Ухвала суду № 75304676, 14.07.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/7952/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2018 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шепетко І.О., за участі секретаря судових засідань – ОСОБА_1, прокурора – Брунцвика В.І., захисника – ОСОБА_2, підозрюваного – ОСОБА_3, розглянувши клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_4, погоджене прокурором Прокуратури Закарпатської області Брунцвиком В.І., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця за національністю, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину – ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3; з середньо-спеціальною освітою, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4; проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 146 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

14.07.2018 року до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_4, погоджене прокурором Прокуратури Закарпатської області Брунцвиком В.І., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1

З клопотання та доданих до нього матеріалів встановлено, що Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12018070000000151 від 05.04.2018 року за ч. 3 ст. 146 КК України. У вчиненні вказаного кримінального провадження підозрюється гр. ОСОБА_3 Вказані матеріали кримінального провадження щодо підозри ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.146 КК України постановою прокурора від 05.04.2018 виділені із первинного кримінального провадження №12017070030003440 від 10.12.2017.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3, приблизно влітку 2017 року, умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи незаконність та протиправність своїх дій, вступив в організовану ОСОБА_6 стійку злочинну групу, з метою незаконного збагачення та самоутвердження в кримінальному оточенні ОСОБА_6, шляхом вчинення на території Закарпатської області злочинів проти власності, волі, честі та гідності особи та інших злочинів, до складу якої увійшли разом з ним як виконавці ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_8, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_9 та ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_10.

09 грудня 2017 року в період часу з 16:09 по 16:55 ОСОБА_6 знаходився разом із групою невстановлених осіб в барі-клубі «Маямі» по вул. Собранецькій, 72 в м.Ужгороді, де між ним виник словесний конфлікт із ОСОБА_12, який знаходився у вказаному закладі разом із своїми знайомими ОСОБА_13 та ОСОБА_14 На думку ОСОБА_6 його образив ОСОБА_12 тим, що не хотів визнати його кримінальним авторитетом, а тому в ОСОБА_6 виникли наміри з’ясувати стосунки пізніше.

У зв’язку із наведеним, ОСОБА_6 отримав від невстановлених осіб інформацію про приблизне місце проживання ОСОБА_13 в одній із квартир багатоквартирного будинку по вул. Харківській в м. Ужгороді, помилково вважаючи його братом ОСОБА_12, та після 16:55 год. 09.12.2017 спланував вчинення викрадення ОСОБА_13 і незаконного позбавлення його волі з метою отримання від нього відомостей про місце знаходження ОСОБА_12, для чого вирішив залучити учасників керованої ним злочинної групи.

Для вчинення викрадення і незаконного позбавлення волі ОСОБА_13, ОСОБА_6, діючи як організатор, отримував відомості про місце проживання потерпілого, способи під’їзду та від’їзду, в тому числі і шляхом особистого попереднього встановлення, здійснював розробку та втілення в життя злочинного плану організованої ним групи, який довів до відома всіх її учасників, організував та здійснював підбір та залучення нових учасників групи, визначив та розподілив функції кожного із них, при яких ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 були безпосередніми виконавцями злочину, від яких вимагав чіткого виконання всіх своїх вказівок, особисто контролював та координував за посередництва ОСОБА_7 та ОСОБА_3, в залежності від обстановки, діяльність групи, об'єднаної єдиним планом викрадення та незаконного позбавлення волі, брав участь у підборі часу, способу та місця вчинення злочину, способу взаємного інформування між членами групи, забезпечував групу необхідними транспортними засобами.

Так, ОСОБА_3, діючи в складі організованої ОСОБА_6 Євагенієм Вікторовичем злочинної групи, спільно з ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, умисно, з метою втілення розробленого ОСОБА_6 злочинного плану в реальність, спрямованого на незаконне збагачення та самоутвердження в кримінальному оточенні шляхом вчинення злочину проти волі, честі та гідності особи, відповідно до розподілу ролей кожного учасника злочинної організованої групи та визначених функцій, маючи на меті викрасти та незаконно позбавити ОСОБА_13 волі, 09.12.2017, в період з 22:00 по 23:00 год., для отримання інформації про точне місце проживання потерпілого, на автомобілі НОМЕР_1, разом із ОСОБА_6 та ОСОБА_7 здійснив виїзд у м. Ужгород на вулицю Харківську та з’ясував, що на вказаній вулиці наявний лише один багатоквартирний будинок - №19, а тому були зроблені висновки, що ОСОБА_13 та імовірно ОСОБА_12 проживають саме в даному будинку. При спільних зустрічах та підготовці до вчинення злочину 09.12.2017 та зранку 10.12.2017 ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_15 та ОСОБА_11, обговоривши та розподіливши функції кожного при вчиненні злочину, обрали місце засідки для його вчинення – подвір’я багатоквартирного будинку №19 по вул. Харківській, а також спланували рух для під’їзду та від’їзду з місця злочину.

Продовжуючи планування вчинення злочину, ОСОБА_6 разом із іншими учасниками злочинної групи дійшли змови щодо необхідності стеження за будинком потерпілого та здійснення його викрадення 10.12.2017 в той час, коли він буде виходити із під’їзду будинку. З метою полегшення вчинення злочину та подолання імовірного опору потерпілого, ОСОБА_8 заздалегідь підготував пістолет «Форт 12Р», ОСОБА_10 та ОСОБА_9 заздалегідь підготували металеві складні ножі, а невстановлені особи з числа ОСОБА_10, ОСОБА_9 та ОСОБА_16 – два пістолети «STALKER 917».

Керуючи організацією та підготовкою до вчинення злочину, ОСОБА_6 надав ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_8 для поїздки до місця проживання ОСОБА_13, відслідковування та здійснення його викрадення автомобіль НОМЕР_2, що перебуває в його користуванні та зареєстрований за його дружиною ОСОБА_17, а ОСОБА_7 та ОСОБА_3 надав автомобіль НОМЕР_1, що перебуває в його користуванні та зареєстрований за його колишньою дружиною ОСОБА_18

Таким чином, 10.12.2017, близько 8 години 05 хвилин, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_8 та ОСОБА_11 на автомобілі НОМЕР_2, а ОСОБА_7 та ОСОБА_3 на автомобілі НОМЕР_1 діючи узгоджено із іншими членами групи з метою вчинення спланованого злочину заздалегідь прибули на подвір’я будинку №19 по вул. Харківській в м. Ужгород та відслідковували момент виходу ОСОБА_13 із під’їзду вказаного будинку.

Так, 10 грудня 2017 року о 10 години 40 хвилин, в той час, коли ОСОБА_13 вийшов із під’їзду власного будинку та сів до належного йому автомобіля НОМЕР_3, ОСОБА_7 та ОСОБА_3, діючи в складі організованої ОСОБА_6 групи з ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_8 та ОСОБА_19, автомобілем НОМЕР_1 перекрили рух потерпілого на автомобільній дорозі в житловій зоні поряд із будинком №19, що по вул. Харківській в м. Ужгороді, а ОСОБА_20 автомобілем НОМЕР_2 заблокував автомобіль потерпілого із заду, після чого всупереч волі потерпілого, із застосуванням фізичного насильства, що полягало в стисканні шиї останнього, заламуванні рук, нанесенні ударів руками та ногами в різні частини тіла, а також погрожуючи застосуванням зброї, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_8 незаконно позбавили його волі, що полягало в поміщенні потерпілого ОСОБА_13 із належного йому автомобіля до транспортного засобу марки «Mercedes Benz Gelandewagen», д.н.з. НОМЕР_4, заблокували вихід із автомобіля та зникли з місця вчинення кримінального правопорушення, таким чином незаконно, всупереч волі ОСОБА_13 перемістили його з одного місця до іншого, чим самим обмежили надані йому Конституцією України права на повагу до волі, а також права на свободу в частині вільного пересування особи.

Внаслідок протиправної спільної умисної діяльності ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_8 потерпілий ОСОБА_13 був викрадений та у період із 10 год. 45 хв. 10.12.2017 незаконно утримувався та переміщувався в салоні автомобіля НОМЕР_2, в якому він не бажав перебувати до моменту затримання членів організованої групи та визволення потерпілого працівниками поліції, що мало місце на вул. Собранецькій в м.Ужгороді о 11 год. 00 хв. 10.12.2017.

ОСОБА_3 повідомлено про підозру у викраденні та незаконному позбавленні волі людини, вчинених організованою групою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.146 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема:

-протоколом огляду місця події від 10.12.2017, в якому зафіксована присутність підозрюваних та потерпілого біля автомобіля НОМЕР_5 після його зупинки працівниками поліції, вилучена зброя виконавців злочину;

-протоколом допиту потерпілого ОСОБА_13, а також протоколом додаткового допиту потерпілого ОСОБА_13 про насильне затягування його до автомобіля НОМЕР_5 чотирма особами, які затримані, а також про участь у події іншого автомобіля - «Toyota Land Cruiser, 200», д.н.з. НОМЕР_6, який перегородив його рух на початку кримінального правопорушення;

-показаннями потерпілого ОСОБА_13 про перебування в барі «Маямі» 09.12.2017 напередодні кримінального правопорушення особи - «Жені Білого» (ОСОБА_6) та конфлікт Жені із ОСОБА_12 (другом ОСОБА_13В.);

-показаннями потерпілого про те, що підозрювані під час незаконного його позбавлення волі з’ясовували місце знаходження ОСОБА_12, з яким напередодні був конфлікт із ОСОБА_6;

-протоколами допитів свідків та очевидців викрадення ОСОБА_13, а саме: ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, які підтверджують насильне викрадення потерпілого та участь у події двох автомобілів, злагоджену роботу осіб із обидвох автомобілів;

-протоколом огляду виявленого після події в Мукачівському районі автомобіля «Toyota Land Cruiser, 200», д.н.з. НОМЕР_6, в якому виявлені копії паспортів, грамот ОСОБА_3.

