Рішення № 75305036, 07.05.2018, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

07.05.2018

Справа № 2/331/341/18

№ 331/8534/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.05.2018 р. м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого – судді Антоненко М.В.

за участю секретарі Андрієнко С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про захист прав споживачів послуг та визнання протоколу засідання комісії протиправним та його скасування, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про захист прав споживачів послуг та визнання протоколу засідання комісії протиправним та його скасування.

В обґрунтування вимог зазначено, що позивач ОСОБА_1, на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 17.10.2014, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_3 (реєстраційний №4925), придбала у власність нерухоме майно, розташоване в м. Запоріжжя, вул. Променева, б. 7. Придбаний будинок був непридатним для мешкання та потребував капітального ремонту, який було розпочато лише у червні 2015.

В цьому зв'язку, розуміючи, що споживання електроенергії здійснюється на підставі договору, вона звернулася до ПАТ «Запоріжжяобленерго» щодо укладення договору про користування електричною енергією, користувачем якої до цього був попередній власник нерухомості. Правочин був здійснений 22.06.2015.

На виконання ст. 26 ОСОБА_4 України «Про електроенергетику» Кабінет .Міністрів України своєю постановою від 26 липня 1999 №1357 затвердив Правила користування електричною енергією для населення, якими у загальному положенні вказано, що «Електропостачальник протягом десяти робочих днів з дня подання побутовим споживачем заяви та пакету документів готує у двох примірниках проект договору, підписує та надає його споживачу для ознайомлення та підписання»; «Під час підготовки проекту договору на об'єкті побутового споживача електропостачальник проводить контрольний огляд вузлів обліку (засобу обліку), складає акт про збереження пломб за формою, визначеною у додатку 3 (три) даних Правил. Акт про збереження пломб є додатком до договору».

Формально договір був підписаний, а фактично він був зкопійований з договору попереднього власника нерухомості, замінивши в ньому лише, прізвище споживача. Фахівці відповідача, проявивши зі свого боку невибагливість та безвідповідальність, не знайшли за необхідність здійснити огляд та технічну перевірку засобів обліку, зафіксувати їхні показання, на яких припинилися договірні відносини з попереднім власником та розпочнуться із новим, скласти акти про опломбування засобів обліку та їхньої технічної перевірки, адже прилад був встановлений 08.11.2007 року та жодного разу не перевірявся.

Понад два роки вона ретельно виконувала свої договірні зобов'язання, здійснюючи розрахунки за спожиту електроенергію по показникам приладу обліку за діючими тарифами. Аж доки 11 липня 2017 відповідач не надав їй акт про порушення № 00141544, який до того ж був складений без її присутності. Сутністю його було пошкодження пластикової пломби, а за висновками експертизи також і фальсифікація пломб виробника держповірки.

А згодом вона отримала від Відповідача ОСОБА_5 комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією для населення №52 від 29.08.2017, яким на неї накладено на мене штраф у розмірі понад 43 тисячі гривень.

Не спромігшись бодай оглянути засоби обліку у той час, відповідач з'явився лише через два роки, тоді як п. 38 Правил чітко вимагає: проводити не менше як один раз на 6 місяців контрольний огляд засобів обліку у побутових споживачів». Тобто, за дворічний період її користування електроенергією повинно було здійснено як мінімум чотири контрольних огляди. Вказане є грубим порушенням Правил непрозорість та вседозволеність в діяльності відповідача, коли акт про порушення складається без участі споживача, як і саме засідання комісії з розгляду актів про порушення Правил, згідно з пунктом 53 яких: «електропостачальник повідомляє побутового споживача не менше чим за 20 календарних днів до дня засідання комісії про його час і дату», а «акт порушення Правил не розглядається у разі неповідомлення або несвоєчасного -Повідомлення побутового споживача про час і дату засідання комісії». А будь-яке зауваження, не кажучи вже про претензії, викликає у Відповідача неадекватну реакцію та словосполучення: «ми вам вимкнемо електропостачання».

