Вирок № 75317670, 16.07.2018, Придніпровський районний суд м. Черкас

Справа № 711/2671/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2018 року

м.Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Степаненка О.М.,

за участю секретаря Чмих І.С.,

прокурорів Грушовенка Є.Г., Кошовської Є.І.

представників потерпілої

сторони юридичної особи адвоката ОСОБА_1, ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

захисника ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження №12017251010001171 за обвинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, відомості про працевлаштування суду не надавались, одруженого, є батьком двох малолітніх дітей 2013 та ІНФОРМАЦІЯ_3, не є інвалідом, зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючий за адресою ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимий,

у вчиненні злочину, відповідальність за який передбачена ч.3 ст. 15 і ч.3 ст. 185 КК України,

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

ОСОБА_3 05.02.2017 близько 05 год. 00 хв., перебуваючи на території ДП «Черкаський консервний комбінат», куди приїхав разом із ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які були необізнані в його злочинному намірі, реалізуючи свій умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу проник в середину приміщення з обмеженим доступом цивільної оборони, яке розташоване за адресою: м. Черкаси, вул. Чигиринська, 13, та яке перебуває на балансі вищевказаного підприємства, де умисно, з корисливих мотивів, разом з ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 демонтував вентиляційні труби та труби водопостачання і кріплення, на яких вони знаходились, вартість яких згідно висновку експерта №4/525 від 29.03.2017 становить 5317,11 грн., які вподальшому разом із вищевказаними особами переніс до автомобіля НОМЕР_1, який належить ОСОБА_8, та яким користується ОСОБА_7 Однак свій злочинний намір до кінця не довів з причин, що не залежали від його волі, так як не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, оскільки був виявлений працівниками служби охорони ТОВ «Пономар».

За такі винні діяння ОСОБА_3 суд визнає його винуватим, та кваліфікує вчинений ним злочин за ч. 3 ст. 15 і ч.3 ст. 185 КК України, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаний з проникненням у приміщення.

Мотиви визнання частини обвинувачення необґрунтованою.

На думку суду, елемент об’єктивної сторони злочину, а саме спосіб проникнення до приміщення – зрив навісного замка на вхідних дверях, в пред’явленому обвинуваченні ОСОБА_3 не доведено зібраними в справі доказами.

Так, обвинувачений ОСОБА_3 суду показав, що вказане приміщення не було огороджено, вхід на територію був вільним, дверей на завісах не було, вони лежали поряд.

Показання обвинуваченого підтверджені показаннями свідка ОСОБА_9, який працює завгоспом Черкаського консервного комбінату, який суду повідомив, що вхід і вихід бомбосховища були оснащені дверима, однак вони були відірвані.

Інших доказів, які б об’єктивно доводили, що обвинувачений ОСОБА_3 потрапив до приміщення цивільної оброни шляхом зриву замка на вхідних дверях, суд не отримав.

Суд вважає зміна частини обвинувачення ОСОБА_3 не виходить за межі висунутого обвинувачення, при цьому покращує (пом’якшує) становище останнього, а такі висновки прийнято судом з метою досягнення справедливості під час ухвалення рішення.

Позиція суду та мотиви, якими керувався суд при ухваленні вироку.

Обвинувачений ОСОБА_3 вину не визнав, суду пояснив, що напередодні 04.02.2017 о 13.00 під’їхав до металобази, яка розташована біля Консервного комбінату, що по вул. Чигиринській, щоб дізнатись про ціну металобрухту. В цей час побачив невідому особу, яка тягнула метал. Прослідкував звідки вона його брала, та виявив приміщення бомбосховища. Вхід до цього приміщення був вільним. Територія не огороджена, занедбана. Бачив два виходи до приміщення, на одному вхідні двері були відсутні, вони лежали поряд. На інших вхідних дверях були двері зачинені. Коли зайшов в середину приміщення, то побачив вже кимось порізаний метал. У нього виникло бажання забрати і здати на металобрухт. Хотів заробити гроші, так як на утриманні у нього двоє дітей. Домовився із ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 щоб вони йому допомогли як транспортом так і інструментами для різки металу. Наступного дня вони всі разом приїхали до вказаного приміщення. Біля приміщення бомбосховища розвантажили інструмент: газорізку та інший інструмент для різки металу, які знаходились в його автомобілі Renault Scenic. Газорізкою демонтували труби вентиляції. Винесли метал, який вже був порізаний і який помітив напередодні, це були труби водопостачання. Порізаний метал підносили якнайближче до виходу, а після чого завантажували до автомобіля НОМЕР_1. Вони встигли завантажити тільки частину металу. Після чого до них підішли працівники охоронної фірми та викликали поліцію.

