відлік строку звернення в суд, який закінчується відповідно 13 грудня 2017 року, а позивач звернувся в суд тільки 29 березня 2018 року. Представники відповідача в судовому засіданні вказували про пропущення позивачем строку звернення в суд.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 6 листопада 1992 року (із змінами та доповненнями) «Про практику розгляду судами трудових спорів» роз’яснено, що встановлені статтями 228, 223 КЗпП ( 322-08 ) строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. У кожному випадку суд зобов’язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити порушений строк…Якщо місячний чи тримісячний строк пропущено без поважних причин, у позові може бути відмовлено з цих підстав.

В судовому засіданні позивачем не доведено належними і допустимими доказами поважність причин пропуску строку звернення в суд з вимогою про визнання незаконним і скасування наказу управління освіти Глибоцької районної державної адміністрації Чернівецької області «Про застосування дисциплінарного стягнення відносно директора Станівцеького НВК ОСОБА_1Д.» № 503.

За таких обставин, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні даної позовної вимоги у зв’язку з пропуском строку звернення в суд з даною вимогою.

Як вбачається з п. 35. Рішення ЄСПЛ Справа «Плахтєєв та Плахтєєва проти України» 2009 р., суд повторює, що пункт 1 статті 6 ( 995_004 ) гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов’язків цивільного характеру. У такій формі в цьому пункті втілено "право на суд", одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за цивільним позовом (див. рішення у справі "Ґолдер проти Сполученого Королівства" ( 980_086 ) (Golder v. the United Kingdom) від 21 лютого 1975 року, серія A, N 18, сс. 17-18, пп. 35-36). Однак це право не є абсолютним. Воно може підлягати законним обмеженням, таким, наприклад, як передбачені законом строки давності, заходи забезпечення позову, нормативне регулювання такого права стосовно неповнолітніх та психічно хворих осіб (див. рішення у справі "Стаббінґс та інші проти Сполученого Королівства" (Stubbings and Others v. the United Kingdom) від 22 жовтня 1996 року, Reports 1996-IV, с. 1502-3, пп. 51-52; і у справі "Толстой Милославський проти Сполученого Королівства" (Tolstoy Miloslavsky v. the United Kingdom) від 13 липня 1995 року, серія A, N 316-B, сс. 80-81, пп. 62-67). Якщо доступ до суду обмежено внаслідок дії закону або фактично, Суд має з'ясувати, чи не порушило встановлене обмеження саму суть цього права і, зокрема, чи мало воно законну мету, і чи існувало відповідне пропорційне співвідношення між застосованими засобами і поставленою метою (див. рішення у справі "Ашинґдейн проти Сполученого Королівства" (Ashingdane v. The United Kingdom) від 28 травня 1985 року, серія A, N 93, сс. 24-25, п. 57).

Отже, наявність у законодавстві України (ст. 223 КЗпП України) строків звернення в суд не порушує прав та законних інтересів позивача відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція), який гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов’язків.

Вирішуючи позовні вимоги в частині визнання незаконним та скасування наказу управління освіти Глибоцької районної державної адміністрації Чернівецької області від 24 січня 2018 року № 9к «Про розірвання трудового договору з директором Станівецького НВК ОСОБА_1Д.» і поновлення його на роботі директора Станівецького НВК Глибоцького району Чернівецької області ОСОБА_1 з 24 січня 2018 року суд виходить з наступного.

Згідно наказу №9к від 24 січня 2018 року «Про розірвання трудового договору з директором Станівецького НВК ОСОБА_1Д.», позивача було звільнено із займаної посади директора Станівецького НВК на підставі п.3 ст.40 КЗпП України у зв’язку з наказом управління освіти Глибоцької РДА «Про застосування дисциплінарного стягнення відносно директора Станівецького НВК ОСОБА_1Д.» №160 від 02.03.2017 року, наказу управління освіти Глибоцької РДА «Про застосування дисциплінарного стягнення відносно директора Станівецького НВК ОСОБА_1Д.» №503 від 01.09.2017 року (на підставі протоколу наради керівників закладів освіти району від 29.08.2017 року), керуючись довідкою Державної інспекції навчальних закладів, що засвідчила вкрай низькі результати якості знань учнів Станівецького НВК, низький рівень фахової підготовки педагогів закладу, на підставі акту перевірки усунення виявлених порушень складеного управлінням освіти Глибоцької РДА від 10.11.2017 року, в якому вказано повна відсутність усунення зазначених вище порушень, що є наслідком систематичного невиконання директором Станівецького НВК ОСОБА_1 обов’язків закріплених п 5.6 Статуту Станівецького НВК (затверджений рішенням сесії Станівецької сільської ради Глибоцького району Чернівецької області від 04.07.2012 року № 28/-2012).

Відповідно до положень ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

В судовому засіданні судом встановлено, що відповідачем 10 листопада 2017 року складено акт перевірки усунення виявлених порушень, довідка Державної інспекції навчальних закладів, яка зазначена в наказі датована раніше – 10 жовтня 2017 року, тому суд вважає, що строк застосування дисциплінарного стягнення закінчився 10 грудня 2017 року, а наказ про застосування дисциплінарного стягнення був виданий аж 24 січня 2018 року, тобто з порушенням вказаних вище строків.

Як вбачається з табелів обліку робочого часу, наданих відповідачем, протягом листопада 2017 року, грудня 2017 року та січня 2018 року позивач не перебував у відпустці та не був звільнений від роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.

Позивачем надано табелі обліку робочого часу, з яких вбачається, що позивач протягом листопада 2017 року – січня 2018 року не перебував у відпустці, у листопаді 2017 року був звільнений від роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю 16 календарних днів, у грудні 2017 року – 11 календарних днів, у січні (до 24 січня) 2018 року – 0 календарних днів.

Суд бере за основу докази надані відповідачем управлінням освіти, оскільки представники відповідача в судовому засіданні категорично заперечували проти легітимності наданих позивачем лікарняних листків і зазначали, що виплати по них не поводилися.

Проте, навіть звільнення позивача від роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю сукупно 27 календарних днів протягом листопада 2017 року – 24 січня 2018 року не спростовує факт порушення відповідачем строку притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, оскільки за таких обставин строк притягнення до дисциплінарної відповідальності закінчується 09 січня 2018 року, а позивача було притягнуто до відповідальності аж 24 січня 2018 року.

Відповідно до ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Як вбачається з вказаного вище наказу про розірвання трудового договору з позивачем, у ньому не зазначено конкретного порушення трудової дисципліни, а існує тільки посилання на довідку Державної інспекції навчальних закладів та акт перевірки усунення виявлених порушень складеного управлінням освіти Глибоцької РДА від 10.11.2017 року.

Суд вважає, що відсутність посилання у наказі про розірвання трудового договору на конкретне порушення, що вчинено працівником є грубим порушенням трудового законодавства.

Довідка Державної інспекції навчальних закладів від 10 жовтня 2017 року не містить фактів вчинення дисциплінарного проступку безпосередньо директором школи.

Акт перевірки усунення виявлених порушень, складений управлінням освіти Глибоцької РДА Чернівецької області від 10 листопада 2017 року містить 10 пунктів, які не містять вказівку суттєві порушення трудової дисципліни, а в основному містять пропозиції рекомендаційного характеру щодо покращення роботи. Так, у пунктах 4,6 констатовано відсутність порушень; пункти 1,2,3,5,8,9,10 містять рекомендації щодо вдосконалення роботи начального закладу.

Зокрема, у п.1 рекомендовано внести зміни у розклад уроків згідно із санітарно-гігієнічними вимогами, оскільки у розкладі зазначені нульові уроки. В судовому засіданні встановлено, що складення розкладу здійснює завуч навчального закладу, після чого директор затверджує складений завучем розклад.

У п. 2 міститься рекомендація педагогічним працівникам на кожному уроці відмічати відсутніх учнів.

П.5 місить аналогічні рекомендації щодо факультативів.

П.7. рекомендовано узгодити роботу гуртків.

П. 8 рекомендовано класним керівникам доопрацювати особові справи учнів.

П.

9 рекомендовано педагогу-організатору здійснювати своєчасний, достовірний облік відвідування учнями уроків.

П.10 містить рекомендацію вчителю інформатики щодо поділу класів на групи та внесення змін до розкладу уроків.

Тільки п.3 частково стосується безпосередньо ОСОБА_1 як директора школи, якому рекомендовано висновки за результатами відвідування уроків робити змістовні, конкретні, ознайомлювати вчителів під підпис.

Суд вважає, що вказане порушення (п.3 акту) не може бути підставою для звільнення позивача з посади, оскільки відповідачем не враховано незначну ступінь тяжкості вчиненого проступку, відсутність заподіяної ним шкоди, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника, який працю на посаді понад 30 років, до 2017 року до дисциплінарної відповідальності не притягувався, відносно якого відповідач та інші уповноважені особи неодноразово застосовували заходи заохочення протягом 2016-2017 років у виді грамот, подяк, тощо (а.с.56-59, серед яких є подяка за високий рівень організації роботи з обдарованими учнями).