Вважає дії Відповідача протизаконними, такими, що порушують її права та інтереси. Не доведений причинно-слідчий зв'язок між заниженням показників та невідповідністю пломб. Не встановлена та не доведена вина позивача, відсутні покази того, ким саме та в який час були встановлені пломби, які на думку Відповідача є сфальсифікованими.

Внаслідок прямого порушення Відповідачем діючих норм не були вчинені дії, які повинні бути проведені при укладенні договору. Відповідач мав зняти пломби засобів обліку, відповідальним які був попередній власник, провести технічну перевірку лічильника, опломбувати новими пломбами, фіксувати показання на яких припиняються договірні відносини з попереднім власником. Не були складені акти, передбачені Правилами, про опломбування засобу обліку (із зазначенням у ньому пломб, які були зняті з лічильника та пломб, по на ньому є), про технічну придатність лічильника для ведення обліку.

Попередній власник з 2007 по 2014 користувався лічильником і Відповідач фактично поклав на Позивача всю відповідальність на цей період, що є незаконним за протиправним.

Вважає судовий захист власних прав та інтересів необхідним та обґрунтованим, враховуючи протиправність дій Відповідача.

Посилаючись на вищенаведені обставини, ОСОБА_1 просить суд, визнати дії комісії ПАТ «Запоріжжяобленерго» при розгляді питання про порушення правил користування електричною енергією для населення щодо ОСОБА_1 вчиненими з порушенням норм чинного законодавства; визнати протокол засідання комісії з розгляду актів про порушення правил користування електричною енергією для населення №52 від 22.08.2017 р. незаконним та скасувати.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримав, наполягав на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в судовому засіданні проти позову заперечував, вважав дії відповідача законними та обґрунтованими, просив суд відмовити в задоволенні позову.

Судом в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів встановлено наступні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються ст. 714 ЦК України, ст. ст. 24-27 ОСОБА_4 України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією для населення (далі Правила), затвердженими Постановою КМУ від 26 липня 1999 року № 1357, Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією (далі Методика), затвердженою постановою Національної комісії регулювання енергетики від 04 травня 2006 року № 562.

Ст. ст. 25, 26 ОСОБА_4 України «Про електроенергетику» передбачено, що споживач несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та Правил користування електричною енергією. Правопорушеннями в електроенергетиці є крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання енергії без приладів обліку.

Пунктами 48, 53 вищезазначених Правил, з подальшими змінами та доповненнями, передбачено, що споживач несе відповідальність згідно із законодавством за порушення Правил, розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку. У разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем Правил, у тому числі, фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Акт про порушення Правил розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником. Розрахунок проведених нарахувань проводиться з посиланням на відповідні пункти цих Правил та затвердженої Методики.

Фактичним підтвердженням правовідносин між споживачем електричної енергії та енергопостачальником є укладений між ОСОБА_6 та ВАТ «Запоріжжяобленерго» договір про користування електричною енергією від 22.06.2015 р. № 313310019.

11 липня 2017 року працівниками відповідача було проведено перевірку дотримання Правил користування електричною енергією за місцем проживання позивачки та складено акт № 00141544 встановлення (заміни) (технічної перевірки) (контрольного огляду) збереження пломб вузла обліку, встановленого на об’єкті Споживача, відповідно до якого було встановлено втручання в роботу приладу обліку шляхом фальсифікування пломби.

Згідно з актом № 170 проведення експертизи лічильника електроенергії від 27.07.2017 р., лічильник визнано не придатним для подальшої експлуатації, заниження показників здійснювалось таким чином:: відбитки на пломбах лічильника не відповідають зразкам відбитків тавр заводу виробника; замість пломби держповірки встановлена пломба невідомого зразка.

Акт про порушення Правил розглядається комісією з розгляду актів, що створюється енергопостачальником і складається не менше як з трьох уповноважених представників енергопостачальника. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів. Енергопостачальник повідомляє споживача не пізніше ніж за 20 календарних днів до дня засідання комісії про його час і дату. Акт про порушення Правил не розглядається у разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживача про час і дату засідання комісії.