При цьому обвинувачений ОСОБА_3 також пояснив, що вважав, що це приміщення нікому не належить, як і не належить майно (метал), який там знаходився, а тому наміру красти у нього не було.

Незважаючи, що обвинувачений свою причетність до вчинення вказаного злочину не визнає, його винуватість у вчиненні злочину повністю доведена наступними доказами.

Представники потерпілої сторони – юридичної особи ДП «Черкаський консервний комбінат» адвокат ОСОБА_1, а також виконувач обов’язків директора цього підприємства ОСОБА_2 суду показали, що крадіжка відбулась із приміщення споруди цивільної оборони, яка знаходиться у власності ДП «Черкаський консервний комбінат». На підтвердження цього надали Свідоцтво про право власності від 09.10.2003.

Показаннями свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, які були запрошені понятими під час проведення процесуальних дій, які суду показали, що бачили мікроавтобус білого кольору, в якій було завантажено металобрухт. Вхід в «бомбосховище» був з металевою решіткою. В цей час обвинувачений також був присутнім біля цього приміщення.

Показаннями свідка ОСОБА_6, який суду пояснив, що обвинуваченого не знає, а знає ОСОБА_7, який 04.02.2017 попросив його допомогти завантажити метал. Пізно увечері цього ж дня зустрілись з ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_3 Всі разом прибули до приміщення, яке знаходиться на неогородженій території. Він особисто грузив метал в мікроавтобус. Не все встигли загрузити, так як до них підійшли охоронці.

Показаннями свідка ОСОБА_5, який суду пояснив, що в лютому 2017 році до нього зателефонував ОСОБА_7 та запропонував роботу, а саме необхідно було допомогти завантажити металобрухт, при цьому пояснив, що нічого протизаконного при цьому не має. Приміщення, де був цей метал, знаходилось на території консервного комбінату. На дверях була решітка. Він займався тим, що відривав металеву вентиляцію, виносив та грузив до автомобіля «Ford Transit». В процесі завантаження металобрухту в автомобіль до них підійшла охорона, а пізніше викликали поліцію.

Відомостями протоколу проведення слідчого експерименту від 21.03.2017 за участю підозрюваного ОСОБА_3, який розказав та показав коли, з ким, в якому місці і як він демонтував вентиляційні труби, інші металеві труби, їх кріплення; показав місце, де він залишив свій автомобіль; показав місце, де вони розмістили автомобіль «Ford Transit», в який вони завантажували порізаний метал; показав споруду бомбосховища, з якого вони демонтували металеві конструкції тощо.

Також підтверджується протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 05.02.2017, за яким завідуючий господарством Черкаського консервного комбінату ОСОБА_9 повідомив, що 05.02.2017 приблизно о 05 год. 25 хв. з приміщення бомбосховища, яке знаходиться на балансі комбінату, невідомими вчинена крадіжка металу, які вподальшому були затримані.

Відомостями протоколу огляду місця події від 05.02.2017 та фототаблицями до нього, яким оглянуто та описане місце вчинення злочину, а саме територія за адресою м. Черкаси, вул.Чигиринська, 13, де розташоване споруда цивільної оборони (на час складання протоколу визначено як бомбосховище), встановлений автомобіль НОМЕР_1, в якому був виявлені відрізки металу, описаний його вигляд та розміри, а також описаний внутрішній стан приміщення споруди цивільної оборони (бомбосховища).

Відомостями протоколу огляду автомобіля НОМЕР_2, в якому було виявлено два металевих балони синього кольору, шланга з редуктором, газовий балон червоного кольору, генератор жовтого кольору, два лома, сумка з інструментами.

