Постанова № 75317929, 26.06.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/620/18Головуючий по 1 інстанції - Шимчик Р.В. Категорія: 59 Доповідач в апеляційній інстанції - Нерушак Л.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2018 року Апеляційний суд Черкаської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах :

Головуючого Нерушак Л.В. ( судді - доповідача)

Суддів Карпенко О.В., Василенко Л.І.

за участі секретаря Наконечної М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 15.01.2018 року, ухваленого під головуванням судді Шимчика Р.В. у залі Жашківського районного суду Черкаської області № 1 о 11 год. 10 хв., повний текст рішення виготовлено 25.01. 2018 року, у справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобастіон», ОСОБА_4 про додаткове відшкодування збитків, заподіяних дорожньо-транспортною пригодою, -:

в с т а н о в и в :

02.03.2017 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобастіон» про додаткове відшкодування збитків, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, ОСОБА_4.

Позивач ОСОБА_3 в обґрунтування своїх позовних вимог вказує, що 01.04.16 року., біля о 02 год. 00 хв., на 119 км. а/д Київ-Харків сталася дорожньо - транспортна пригода - зіткнення автомобілів НОМЕР_1, та напівпричепа LECITRAILER, д/н НОМЕР_2, автомобіля НОМЕР_3.

Постановою Подільського районного суду м. Києва від 12 травня 2016 р., справа № 382/523/16-п, визнано винним у скоєнні дорожньо - транспортної пригоди водія автомобіля НОМЕР_1, ОСОБА_4.

Згідно даних висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 100816 від 14.09.16 року., вартість матеріального збитку, завданого власнику напівпричепу LECITRAILER 3Е20SN1, д/н НОМЕР_2 ОСОБА_3, внаслідок дорожньо - транспортної пригоди, яка сталося 01.04.2016 року, становить 102844 грн. 16 коп.

Страхова компанія ПрАТ «УСК Княжа Вієнна Інштуранс Груп», в якій застрахована цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4, згідно даних листа від 22.08.2016 року виплатила позивачеві ОСОБА_3 страхове відшкодування у розмірі 49500 грн.

Позивач зазначає, що різниця між збитками завданими ОСОБА_3 в розмірі 102844,16 грн. згідно висновку експерта та фактично сплаченою страховою компанією сумою 49500, 00 грн., становить 102844,16 - 49500,00 = 53344,16 грн. , яку він вважає слід стягнути з винної особи. ОСОБА_3 вважає, що згідно наданих розрахунків відповідач повинен сплатити позивачеві різницю між сумою завданих збитків та фактично сплаченою сумою грошової компенсацій кошти у розмірі 53 344 грн. Тому позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з даним позовом та просив суд стягнути із ТОВ «Автобастіон» на його користь 53344 грн. 16 копійок, що складає різницю між фактичним розміром заподіяної шкоди і страховим відшкодуванням, а також понесені судові витрати.

До початку розгляду справи по суті за клопотанням позивача ОСОБА_3 та його представника судом було залучено в якості співвідповідача ОСОБА_4 , і позивач просив солідарно стягнути з відповідачів кошти за заподіяну йому матеріальну шкоду.

Рішенням Жашківського районного суд Черкаської області від 15 січня 2018 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про додаткове відшкодування збитків, заподіяних дорожньо-транспортною пригодою - відмовлено.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про додаткове відшкодування збитків, заподіяних дорожньо-транспортною пригодою, суд першої інстанції виходив із того, що позивач не довів, що відповідач ОСОБА_4 на момент дорожньо - транспортної пригоди перебував у трудових відносинах з відповідачем ТОВ «Автобастіон», тому позовні вимоги у справі є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_3 оскаржив рішення суду в апеляційному порядку, подавши апеляційну скаргу. ОСОБА_3 в апеляційній скарзі посилається, що суд не в повному обсязі з`ясував та дослідив обставини, що мають значення для справи, внаслідок чого неправильно застосував норми матеріального права та прийняв невірне рішення. ОСОБА_3 також зазначає в апеляційній скарзі, що судом першої інстанції не з`ясовано основне питання правомірності керування автомобілем водієм ОСОБА_4 під час скоєння вказаної дорожньо-транспортної пригоди, належність або відсутність належних правових підстав. Тому суд в порушення вимог матеріального права дійшов помилкового висновку про безпідставність вимог позивача та відмовив у позові, тоді, коли вимоги позивача підлягають задоволенню з винної особи у дорожньо - транспортній пригоді. ОСОБА_3 просить скасувати рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 15.01.2018 року повністю та ухвалити нове рішення про задоволення вимог позивача .

Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив.