Відповідно до п. 53 Правил рішення комісії з розгляду актів оформляється протоколом, копія якого видається споживачу. У протоколі зазначається інформація про причетність споживача до порушення цих Правил. У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються: відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії; розрахунок проведених нарахувань з посиланням на відповідні пункти цих Правил та затвердженої Постановою НКРЕ від 04 травня 2006 року № 526 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією. У разі відмови споживача від сплати вартості необлікованої електричної енергії енергопостачальник звертається з позовом до суду та має право припинити постачання електричної енергії після прийняття судом рішення на користь енергопостачальника (крім випадку виявлення факту самовільного підключення). Якщо між споживачем і енергопостачальником не досягнуто згоди щодо користування електричною енергією, її оплати, збереження приладів обліку тощо, спірні питання вирішуються в установленому законодавством порядку.

У відповідності з протоколом засідання комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕН від 12 серпня 2017 року № 52 на підставі складеного акту було прийняте рішення, що споживач причетний до виявленого порушення на підставі складеного акту; акт про порушення від 11 липня 2017 року є правомірним; розрахунок по акту проведений згідно з п. 3.1.1, Методики у розмірі 42539,97 грн.

Згідно з протоколом засідання комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕН від 12 серпня 2017 року № 52 комісія прийняла рішення: акт про порушення від 11 липня 2017 року є правомірним; споживач причетний до виявленого порушення (вчинив дії, які призвели до зміни показів засобу обліку); визначила об’єм недооблікованої електроенергії на суму 42539,97 грн.

Відповідно до п. 1.2 Методики, Методика застосовується постачальником електричної енергії за регульованим тарифом при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією та/або виявлення фактів крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку.

Розділом 4 Методики встановлено вимоги до складання акта про порушення споживачем Правил, відповідно до яких акт про порушення складається в присутності представника споживача представниками енергопостачальника, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред'явлення ними службових посвідчень на місці виявлення порушень.

У разі відмови споживача від підписання акта про порушення про це зазначається в акті про порушення.

Працівники енергопостачальника перед складанням акта про порушення зобов’язані повідомити споживача про його право внести зауваження та заперечення до акта, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати без зауважень та пропозицій.

В акті про порушення зазначаються всі необхідні для розрахунку згідно з вимогами цієї Методики параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням меж балансової належності, перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення, фазування приладу обліку на дату оформлення акта про порушення.

Текст акта повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення.

За змістом Правил на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

За положенням ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Порушення права пов’язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб’єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Під способами захисту суб’єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

У ст. 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади,органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Зі змісту ч. 3 ст. 16 ЦК України вбачається, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Варто враховувати, що законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст.ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

У п. 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об*єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобовязань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Ст. 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов’язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави(п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст.ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (ст.ст. 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема ст. 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Оспорюючи дії комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕН від 12 серпня 2017 року № 52, позивачка вказує на порушення, які, на її думку, були допущені працівниками відповідача: періодичність проведення перевірок, не повідомлення її про дату засідання комісії, не прийняття до уваги її пояснення, щодо встановлення пломб на лічильнику попереднім власником житлового будинку.

Згідно зі статтями 76, 77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.-ст. 80,81 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Надані позивачкою письмові докази: акт від 11.07.2017; акт про порушення №00141544 від 11.07.2017; договір про користування електричною енергією від 22.06.2015; акт проведення експертизи №170 від 27.07.2017; протокол комісії №52 від 22.08.2017; договір купівлі-продажу житлового будинку від 17.10.2014; листи від 25.09.2017 та від 27.10.2017 р, не містять підтверджень наявності обставин (фактів), які обґрунтовують вимоги ОСОБА_1, а, навпаки, констатують факт порушення позивачем ОСОБА_4 України «Про електроенергетику» та Правил користування електричною енергією.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 76, 77, 80, 81, 213 – 216 ЦПК, ст. 714 ЦК України, ст. ст. 24-27 ОСОБА_4 України «Про електроенергетику» -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про захист прав споживачів послуг та визнання протоколу засідання комісії протиправним та його скасування - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Згідно п.п.15.5 п.15 ч.1 Розділу ХІII «Перехідні положення» ЦПК України в редакції від 15.12.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя: М.В. Антоненко