Висновком експерта №4/525 від 29.03.2017, за яким загальна ринкова вартість викрадених металевих виробів, а саме повітропроводу загальною довжиною 36 м 40 см, товщиною 1,5 мм, діаметром 50 см; вентиляційної труби загальною довжиною 1 м 86 см, товщиною 2 мм, діаметром 15 см; труби загальною довжиною 1 м 55 см, товщиною 10 мм, діаметром 20 см; кутника довжиною 5 м 34 см, товщиною 10 мм, шириною 10 см; кутника довжиною 5 м 30 см товщиною 2 мм, шириною 8 см станом на 05.02.2017 складає 5317,11 грн.

Відповідно до свідоцтва про право власності від 09.10.2003, виданого Виконавчим комітетом Черкаської міської ради на комплекс об’єктів, розташованих за адресою: м. Черкаси, вул. Чигиринська, 13, підтверджено, що на праві загальнодержавної власності ДП «Черкаський консервний комбінат» належало в тому числі й споруда цивільної оборони.

Суд не погоджується із твердженнями захисника ОСОБА_4 про те, що не конкретно зазначено у зміненому обвинувальному акті місце, з якого вчинена крадіжка, а саме «приміщення цивільної оборони», при тій умові, що у правовстановлюючих документах зазначено як «споруда цивільної оборони», виходячи з наступного:

За термінологією, визначеною Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018, 2000, затверджений наказом Держстандарту України від 17.08.2000 № 507, споруда – це будівельна система, пов'язана з землею, яку створено з будівельних матеріалів, напівфабрикатів, устаткування та обладнання шляхом виконання будівельно-монтажних робіт.

При цьому приміщення за роз’ясненнями Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Національного стандарту N 2 «Оцінка нерухомого майна» (Національний стандарт N 2, п.2) від 28 жовтня 2004 р. N 1442 м. Київ, - це простір, обмежений з усіх сторін захисними конструкціями: стінами (у тому числі з вікнами і дверима) зі стелею (перекриттям) і підлогою.

Таким чином споруда містить в собі приміщення, і навпаки приміщення є частиною споруди, а тому прокурор, змінюючи обвинувачення, конкретно, а відтак правильно, зазначив місце куди потрапив обвинувачений, а саме у приміщення, яке знаходиться у споруді цивільної оборони.

Не заслуговує на увагу зауваження того ж захисника про те, що невизначеним в обвинуваченні є те, що вказане приміщення цивільної оборони перебуває на балансі Консервного комбінату, а не у власності, так як баланс підприємства є стан засобів підприємства в грошовому вираженні на певну дату за складом (актив) та за джерелами формування (пасив), а тому перебування споруди на балансі не виключає належності цього нерухомого майна ДП «Черкаський консервний комбінат».

Тому суд вважає, що місце вчинення злочину та потерпіла сторона встановлений органом досудового розслідування правильно, що підтверджується фактичними даними (доказами), які отримані у передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом порядку.

Також суд відкидає доводи захисника ОСОБА_4 про те, що стороною обвинувачення не доведено, що майно, яке було викрадене, належить Черкаському консервному підприємству, тому, що вказані труби повітропроводу, вентиляційні труби були змонтовані, пристосовані та призначені для забезпечення належного функціонування приміщення при використанні його за належністю, тобто є невід’ємною часиною споруди цивільної оборони, а від так є також власністю ДП «Черкаський консервний комбінат».

Не заслуговує на увагу твердження захисника про невірну кваліфікацію за ч.3 ст. 185 КК України, а саме визначення ознаки як вчинення крадіжки з проникненням у приміщення.

Суд приймаючи рішення про наявність такої кваліфікуючої ознаки як вчинення крадіжки, поєднаної з проникненням у інше приміщення, керувався висновками, які викладені у Постанові від 18.04.2018 ОСОБА_12 Верховного Суду у справі №569/1111/16-к.

Захисник ОСОБА_4 також вказувала на вищезгадану судову практику, однак на думку суду адвокат не вірно застосовує вказані положення до тих обставин, які встановлені в ході судового розгляду вказаного кримінального провадження.

