Ухвала суду № 75304724, 16.07.2018, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/1462/18

2-р/310/8/18

У Х В А Л А

Іменем України

16 липня 2018 року м. Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Білоусової О.М.,

за участі секретаря судового засідання - Шевченко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву прокурора Бердянської місцевої прокуратури про роз’яснення судового рішення,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 17.05.2018р. по справі № 310/1462/18 задоволено позов керівника Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі комунальної установи Бердянської міської ради «Бердянське територіальне медичне об’єднання» до ОСОБА_1 про відшкодування коштів, витрачених закладом охорони здоров’я на стаціонарне лікування потерпілих від кримінального правопорушення. Стягнуто з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Комунальної установи Бердянської міської ради «Бердянське територіальне медичне об’єднання» кошти, витрачені на лікування потерпілих від злочину у кримінальному провадженні № 12017080130002825 (р/р 35416028087968 в Головному управлінні Державної казначейської служби України у Запорізькій області (ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015) в сумі 6 857,83 грн. та судовий збір в сумі 1 762 грн., а всього 8 619 (вісім тисяч шістсот дев’ятнадцять) гривень 83 копійки.

02.07.2017р. до суду надійшла заява прокурора Бердянської місцевої прокуратури ОСОБА_2 про роз’яснення рішення суду, в якій заявник просить роз’яснити судове рішення в частині стягнення судового збору з ОСОБА_1

Сторони в судове засідання не з’явилися. Про час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином. Причини неявки суду не повідомили. Їхня неявка не є перешкодою для розгляду даної заяви.

Вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до ч.3 ст.271 ЦПК України суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення протягом десяти днів з дня її надходження. Неприбуття у судове засідання осіб, які бути належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз’яснення рішення суду.

У відповідності до ч. 1 ст. 271 ЦПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.

Згідно з пунктом 21 постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 18.12.2009р. "Про судове рішення у цивільній справі" відповідно до ст. 221 ЦПК України роз’яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунуті лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілими, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз’яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз’ясненні рішення.

За змістом ст. 271 ЦПК України зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.

Виходячи зі змісту вказаної норми, роз’яснення рішення це засіб усунення його недоліків, тобто уточнення і більш ясний виклад дійсного змісту рішення з метою уникнення помилок при його виконанні.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 265 ЦПК України, резолютивна частина рішення має містити висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог; розподіл судових витрат; строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження; повне найменування або ім’я сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження або місце проживання чи перебування, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб – громадян України.

За положеннями пункту 13 вищезазначеної постанови Пленуму ВСУ резолютивна частина повинна мати вичерпні, чіткі, безумовні й такі, що випливають зі встановлених фактичних обставин, висновки по суті розглянутих вимог і залежно від характеру справи давати відповіді на інші питання, зазначені у статтях 215-217, 316 ЦПК.

Зокрема, має бути зазначено: висновок суду про задоволення позову або відмову в позові повністю чи частково (при відмові в позові слід точно зазначити, кому, відносно кого та в чому відмовлено); висновок суду по суті позовних вимог: які саме права позивача визнано або поновлено; розмір грошових сум чи перелік майна, присуджених стороні; вартість майна, яке належить стягнути з відповідача, якщо при виконанні рішення присудженого майна не буде; конкретні дії, які відповідач повинен вчинити та на чию користь, або інший передбачений законом спосіб захисту порушеного права; розподіл судових витрат відповідно до вимог ст. 88 ЦПК; строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження; у яких межах допускається негайне виконання рішення, коли суд зобов’язаний або має право його допустити.

Судом встановлено, що позивач звільнений від сплати судового збору за подання вказаної позовної заяви до суду на підставі п.6 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Під час ухвалення рішення по справі, в мотивувальній частині рішення суд зазначив, що у відповідності до ч. 6 ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір в сумі 1 762 грн.

Проте, в резолютивній частині рішення суму судового збору в розмірі 1 762 грн. помилково стягнуто на користь Комунальної установи Бердянської міської ради «Бердянське територіальне медичне об’єднання» разом із сумою коштів, витрачених на лікування потерпілих від злочину у кримінальному провадженні в сумі 6 857,83 грн., а всього стягнуто 8 619,83 грн.

Таким чином, суд вважає за необхідне роз’яснити, що судовий збір в сумі 1 762 грн. необхідно стягнути на користь держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

При ухваленні рішення суд допустив арифметичну помилку, додавши суму судового збору 1 762 грн. до суми коштів, які підлягають стягненню з відповідача на лікування потерпілих від злочину у кримінальному провадженні в розмірі суми 6 857,83 грн.

Вказана арифметична помилка підлягає виправленню шляхом зазначення суми 6 857,83 грн. замість 8 619,83 грн. в якості суми стягнення з відповідача на лікування потерпілих від злочину у кримінальному провадженні.

Таким чином, в другий абзац резолютивної частини рішення суду необхідно внести виправлення та роз'яснити, що судовий збір в сумі 1 762 грн. стягнути на користь держави, а суму стягнення "а всього 8 619 (вісім тисяч шістсот дев’ятнадцять) гривень 83 копійки" замінити на "а всього 6 857,83 грн. (шість тисяч вісімсот п'ятдесят сім) гривень 83 копійки".

Керуючись ст.ст.269, 271 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Заяву прокурора Бердянської місцевої прокуратури про роз’яснення судового рішення, задовольнити. Роз'яснити, що рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 17 травня 2018 року у справі № 310/1462/18 стягнуто з відповідача ОСОБА_1 на користь держави 1 762 грн. судового збору. Виправити описку в рішенні Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 17 травня 2018 року у справі № 310/1462/18, зазначивши замість "а всього 8 619 (вісім тисяч шістсот дев’ятнадцять) гривень 83 копійки" - "а всього 6 857,83 грн. (шість тисяч вісімсот п'ятдесят сім) гривень 83 копійки". Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Бердянського

міськрайонного суду ОСОБА_3