-протоколом огляду речового доказу – мобільного телефону члена ОЗГ ОСОБА_9, в ході якого при огляді флеш-картки виявлено фотознімки із зброєю, тактичними тренуваннями учасників групи, в тому числі наявний фотознімок осіб, схожих на ОСОБА_6, ОСОБА_3 та автомобіля НОМЕР_5;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_25 про те, що 10.12.2017, близько 08:30 бачила ОСОБА_3 на пасажирському сидінні автомобіля типу «джип» чорного кольору на вул. Унівесритетській в м. Ужгород.

-документами на оптичному носієві, отриманими в ході тимчасового доступу до речей і документів оператора «ВФ України» про зв’язки номерів телефонів, якими користувались підозрювані та протоколом огляду даної інформації, якими підтверджуються тісні зв’язки ОСОБА_3 із іншими членами організованої злочинної групи, в тому числі і напередодні злочину відносно ОСОБА_13, з’єднань під час збору виконавців та після вчинення злочину, а також іншими матеріалами кримінального провадження.

Клопотання мотивоване тим, що на даний час є необхідність у застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання його спробам переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілого, свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Існування зазначених ризиків обґрунтовується встановленими фактичними обставинами кримінального правопорушення зокрема, з матеріалів досудового розслідування вбачається, що ОСОБА_3 в складі організованої групи вчинив злочин із застосуванням зброї, що супроводжувався насильством над потерпілим, обмеженням його прав і свобод, порушенням впорядкованого функціонування суспільних відносин.

ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення у складі організованої злочинної групи, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого, санкція за вчинення якого, згідно ч. 3 ст. 146 КК України, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років, тому існують ризики, що він не буде виконувати покладені на нього обов’язки та зможе переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання винним.

Окрім вищезазначеного, ОСОБА_3 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, зокрема вироком суду від 02.03.2010 він визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, однак на шлях виправлення не став, а знову вчинив умисний злочин, таким чином є ризики того, що ОСОБА_3 зможе і надалі продовжувати злочинну діяльність, вчинити й інші кримінальні правопорушення.

ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину проти волі, честі та гідності особи, він раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення ряду злочинів, тому існують ризики і в тому, що він особисто, чи шляхом використання зв’язків у кримінальному середовищі, може незаконно впливати на потерпілого та свідків з метою схилити їх до зміни чи відмови від показань.

Ризик того, що ОСОБА_3 буде переховуватися підтверджується тим, що є достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_3 переховувався від органів досудового розслідування до цього часу, оскільки на неодноразові виклики він не з’являвся та не повідомляв про причину своєї неявки. Про інтерес правоохоронних органів у зв’язку із підозрою у вчиненні ним вказаного кримінального правопорушення йому відомо, адже 05.02.2018 після підписання повідомлення про підозру і до його вручення ОСОБА_3 покинув місце проживання та реєстрації. 05.02.2018 у порядку ч.1 ст.278, ч.3 ст.111, ч.1, ч.2 ст.135, ч.1 ст.136 КПК України письмове повідомлення про підозру разом із повісткою про виклик надіслано поштою за місцем проживання ОСОБА_3, додатково направлено копію повідомлення про підозру голові сільської ради за місцем за місцем реєстрації проживання підозрюваного для вручення, однак він за викликом не з’явився, а відомості про поважні причини, що перешкоджають його своєчасному прибуттю, відсутні. Таким чином, органом досудового розслідування вжито заходів для вручення повідомлення про підозру ОСОБА_3, як цього вимагає ч.1 ст.42 КПК України.

13.02.2018 оголошено розшук ОСОБА_3

21.02.2018 винесено ухвалу №308/1741/18 про дозвіл на затримання ОСОБА_3 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Строки досудового розслідування у провадженні продовжені до 10.06.2018.

05.04.2018 постановою начальника відділу прокуратури Закарпатської області ОСОБА_26 з кримінального провадження №12017070030003440 від 10.12.2017 виділено в окреме провадження матеріали досудового розслідування щодо підозри ОСОБА_6 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.146 КК України, виділеним матеріалам досудового розслідування присвоєний новий обліково-реєстраційний номер №12018070000000151.