Як зазначає Верховний Суд у п. 28 цієї Постанови вирішальним при визначенні законності/незаконності входження (потрапляння) особи у відповідне приміщення або перебування в ньому під час вчинення розбою, а в даному випадку крадіжки, є режим доступу до об’єкта (вільний/обмежений).

Верховний Суд у п. 65 зазначив, що проникнення як кваліфікуюча ознака передбачає, що особа потрапила у житло, інше приміщення чи сховище незаконно, тобто за відсутності права перебувати в місці, де знаходиться майно (всупереч волі законного володільця, шляхом обману, за відсутності визначених законом підстав чи на порушення встановленого законом порядку). При цьому незаконність проникнення стосується самого факту потрапляння до житла, іншого приміщення чи сховища або перебування в ньому під час вчинення злочину. Спосіб проникнення (застосування фізичних чи інтелектуальних зусиль) принципового значення для встановлення кваліфікуючої ознаки «проникнення» не має.

Тобто при вирішенні питання про застосування кваліфікуючої ознаки «проникнення у житло, інше приміщення чи сховище» в складі кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 185 КК України, вирішальне значення мають режим доступу до приміщення (вільний/обмежений) під час вчинення крадіжки та наявність у особи умислу на незаконне входження (потрапляння) до приміщення або незаконне перебування в ньому з метою заволодіння чужим майном.

А тому суд вважає, що навіть при тій умові, що вхід до споруди цивільної оборони був вільним (відсутні двері), однак це не доводить, що доступ до вказаного приміщення був обмежений для обвинуваченого ОСОБА_3

Це доводиться тим, що сам обвинувачений вказував на те, що хоча двері у бомбосховище були відсутні, однак він їх спостерігав поруч. Крім того він вказував, що інші двері в це приміщення були зачинені.

Свідки ОСОБА_10, ОСОБА_11 також вказували на те, що бачили решітки на вхідних проймах входу до бомбосховища.

Тобто такі обставини, як наявність дверей, які мали б забезпечувати перешкоджання потрапляння сторонніх осіб до приміщення, навіть якщо вони були зламані та лежали поруч, давали можливість ОСОБА_3 усвідомлювати відсутність у нього права потрапляти у вказане приміщення.

Відповідно, наявність вільного доступу до приміщення з обмеженим доступом свідчить про незаконність входження (потрапляння) обвинуваченого ОСОБА_3 у приміщення цивільної оборони та неправомірне його перебування там.

Не взято до уваги зауваження захисника про відсутність умислу у ОСОБА_3 на вчинення крадіжки, так як він вважав, що це майно нічиє за наступними висновками суду.

Наявність умислу на вчинення крадіжки встановлюється із самих показань обвинуваченого ОСОБА_3, який суду повідомив як він попередньо оглянув приміщення цивільної оборони напередодні, тобто 04.02.2017 вдень; в цей же день він виявив металеві конструкції, у нього виникло бажання продати його з метою отримання прибутку. При цьому визначальним є встановлений в судовому засіданні той факт, що крадіжка вчинялась в нічний час, що в свою чергу підтверджує, що ОСОБА_3 усвідомлював суспільну небезпечність своїх діянь та не бажав бути поміченим під час їх вчинення.

Мотиви призначення покарання.

Обставини, передбачені ст. 66 КК України, які пом'якшують покарання, та обставини, передбачені ст. 67 КК України, які обтяжують покарання, судом не встановлені.

За ступеню тяжкості злочин, вчинений ОСОБА_3 , є тяжким злочином.

Суд, обираючи вид та термін покарання ОСОБА_3, враховує особу обвинуваченого, його вік, те, що він на спеціальних обліках не перебуває, а тому суд приходить до висновку про можливість призначення покарання обвинуваченому в межах розміру та виду покарання, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, та з урахуванням положень ст. 68 КК України, визначивши його як позбавлення волі із призначенням мінімального строку.

Разом з тим, враховуючи як пом’якшуючу обставину те, що ОСОБА_3 притягується до кримінальної відповідальності вперше, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей 2013 та 2014 років народження, тобто міцні соціальні зв’язки, суд встановлює можливість його виправлення без відбування покарання, та вважає за доцільне звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням згідно ст.75 КК України з покладанням на нього обов’язків, передбачених ст.76 цього Кодексу.