Апеляційний суд Черкаської області у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах , який діє відповідно до п. 8 ч. 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України та п. 3 Розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України « Про судоустрій та статус суддів» до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Заслухавши доповідь судді, пояснення позивача та його представника, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга представника підлягає залишенню частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню із ухваленням нового судового рішення, виходячи із наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частиною 2 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміні судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду, викладеним у рішенні суду першої інстанції обставинам справи; порушення норм процесуального або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції не в повній мірі відповідає вказаним вимогам закону.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог про додаткове відшкодування збитків, заподіяних дорожньо-транспортною пригодою, суд першої інстанції виходив із недостатньої обґрунтованості та доведеності позовних вимог позивачем, посилаючись, що позивач не довів, що відповідач - водій ОСОБА_4, який керував транспортним засобом, на момент скоєння ним дорожньо - транспортної пригоди перебував у трудових відносинах з відповідачем ТОВ «Автобастіон», також відсутні докази, що власником автомобіля НОМЕР_4, яким керував ОСОБА_4 є відповідач ТОВ «Автобастіон». Суд дійшов висновку про відсутність законних підстав для стягнення на користь позивача заподіяних збитків саме з відповідачів солідарно, тому прийшов до висновку про безпідставність позовних вимог та не задовольнив вимоги позивача.

Апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції , вважає, що висновки суду першої інстанції є помилковими, не відповідають обставинам справи та вимогам закону, оскільки судом допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування рішення суду.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом 01.04.2016, близько 02 год. 00 хв., на 119 км. а/д Київ-Харків сталася дорожньо - транспортна пригода - зіткнення автомобілів НОМЕР_1, яким керував водій ОСОБА_4 та напівпричепа LECITRAILER, д/н НОМЕР_2 , власником якого є позивач у справі ОСОБА_3, автомобіля НОМЕР_3.

Згідно постанови судді Подільського районного суду м. Києва від 12.05.2016 року, справа № 382/523/16-п про адміністративне правопорушення, визнано винним у скоєнні дорожньо - транспортної пригоди водія автомобіля НОМЕР_1, ОСОБА_4 за ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень .

Відповідно даних висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 100816 від 14.09.2016 року вартість матеріального збитку, завданого власнику напівпричепу LECITRAILER внаслідок дорожньо - транспортної пригоди ОСОБА_3, яка сталося 01.04.2016 року , становить 102844 грн. 16 коп. ( а.с.8-17).

Страхова компанія ПрАТ «УСК Княжа Вієнна Інштуранс Груп», в якій була застрахована цивільно-правову відповідальність водія ОСОБА_4, згідно даних листа від 22.08.2016 року, який міститься в матеріалах справи, виплатила позивачеві страхове відшкодування у сумі 49500,00 грн., оскільки франшиза полісу становить 500 гривень( а.с.7).

Різниця між збитками завданими позивачеві - 102844,16 грн. згідно висновку експерта та фактично сплаченою страховою компанією сумою - 49500, 00 грн., становить - 102844,16 - 49500,00 = 53344,16 грн., тому дану суму позивач ОСОБА_3 просить стягнути з відповідачів ОСОБА_4 та його роботодавця ТОВ «Автобастіон» солідарно.

Вирішуючи спір у даній справі, слід врахувати такі положення чинного законодавства та норм матеріального права.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки (яким є, зокрема, автомобіль), відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Крім того, нормами ч.1 ст.1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Виходячи з вище викладеного, з урахуванням встановлених у справі фактичних обставин та викладених вище норм чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку про те, що різницю між виплаченим потерпілій особі страховим відшкодуванням та завданим їй збитком має бути стягнуто з винуватця дорожньо - транспортної пригоди - водія, відповідача ОСОБА_4, оскільки судом не встановлено належними та допустимими доказами, що водій ОСОБА_4 на момент вчинення ним дорожньо - транспортної пригоди перебував у трудових відносинах з ТОВ «Автобастіон».

На неодноразові виклики до суду апеляційної інстанції та перенесення розгляду справи в зв'язку із неявкою обох відповідачів, явка яких визнана обов'язковою, для дачі особистих пояснень, ні відповідач ОСОБА_4, ні представник відповідача ТОВ «Авто бастіон» не з'являлися , чим зловживали своїми процесуальними правами та обов'язками. Оскільки і в суд першої інстанції відповідачі не з'являлися і жодних пояснень з приводу заявлених до них вимог про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо - транспортної пригоди за участю автомобіля НОМЕР_1, який належить саме ТОВ «Автобастіон» м.Жашків, вул. Перемоги, 4 Черкаської області, що підтверджується даними адміністративної справи про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, копію якої на клопотання позивача ОСОБА_3 було витребувано судом апеляційної інстанції із Подільського районного суду м. Києва. Згідно даних схеми до протоколу від 01.04. 2016 року чітко вбачається, що власником транспортного засобу є саме ТОВ «Автобастіон», а водій ОСОБА_4 зазначає в даних адміністративного протоколу, що працює водієм вказаного товариства. Однак, в постанові суду від 12 травня 2016 року про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП в анкетних даних місце робити уже не зазначено, лише місце реєстрації та проживання.

Згідно отриманої на запит апеляційного суду інформації від Головного Управління пенсійного фонду України у Черкаській області від 07.06. 2018 року вказано, відомості ТОВ «Автобастіон» як страхувальника по застрахованій особі ОСОБА_4 на 01.04. 2016 року не надавалися.

Як повідомив в своїх поясненнях суду апеляційної інстанції позивач ОСОБА_3 він телефонував відповідачу ОСОБА_4 та відповідач обіцяв надати копію трудової книжки із записом, що він працює у відповідача, однак не виконав вказаної обіцянки і більше на зв'язок не виходив, хоча позивач неодноразово намагався поговорити з ним по телефону.

Отже, за таких обставин, апеляційний суд вважає, що наявних у матеріалах справи доказів про те , що відповідач ОСОБА_4 був офіційно працевлаштований у відповідача ТОВ «Автобістіон» недостатньо, щоб дійти висновку про стягнення шкоди з ТОВ «Авто бастіон» солідарно з відповідачем ОСОБА_4 як просить позивач.

При цьому апеляційний суд враховує, що всупереч вимог положень ч.1 ст.81 ЦПК України про те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, позивач не надав суду належних та допустимих доказів того, що відповідач ОСОБА_4 на момент вчинення дорожньо - транспортної пригоди перебував у трудових відносинах з відповідачем ТОВ «Автобастіон», отже правових підстав для застосування положень ч.1 ст.1172 ЦК України у справі встановлено не було, що свідчить про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог, заявлених до ТОВ «Автобастіон».

Тому колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню лише із винної особи - водія ОСОБА_4, а з іншого відповідача ТОВ «Автобасітон» у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Апеляційний суд враховує, що усі доводи апеляційної скарги не містять тверджень з посиланням на докази, які їх підтверджують, що дали б змогу суду встановити наявність трудових відносин між відповідачами у справі на момент дорожньо - транспортної пригоди 01.04.2016 року.

Суд апеляційної інстанції вважає помилковим та безпідставним висновок суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні вимог позивача ОСОБА_3 до водія ОСОБА_4, як винної особи у дорожньо - транспортній пригоді та не погоджується з такими висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги, заявлені до відповідача ОСОБА_4 задоволенні бути не можуть, так як має місце взаємодія кількох джерел підвищеної небезпеки, оскільки постановою Подільського районного суду м. Києва від 12.05.2016 року у справі №3 82/523/16-п визнано винним ОСОБА_4 у скоєнні зазначеної у цій справі дорожньо - транспортній пригоді. Дана постанова набрала законної сили після оскарження в апеляційному порядку і є чинною.

Відповідно до положень ч.6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Виходячи з вище викладеного, у апеляційного суду підстав для сумнівів щодо наявності вини у відповідача ОСОБА_4 у вчиненні дорожньо - транспортної пригоди, внаслідок якої позивач зазнав матеріальних збитків, при апеляційному розгляді встановлено не було, тому відповідач має нести цивільно - правову відповідальність за заподіяну ним шкоду позивачу.

Доводи апеляційної скарги в цій частині є такими, що заслуговують на увагу колегії суддів апеляційного суду, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З огляду на вище викладене, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 15.01.2018 у даній справі підлягає скасуванню у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, та порушенням норм процесуального права (ч.6 ст.82 ЦПК України) та матеріального права, та ухваленням нової постанови апеляційного суду, якою слід задовольнити частково вимоги позивача ОСОБА_3 та стягнути різницю між виплаченим потерпілій особі страховим відшкодуванням та завданим їй збитком з винуватця дорожньо - транспортної пригоди - відповідача ОСОБА_4 в сумі 53344, 16 грн.

У задоволенні позовних вимог до ТОВ «Автобастіон» слід відмовити.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат у справі, апеляційний суд враховує таке.

Згідно положень ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; ч.13 ст.141 ЦПК України - якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Отже, з відповідача ОСОБА_4 на користь позивача ОСОБА_3 слід стягнути судові витрати в розмірі 3575 грн., що складаються із судового збору за розгляд справи в судах першої та апеляційної інстанцій та вартості витрат висновку автотоварознавчого дослідження.

Керуючись ст. ст. 141, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 15.01.2018 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобастіон», ОСОБА_4 про додаткове відшкодування збитків, заподіяних дорожньо-транспортною пригодою - скасувати, прийняти нову постанову.

Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 53344,16 грн. у відшкодування завданої шкоди, заподіяної дорожньо - транспортною пригодою.

У задоволенні позовних вимог до ТОВ «Автобастіон» відмовити.

Стягнути з відповідача ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 3575 грн., що складаються із судового збору за розгляд справи в судах першої та апеляційної інстанцій та вартості витрат висновку автотоварознавчого дослідження.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня виготовлення повного тексту постанови суду, в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.

Головуючий Нерушак Л.В.

Судді Карпенко О.В.

Василенко Л.І.