05.04.2018 досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018070000000151 від 05.04.2018 зупинено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України у зв’язку із оголошенням розшуку підозрюваних ОСОБА_6 та ОСОБА_3

14.07.2018 о 09:30 підозрювані ОСОБА_6 та ОСОБА_3 з’явилися до ГУНП в Закарпатській області та їх було затримано на підставі ухвал слідчого судді, у зв’язку із чим досудове розслідування відновлено.

Клопотання обґрунтоване тим, що з урахуванням характеру та тяжкості діянь, які інкримінуються підозрюваному, обставини вчинення правопорушення, тяжкості покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, фактів його притягнення до кримінальної відповідальності раніше, сторона обвинувачення вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає меті, з якою він застосовується. Даний запобіжний захід позбавляє можливості підозрюваного перешкодити кримінальному провадженню, ухилитися від органів досудового розслідування та суду, а також мати можливість незаконно впливати на учасників провадження. Інші запобіжні заходи будуть недостатньо ефективними запобіжними заходами для запобігання вказаним ризикам порівняно із взяттям під варту. З урахуванням наведеного, слідчий просить задовольнити подане клопотання.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив його задовольнити у повному обсязі.

Підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення клопотання, просили відмовити у такому. Заявлені у клопотання ризики не підтверджені, засновані на припущенях.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши подане клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12018070000000151 від 05.04.2018 року за ч. 3 ст. 146 КК України. У вчиненні вказаного кримінального провадження підозрюється гр. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1

05.04.2018 року вказані матеріали кримінального провадження щодо підозри ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.146 КК України постановою прокурора відділу Прокуратури Закарпатської області ОСОБА_26 виділені із первинного кримінального провадження №12017070030003440 від 10.12.2017.

Слідчим суддею також встановлено наступне.

13.02.2018 року Постановою старшого слідчого в особливо важливих справах відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_4 підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, оголошено у розшук.

21.02.2018 року ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області по справі №308/1741/18 клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_4, погоджене прокурором, про надання дозволу на затримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

14.07.2018 року гр. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 добровільно з'явився до органу досудового розслідування.

14.07.2018 року о 11 год. 40 хв. гр. ОСОБА_3 було затримано на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21.02.2018 року по справі №308/1741/18.

14.07.2018 року Постановою старшого слідчого в особливо важливих справах відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_4 кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12018070000000151 від 05.04.2018 року за ч. 3 ст. 146 КК України – відновлено.

14.07.2018 року відносно гр. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, внесено клопотання до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

При дослідженні доданих до клопотання доказів, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність гр. ОСОБА_3 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 146 КК України. Обґрунтованість підозри стверджується наявними в долучених на обґрунтування клопотання документах даними, які на даній стадії процесу є достатніми для висновку про обґрунтованість підозри.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 146 КК України за ступенем тяжкості є тяжким злочином. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.

Згідно з ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, враховуються в сукупності всі обставини, в тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Слідчий суддя враховує, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 року, тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини.

Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя, враховує дані, що характеризують особу підозрюваного, той факт, що вчинене підозрюваним кримінальне правопорушення має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої тяжкими наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства в цілому, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та низки об'єктивних обставин, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, вважає за доцільне, з урахуванням виключних обставин, клопотання слідчого задовольнити.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов’язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов’язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, особу підозрюваного, наявність постійного місця проживання, наявність міцних соціальних зв'язків, тяжкість висунутої підозри, а також те, що підозрюваний ОСОБА_3 самостійно, без примусу, з'явився до органу досудового розслідування, вважає можливим визначити підозрюваному заставу у розмірі двадцяти п’яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить – 44 050,00 грн. (сорок чотири тисячі п’ятдесят гривень). А також покласти на підозрюваного обов’язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, необхідність покладення яких випливає з наведеного в обґрунтування даного клопотання.

Слідчий суддя вважає за необхідне роз’яснити, що у разі невиконання обов’язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з’явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов’язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Згідно з ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання – задовольнити.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_3 - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою обчислювати підозрюваному ОСОБА_3 з 14 липня 2018 року по 11 вересня 2018 року включно.

Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним своїх обов’язків, передбачених цим Кодексом в розмірі двадцяти п’яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить – 44 050,00 грн. (сорок чотири тисячі п’ятдесят гривень).

Роз’яснити, що підозрюваний або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_3 наступні обов’язки:

-прибувати до слідчого, прокурора або суду за вимогою;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну.

Строк дії покладених на підозрюваного обов’язків - два місяці.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Закарпатської області протягом п’яти днів з дня її проголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Повний текст ухвали складено 16.07.2018 року о 08 год. 45 хв.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_27