Ухвала суду № 75308527, 02.07.2018, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/7233/17

пр.№ 1-кп/464/95/18

У Х В А Л А

02 липня 2018 року м.Львів

Сихівський районний суд м. Львова

в складі головуючого судді Рудакова І.П.,

з участю прокурора Майнича М.В.,

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

при секретарі Добрій О.-В.В.,

при розгляді у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові обвинувального акту у кримінальному у провадженні №12017140070003527 від 24.10.2017 про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, -

в с т а н о в и в:

у провадженні Сихівського районного суду м.Львова перебуває вищевказане кримінальне провадження.

Ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 15 травня 2018 року обвинуваченому ОСОБА_2 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 14 липня 2018 року включно.

У судовому засіданні прокурор просить продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому, оскільки такий закінчується 14 липня 2018 року та на даний час не відпали жодні з підстав, які були на момент обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні захисник та обвинувачений заперечили проти задоволення клопотання прокурора, просили обрати більш м’який запобіжний захід.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження щодо заявленого клопотання, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного.

Згідно ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Стаття 2 Закону України «Про попереднє ув’язнення» вказує, що метою попереднього ув'язнення є запобігання можливому ухиленню особи, взятої під варту, від органів досудового розслідування та суду, перешкоджанню кримінальному провадженню або зайняттю злочинною діяльністю, а також забезпечення виконання вироку.

Відповідно до положень ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законне, тобто передбачене внутрішнім законодавством тримання особи під вартою з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, не є порушенням права особи на свободу та особисту недоторканість. Крім цього, відповідно до зазначеної норми Конвенції, звільнення особи повинно обумовлюватися гарантіями явки в судове засідання.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу ОСОБА_2 в виді тримання під вартою, суд вважає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який слід обрати обвинуваченому, позаяк жоден з інших, більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Обставини, на які посилається прокурор дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_2, який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, раніше неодноразово судимий за корисливі злочини, у якого немає стабільних соціальних зав’язків, зокрема, відсутня сім’я, відсутні постійне місце проживання та доход, він постійно відсутній за місцем реєстрації, а також враховуючи тяжкість покарання, яке йому загрожує в разі визнання його винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, в виді позбавлення волі на строк до 6 років, та свідчать, що ОСОБА_2 може вчинити інше кримінальне правопорушення, чинити вплив на потерпілого та свідків, а також перешкоджати кримінальному провадженню. Тому для запобігання ризиків, які зазначені в клопотанні та доведені прокурором в судовому засіданні, враховуючи інтереси суспільства у відношенні суспільної безпеки, інтереси потерпілого та задляпопередження злочинності, суд вважає необхідним продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід в вигляді тримання під вартою на строк, що не перевищує двох місяців, тобто до 02 вересня 2018 року включно.

Доводи захисника та обвинуваченого щодо обрання обвинуваченому іншого запобіжного заходу, оцінена судом у сукупності із іншими обставинами, однак такі дані не є достатніми для переконання щодо застосування більш м’якого запобіжного заходу, зокрема у вигляді домашнього арешту, а тому у їх клопотання необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст.177, 331 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу – задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 тримання під вартою строком, що не перевищує двох місяців, тобто до 02 вересня 2018 року включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя І.П. Рудаков