Ухвала суду № 75311630, 11.07.2018, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/1111/18

Провадження № 1-в/545/284/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.07.2018 року Полтавський районний суду Полтавської області у складі:

головуючого судді - Стрюк Л.І.,

при секретарі – Артеменко А.О.,

прокурорів - Магди Р.О., Палія Р.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава заяву засудженої ОСОБА_1 про застосування акту амністії,-

в с т а н о в и в :

Засуджена ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеною заявою, посилаючись на те, що вона засуджена за злочин, який не є тяжким, відбула ? строку покарання, а також має тяжке захворювання - «IV клінічна стадія СНІДу», тому просила застосувати до неї амністію.

У судовому засіданні прокурор проти задоволення заяви заперечував, оскільки не надані суду належні докази на підтвердження хвороби засудженої, а також засуджена не відбула встановлений законом строк покарання, тому відсутні підстави для застосування до засудженої амністії.

Засуджена заяву підтримала та просила задовольнити.

Представник адміністрації установи виконання покарань у судове засідання не з’явилася, попередньо надавши заяву про розгляд справи без її участі.

Суд, заслухавши думку прокурора, засудженої, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

Встановлено, що ОСОБА_1 засуджена вироком Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 18.10.2017 року, залишеного без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 26.12.2017 року, за ч.2 ст.185 Кк України до 2 років позбавлення волі. Згідно з вироком строк відбування покарання обчислюється з 18.10.2017 року.

Відповідно до положень п. г ч.1 ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році», звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, підлягають особи, визнані винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, осіб, визнаних винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, а також осіб, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили яких на день набрання чинності цим Законом в установленому порядку визнано інвалідами першої, другої чи третьої групи, а також хворими на активну форму туберкульозу (диспансерні категорії 1-4), онкологічні захворювання (III, IV стадії за міжнародною класифікацією TNM), СНІД (III, IV клінічні стадії за класифікацією ВООЗ) та інші тяжкі хвороби, що перешкоджають відбуванню покарання та підпадають під визначення Переліку захворювань, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, затвердженого у додатку 12 до Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров’я України від 15 серпня 2014 року № 1348/5/572.

Згідно з повідомленням державної установи «Полтавська установа виконання покарань №23» від 15.06.2018 року, наявні у ОСОБА_1 захворювання не підпадають під перелік захворювань для звільнення засуджених від подальшого відбування покарання.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про амністію у 2016 році» звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, підлягають особи, крім тих, які підлягають звільненню від відбування покарання на підставі статті 1 цього Закону, засуджені за злочини, що не є тяжкими та особливо тяжкими та не поєднані з насильством, небезпечним для життя і здоров’я, якщо вони на день набрання чинності цим Законом відбули не менше однієї чверті призначеного строку основного покарання.

Як вбачається з матеріалів особової справи та підтверджується довідкою старшого інспектора групи по контролю за виконанням судових рішень Державної установи «Надержинщинська виправна колонія №65», ОСОБА_1 на день набрання чинності закону (07.09.2017 року) не відбула однієї чверті призначеного строку основного покарання, оскільки почала відбувати покарання 18.10.2017 року.

Окрім того, згідно з ухвалою Іллічівського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 29.11.2017 року, залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 04.04.2018 року, ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні клопотання про застосування амністії на підставі п. «в» ст.4 Закону України «Про застосування амністії», оскільки ОСОБА_1 неодноразово судима, у тому числі двічі за вчинення умисних тяжких злочинів.

Таким чином, відсутні правові підстави застосування до засудженої ОСОБА_1 Закону України «Про амністію у 2016 році».

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 537, 539 КПК України,

У х в а л и в:

У задоволенні заяви засудженої ОСОБА_1 про застосування амністії – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області через Полтавський районний суд Полтавської області протягом 7 днів з моменту її проголошення.

Суддя: ОСОБА_2