Ухвала суду № 75309700, 13.07.2018, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Провадження № 2/359/1022/2018

Справа №359/10255/17

У Х В А Л А

“13” липня 2018 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Муранової-Лесів І.В.

при секретарі - Степаненко А.О.,

з участю представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача адвоката - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в м.Борисполі Київської області цивільну справу за позовом Управління соціального захисту населення Бориспільської районної державної адміністрації до ОСОБА_3 про визнання дій неправомірними та стягнення незаконно використаних державних коштів при одержанні державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області знаходиться дана цивільна справа. Провадження у справі було відкрито на підставі ухвали судді від 17 січня 2018 року, якою у справі призначено підготовче засідання, проведення якого було відкладено на 13 липня 2018 року.

На початку підготовчого засідання представником відповідача адвокатом ОСОБА_2 було оголошено та надано для приєднання до матеріалів справи письмову заяву щодо наявних у справі порушень процесуального права, відповідно до якої представник просить суд постановити ухвалу про виправлення позивачем недоліків позовної заяви, поданої без додержання вимог, викладених у статтях 175,176,177 ЦПК України.

В обґрунтування поданої заяви зазначив, що Управління соціального захисту населення Бориспільської районної державної адміністрації звернулось до суду з позовом, в якому об’єднало дві вимоги. Звертає увагу, що основна вимога – про визнання дій громадянки ОСОБА_3 неправомірними, тобто про захист прав, свобод та інтересів позивача як юридичної особи, а також похідна вимога – про стягнення з відповідача, яка є матір’ю п’ятьох дітей незаконно використаних державних коштів при одержанні соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям в розмірі 179250 грн. 44 коп.

Також зазначає, що до позовної заяви в додатку під порядковим №7 додається копія Заяви при призначення усіх видів соціальної допомоги від 03.04.2014 року, в якій зафіксовано, що до заяви відповідно до законодавства додано 8 документів на 9 аркушах, доказ того, що ОСОБА_3 усвідомлює, що наведені нею відомості про доходи та майно, що вплинули або могли вплинути на прийняття рішення щодо надання соціальної допомоги будуть перевірені згідно з чинним законодавством України, і така заява подана без додатків, які є невід’ємною частиною заяви.

Також зазначає, що згідно ч.2 ст.175 ЦПК України позовна заява підписується позивачем або його представником, та що з позовної заяви вбачається що на момент її підготовки, реєстрації та подачі до суду, діяльність Управління соціального захисту населення Бориспільської РДА регламентується Положенням про управління соціального захисту населення Бориспільської райдержадміністрації, затверджене розпорядження голови Бориспільської райдержадміністрації 12 грудня 2016 року №724, копія якого, завірена в установленому порядку до позовної заяви не додана, а також не додано іншого документу, зміст якого б свідчив про те, що начальник Управління уповноважений виступати позивачем у цивільній справі, підписувати заяви по суті справи. Також звертає увагу на те, що представництво в суді юридичної особи може здійснюватися виключно адвокатом, що має підтверджуватися ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Також звертає увагу, що згідно Положення про головного державного соціального інспектора та державного соціального інспектора, затвердженого постановою КМУ від 21 серпня 2001 року №1091, у редакції постанови від 25 серпня 2004 року №1098, головний державний соціальний інспектор та державний соціальний інспектор готують у разі потреби позови до судових органів щодо стягнення надміру виплаченої та наданої з порушенням законодавства державної соціальної допомоги. В зв’язку з чим зазначає, що позов, за яким відкрито дане провадження, готувався не головним державним соціальним інспектором чи державним соціальним інспектором, як встановлено вищевказаним Положенням, , а також що відсутні докази повідомлення уповноваженого представника малозабезпеченої сім’ї ОСОБА_3, про обсяг, надміру виплачених їхній сім’ї, коштів та строки їх повернення, чим порушено п.6) ч.3 ст.175 ЦПК Україн.

Звертає увагу, що у листі від 22.09.17р. №8/4231, копія якого додається до позовної заяви, не вказується ні обсяг надміру виплачених коштів ні строки їх повернення, а тому не є доказами вжиття управлінням заходів досудового врегулювання спору.

Також зазначає, що позовна заява також не містить, як того вимагає п.10) ч.3 ст. ст.175 ЦПК України, підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих саме підстав.

Також звертає увагу, що в переліку додатків до позовної заяви не зазначено, що до позовної заяви додаються копії позовної заяви та копії всіх документів, що додаються до неї, для відповідача, що є порушенням норм процесуального закону встановлених ч.1 ст. 177 ЦПК України.

Також вказує, що позивач не визначив ціну позову.