Як вбачається з акту від 24 січня 2018 року «Про відмову директора Станівецького НВК ознайомитись з наказом» позивача у телефонному режимі було повідомлено про необхідність з’явитися до управління освіти для ознайомлення з наказом про розірвання трудового договору.

Суд вважає даний доказ недопустимим з аналогічних підстав, що і подібний акт від 01 вересня 2017 року, оскільки він порушує вимоги чинного законодавства, зокрема ст.149 КЗпП України (не доведено належними і допустимими доказами факт такої розмови і чинним законодавством не передбачено здійснення таких дій у телефонному режимі). Також свідок сторони відповідача ОСОБА_13 дав аналогічні пояснення своїм поясненням щодо акту від 01 вересня 2017 року.

Всупереч вимогам ст. 147 КЗпП України відповідач позбавив можливості позивача надати письмові пояснення з приводу фактів, які дисциплінарного проступку.

Окрім того, судом встановлено, що 24 січня 2018 року (о. 22год.50 хв.) позивач був госпіталізований до реанімаційного відділення Глибоцької ЦРЛ з діагнозом ішемічна хвороба серця і перебував на лікуванні до 17 лютого 2018 року, що підтверджується листками непрацездатності (а.с. 34, 60), а також довідкою Глибоцького ВП Сторожинецького ВП ГУНП в Чернівецькій області від 06 лютого 2018 року № 960.

Згідно ч.2 ст.40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення його за п.5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці.

Відповідно до п.17 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» №9 від 06.11.92 року, розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не може бути визнано обґрунтованим, якщо в день звільнення працівнику видано лікарняний листок (довідку в установлених законом випадках) про його тимчасову непрацездатність.

Суд відхиляє доводи представників відповідача з посиланням на час (22 год.50хв.) звернення в лікарню, оскільки згідно вказаної правової позиції вбачається, що розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не може бути визнано обґрунтованим, якщо в день звільнення працівнику видано лікарняний листок (довідку в установлених законом випадках) про його тимчасову непрацездатність незалежно від часу звернення протягом відповідної дати.

Свідок ОСОБА_15 пояснила суду, що є дружиною позивача, 24 січня 2018 року у позивача зранку стався сердечний напад і він не міг навіть говорити, на всі дзвінки відповідала вона, тому не відповідає дійсності той факт, що її чоловік 24 січня 2018 року розмовляв по телефону. У лікарню вони звернулися ввечері. Начальник управління освіти упереджено почав ставиться до позивача, неодноразово просив його звільнитися, наполегливо неодноразово телефонував з вказаною вимогою, а коли її чоловік відмовив, почав створювати різні перешкоди у роботі, зокрема щодо прийняття школи до нового навчального року, тощо. Позивач понад 30 років відповідально працює на посаді директора школи. Школа працює на рівні інших шкіл, суттєвих недоліків у школі немає.

Згідно п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» №9 від 06.11.1992 року при розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з’ясувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням) і перевіряти їх відповідність законові. Суд не в праві визнати звільнення правильним, виходячи з обставин, з якими власник або уповноважений ним орган не пов’язували звільнення.

Як вбачається із змісту пояснень представників відповідача основною причиною звільнення позивача є низький рівень знань учнів (дана причина не вказана у наказі про розірвання трудового договору), більш того за вказане порушення позивач був притягнутий до дисциплінарної відповідальності 01 вересня 2017 року (наказ № 503) і судом вказаний наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності залишено в силі.

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Свідки ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 в судовому засіданні пояснили, що їм офіційно ніхто не повідомляв про звільнення позивача з посади директора,(тільки свідку ОСОБА_18 про це стало відомо 01 березня 2018 року), навчальний заклад працює відповідно до встановлених вимог у чому звинувачують директора вони не розуміють.

Суд відхиляє доводи позивача та його представника з посиланням на ч.2 ст.26 Закону України «Про загальну середню освіту», що керівник закладу загальної середньої освіти призначається на посаду та звільняється з посади рішенням засновника (засновників) закладу або уповноваженого ним (ними) органу, тому єдиним повноважним органом, що має право вирішувати питання звільнення позивача з посади директора є Станівнецька сільська рада Глибоцького району Чернівецької області, оскільки як вбачається з п.5.1. Станівецького НВК управління НВК здійснюється управлінням освіти Глибоцької РДА Чернівецької області…Директор НВК та його заступники призначаються та звільняються з посади управлінням освіти Глибоцької РДА Чернівецької області.

