Рішення № 75303495, 12.07.2018, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/5411/18

Провадження № 2-о/265/719/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2018 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Вайновського А. М.,

при секретарі Злидіній Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Маріуполі цивільну справу за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу визначення місця проживання неповнолітніх дітей,

заінтересована особа – Управління «Служба у справах дітей» Маріупольської міської ради, -

В С Т А Н О В И В :

У червні 2018 року подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із спільною заявою про розірвання шлюбу та визначення місця проживання неповнолітніх дітей. В обґрунтування заяви зазначено, що з 04 червня 2005 року вони перебувають у зареєстрованому шлюбі. У шлюбі мають двох неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. На сьогодення шлюбні стосунки між подружжям припинено, подружжя дійшло згоди про розірвання шлюбу, а також про визначення місця проживання їх неповнолітніх дітей. Просили шлюб розірвати та визначити місцем проживання обох неповнолітніх дітей разом із матір’ю.

Заявники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судовому засідання заявлені вимоги підтримали повністю, надавши пояснення аналогічні тим, що викладені у пред’явленій заяві. Заявник ОСОБА_2 також просила після розірвання шлюбу залишити їй прізвище «Легенькова».

Представник заінтересованої особи у судове засідання не прибув, надавши заяву про розгляд справи у його відсутність, вирішення справи покладав на розсуд суду, просив максимально враховувати інтереси неповнолітніх дітей.

Заслухавши пояснення заявників, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість заяви з наступних підстав.

У відповідності до ч. 1 ст. 109 Сімейного кодексу України подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.

Згідно із ч. 3 ст. 109 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей

Матеріалами справи встановлено, що заявник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у шлюбі, зареєстрованому Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції Донецької області від 04 червня 2005 року, актовий запис № 264.

У шлюбі мають неповнолітнього сина, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, та неповнолітню доньку, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджено відповідними свідоцтвами про народження.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

У принципі 6, сформульованому у Декларації прав дитини, прийнятої резолюцією 1386 (ХIV) Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада1959 року, наголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона має, якщо це можливо, зростати в піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, у будь-якому разі – в атмосфері любові та моральної і матеріальної забезпеченості; малолітня дитина, крім випадків, коли є виняткові обставини, не має розлучатися зі своєю матір’ю.

Неповнолітній ОСОБА_3 в судовому засідання виявив бажання після розірвання шлюбу батьків проживати спільно із матір’ю – заявником ОСОБА_2

В сенсі наведених норм та викладених обставин суд приходить до висновку про можливість розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, визначивши місцем проживання їх неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 разом із матір’ю, що відповідатиме, насамперед, інтересам дітей.

Крім того, суд вважає необхідним зауважити, що питання про участь ОСОБА_1 у забезпеченні умов життя неповнолітніх дітей та їх утриманні, щодо умов здійснення ним права на особисте виховання дітей та ін., можуть вирішуватися за домовленістю із ОСОБА_2 у позасудовому порядку, а у разі наявності спору – судом.

На підставі ст.ст. 109, 160 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 259, 263-265, 280, 281, 285, 293, 294 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу визначення місця проживання неповнолітніх дітей - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище «Віннікова») ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрований Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції Донецької області від 04 червня 2005 року, актовий запис № 264 – розірвати.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 залишити прізвище – «Легенькова».

Визначити місце проживання неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, та неповнолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, разом зі матір’ю, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо розгляду справи на офіційному веб-порталі судова влада України http://court.gov.ua/sud0538/.

Повний текст рішення складено 12 липня 2018 року.

Суддя _____