Рішення № 75312759, 16.07.2018, Пирятинський районний суд Полтавської області

Справа № 544/665/18

№ пров. 2-о/544/42/2018

Номер рядка звіту 9

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16 липня 2018 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого-судді Ощинської Ю.О.,

за участю секретаря – Пірогова В.Г.,

позивача – ОСОБА_1,

представника позивача – ОСОБА_2 (діє на підставі довіреності),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду по вул. Ярмарковій, 17, цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа Каплинцівська сільська рада Пирятинського району Полтавської області, ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення,

у с т а н о в и в :

У червні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаною заявою, посилаючись на те, що 23 липня 2004 року помер її брат ОСОБА_4. Після його смерті залишилася спадщина, у тому числі і право на земельну частку (пай), розміром 3,65 умовних кадастрових гектара у адміністративних межах Каплинцівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області. Спадкоємцями першої черги майна померлого ОСОБА_4 є їхня з позивачем мати ОСОБА_5 та донька померлого ОСОБА_3. Мати померлого ОСОБА_4 та заявниці ОСОБА_1 - ОСОБА_5 фактично прийняла спадщину після смерті сина, оскільки на час його смерті вони проживали разом у її будинку, хоча померлий ОСОБА_4 не був там зареєстрований. 10.01.2005 померла мати заявника ОСОБА_5 Спадкоємцями після її смерті є заявниця та її сестри доньки померлої –ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які відмовилися від прийняття спадщини на користь заявника, подавши до нотаріуса відповідні заяви. Однак нотаріус у видачі свідоцтва про право на спадщину що до майна померлого брата заявника відмовила, оскільки ані ОСОБА_1 а ні її мати ОСОБА_5 до Пирятинської держаної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини не подавали, разом з померлим не проживали, тобто спадщину шляхом спільного проживання не прийняли, а тому заявник просить встановити факт постійного проживання ОСОБА_5 разом із спадкодавцем ОСОБА_4 на час відкриття спадщини, а саме на момент смерті останнього 23.07.2004 у будинку матері.

В судовому засіданні заявник заявлені вимоги підтримала та просила їх задовільнити, суду надала пояснення, аналогічні викладеним у заяві.

Представник заінтересованої особи Каплинцівської сільської ради надав суду заяву, у якій вказав, що проти вимог не заперечує та просить розглянути справу за його відсутності.

Заінтересова особа ОСОБА_3 у судове засідання не з’явилася, надала суду заяву, у якій вказала, що проти вимог не заперечує та просить розглянути справу за її відсутності.

Свідки ОСОБА_8 (соціальний працівник) та ОСОБА_9 (двоюрідний брат) у судовому засіданні підтвердили той факт, що ОСОБА_4 після того як розірвав шлюб з дружиною і до смерті проживав разом з матір’ю ОСОБА_5.

Згідно ст.ст. 12, 81 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб виникає спір.

Заслухавши пояснення заявника, вивчивши письмові заяві заінтересованих осіб та дослідивши матеріали справи, суд вважає заяву такою, що підлягає задоволенню.

Судом установлено, що 23 липня 2004 року помер ОСОБА_4, що підтверджується довідкою відділу реєстрації актів цивільного стану Пирятинського районного управління юстиції Полтавської області № 132/03-71 від 01.11.2005 (а.с. 7).

Після смерті ОСОБА_4 залишилася спадщина, у вигляді права на земельну частку (пай), розміром 3,65 умовних кадастрових гектара у адміністративних межах Каплинцявської сільської ради Пирятинського району Полтавської області, що підтверджується копією сертифіката на право на земельну частку (пай) серія ПЛ № 0313413 виданого на підставі розпорядження Пирятинської районної державної адміністрації від 28.10.1997 № 265. ( а.с.12)

З метою отримання свідоцтва про право на спадщину після померлого 23.07.2004 ОСОБА_4, ОСОБА_1. М.В. звернулася Пирятинської державної нотаріальної контори, проте отримала відмову, оскільки остання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори не подала на час смерті ОСОБА_4 вона чи її мати ОСОБА_5, яка померла 10.01.2005 з ним не проживали, тобто спадщину шляхом спільного проживання не прийняли (а.с. 3).

ОСОБА_1 та ОСОБА_4 є дітьми ОСОБА_5 (а.с. 6,9).

10 січня 2005 року померла ОСОБА_5 (а.с. 8).

ОСОБА_5 фактично прийняла спадщину після смерті сина ОСОБА_4, оскільки на час смерті останнього вони проживали разом у будинку матері, хоча померлий ОСОБА_4 не був там зареєстрований.

Згідно довідкок Каплинцівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області №38 від 16.03.2005, № 209 від 14.07.2017 та № 171 від 18.05.2018 ОСОБА_4 до дня своєї смерті 23.07.2004 був зареєстрований та проживав один у ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 10-11).

ОСОБА_5, народження 18.12.1915, до дня смерті 10.01.2005 була зареєстрована та проживала у ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується довідкою виданою виконавчим комітетом Каплинцівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області № 172 від18.05.2018 (а.с. 11).

Згідно ч.2 ст.315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Статтею 1264 ЦК України визначено, що до першої черги спадкоємців за законом належать діти спадкодавця, у тому числі народжені після його смерті, другий з подружжя, який пережив спадкодавця, а також батьки спадкодавця.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

У п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснено, що якщо постійне проживання особи із спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Норма ч. 6 ст. 29 ЦК України передбачає, що фізична особа може мати кілька місць проживання.

Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» відповідно Конституції України регулює відносини, пов'язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні. Зокрема, частиною 2 статті 2 Закону передбачено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Таким чином, оскільки відсутність реєстрації померлго ОСОБА_4 за місцем проживання померлої ОСОБА_5 на день його смерті, сама по собі не може бути підставою для відмови у задоволенні позову про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, в судовому засіданні достовірно установлено, та підтверджено свідками, що ОСОБА_5 постійно проживала разом із сином ОСОБА_4 на час відкриття спадщини, а саме 23.07.2004 у своєму будинку у с. Каплинці Пирятинського району Полтавської області, де остання була зареєстрована та проживала до дня своєї смерті 10.01.2005, визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1-18, 141, 206, 209-245, 259, 264, 265, 268, 315, 354, 355 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа Каплинцівська сільська рада Пирятинського району Полтавської області, ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення – задовільнити.

Встановити факт, що ОСОБА_5, яка померла 10 січня 2005 року, постійно проживала із ОСОБА_4, який помер 23 липня 2004, однією сім’єю на час відкриття спадщини 23.07.2004 у належному їй будинку у с. Каплинці Пирятинського району Полтавської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Полтавської області через Пирятинський районний суд Полтавської області.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя Ю.О. Ощинська