Рішення № 75303446, 11.07.2018, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/1525/18

Провадження № 2/202/1271/2018

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2018 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Слюсар Л.П.,

за участю секретаря - Дмитрієва Р.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №500439172 від 13 грудня 2013 року у розмірі 64 211,41 грн. Позов обґрунтовано тим, що 13 грудня 2013 року між Публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 500439172, згідно з умовами якого останній отримав кредит у розмірі 29 575,55 грн. 30.09.2014 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Дата Майнінг Груп» укладено договір факторингу, відповідно до умов якого ПАТ «Альфа-Банк» відступив ТОВ «Дата Майнінг Груп» право вимоги за кредитним договором № 500439172, укладеним 13.12.2013 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 10.10.2016 року між ТОВ «Дата Майнінг Груп» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 2016-1ДМГ/ЄАПБ, відповідно до умов якого ТОВ «Дата Майнінг Груп» відступив ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» право вимоги за кредитним договором № 500439172, укладеним 13.12.2013 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань з повернення кредиту виникла заборгованість у розмірі 64 211,41грн., що складається з: 28 919,89грн. заборгованості за кредитом; 29 291,52 грн. заборгованості за процентами та комісією; 6000 грн. пені, штрафу, неустойки. Враховуючи викладене, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» просило стягнути на його користь з ОСОБА_1заборгованість за кредитним договором у розмірі 64 211,41грн.

В судове засідання представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та у випадку неявки відповідача в судове засідання просить ухвалити заочне рішення по справі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України, шляхом оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у його відсутність, відзив не подавав, у зв'язку із чим, суд, враховуючи заяву представника позивача, відповідно до ст.ст. 280, 289 ЦПК України ухвалив проводити заочний розгляд справи з ухваленням заочного рішення суду.

У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Суд, дослідивши докази, доходить висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 13 грудня 2013 року між Публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 500439172, згідно умовами якого останній отримав кредит у розмірі 29 575,55грн.

30 вересня 2014 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Дата Майнінг Груп» укладено договір факторингу, відповідно до умов якого ПАТ «Альфа-Банк» відступив ТОВ «Дата Майнінг Груп» право вимоги за кредитним договором № 500439172, укладеним 11.09.2013 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1

10 жовтня 2016 року між ТОВ «Дата Майнінг Груп» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 2016-1ДМГ/ЄАПБ, відповідно до умов якого ТОВ «Дата Майнінг Груп» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» право вимоги за кредитним договором № 500439172, укладеним 13.12.2013 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно дост. 629 Цивільного кодексу Українидоговір є обов'язковим до виконання сторонами.

Статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно з ч. 2ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Частиною 1статті 1054 Цивільного кодексу Українивстановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно дост. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з ч. 4 ст. 631 Цивільного кодексу України, закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Статтею 610 Цивільного кодексу Українивстановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України однією з форм відповідальності за порушення зобов'язання є сплата неустойки, у вигляді штрафу або пені.

З огляду на зазначене, суд вважає встановленим, що позичальник належним чином не виконував взяті на себе зобов'язання за договором, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 64 211,41 грн., з яких: 28 919,89 грн. заборгованості за кредитом; 29 291,52 грн. заборгованості за процентами та комісією; 6000 грн. - штрафи.

Щодо стягнення з відповідача заборгованості за комісією у розмірі 18 410,01 грн., суд керується наступним.

Відповідно до статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

При цьому законодавством визначено декілька наслідків невідповідності правочину нормам актів цивільного законодавства: недійсність правочину або його нікчемність у випадках, визначених законом (стаття 215 ЦК України).

За положеннями частини другої статті 215 ЦК України правочин є нікчемним, якщо його недійсність прямо встановлена законом. Визнання у такому випадку правочину недійсним в окремому порядку не вимагається.

Зазначені положення законодавства поширюються як на договори як вид правочинів загалом, так і на окремі положення певних видів договорів, зокрема договорів кредиту.

Згідно із частинами першою, третьою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник повернути кредит та сплатити відсотки.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Оскільки споживач є вразливою стороною договірних відносин, законодавець визначився з посиленим захистом споживачів шляхом прийняття Закону України «Про захист прав споживачів» та Закону України «Про споживче кредитування», який набрав чинності 10 червня 2017 року.

За положеннями абзацу третього частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

Згідно із цим Законом послуга це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживчий кредит це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції (пункти 17 і 23 статті 1).

Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

З цих підстав суд доходить висновку про те, що умова кредитного договору щодо встановлення комісії суперечить вимогам статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів». Отже, банк не може встановлювати платежі, які споживач повинен сплатити на користь банку за дії, які не є послугою банку. До таких самих висновків прийшов Верховний Суд України у постанові по справі № 6-2071 цс16 від 06 вересня 2017 року, визнавши умову кредитного договору щодо встановлення щомісячної комісії за обслуговування кредитної заборгованості нікчемною.

Таким чином, суд позбавлений можливості задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми комісії у розмірі 18 410,01 грн.

Отже, оскільки відповідач не виконує свої зобов'язання за договором, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1762,00 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 81, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 512, 514, 526, 530, 610, 611, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (юридична адреса: м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30; ЄДРПОУ 35625014, п/р 26500000127001 в ПАТ «ТАСкомбанк», МФО 339500) заборгованість по кредитному договору від 13 грудня 2013 року у розмірі 45 801 (сорок п'ять тисяч вісімсот одна) грн. 40 коп., з яких: 28 919,89 грн. заборгованості за кредитом; 10 881,51 грн. -заборгованості за процентами; 6000 грн. - штрафи.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» сплачений судовий збір в сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку шляхом подання протягом 30 днів апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Л.П. Слюсар