Ухвала суду № 75304737, 16.07.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/7952/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2018 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шепетко І.О., за участі секретаря судових засідань – ОСОБА_1, прокурора – Брунцвика В.І., захисника – ОСОБА_2, підозрюваного – ОСОБА_3, розглянувши клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_4, погоджене прокурором Прокуратури Закарпатської області Брунцвиком В.І., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3; проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4; працюючого менеджером з продаж ТОВ «Гранд», з вищою освітою; одруженого; маючого на утриманні дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5; ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6; ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_7; в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 146 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

14.07.2018 року до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_4, погоджене прокурором Прокуратури Закарпатської області Брунцвиком В.І., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1

З клопотання та доданих до нього матеріалів встановлено, що Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12018070000000151 від 05.04.2018 року за ч. 3 ст. 146 КК України. У вчиненні вказаного кримінального провадження підозрюється гр. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 Вказані матеріали кримінального провадження щодо підозри ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.146 КК України постановою прокурора від 05.04.2018 виділені із первинного кримінального провадження №12017070030003440 від 10.12.2017.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3, приблизно влітку 2017 року, з метою незаконного збагачення та самоутвердження в кримінальному оточенні, шляхом вчинення на території Закарпатської області злочинів проти власності, волі, честі та гідності особи та інших злочинів, умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи незаконність та протиправність своїх дій, організував стійку злочинну групу, до складу якої увійшли як виконавці: ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_8, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_9, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_10, ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_11, ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_12 та ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_13.

09 грудня 2017 року в період часу з 16:09 год. по 16:55 год. ОСОБА_3 знаходився разом із групою невстановлених осіб в барі-клубі «Маямі» по вул. Собранецькій, 72, в м. Ужгороді, де між ним виник словесний конфлікт із ОСОБА_14, який знаходився у вказаному закладі разом із своїми знайомими ОСОБА_15 та ОСОБА_16 На думку ОСОБА_3 його образив ОСОБА_14 тим, що не хотів визнати його кримінальним авторитетом, а тому в ОСОБА_3 виникли наміри з’ясувати стосунки пізніше.

У зв’язку із наведеним, ОСОБА_3 отримав від невстановлених осіб інформацію про приблизне місце проживання ОСОБА_15 в одній із квартир багатоквартирного будинку по вул. Харківській в м. Ужгороді, помилково вважаючи його братом ОСОБА_14, та після 16:55 год. 09.12.2017 спланував вчинення викрадення ОСОБА_15 і незаконного позбавлення його волі з метою отримання від нього відомостей про місце знаходження ОСОБА_14, для чого вирішив залучити учасників керованої ним злочинної групи.

Для вчинення викрадення і незаконного позбавлення волі ОСОБА_15, ОСОБА_3, діючи як організатор, отримував відомості про місце проживання потерпілого, способи під’їзду та від’їзду, в тому числі і шляхом особистого попереднього встановлення, здійснював розробку та втілення в життя злочинного плану організованої ним групи, який довів до відома всіх її учасників, організував та здійснював підбір та залучення нових учасників групи, визначив та розподілив функції кожного із них, при яких ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 були безпосередніми виконавцями злочину, від яких вимагав чіткого виконання всіх своїх вказівок. Особисто контролював та координував за посередництва ОСОБА_8 та ОСОБА_9, в залежності від обстановки, діяльність групи, об'єднаної єдиним планом викрадення та незаконного позбавлення волі, брав участь у підборі часу, способу та місця вчинення злочину, способу взаємного інформування між членами групи, забезпечував групу необхідними транспортними засобами.

