Ухвала суду № 75304544, 16.07.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/6746/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.07.2018 місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді – Світлик О.М.,

за участю секретаря судового засідання – Гайданки Г.В.,

представника позивача за зустрічним позовом – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на частку в спільному сумісному майні подружжя,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні суду знаходиться цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на частку в спільному сумісному майні подружжя.

Від відповідача ОСОБА_3, в інтересах якої діє адвокат ОСОБА_1, через канцелярію суду надійшов зустрічний позов у даній справі до ОСОБА_2, згідно з яким позивач за зустрічним позовом просить суд визнати з ОСОБА_3 право особистої приватної власності на однокімнатну квартиру, що розташована за адресою: вул. Богомольця, 10/1, м. Ужгород, загальною площею 49,5 кв.м., реєстраційний номер об’єкта нерухомості 99790421101.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред’явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Статтями 175, 177 ЦПК України визначено вимоги до змісту та форми позовної заяви, документів, що додаються до позовної заяви, обов’язок дотримання яких покладається на позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Дана зустрічна позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, викладених у ч. 4 ст. 177 ЦПК України, а саме, до позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Зустрічна позовна заява містить ціну позову – 74325 грн.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, – у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставка судового збору за подання до суду позовної заяви позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з абзацом 4 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» з 1 січня 2018 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1762 грн.

Таким чином, у даному випадку позивачу за зустрічним позовом слід сплатити судовий збір та додати до зустрічної позовної заяви оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору в сумі 743,25 грн.

Представником позивача за зустрічним позовом через канцелярію суду подані клопотання від 16.02.2018 року про звільнення від сплати судового збору за подання зустрічного позову, клопотання від 16.02.2018 року про зменшення розміру судового збору за подання зустрічного позову та клопотання від 16.02.2018 року відстрочення сплати судового збору за подання зустрічного позову.

В обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання зустрічного позову представник позивача за зустрічним позовом посилається на те, що інтереси відповідача (позивача за зустрічним позовом) представляє адвокат із системи безоплатної правової допомоги, яка згідно з доданим дорученням і п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» надається категорії осіб з низьким доходом, які не в змозі найняти адвоката за власний рахунок. Також представник зауважує, що довідка про доходи відповідача підтверджує важкий її матеріальний стан, а розмір судового збору складає значну частку від отримуваної допомоги для дітей, якої навіть не вистачає на забезпечення двох дітей (харчування дітей, ліки, одяг, комунальні платежі). До клопотання представником долучені копії довідки Ужгородського МУПСЗН від 19.07.2017 року № 35.04-16/1178 про доходи ОСОБА_3, відомостей з Державного реєстру ФОП про суми виплачених доходів та утриманих податків щодо ОСОБА_3 та інформаційної довідки щодо ОСОБА_3

В обґрунтування клопотання про зменшення розміру судового збору за подання зустрічного позову до 100 грн. та відстрочення сплати судового збору представник позивача посилається на аналогічні обставини, викладені в клопотанні про звільнення від сплати судового збору за подання зустрічного позову.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та ст. 136 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Наведені представником позивача доводи не підтверджені належними доказами, які б свідчили про неможливість сплати судового збору.

При цьому, констатація скрутного матеріального становища без надання належних доказів на підтвердження цих обставин не може вважатися достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору, зменшення розміру судового збору та відстрочення сплати судового збору, що узгоджується із ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.

Натомість, з представлених представником позивача за зустрічним позовом документів вбачається можливість сплати ОСОБА_3 судового збору, розмір якого становить суму 743,25 грн.

Статтею 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення п. 1 ст. 6 Конвенції про виконання зобов’язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (KREUZ v. POLAND, № 28249/95, § 59, ЄСПЛ, від 19 червня 2001 року).

Підстав для звільнення позивача за зустрічним позовом від сплати судового збору, передбачених ст. 5 Закону України «Про судовий збір», під час розгляду справи не встановлено.

Беручи до уваги, що представник позивача не надав належних документів на підтвердження майнового стану позивача, відповідні клопотання належним чином, зокрема доказами, не підтверджені, а тому суд приходить до переконання, що у задоволенні клопотань про звільнення від сплати судового збору, зменшення розміру судового збору та відстрочення сплати судового збору за подання зустрічного позову слід відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи наведене, суд вважає, що до даної зустрічної позовної заяви слід застосувати правила ч. 1 ст. 185 ЦПК України та залишити без руху, надавши позивачеві та її представнику строк для усунення вказаних недоліків шляхом надання суду документу, що підтверджує сплату судового збору в сумі 743,25 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 194, 259-261, 353 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотань адвоката ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_3, про зменшення розміру судового збору за подання зустрічного позову та відстрочення сплати судового збору за подання зустрічного позову – відмовити.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_3, в інтересах якої дії адвокат ОСОБА_1, до ОСОБА_2 про визнання права особистої приватної власності на квартиру – залишити без руху.

Надати позивачеві за зустрічним позовом ОСОБА_3 та її адвокату ОСОБА_1 строк для усунення вказаних у даній ухвалі недоліків зустрічної позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали шляхом надання суду документу, що підтверджує сплату судового збору в сумі 743,25 грн.

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях: отримувач коштів – УК у м. Ужгороді/м. Ужгород/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 38015610; банк отримувача – Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) – 899998; рахунок отримувача – 31212206007002; код класифікації доходів бюджету – 22030101; призначення платежу – *;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області (назва суду, де розглядається справа).

Роз’яснити, що в разі не усунення у визначений строк недоліків зустрічна позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві за зустрічним позовом.

Копію ухвали надіслати ОСОБА_3 та її адвокату ОСОБА_1.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Повний текст ухвали буде складено 16 липня 2018 року.

Головуюча О.М. Світлик