Представник позивача ОСОБА_1, яка діє на підставі довіреності від 25 січня 2018 року, виданою начальником Управління соціального захисту населення Бориспільської районної державної адміністрації ОСОБА_4 (а.с.49) із заявою не погодилась, зазначила, що не була ознайомлена з нею завчасно та у разі необхідності може долучити до матеріалів справи копію Положення про управління, яке підтверджує повноваження начальника.

Вирішуючи заявлене клопотання, суд в першу чергу звертає увагу на те, що згідно п.18 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України положення цього кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 161 розділу ХV «Перехідні положення» Конституції України, відповідно до якого представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

За змістом ч.2 ст.48 ЦПК України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи.

Відповідно до ст.80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Юридична особа наділяється цивільної правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Також, звертає увагу, що відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Управління соціального захисту населення Бориспільської РДА є юридичною особою, керівником якого, який має право діяти від імені юридичної особи без довіреності, є ОСОБА_4, тобто особа, що підписала позовну заяву та довіреність присутньої в підготовчому засідання представника позивача.

Суд також звертає увагу, що відповідно до вимог ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

За містом ч.4 цієї статті, якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

За змістом ч.1 ст.177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

За змістом ч.4 цієї статті до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За змістом ч.5 цієї статті позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Як вбачається з поданої до суду та долученої до матеріалів цивільної справи позовної заяви та додатків до неї, в позовній заяві, дійсно не зазначено ціну позову, яка за позовною вимого майнового характеру становить суму, яка стягується, а саме 179250 грн. 44 коп. (а.с.1). На цю обставину не було звернено судом при відкритті провадження у справі.

А, також відсутнє підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих саме підстав.

Водночас, позовна заява містить посилання на надісланий Управлінням соціального захисту населення лист від 22.09.2017 року з проханням повернути виплачені надміру кошти і цей лист долучений до позовної заяви (додаток 4) та до матеріалів справи (а.с.11).

Суд звертає увагу, що положення чинного цивільного процесуального законодавства не містять вимог щодо доказів, які мають підтверджувати вжиття заходів досудового врегулювання спору, зокрема щодо порядку складання та змісту вимоги щодо виконання зобов’язання в добровільному позасудовому порядку.

Також звертає увагу, що та обставина, що до позовної заяви додана лише копія заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій, субсидій та пільг від 03.04.2014 (додаток 6, а.с.14-15), без зазначених в заяві додатків, не позбавляє відповідача можливості з власної ініціативи клопотати про доручення таких доказів, або про її витребування у відповідача в порядку, визначеному ст.84 ЦПК України.

Однак, як вбачається з зі змісту позовної заяви та доданих документів, позивач вказав, що звільнений від сплати державного мита та судового збору на підставі ст.4 Декрету Кабінету Міністрів «Про державне мито», та не долучив до позовної заяви доказів сплати судового збору, на що не було звернуто судом при відкритті провадження у справі.

Відповідно до преамбули Закону України «Про судовий збір» цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Згідно з вимогами ст.2 Закону платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Положення Закону України «Про судовий збір», а також положення Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» не містять застережень щодо звільнення органів соціального захисту населення від сплати судового збору при зверненні з позовом до суду про стягнення виплачених коштів державної соціальної допомоги , а ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», яка визначає перелік осіб, які мають пільги щодо сплати державного мита, не може бути підставою для звільнення позивача від сплати судового збору, який в даному випадку за двома вимогами немайнового та майнового характеру має визначатися у відповідності до ст.ст.4 та 6 Закону України «Про судовий збір».

Тобто для позивача, який є юридичною особо судовий збір за вимогою немайнового характеру має становить 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року, що дорівнює 1762 гривні, а для вимоги майнового характеру – 1,5% від ціни позову, що дорівнює 2688 гривень 76 копійок, а всього на загальну суму 4450 гривень 76 копійок.

Оскільки позивачем при зверненні з позовом до суду не було зазначено в позовні заяві ціну позову, підтвердження того, що ним не подано іншого позову до відповідача ОСОБА_3, та не сплачено судовий збір, позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків позовної заяви.

Одночасно роз’яснити позивачу наслідки не усунення недоліків позовної заяви у визначений судом строк, визначені п.8 ч.1 ст.257 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.с т.175,176,177, 185, 353 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позовну заяву Управління соціального захисту населення Бориспільської районної державної адміністрації до ОСОБА_3 про визнання дій неправомірними та стягнення незаконно використаних державних коштів при одержанні державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям – залишити без руху та надати строк – сім днів з моменту вручення копії ухвали для усунення зазначених в ухвалі недоліків та сплатити судовий збір.

Роз’яснити, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач не усуне недоліків позовної заяви у встановлений судом строк.

Ухвала суду самостійному апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя: І.В.Муранова-Лесів