Так, ОСОБА_3, діючи в складі організованої злочинної групи, спільно з ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, умисно, з метою втілення розробленого ним злочинного плану в реальність, спрямованого на незаконне збагачення та самоутвердження в кримінальному оточенні, шляхом вчинення злочину проти волі, честі та гідності особи, відповідно до розподілу ролей кожного учасника злочинної організованої групи та визначених функцій, маючи на меті викрасти та незаконно позбавити ОСОБА_15 волі, 09.12.2017 року в період з 22:00 год. по 23:00 год., для отримання інформації про точне місце проживання потерпілого, на автомобілі НОМЕР_1, що перебуває в його користуванні та зареєстрований за його колишньою дружиною ОСОБА_17, здійснив виїзд у м. Ужгород на вулицю Харківську та з’ясував, що на вказаній вулиці наявний лише один багатоквартирний будинок - №19, а тому були зроблені висновки, що ОСОБА_15 та імовірно ОСОБА_14 проживають саме в даному будинку. При спільних зустрічах та підготовці до вчинення злочину увечері 09.12.2017 та зранку 10.12.2017 ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_18 та ОСОБА_13, обговоривши та розподіливши функції кожного при вчиненні злочину, обрали місце засідки для його вчинення – подвір’я багатоквартирного будинку №19 по вул. Харківській, а також спланували рух для під’їзду та від’їзду з місця злочину.

Продовжуючи планування вчинення злочину, ОСОБА_3 разом із іншими учасниками злочинної групи дійшли змови щодо необхідності стеження за будинком потерпілого та здійснення його викрадення 10.12.2017 року в той час, коли він буде виходити із під’їзду будинку. З метою полегшення вчинення злочину та подолання імовірного опору потерпілого, ОСОБА_10 заздалегідь підготував пістолет «Форт 12Р», ОСОБА_12 та ОСОБА_11 заздалегідь підготували металеві складні ножі, а невстановлені особи з числа ОСОБА_12, ОСОБА_11 та ОСОБА_19 – два пістолети «STALKER 917».

Керуючи організацією та підготовкою до вчинення злочину, ОСОБА_3 надав ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_10 для поїздки до місця проживання ОСОБА_15, відслідковування та здійснення його викрадення автомобіль НОМЕР_2, що перебуває в його користуванні та зареєстрований за його дружиною ОСОБА_20, а ОСОБА_8 та ОСОБА_9 надав автомобіль НОМЕР_3, що перебуває в його користуванні та зареєстрований за його колишньою дружиною ОСОБА_17

Таким чином, 10.12.2017 року близько 08 год. 05 хв., ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_10 та ОСОБА_13 на автомобілі НОМЕР_2, а ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на автомобілі НОМЕР_3 діючи узгоджено із іншими членами групи з метою вчинення спланованого злочину заздалегідь прибули на подвір’я будинку №19 по вул. Харківській в м. Ужгород та відслідковували момент виходу ОСОБА_15 із під’їзду вказаного будинку.

Так, 10 грудня 2017 року о 10 години 40 хвилин, в той час, коли ОСОБА_15 вийшов із під’їзду власного будинку та сів до належного йому автомобіля НОМЕР_4, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, діючи в складі організованої ОСОБА_3 групи з ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_10 та ОСОБА_13, автомобілем НОМЕР_3 перекрили рух потерпілого на автомобільній дорозі в житловій зоні поряд із будинком №19, що по вул. Харківській в м. Ужгороді, а ОСОБА_21 автомобілем НОМЕР_2 заблокував автомобіль потерпілого із заду, після чого, всупереч волі потерпілого, із застосуванням фізичного насильства, що полягало в стисканні шиї останнього, заламуванні рук, нанесенні ударів руками та ногами в різні частини тіла, а також погрожуючи застосуванням зброї, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_10 незаконно позбавили його волі, що полягало в поміщенні потерпілого ОСОБА_15 із належного йому автомобіля до транспортного засобу марки «Mercedes Benz Gelandewagen», д.н.з. НОМЕР_5, заблокували вихід із автомобіля та зникли з місця вчинення кримінального правопорушення, таким чином незаконно, всупереч волі ОСОБА_15 перемістили його з одного місця до іншого, чим самим обмежили надані йому Конституцією України права на повагу до волі, а також права на свободу в частині вільного пересування особи.

Внаслідок протиправної спільної умисної діяльності ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_10 потерпілий ОСОБА_15 був викрадений та у період із 10 год. 45 хв. 10.12.2017 незаконно утримувався та переміщувався в салоні автомобіля НОМЕР_2, в якому він не бажав перебувати до моменту затримання членів організованої групи та визволення потерпілого працівниками поліції, що мало місце на вул. Собранецькій в м.Ужгороді о 11 год. 00 хв. 10.12.2017.

