Рішення № 75313854, 12.07.2018, Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 573/966/18

Номер провадження 2/573/355/18

РІШЕННЯ

іменем України

12 липня 2018 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючої судді: Черкашина М.С.

за участю секретаря: Терещенко О.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Білопіллі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

12 червня 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Свої вимоги мотивувала тим, що з відповідачем зареєстрували шлюб 23 лютого 2015 року. Від подружнього життя сторони дітей не мають. На даний час сім’я фактично розпалась, сторони проживають окремо із 01 квітня 2016 року. Позивач вважає, що подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливе, суперечить її інтересам, тому вона звернулась до суду з даним позовом і просить розірвати шлюб між нею та відповідачем.

В підготовче засідання позивач ОСОБА_1 не з’явилась, надавши письмову заяву про те, що позов підтримує, просила розглянути справу без її участі, позов підтримує (а. с. 13).

Відповідач ОСОБА_2 у підготовче засідання повторно не з’явився, надавши до суду письмову заяву про розгляд справи в його відсутність, з позовом згодний (а. с. 21 ).

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Частиною 1 ст. 206 ЦПК передбачено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

За результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем (ч. 3 ст. 200 ЦПК України).

Повно, всебічно і об’єктивно дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності з точки зору належності, допустимості і взаємозв’язку, суд приходить до наступних висновків.

В силу ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Згідно із ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред’явлений одним із подружжя.

Відповідно до ст. 112 СК України, п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» суд з’ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дітей, що мають істотне значення. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Судом встановлено, що сторони у справі ОСОБА_2 та Козлова (дошлюбне прізвище) ОСОБА_3 зареєстрували шлюб 23 лютого 2015 року у виконкомі Жовтневої селищної ради Білопільського району Сумської області, про що складено відповідний актовий запис за № 05. Після реєстрації шлюбу позивачу присвоєно прізвище чоловіка – ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії І-БП № 095088 (а. с. 4).

Як вбачається з позовної заяви на даний час сторони проживають окремо та не підтримують подружні відносини більше двох років, від подружнього життя дітей не мають.

Суд зазначає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.

Позивач скористалась даним правом та звернулась до суду з даним позовом і наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а, як встановлено при дослідженні матеріалів справи та заяви сторін, вони не мають наміру зберегти шлюб.

Таким чином, суд приходить до висновку, що між сторонами втрачено взаєморозуміння, збереження сім’ї, поновлення шлюбних відносин та подальше спільне проживання неможливе, так як суперечить інтересам сторін.

Відповідно до ст. 113 СК України, якою визначено, що особа, яка змінила своє прізвище у зв’язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

У зв’язку з наявністю заяви позивача, суд вважає за необхідне залишити їй прізвище, присвоєне при одруженні – ОСОБА_2.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно положень ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічне положення щодо повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, також передбачено ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Оскільки відповідач позов визнав до початку розгляду справи по суті, позивачу ОСОБА_1 підлягає повернення з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 352 грн. 40 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 105, 110, 112, 113 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 10, 81, 141, 200, 206, 247, 259, 263-265, 273, 354-355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 (паспорт серія МВ № 572946, зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) до ОСОБА_2 (паспорт серія МВ № СС № 299213, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про розірвання шлюбу, задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 23 лютого 2015 року у виконкомі Жовтневої селищної ради Білопільського району Сумської області, про що складено відповідний актовий запис за № 05, розірвати.

Після розірвання шлюбу прізвище позивача, яка змінила його під час державної реєстрації шлюбу, залишити – ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 50% судового збору в розмірі 352 (триста п’ятдесят дві) грн. 40 коп., сплачений позивачем при зверненні до суду.

Зобов’язати Управління державної казначейської служби України у Білопільському районі Сумської області повернути ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_1) судовий збір у сумі 352 (триста п’ятдесят дві) гривні 40 копійок, який відповідно до квитанції № 28 від 12 червня 2018 року, був сплачений нею через філії СОУ ПАТ «Державний ощадний банк України» на рахунок № 31211206700037, код отримувача: 38020201, код банку: 837013, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Сумській області.

Відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Сумської області через Білопільський районний суд Сумської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя