Ухвала суду № 75305407, 11.07.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/885/18 Справа № 210/3508/18 Слідчий суддя - Літвіненко Н.А. Суддя-доповідач - Крот С.І.

Категорія: ст. КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2018 року м.Дніпро

Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

судді -доповідача Крот С.І.,

суддів Піскун О.П., Коваленка В.Д.,

за участю секретаря

судового засідання Баглик О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою захисника Марголіна В.Г., діючого в інтересах підозрюваної ОСОБА_4, на ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 липня 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню №42017040000000645 відносно

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, місце народження: м.Полтава,

яка проживає за адресою: АДРЕСА_1,

підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.28, ч.1 ст.366 КК України,

за участю прокурора Листопада А.М.,

захисника Марголіна В.Г.,

підозрюваної ОСОБА_4,

ВСТАНОВИВ:

В апеляційній скарзі захисник Марголін В.Г. просить скасувати ухвалу слідчого судді та застосувати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або застави у значно меншому розмірі.

Обґрунтовуючи заявлені в апеляційній скарзі вимоги захисник посилається на те, що пред'явлена ОСОБА_4 підозра побудована на припущеннях, загальних висновках та з процесуальних документів не зрозуміло обґрунтованість підозри у вчиненні інкримінованих злочинів. Вказує на те, що жодний ризик, передбачений ст.177 КПК України, прокурором не доведений. Звертає увагу на те, що слідчим суддею не взято до уваги те, що підозрювана раніше не судима, до кримінальної відповідальності не притягалась, має стійкі соціальні зв'язки, злочин не пов'язаний проти життя та здоров'я. Вважає, що слідчий суддя не встановив належним чином підтверджену неможливість застосування до підозрюваної менш сурового запобіжного заходу та застосував запобіжний захід, який є невмотивовано жорстоким, із непомірно великою сумою застави.

Ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 липня 2018 року задоволено клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Дніпропетровської області та застосовано відносно підозрюваної ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 26 серпня 2018 року, визначено заставу у 6000 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 10 572 000,00 грн., з покладанням обов'язків, передбачених ст.194 КПК України.

Слідчий суддя мотивував своє рішення тим, що ОСОБА_4 може переховуватись в іншій державі від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливатиме на свідків та інших осіб, знаходячись на свободі може інформувати та скеровувати дії та показання осіб, які також причетні до його вчинення, знищити, сховати або спотворити будь-які речи чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вплинути на експерта у будь-який спосіб.

Заслухавши доповідь судді, доводи захисника Марголіна В.Г. та підозрюваної ОСОБА_4, які підтримали вимоги апеляційної скарги захисника та просили задовольнити її, думку прокурора, який заперечував проти задоволення вимог апеляційної скарги захисника та вважав за необхідне залишити ухвалу слідчого судді без змін, матеріали за скаргою, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що вимоги апеляційної скарги захисника підлягають задоволенню з наступних підстав.

Стаття 5 Конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантує кожному право на свободу та особисту недоторканість.

В силу ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно з вимогами ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Судове рішення стосовно запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою повинно відповідати вимогам ст. 370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, та містити як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи винного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Так, згідно п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України застосування запобіжного заходу є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1)існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;

2)потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;

3)може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

Під час апеляційного перегляду встановлено, що зазначені вимоги закону суддею не дотримані.

З представлених матеріалів вбачається, що органами досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а саме у привласненні майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинені повторно в особливо великих розмірах та організованою групою та вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, що виразилось .

26 червня 2018 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру в вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.28, ч.1 ст.366 КК України.

Прокурор другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Дніпропетровської області звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Слідчий суддя, перевіряючи законність та обґрунтованість клопотання прокурора про застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, всупереч вимогам ст. ст. 193, 194 КПК України належним чином не дослідив надані матеріали та докази, які обґрунтовують пред'явлену підозру, не надав правової оцінки твердженням сторони захисту, що заперечували проти задоволення клопотання через недоведеність заявлених ризиків, у зв'язку з чим доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає обґрунтованими.

Щодо обґрунтованості заявлених ризиків, передбачених ст. 177 КПК, які на думку слідчого судді слугували підставою для застосування виняткового запобіжного заходу, суд апеляційної інстанції приходить до наступного.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що зазначений в ухвалі ризик про те, що підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, ґрунтується лише на можливому покаранні за злочин. Крім того, не доведено наявність ризиків про можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, впливати на експерта у будь-якій спосіб, оскільки події мали місце ще в 2017 році та будь-яких даних про здійснення неправомірних дій підозрюваною на даний час не надано.

Вказане свідчить про відсутність достатніх підстав вважати доведеним існування вказаних ризиків, оскільки, як вбачається з матеріалів провадження, зазначені твердження ґрунтуються виключно на припущеннях сторони обвинувачення та не підтверджуються наявними у матеріалах доказами, доданими до клопотання.

На думку апеляційного суду, судом першої інстанції не дотримано принципу призначення альтернативного запобіжного заходу, викладеного у рішеннях ЕСПЛ «Летельє проти Франції», «Мамедова проти Росії» та правову позицію ЄСПЛ у рішенні від 12 січня 2012 р. у справі «Тодоров проти України», згідно якої «для тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою».

Крім того, відповідно до ст. 178 КПК України слідчий суддя при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини.

Що стосується існування ризику незаконного впливу на свідків ті інших осіб, колегія суддів вважає, що запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту в повній мірі забезпечить виконання підозрюваною процесуальних обов'язків, що випливають зі змісту ст.177 КПК України.

Таким чином, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4, та розмір покарання, який загрожує останній у разі доведення її винуватості, конкретні обставини справи, дані про особу підозрюваної, яка раніше не судима, є інвалідом третьої групи, самостійно виховує неповнолітню доньку, яка на теперішній час залишилась без догляду та потребує піклування матері, а також, враховуючи відсутність даних про те, що остання схильна до антисоціальної поведінки, апеляційний суд вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не відповідає особі підозрюваної та є не співмірним з існуючими ризиками.

З урахуванням зазначеного, апеляційний суд приходить до висновку про часткове задоволення клопотання прокурора та застосування у даному кримінальному провадженні щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з покладанням на неї обов'язків відповідно до вимог ст. 194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника Марголіна В.Г., діючого в інтересах підозрюваної ОСОБА_4 - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 липня 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_4 - скасувати.

Постановити нову ухвалу Апеляційного суду, якою клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Дніпропетровської області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Застосувати щодо ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, запобіжний захід у виді домашнього арешту за місцем його проживання: АДРЕСА_1, цілодобово, строком до 26 серпня 2018 року, звільнивши з-під варти.

Покласти на ОСОБА_4 обов'язки, передбачені п.п.1, 2, 3, 8 ч.5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження; не залишати місце постійного проживання, розташоване за адресою:АДРЕСА_1, цілодобово, без дозволу слідчого, прокурора чи суду, залежно від стадії кримінального провадження; повідомляти про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Ухвалу про застосування до запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді

____ _______ ____

Крот С.І. Піскун О.П. Коваленко В.Д.