ОСОБА_3 повідомлено про підозру у викраденні та незаконному позбавленні волі людини, вчинених організованою групою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.146 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема:

-протоколом огляду місця події від 10.12.2017, в якому зафіксована присутність підозрюваних та потерпілого біля автомобіля НОМЕР_6 після його зупинки працівниками поліції, вилучена зброя виконавців злочину;

-протоколом допиту потерпілого ОСОБА_15, а також протоколом додаткового допиту потерпілого ОСОБА_15 про насильне затягування його до автомобіля НОМЕР_6 чотирма особами, які затримані, а також про участь у події іншого автомобіля - «Toyota Land Cruiser, 200», д.н.з. НОМЕР_7, який перегородив його рух на початку кримінального правопорушення;

-показаннями потерпілого ОСОБА_15 про перебування в барі «Маямі» 09.12.2017 напередодні кримінального правопорушення особи - «Жені Білого» (ОСОБА_3) та конфлікт ОСОБА_22 із ОСОБА_14 (другом ОСОБА_15В.);

-показаннями потерпілого про те, що підозрювані під час незаконного його позбавлення волі з’ясовували місце знаходження ОСОБА_14, з яким напередодні був конфлікт із ОСОБА_3;

-показаннями свідка ОСОБА_14 про перебування «Жені Білого» в барі «Маямі» 09.12.2017 та конфлікт із ним, а також про погрозу ОСОБА_3 ще розібратись із ним;

-протоколом впізнання осіб за фотознімками, в ході якого ОСОБА_14 впізнав фотографію ОСОБА_23 як чоловіка, який назвав себе ОСОБА_22, 09.12.2017 знаходився в барі «Маямі» та висловлював свої обурення в сторону ОСОБА_14;

-показаннями свідка ОСОБА_24 про те, що напередодні кримінального правопорушення відносно ОСОБА_15, 09.12.2017, близько 23:00 на подвір’я багатоквартирного будинку №19 по вул. Харківська в м. Ужгороді, де проживають потерпілий та свідок, приїхав джип, схожий на «Toyota Land Cruiser» та водій, якого він зможе впізнати, з’ясовував у нього інформацію про наявність ще багатоквартирних будинків на вказаній вулиці (№19 – єдиний багатоквартирний будинок на вул. Харківській), в автомобілі знаходились й інші особи;

-протоколом впізнання осіб за фотознімками, в ході якого ОСОБА_24 впізнав фотографію ОСОБА_23 як чоловіка, який напередодні кримінального правопорушення приїжджав за кермом автомобіля, схожого на «Toyota Land Cruiser» та збирав інформацію про наявність ще багатоквартирних будинків на вказаній вулиці (№19 – єдиний багатоквартирний будинок на вул. Харківській);

-протоколами допитів свідків та очевидців викрадення ОСОБА_15, а саме: ОСОБА_25, ОСОБА_24, ОСОБА_26, ОСОБА_27, які підтверджують насильне викрадення потерпілого та участь у події двох автомобілів, злагоджену роботу осіб із обидвох автомобілів;

-протоколом огляду виявленого після події в Мукачівському районі автомобіля «Toyota Land Cruiser, 200», д.н.з. НОМЕР_7, в якому виявлені копії паспортів ОСОБА_9, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3

-протоколом огляду речового доказу – мобільного телефону члена ОЗГ ОСОБА_11, в ході якого при огляді флеш-картки виявлено фотознімки із зброєю, тактичними тренуваннями учасників групи, в тому числі наявний фотознімок особи, схожої на ОСОБА_3 під час тактичних тренувань та автомобіля НОМЕР_6;

-документами на оптичному носієві, отриманими в ході тимчасового доступу до речей і документів оператора «ВФ України» про зв’язки номерів телефонів, якими користувались підозрювані та протоколом огляду даної інформації, якими підтверджуються тісні зв’язки організатора ОСОБА_3 із іншими членами організованої злочинної групи, в тому числі і напередодні злочину відносно ОСОБА_15, з’єднань під час збору виконавців та після вчинення злочину, а також іншими матеріалами кримінального провадження.

Клопотання мотивоване тим, що на даний час є необхідність у застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання його спробам переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілого, свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Існування зазначених ризиків обґрунтовується встановленими фактичними обставинами кримінального правопорушення зокрема, з матеріалів досудового розслідування вбачається, що ОСОБА_3 організував злочин із застосуванням зброї, що супроводжувався насильством над потерпілим, обмеженням його прав і свобод, порушенням впорядкованого функціонування суспільних відносин.

ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення у складі організованої злочинної групи, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого, санкція за вчинення якого, згідно з ч. 3 ст. 146 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років, тому існують ризики, що він не буде виконувати покладені на нього обов’язки та зможе переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання винним.

Окрім того, ОСОБА_3 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, зокрема вироком суду від 03.01.1997 він визнаний винним у вчиненні злочинів, передбачених ст. 69 (бандитизм), ч. 3 ст. 144 (вимагання), 17, ч.3 ст.144 (готування до вимагання), ч.2 ст.215-3 (незаконне заволодіння транспортним засобом) КК 1960 р, однак на шлях виправлення не став, а знову вчинив умисний злочин. Таким чином, є ризики того, що ОСОБА_3 зможе і надалі продовжувати злочинну діяльність, вчинити й інші кримінальні правопорушення.

Окрім того, існує ризик того, що ОСОБА_3 особисто чи шляхом використання зв’язків у кримінальному середовищі, може незаконно впливати на потерпілого та свідків з метою схилити їх до зміни чи відмови від показань.

Ризик того, що ОСОБА_3В, буде переховуватися підтверджується тим, що на неодноразові виклики він не з’являвся та не повідомляє про причину своєї неявки. Про інтерес правоохоронних органів у зв’язку із підозрою у вчиненні ним вказаного кримінального правопорушення йому відомо, адже 05.02.2018 після підписання повідомлення про підозру і до його вручення ОСОБА_3 покинув територію України. 05.02.2018 у порядку ч.1 ст.278, ч.3 ст.111, ч.1, ч.2 ст.135, ч.1 ст.136 КПК України письмове повідомлення про підозру разом із повісткою про виклик надіслано поштою за місцем проживання ОСОБА_3, додатково направлено копію повідомлення про підозру житлово-експлуатаційній організації за місцем реєстрації проживання підозрюваного для вручення, однак він за викликом не з’явився, а відомості про поважні причини, що перешкоджають його своєчасному прибуттю, відсутні. Таким чином, органом досудового розслідування вжито заходів для вручення повідомлення про підозру ОСОБА_3, як цього вимагає ч.1 ст.42 КПК України.

13.02.2018 оголошено розшук ОСОБА_3

Строки досудового розслідування у провадженні продовжені до 10.06.2018.

05.04.2018 постановою начальника відділу прокуратури Закарпатської області ОСОБА_28 з кримінального провадження №12017070030003440 від 10.12.2017 виділено в окреме провадження матеріали досудового розслідування щодо підозри ОСОБА_3 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 146 КК України, виділеним матеріалам досудового розслідування присвоєний новий обліково-реєстраційний номер №12018070000000151.

05.04.2018 досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018070000000151 від 05.04.2018 зупинено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України у зв’язку із оголошенням розшуку підозрюваних ОСОБА_3 та ОСОБА_9

08.06.2018 ухвалою №308/6385/18 обрано відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у порядку ч. 6 ст. 193 КПК України у зв’язку з оголошенням міжнародного розшуку ОСОБА_3

14.07.2018 о 09:30 год. підозрювані ОСОБА_3 та ОСОБА_9 з’явилися до ГУНП в Закарпатській області та їх було затримано на підставі ухвал слідчого судді, у зв’язку із чим досудове розслідування відновлено.

Клопотання мотивоване тим, що з урахуванням характеру та тяжкості діянь, які інкримінуються підозрюваному, обставин вчинення правопорушення, тяжкості покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, фактів його притягнення до кримінальної відповідальності раніше, сторона обвинувачення вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає меті, з якою він застосовується. Даний запобіжний захід позбавляє можливості підозрюваного перешкодити кримінальному провадженню, ухилитися від органів досудового розслідування та суду, а також мати можливість незаконно впливати на учасників провадження. Альтернативні запобіжні заходи не зможуть запобігти наявним ризикам. З урахуванням наведеного, слідчий просить задовольнити подане клопотання.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив його задовольнити у повному обсязі.

Підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення клопотання, просили розглянути питання обрання іншого запобіжного заходу, не пов’язаного із триманням під вартою, а саме особистого зобов’язання.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши подане клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12018070000000151 від 05.04.2018 року за ч. 3 ст. 146 КК України. У вчиненні вказаного кримінального провадження підозрюється гр. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1

05.04.2018 року вказані матеріали кримінального провадження щодо підозри ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.146 КК України постановою прокурора відділу Прокуратури Закарпатської області ОСОБА_28 виділені із первинного кримінального провадження №12017070030003440 від 10.12.2017.

Слідчим суддею також встановлено наступне.

05.02.2018 року складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального провадження, передбаченого ч. 3 ст. 146 КК України. Повідомлення про підозру вручене у порядку ч. 1 ст. 278 КПК України (у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень).

13.02.2018 року Постановою старшого слідчого в особливо важливих справах відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_4 підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, оголошено у розшук.

Згідно з листом Сектору Міжнародного поліцейського співробітництва Головного управління Національної поліції в Закарпатській області за вих. №711/106/13-2018 від 29.05.2018, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, станом на 29.05.2018 року значиться у міжнародному розшуку.

08.06.2018 року ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області по справі №308/6385/18 клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_4 в кримінальному провадженні №12018070000000151 від 05.04.2018 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 146 КК України, погоджене прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задоволено. Обрано відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

14.07.2018 року гр. ОСОБА_3 добровільно з'явився до органу досудового розслідування.

14.07.2018 року о 11 год. 30 хв. гр. ОСОБА_3 було затримано на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08.06.2018 року по справі №308/6385/18.

14.07.2018 року Постановою старшого слідчого в особливо важливих справах відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_4 кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12018070000000151 від 05.04.2018 року за ч. 3 ст. 146 КК України – відновлено.

14.07.2018 року відносно гр. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, внесено клопотання до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

При дослідженні доданих до клопотання доказів, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність гр. ОСОБА_3 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 146 КК України. Обґрунтованість підозри стверджується наявними в долучених на обґрунтування клопотання документах даними, які на даній стадії процесу є достатніми для висновку про обґрунтованість підозри.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 146 КК України за ступенем тяжкості є тяжким злочином. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.

Згідно з ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, враховуються в сукупності всі обставини, в тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Слідчий суддя враховує, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 року, тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини.

Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя, враховує дані, що характеризують особу підозрюваного, той факт, що вчинене підозрюваним кримінальне правопорушення має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої тяжкими наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства в цілому, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та низки об'єктивних обставин, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, вважає за доцільне, з урахуванням виключних обставин, клопотання слідчого задовольнити.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов’язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов’язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, особу підозрюваного, наявність постійного місця проживання, наявність міцних соціальних зв'язків, тяжкість висунутої підозри, а також те, що підозрюваний ОСОБА_3 самостійно, без примусу, з'явився до органу досудового розслідування, вважає можливим визначити підозрюваному заставу у розмірі тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить – 52 860,00 грн. (п’ятдесят дві тисячі вісімсот шістдесят гривень). А також покласти на підозрюваного обов’язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, необхідність покладення яких випливає з наведеного в обґрунтування даного клопотання.

Слідчий суддя вважає за необхідне роз’яснити, що у разі невиконання обов’язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з’явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов’язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Згідно з ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання – задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_3 - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою обчислювати підозрюваному ОСОБА_3 з моменту затримання з 14 липня 2018 року 09 год. 30 хв. по 11 вересня 2018 року 09 год. 30 хв. включно.

Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним своїх обов’язків, передбачених цим Кодексом в розмірі тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить – 52 860,00 грн. (п’ятдесят дві тисячі вісімсот шістдесят гривень).

Роз’яснити, що підозрюваний або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_3 наступні обов’язки:

-прибувати до слідчого, прокурора або суду за вимогою;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну.

Строк дії покладених на підозрюваного обов’язків - два місяці.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Закарпатської області протягом п’яти днів з дня її проголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Повний текст ухвали складено і проголошено 16.07.2018 року о 16 год. 15 хв.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_29