Ухвала суду № 75317959, 12.07.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1122/18Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : на ухвалу Токова С. Є. Доповідач в апеляційній інстанції Новіков О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2018 року м.Черкаси

Апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів:

Новікова О.М.,

Храпка В.Д., Вініченка Б.Б.,

за участю секретаря Матюхи В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 травня 2018 року у складі судді Токової С.Є. у справі за позовом ОСОБА_5 до Головного Управління пенсійного фонду України в Черкаській області, Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної протиправними діями та бездіяльністю органів державної влади, -

в с т а н о в и в :

В лютому 2018 року позивач звернувся до суду цивільної юрисдикції з вказаним позовом, посилаючись на те, що діями та бездіяльністю відповідачів щодо тривалого невиконання судового рішення йому завдано матеріальну та моральну шкоду.

Позивач вказав, що Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20.05.2011 року, залишеною без змін після перегляду ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.08.2012 року, зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси здійснити перерахунок пенсії по інвалідності відповідно до ст..ст.50,54,67Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із розрахунку 8 мінімальних пенсій за віком та 75% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 30 вересня 2010 року.

Вказане вище рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20.05.2011 року виконано лише 05.02.2018 року.

Внаслідок порушення права позивача на отримання пенсії на пільгових умовах через неправомірні дії органу державної влади - Управління Пенсійного фонду України при здійсненні ним своїх повноважень йому було завдано шкоду (матеріальну та моральну).

Тому, позивач просив стягнути з Державного бюджету України на користь нього 50 000 грн. моральної шкоди. Також просив стягнути з Управління Пенсійного фонду України майнову шкоду у розмірі 3% річних в сумі 10 629 грн. 06 коп., інфляційні втрати в розмірі 43 860 грн. 10 коп., а всього 54 489 грн. 16 коп.

Розмір майнової шкоди неодноразово уточнявся позивачем.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 травня 2018 року провадження у справі закрито у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

ОСОБА_5 оскаржив ухвалу в апеляційному порядку, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. Апелянт зазначає, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на спори про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної протиправними діями та бездіяльністю органів державної влади, так як такий спір не підпадає під перелік справ у публічно-правових спорах, визначений ст. 19 КАС України.

Апелянт просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що позивач заявляє вимоги, які стосуються виконання постанови суду, винесеної за наслідком розгляду адміністративного позову. Суд дійшов висновку, що даний позов не підлягає до розгляду в порядку цивільного судочинства.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками районного суду.

Розглядаючи спір з приводу підвідомчості даного спору, колегія суддів враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 14 березня 2018 року у справі №522/3454/16-ц, провадження № 14-6цс18

Переглядаючи справу №522/3454/16-ц, Велика Палата Верховного Суду дійшла до висновку, що під час визначення того, у якому порядку необхідно розглядати конкретний спір, необхідно встановити предмет спору, характер спірних правовідносин та суб'єктний склад учасників справи.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства, як передбачено частиною першою статті 15 ЦПК України у редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року та частиною першою статті 19 ЦПК України у редакції від 03 жовтня 2017 року), тобто встановлення змісту позовних вимог, визначення яких належить виключно позивачу; по-друге, суб'єктний склад такого спору, тобто склад учасників справи та зміст і характер спірних правовідносин.

У разі оскарження позивачем дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, позов підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

У разі тривалого невиконання судового рішення про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган може бути заявлена вимога про визнання бездіяльності, дій чи рішень держави, яка є гарантом виконання такого судового рішення, неправомірною.

Вимоги про відшкодування шкоди, як майнової, так і моральної, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір (частина друга статті 21 КАС України у редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року та частина п'ята статті 21 КАС України у редакції від 03 жовтня 2017 року).

Якщо такі вимоги заявлено окремо, вони вирішуються судами в порядку цивільного судочинства.

Зі змісту позовної заяви встановлено, що ОСОБА_5 звернувся до Головного Управління пенсійного фонду України в Черкаській області та Державної казначейської служби України з позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної протиправними діями та бездіяльністю органів державної влади.

При цьому, посилаючись на те, що судове рішення, яким відновлено права позивача на отримання встановленого розміру пенсії, тривалий час не виконувалось, позивач просить застосувати до відповідачів як боржників у грошовому зобов'язанні наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання, що передбачені ст.ст. 625 та 1050 ЦК України.

Таким чином, позов в частині стягнення матеріальної шкоди стосується нарахування 3% річних та індексу інфляції на суму грошового боргу, яке виникло на підставі судового рішення, яким зобов'язано ці кошти сплатити.

Інша частина позовних вимог стосується стягнення моральної шкоди, яка спричинена незаконними діями та бездіяльністю Управління Пенсійного фонду України в м. Черкаси з посиланням на ст.ст. 1167, 1173 ЦК України.

Водночас, позивач не ставить вимогу про визнання дій суб'єктів владних повноважень протиправними чи незаконними.

Таким чином, вимоги позивача стосуються лише відшкодування майнової та матеріальної шкоди, без вказівки на визнання дій суб'єктів владних повноважень протиправними чи незаконними.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Правила визначення компетенції судів щодо розгляду цивільних справ передбачено в статті 19 ЦПК України: суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Частиною 5 ст. 21 КАС України передбачено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Аналіз наведених норм ЦПК України та КАС України дає підстави для висновку про те, що у порядку адміністративного судочинства можуть розглядатися вимоги про відшкодування шкоди лише за сукупності таких умов: вимоги мають стосуватися шкоди, завданої виключно суб'єктом владних повноважень; такі вимоги мають бути поєднані з вимогою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Так як у даному випадку вимоги позову зводяться до вирішення питання про застосування відповідальності за порушення грошового зобов'язання, що виникло на підставі судового рішення, та стягнення у зв'язку з тривалим його невиконанням моральної шкоди, то відповідно цей спір має бути розглянутий в порядку цивільного судочинства, оскільки стосується захисту цивільного права.

За таких обставин, виходячи зі змісту позовних вимог ОСОБА_5, колегія суддів погоджується з позицією апеляційної скарги і вважає, що ухвала районного суду підлягає скасуванню на підставі ст. 379 ЦПК України з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 35, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - задовольнити частково.

Ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 травня 2018 року - скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з часу складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 16 липня 2018 року.

Судді