Постанова № 75301355, 11.07.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/647/18

Головуючий у 1-й інстанції: Шевчук О.П.

Суддя-доповідач: Боровицький О. А.

11 липня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Боровицького О. А.

суддів: Ватаманюка Р.В. Матохнюка Д.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Державної міграційної служби України у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Державної міграційної служби України у Хмельницькій області про визнання дій протиправними,

В С Т А Н О В И В :

в лютому 2018 року позивач - ОСОБА_2 звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Державної міграційної служби України у Хмельницькій області про визнання дій протиправними.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.04.2018 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволені позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у матеріалах справи письмовими доказами, надавши їм оцінку, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами адміністративної справи, що ОСОБА_2 згідно копії свідоцтва про народження виданого повторно серія НОМЕР_1, народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в Україні у місті Хмельницький, про що 28.03.1997 складено відповідний актовий запис № 679.

Згідно вказаного вище свідоцтва про народження, батьки позивача громадяни Вірменії.

Позивач посилається на довідку видану їй 24.11.2017 року №01-37/497 про те, що вона закінчила у 2014 році Хмельницьку середню загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів № 25 імені Огієнка та отримала атестат про повну загальну середню освіту за номером НОМЕР_2.

Одночасно з цим, позивач зазначає, що згідно довідки виданої 27.11.2017 року №01-23/100 виданої ОСОБА_2, вона відвідувала дошкільний навчальний заклад №21 "Ластівка" м.Хмельницький в період з 02.09.2002 року по 31.05.2003 року.

При цьому, позивач вважаючи, що має право на прийняття до громадянства України 19.12.2017 року звернулась до Управління державної міграційної служби України в Хмельницькій області з заявою про прийняття її до громадянства України, до якої додала усі необхідні документи.

Проте, 02.02.2018 від Хмельницького МВ Управління державної міграційної служби України в Хмельницькій області позивач отримала письмову відповідь від 01.02.2018 року №40/104, згідно якої відповідач повідомив, що за результатами розгляду звернення ОСОБА_2 не виявляється можливим визначити підстави прийняття до громадянства.

Вважаючи зазначені дії відповідача незаконними позивач звернулась до суду з адміністративним позовом.

Суд першої інстанції частково задовольняючи адміністративний позов виходив з того, що структурний підрозділ відповідача, будучи суб'єктом владних повноважень, не надав вмотивованої відповіді з якої б можна було встановити підстави з яких позивачу відмовлено у прийнятті до громадянства України.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Законом України "Про громадянство України" від 18 січня 2001 року № 2235-III відповідно до Конституції України визначено правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про громадянство України" громадянство України набувається: 1) за народженням; 2) за територіальним походженням; 3) внаслідок прийняття до громадянства; 4) внаслідок поновлення у громадянстві; 5) внаслідок усиновлення; 6) внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров'я, в дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім'ю або передачі на виховання в сім'ю патронатного вихователя; 7) внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки; 8) у зв'язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини; 9) внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства; 10) за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України.

Частиною 4 статті 7 Закону №2235-ІІІ, встановлено, що особа, яка народилася на території України від іноземців, які на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства жодного з батьків, є громадянином України.

Відповідно до ст. 9 Закону №2235-ІІІ, іноземець або особа без громадянства можуть бути за їх клопотаннями прийняті до громадянства України.

Умовами прийняття до громадянства України є: 1) визнання і дотримання Конституції України та законів України; 2) подання декларації про відсутність іноземного громадянства (для осіб без громадянства) або зобов'язання припинити іноземне громадянство (для іноземців). 3) безперервне проживання на законних підставах на території України протягом останніх п'яти років. 4) отримання дозволу на імміграцію. 5) володіння державною мовою або її розуміння в обсязі, достатньому для спілкування. Ця умова не поширюється на осіб, які мають певні фізичні вади (сліпі, глухі, німі); 6) наявність законних джерел існування.

Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 затверджено Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень (далі - Порядок № 215).

Вказаний порядок визначає перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України.

Відповідно до п. 1 Порядку № 215, для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, виходу з громадянства України особа подає заяву, а також інші документи, передбачені розділом II цього Порядку. У випадках, передбачених законодавством України, за подання заяви та інших документів з питань громадянства сплачується державне мито або консульський збір, документ про сплату якого подається разом із заявами та іншими документами з питань громадянства.

Пунктом 3 Розділу I Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, встановлено, що заява з питань громадянства подається у письмовій формі з зазначенням дати її складання та підписується заявником. Заяву з питань громадянства дитини підписує один з її батьків або інший законний представник дитини.

Пунктом 5 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень визначено, що заяву та інші документи з питань громадянства заявник подає особисто. Заява та інші документи з питань громадянства дитини подаються одним з її батьків або іншим законним представником дитини за місцем проживання дитини або одного з її батьків чи іншого законного представника.

Пунктом 45 Положення № 215 визначено перелік документів, які подаються особою для прийняття до громадянства України.

Із системного аналізу наведених положень чинного законодавства України суд встановив, що єдиною передумовою для отримання громадянства України є подання особою до відповідного органу ДМС України заяви, а також інших документів, передбачених Порядком № 215.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, що позивач звертаючись до відповідача з заявою про прийняття її до громадянства України подала відповідну заяву та додала необхідні підтверджуючі документи передбачені Порядком №215.

Разом з тим, у наданій позивачу відмові відповідач не надаючи вмотивованої відповіді з якої б можна було встановити підстави з яких позивачу відмовлено у прийнятті до громадянства України, лише зазначив, що за результатами розгляду звернення ОСОБА_2 не виявляється можливим визначити підстави прийняття до громадянства.

Таким чином, неможливо встановити підстави відмови у прийнятті ОСОБА_2 до громадянства України, а отже, відмова відповідача оформлена листом від 01.02.2018 року №40/104 є такою, що не відповідає чинному законодавству та підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відмова структурного підрозділу відповідача, викладена у листі від 01.02.2018 року №40/104, не ґрунтується на вимогах законодавства, а також повно та всебічно встановлених обставинах, які мали значення для прийняття такого рішення.

Вірним є також висновок суду першої інстанції, щодо визначення способу захисту порушеного права позивача та з метою невтручання в дискреційні повноваження відповідача, шляхом зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_2, та прийняти рішення щодо прийняття позивача до громадянства України або надати вмотивовану відмову у прийнятті до громадянства України, з відповідними обґрунтуваннями такої відмови.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315, статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Управління Державної міграційної служби України у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Боровицький О. А. Судді Ватаманюк Р.В. Матохнюк Д.Б.