Ухвала суду № 75304277, 13.07.2018, Покровський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області)

У Х В А Л А

Справа № 184/1302/18

Номер провадження 2/184/477/18

13 липня 2018 рокум. Покров

Суддя Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області Гукова Р.М., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду із зазначеною позовною заявою, відповідно до якої просить визнати відповідача такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

В обґрунтування своїх вимог, позивач посилається на те, що відповідач тривалий час не проживає за місцем своєї реєстрації у м.Покров, оскільки фактично проживає поза межами країни, а саме у Сполучених Штатах Америки.

У відповідності до положень ст.1 Закону України «Про міжнародне приватне право» іноземний елемент це - ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм: хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою; об’єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави.

Таким чином, дана справа відносить до справ із іноземним елементом та регламентується розділом 11 ЦПК України, міжнародним договором за наявності та нормами Закону України «Про міжнародне приватне право», якими, зокрема передбачено звернення України із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави з метою необхідності вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави.

Відповідно до ст..9 ЦПК України, цивільне судочинство у суді провадиться державною мовою.

Згідно ст.95 ЦПК України, іноземний офіційний документ, що підлягає дипломатичній або консульській легалізації, може бути письмовим доказом, якщо він легалізований у встановленому порядку. Іноземні офіційні документи визнаються письмовими доказами без їх легалізації у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною ОСОБА_3 України.

У свою чергу, із наданих ВССУ роз’яснень, які викладені у листі «Про практику розгляду судами цивільних справ з іноземним елементом» від 16.05.2013р., слідує, що суд приймає документи, складені мовами іноземних держав, за умови супроводження їх нотаріально засвідченим перекладом українською мовою.

Документи, складені за участю органів державної влади та місцевого самоврядування або такі, що від них виходять, може бути використано на території іншої держави лише після відповідного їх посвідчення, якщо інше не передбачено міжнародними договорами.

Документи адміністративних і юридичних органів іноземних держав набувають сили письмових доказів за умови їх легалізації (засвідчення) консульськими посадовими особами або проставлення апостиля.

Консульська легалізація полягає в установленні і засвідченні справжності підпису, повноважень посадової особи, яка підписала документ чи акт або засвідчила попередній підпис на них, справжності відбитків штампа, печатки, зразки яких отримано консулом офіційним шляхом від компетентних органів держави перебування (частина третя статті 54 Консульського статуту України). Такий порядок визначено в Інструкції про порядок консульської легалізації офіційних документів в Україні і за кордоном, затвердженій наказом Міністерства закордонних справ України від 4 червня 2002 року № 113.

Найбільш поширеним способом оформлення документів для їх можливого використання за кордоном є проставлення апостиля, запровадженого Гаазькою Конвенцією, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів 1961 року, до якої приєдналися більше ніж 90 країн (Австрія, Сполучене Королівство Великобританії та Північної Ірландії, Данія, Італія, Іспанія, Греція, Німеччина, Португалія, Південна Корея, США, Франція, Швейцарія, Швеція та інші).

Кожна із Договірних держав звільняє від легалізації документи, на які поширюється зазначена Конвенція і які мають бути представлені на її території. Єдиною формальною процедурою, яка може вимагатися для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та у відповідному випадку автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ, є проставлення апостиля компетентним органом держави, в якій документ був складений.

Крім того, у разі коли письмові докази подаються до суду іноземною мовою, додається їх засвідчений у встановленому порядку переклад українською мовою на підставі статті 7 ЦПК та положень договорів про правову допомогу щодо мови документів.

Водночас, при зверненні до суду із позовною заявою, норми даної статті позивачем виконані не були.

Також слід зазначити, що в силу приписів ст.95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Згідно ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху та встановлює строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 175, 185 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Надати позивачу строк 10 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, а саме:

-надати нотаріально засвідчений переклад документів, які долучені до позовної заяви на іноземній мові та здійснити їх легалізацію.

-засвідчити копії документів, долучених до позовної заяви.

Роз’яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України http://court.gov.ua/fair/sud0428/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Суддя Орджонікідзевського міського суду ОСОБА_3