Ухвала суду № 75312809, 16.07.2018, Близнюківський районний суд Харківської області

612/490/18

1-кп/612/61/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2018 року смт. Близнюки

Близнюківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого – судді Лобановської С.М.,

секретаря судових засідань ОСОБА_1,

за участю:

прокурора Павлюченка А.С. потерпілого ОСОБА_2,

законного представника

потерпілого ОСОБА_3

обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5,

захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт за кримінальним провадженням №12018220730000138, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 23 травня 2018 року відносно:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не одруженого, не працюючого, не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3;

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не одруженого, не працюючого, не судимого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 та фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6;

за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 146, ч.2 ст.127 КК України,-

в с т а н о в и в:

13 липня 2018 року до Близнюківського районного суду Харківської області від заступника керівника Лозівської місцевої прокуратури надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні №12018220730000138 від 23 травня 2018 року відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5, обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст.146 КК України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 314, ч. 3 ст. 331 КПК України, 13 липня 2018 року Близнюківським районним судом Харківської області було прийнято ухвалу про призначення підготовчого судового засідання.

Під час підготовчого судового засідання прокурор заявив, що підстав для закриття, зупинення провадження немає. У справі наявні всі необхідні для розгляду в судовому засіданні матеріали, запобіжний захід відносно обвинувачених обраний правильно, був предметом апеляційного оскарження і залишений без змін, просив призначити справу до судового розгляду. Також заявив клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5, обраних раніше запобіжних заходів у виді тримання під вартою. Клопотання обґрунтовано тим, що ризики, визначені в ухвалах слідчого судді Близнюківського районного суду Харківської області від 25 травня 2018 року, на даний час продовжують існувати.

Посилаючись на вагомість доказів обвинувачення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні злочинів середньої тяжкості та тяжкого злочину, наявний ризик їх ухилення від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, впливу на свідків та потерпілого, вважав за необхідне залишити без змін та продовжити строк дії відповідних запобіжних заходів.

Потерпілий ОСОБА_2 та його законний представник ОСОБА_3 підтримали клопотання прокурора.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_6 проти задоволення клопотання заперечували, просили змінити запобіжний захід ОСОБА_4 з тримання під вартою на домашній арешт, вказуючи на те, що він повністю визнає свою вину та щиро кається, має постійне місце мешкання, проживає з батьками, допомагає їм по господарству, раніше не судимий, характеризується позитивно. Вказують, що наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, прокурором не доведена.

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_7 проти задоволення клопотання прокурора також заперечували, просили змінити запобіжний захід ОСОБА_5 з тримання під вартою на домашній арешт, вказуючи на те, що він має постійне місце мешкання, проживає з матір’ю, наміру переховуватися не має, раніше не судимий, характеризується позитивно. Крім того, вважали, що клопотання прокурора про продовження дії запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою не підлягає розгляду з огляду на ч.3 ст. 315 КПК України, в якому не зазначена можливість саме продовження дії такого запобіжного заходу.

Крім того, адвокат ОСОБА_6 заявив клопотання про скасування заходів забезпечення кримінального провадження – арешту належного ОСОБА_8 автомобіля НОМЕР_1, накладеного ухвалою слідчого судді Близнюківського районного суду Харківської області від 25 травня 2018 року.

Обвинувачений ОСОБА_4 клопотання підтримав.

Прокурор проти задоволення цього клопотання категорично заперечував, вказуючи на те, що зазначена ухвала не оскаржувалася, вказана особа, як володілець майна, не залучалась, підстави для скасування арешту відсутні, автомобіль визнано речовим доказом, наразі судовий розгляд не розпочато, докази не вивчаються, вважає клопотання передчасним та необґрунтованим.

Потерпілий та його законний представник розгляд клопотання залишили на розсуд суду.

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_7 проти задоволення клопотання не заперечували.

Заслухавши доводи прокурора, думку потерпілого, законного представника потерпілого, обвинувачених, їх захисників, проаналізувавши матеріали кримінального провадження, суд прийшов до наступних висновків.

Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. Згідно рішення Конституційного суду України від 23.11.2017 року за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України(конституційності) положення третього речення частини третьої статті 315 Кримінального процесуального кодексу України, зазначено, що відповідно до вказаного положення Кодексу допускається під час судового провадження у суді першої інстанції при підготовчому судовому засіданні продовження дії таких запобіжних заходів забезпечення кримінального провадження, як запобіжні заходи у виді домашнього арешту та тримання під вартою, без перевірки обґрунтованості підстав їх застосування.

Однак продовження дії заходів забезпечення кримінального провадження, а саме запобіжних заходів у виді домашнього арешту та тримання під вартою, обраних під час досудового розслідування, без перевірки судом обґрунтованості підстав для їх застосування, суперечить вимогам обов’язкового періодичного судового контролю за застосуванням запобіжних заходів, пов’язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, закріпленого у частині другій статті 29 Конституції України, згідно з якою "ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом".

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначив, що обґрунтування будь-якого періоду тримання під вартою, незалежно від того, яким він є, повинно бути переконливо наведено державою, а квазіавтоматичне продовження такого періоду суперечить гарантіям, встановленим у пункті 3 статті 5 Конвенції (пункт 66 рішення від 9 січня 2003 року у справі "Шишков проти Болгарії", пункт 40 рішення від 10 червня 2008 року у справі "Тасе проти Румунії").

Конституційний Суд України вважає, що запобіжні заходи (домашній арешт та тримання під вартою), які обмежують гарантоване частиною першою статті 29 Конституції України право людини на свободу та особисту недоторканність, можуть бути застосовані судом на новій процесуальній стадії - стадії судового провадження, зокрема під час підготовчого судового засідання, лише за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставі та в порядку, встановлених законом.

Така позиція Конституційного Суду України узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 15 грудня 2016 року у справі "Ігнатов проти України" вказав, що судовий контроль на новій процесуальній стадії при продовженні дії запобіжних заходів, пов’язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, має відбуватися з обґрунтуванням підстав такого продовження (пункт 36).

З огляду на вказане, суд вважає за правильне та доцільне розглянути питання, порушене прокурором щодо продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання обвинувачених під вартою під час судового розгляду судом на стадії підготовчого судового засідання.

Відповідно до ухвал Близнюківського районного суду Харківської області від 25 травня 2018 року, обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 20 липня 2018 року з їх утриманням у Харківській установі виконання покарань (№27) без визначення застави.

При вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченим, суд враховує наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого, а також оцінюючи сукупність обставин передбачених в ст. 178 КПК України, вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує їм у разі визнання їх винуватими, даними про осіб обвинувачених, приходить до висновку, що застосування більш м’яких запобіжних заходів неможливо.

Оцінивши доводи сторін суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, а строк дії запобіжних заходів у виді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_4В та ОСОБА_5, з огляду на підстави його застосування, підлягає продовженню на 60 днів.

Відлік строку продовження дії запобіжного заходу ОСОБА_4 рахувати з 21 липня 2018 року, виходячи із ухвали Близнюківського районного суду Харківської області від 25 травня 2018 року, якою запобіжний захід у виді тримання під вартою йому обрано до 20 липня 2018 року включно.

Відлік строку продовження дії запобіжного заходу ОСОБА_5 рахувати з 21 липня 2018 року, виходячи із ухвали Близнюківського районного суду Харківської області від 25 травня 2018 року, якою запобіжний захід у виді тримання під вартою йому обрано до 20 липня 2018 року включно.

Стосовно клопотання адвоката ОСОБА_6 про скасування заходів забезпечення кримінального провадження – арешту належного ОСОБА_8 автомобіля НОМЕР_1, суд зазначає наступне.

При розгляді вказаного клопотання судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Близнюківського районного суду Харківської області від 25 травня 2018 року накладено арешт на автомобіль марки «Volkswagen» моделі «Passat V 1595 », державний номер НОМЕР_2, оскільки даний автомобіль має суттєве значення у кримінальному провадженні, як речовий доказ.

Відповідно до вимог ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Враховуючи ту обставину, що автомобіль визнано речовим доказом, підстав вважати арешт необґрунтованим суду не надано, а необхідність у збереженні речового доказу не відпала, тому суд не знаходить підстав для скасування арешту майна і відмовляє в задоволенні поданого клопотання.

При цьому суд роз’яснює, що відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Керуючись ст. ст. 314-317, 369,372 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

Кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5, обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст.146 КК України, призначити до судового розгляду у залі судових засідань Близнюківського районного суду Харківської області на 10 годину 00 хвилин 24 липня 2018 року.

Судовий розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово у відкритому судовому засіданні з викликом учасників судового провадження та свідків, згідно списку обвинувального акту.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 залишити без змін – у виді тримання під вартою, продовживши строк цього запобіжного заходу до 18 вересня 2018 року включно.

Тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 здійснювати у Харківській установі виконання покарань (№ 27).

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 залишити без змін – у виді тримання під вартою, продовживши строк цього запобіжного заходу до 18 вересня 2018 року включно.

Тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 здійснювати у Харківській установі виконання покарань (№ 27).

У задоволені клопотання адвоката ОСОБА_6 про скасування арешту майна відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С.М.Лобановська