При цьому факт невизнання обвинуваченим своєї вини дає привід для сумнівів щодо належного усвідомлення ОСОБА_3 вчиненого та зроблених в зв’язку з цим належних висновків, а тому не вбачає можливості при визначенні іспитового строку встановити мінімального строк його тривалості.

Цивільний позов не заявлявся

Рішення щодо речових доказів, заходів забезпечення кримінального провадження та про відшкодування процесуальних витрат.

Вирішуючи питання про речові докази, суд керується положеннями ч.9 ст. 100 та ч.4 ст.174 КПК України, зокрема вважає за необхідне скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 08.02.2017, з транспортного засобу – фургону малотонажного «Ford Transit» білого кольору д.н.з. НОМЕР_3, який належить ОСОБА_8, а також зняти заборону його відчуження.

Крім того суд вважає за необхідне скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 07.02.2017, з двох металевих балонів синього кольору, шлангу з редуктором, газового балону червоного кольору, генератора жовтого кольору, двох ломів, сумки з інструментами, які необхідно повернути власнику.

Автомобіль Renault Scenic д.н.з. НОМЕР_4, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу САЕ 320089, ключі до автомобіля; посвідчення водія серія ВАА №787958, необхідно залишити у власника.

Тряпчану сумку, дві рукавиці чорного кольору та диск для різки металу, які здані до камери речових доказів Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області необхідно знищити.

Відрізки повітропроводу в розрізаному вигляді загальною довжиною 36 м 40 см, товщиною 1,5 мм, діаметром 50 см; відрізки вентиляційної труби загальною довжиною 1 м 86 см, товщиною 2 мм, діаметром 15 см; відрізки труби загальною довжиною 1 м 55 см, товщиною 10 мм, діаметром 20 см; відрізки кутника довжиною 5 м 34 см, товщиною 10 мм, шириною 10 см; відрізки кутника довжиною 5 м 30 см товщиною 2 мм, шириною 8 см, які знаходяться в камері схову речових доказів, передати уповноваженій особі ДП «Черкаський консервний комбінат».

Відповідно до положень ч.2 ст. 124 КПК України із обвинуваченого на користь держави необхідно стягнути витрати на залучення експертів на загальну суму 1055,52 грн. (витрати на проведення експертизи №1/585 від 17.03.2017 в сумі 703,68 грн. + витрати на проведення експертизи №4/525 від 29.03.2017 в сумі 351,84 грн.).

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд

ухвалив:

Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 15 і ч. 3 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання три роки позбавлення волі.

У відповідності до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку два роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

Згідно з положеннями ч.ч. 1,2 ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 наступні обов’язки:

1) періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 08.02.2017, з транспортного засобу – фургону малотонажного «Ford Transit» білого кольору д.н.з. НОМЕР_3, який належить ОСОБА_8, а також зняти заборону його відчуження.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 07.02.2017, з двох металевих балонів синього кольору, шлангу з редуктором, газового балону червоного кольору, генератора жовтого кольору, двох ломів, сумки з інструментами, та повернути власнику.

Автомобіль Renault Scenic д.н.з. НОМЕР_4, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу САЕ 320089, ключі до автомобіля, посвідчення водія серія ВАА №787958 залишити у власників.

Тряпчану сумку, дві рукавиці чорного кольору та диск для різки металу, які здані до камери речових доказів Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області - знищити.

Відрізки повітропроводу в розрізаному вигляді загальною довжиною 36 м 40 см, товщиною 1,5 мм, діаметром 50 см; відрізки вентиляційної труби загальною довжиною 1 м 86 см, товщиною 2 мм, діаметром 15 см; відрізки труби загальною довжиною 1 м 55 см, товщиною 10 мм, діаметром 20 см; відрізки кутника довжиною 5 м 34 см, товщиною 10 мм, шириною 10 см; відрізки кутника довжиною 5 м 30 см товщиною 2 мм, шириною 8 см передати уповноваженій особі ДП «Черкаський консервний комбінат».

Стягнути із обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати на загальну суму 1055,52 грн.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Черкаської області через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право на отримання в суді копії вироку.

Головуючий: ОСОБА_13