Таким чином в судовому засіданні доведено той факт, що Станівнецька сільська рада Глибоцького району Чернівецької області делегувала свої повноваження щодо управління НВК, у тому числі і щодо призначення та звільнення директора управлінню освіти Глибоцької РДА Чернівецької області.

Також судом встановлено, що відповідачем вчинено дії, які свідчать про визнання позову, зокрема позивач ОСОБА_1 визнається відповідачем директором Станівцеького НВК. Про що свідчать наступні дії сторін.

21 лютого 2018 року за участю представника Центру якості освіти управління освіти, комісією, до складу якої ввійшов директор ОСОБА_1, був складений протокол наслідків контрольного заміру навчальних досягнень.

15 березня 2018 року Управління освіти Глибоцької РДА Чернівецької області видає наказ «Про направлення та перевезення хореографічних колективів на обласний фестиваль-конкурс народного танцю, який підписаний начальником та юристом управління освіти. Пунктом 4 даного наказу директору Станівецького НКВ ОСОБА_1 наказано забезпечити виїзд колективу для участі в обласному фестивалі 17 березня 2018 року.

У березні 2018 року управлінням освіти було замовлено бланки свідоцтв про базову загальну середню освіту з вказівкою директором Станівецького НВК ОСОБА_1, а 09 червня 2018 року було видано понад 15 свідоцтв про базову загальну середню освіту, із підписом, ініціалами позивача, вказані документи визнаються відповідачем, що встановлено в судовому засіданні.

Відповідно до ч.1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Суд відхиляє доводи представників відповідача про пропуск позивачем строку звернення в суд з вимогами про поновлення на роботі, оскільки як встановлено судом наказ про звільнення позивачу не було вручено.

Як вбачається з відмітки на поштовому конверті, даний лист позивачу не вручено у зв’язку з тим, що за зазначеною адресою не проживає, лист датований 01 лютого 2018 року, позивач стверджує, що він не міг його отримати, оскільки знаходився на стаціонарному лікуванні. Отримав наказ про звільнення з посади директора тільки 16 березня 2017 року разом з відповіддю на адвокатський запит.

Більш того, відповідачем суду надано пустий конверт (на відміну від конверту датованого 13 вересня 2017 року, у якому міститься наказ про оголошення позивачу догани від 01 вересня 2017 року № 503) і в судовому засіданні належними і допустимими доказами не доведено той факт, що даним листом направлявся позивачу саме наказ про розірвання з ним трудового договору.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги в частині визнання неправомірним та скасування наказу управління освіти Глибоцької районної державної адміністрації Чернівецької області від 24 січня 2018 року № 9к «Про розірвання трудового договору з директором Станівецького НВК ОСОБА_1Д.» та поновлення його на роботі директора Станівецького НВК Глибоцького району Чернівецької області з 24 січня 2018 року підлягають задоволенню.

Інші доводи сторін не спростовують зроблених вище висновків суду.

Пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ч. 6 ст. 235 КЗпП України, п. 4 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення суду в частині поновлення позивача на посаді та стягнення заробітної плати за один місяць підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

У силу п.1 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору за подання цієї позовної заяви.

Таким чином, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог у розмір 704,80 грн.

На підставі викладеного, ст.ст. 19, 55, 61 Конституції України, ст.ст. 9, 21, 36, 233, 235 КЗпП України, керуючись ст.ст. 141, 259, 263, 264, 265, 273, 354, 430 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовнi вимоги ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Визнати неправомірним та скасувати наказ управління освіти Глибоцької районної державної адміністрації Чернівецької області від 24 січня 2018 року № 9к «Про розірвання трудового договору з директором Станівецького НВК ОСОБА_1Д.»

Поновити на роботі директора Станівцеького НВК Глибоцького району Чернівецької області ОСОБА_1 з 24 січня 2018 року.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 про визнання незаконним і скасування наказу управління освіти Глибоцької районної державної адміністрації Чернівецької області «Про застосування дисциплінарного стягнення відносно директора Станівецького НВК ОСОБА_1Д.» № 503– відмовити.

На підставі п.4 ч.1 ст.430 ЦПК України допустити негайне виконання у частині поновлення на роботі.

Стягнути управління освіти Глибоцької районної державної адміністрації Чернівецької області судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні, 80 копійок на рахунок спеціального фонду державного бюджету України.

Повний текст судового рішення виготовлено 16 липня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до апеляційного суду Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається через суд першої інстанції.

СУДДЯ: