Рішення № 75310991, 12.06.2018, Кропивницький районний суд Кіровоградської області (до 25.04.2025 - Кіровоградський районний суд Кіровоградської області)

Справа № 404/1649/18

Провадження № 2/390/467/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2018 р. Кіровоградський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючої - судді Бойко І.А.,

при секретарі - Губанові М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький, цивільну справу за позовом Керівника Кіровоградської місцевої прокуратури (25006, м. Кропивницький, вул. Є.Чикаленка, 11) в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Деператамент охорони здоров'я Кіровоградської обласної державної адміністрації (25022, м. Кропивницький, вул. В.Чміленка. 74/42) до ОСОБА_1 (місце реєстрації: 27632, АДРЕСА_1) про стягнення витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Кіровоградської місцевої прокуратури звернувся до суду з позовом, в інтересах держави, уповноваженим органом якого виступає Департамент охорони здоров'я Кіровоградської обласної державної адміністрації. В позові просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Кіровоградської обласної лікарні витрати, понесені закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 в сумі 5621,59 грн. Позовні вимоги обґрунтував тим, що ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №12017120020007273 пред'явлено обвинувачення за ч.1 ст.122 КК України, за умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст.121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я, спричинене 24.06.2017 року потерпілому ОСОБА_2 Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_2 впродовж 13 ліжко-днів перебував на лікуванні в хірургічному відділенні Кіровоградської обласної лікарні, вартість якого склала 5621,59 грн. Така сума була витрачена зазначеним комунальним закладом. 08.11.2017 року кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 закрито, у зв'язку з відмовою потерпілого від обвинувачення. Однак ОСОБА_1 кошти на лікування потерпілого в добровільному порядку лікувальному закладу не відшкодував. Неповернення коштів, витрачених на лікування потерпілого від злочинних посягань, призводить до порушення державних інтересів у вигляді фінансових втрат. У зв'язку з ігноруванням відповідачем порядку відшкодування зазначених коштів позбавляє Кіровоградську обласну лікарню здійснювати подальше використання обласного бюджету на реалізацію програм охорони здоров'я та надання медичної допомоги населенню. Зазначені обставини стали підставою для звернення до суду з даним позовом.

Прокурор Кіровоградської місцевої прокуратури Мельникова Т.В. в поданій до суду заяві позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити, справу розглядати без її участі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, в поданій до суду письмовій заяві позовні вимоги визнав, просив розгляд справи проводити без його участі.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25.06.2017 року до єдиного реєстру досудових розслідувань, на підставі повідомлення ОСОБА_2 та проведеної перевірки, внесені відомості про кримінальне провадження № 12017120020007273 за правовою кваліфікацією ч.1 ст.122 КК України, за підозрою ОСОБА_1 (а.с.6).

Згідно ухвали Кіровського районного суду м.Кіровограда від 08.11.2017 року у справі №404/4678/17, провадження по справі №1-кп/404/532/17, ОСОБА_1 24.06.2017 року близько 06 години, перебував біля зупинки громадського транспорту, яка знаходиться біля будинку 21 за адресою: м.Кропивницький, с.Нове, вул.Металургів. Перебуваючи у вказаному місці, у останнього на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків з потерпілим ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень останньому. Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно та цілеспрямовано ОСОБА_1 підійшов до потерпілого ОСОБА_2 та знаходячись попереду останнього, наніс 5 ударів кулаком руки в область щелепи, чим спричинив потерпілому ОСОБА_2, згідно висновку експерта № 912 від 14.07.2017 тілесне ушкодження у вигляді двох стороннього перелому нижньої шелепи: ангулярного зліва, суглобового справа, гематоми нижньої щелепи зліва; гематоми навколо обох очей, саден в ділянці лоба та тім'яній ділянці голови, що відноситься до категорії середньої ступені тяжкості тілесних ушкоджень, яке викликало тривалий розлад здоров'я. Після завдання вказаних ударів ОСОБА_1 з місця вчинення кримінального правопорушення зник.

На підставі поданої потерпілим заяви про відмову від підтримання обвинувачення та закриття кримінального провадження, вищевказаною ухвалою суду кримінальне провадження №12017120020007273 по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України закрито у зв'язку з відмовою потерпілого від підтримання обвинувачення (а.с.8).

Згідно повідомлення заступника головного лікаря з економічних питань Кіровоградської обласної лікарні № 3585/01-16/06 від 19.07.2017 року ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні в Кіровоградській обласні лікарні, у хірургічному відділенні з 24.06.2017 року по 07.07.2017 року, тобто 13 ліжко-днів. Вартість лікування по фактичним витратам закладу складає 5621,59 грн. (а.с.9).

Згідно листа головного лікаря Кіровоградської обласної лікарні № 1201/01-16/04 від 06.03.2018 року повідомлено, що зазначений заклад не звертався з позовною заявою до суду про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілих, зокрема ОСОБА_2 у зв'язку з неможливістю встановити особу обвинуваченого, отже і особу відповідача (а.с.15).

Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Згідно ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, наведені в ухвалі Кіровського районного суду м.Кіровограда обставини щодо події, що мала місце 24.06.2017 року за участю ОСОБА_1 та ОСОБА_2, внаслідок яких останній отримав тілесні ушкодження, не потребують повторного встановлення і доказування.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст.1206 Цивільного кодексу України, особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Статтею 128 КПК України передбачено, що цивільний позов в інтересах держави пред'являється прокурором.

Постановою Пленуму Верховного Суду України № 11 від 07 липня 1995 року «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» зокрема п. 3 передбачено, що питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з «Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року.

Пунктом 2 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року передбачено, що сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі, та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма 003/у) або інших документів, які підтверджують дату госпіталізації та виписки хворого із стаціонара лікувального закладу. Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентаря та обладнання.

Згідно пункту 3 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року, визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння, при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров'я або прокурора.

Як встановлено судом витрати на лікування потерпілого обраховані закладом охорони здоров'я у відповідності до вимог Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 704,8 грн.

На підставі ст.1206 ЦК України, Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року, керуючись ст.ст. 4, 5, 11, 13, 77-81, 89, 141, 235, 259, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Керівника Кіровоградської місцевої прокуратури (25006, м. Кропивницький, вул. Є.Чикаленка, 11) в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Деператамент охорони здоров'я Кіровоградської обласної державної адміністрації (25022, м. Кропивницький, вул. В.Чміленка. 74/42), до ОСОБА_1 (місце реєстрації: 27632, АДРЕСА_1) про стягнення витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину - задовольнити.

Стягнути ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1, 27632, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Кіровоградської обласної лікарні витрати, понесені закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2, в сумі 5621,59 грн. на розрахунковий рахунок 33218815700002 УДКСУ в Кіровоградській області, МФО 823016, код ЄДРПОУ 01994942.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1, 27632, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), на користь держави судові витрати в сумі 704,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Кіровоградської області через Кіровоградський районний суд Кіровоградської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя