Постанова № 75301149, 11.07.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/898/18

Головуючий у 1-й інстанції: Петричкович А.І.

Суддя-доповідач: Боровицький О. А.

11 липня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Боровицького О. А.

суддів: Ватаманюка Р.В. Матохнюка Д.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Старокостянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Старокостянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в лютому 2018 року позивач - ОСОБА_2 звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду із позовом до Старокостянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.04.2018 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволені позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у матеріалах справи письмовими доказами, надавши їм оцінку, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами адміністративної справи, що відповідно до копії Свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 від 09.10.1960 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2. одружилися 09.10.1960 року.

Згідно з копією трудової книжки ОСОБА_3, останній займав посаду судді, та був звільнений від посад судді та голови суду на підставі постанови Верховної Ради України від 02.03.2000 року №1495-ІІІ в зв'язку з виходом у відставку.

Копією Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 17.10.2017 року стверджено, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

ОСОБА_2 зверталася до Старокостянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області із заявою від 21.11.2017 року про переведення з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника, в якій просила здійснити переведення з пенсії за віком на пенсію у зв'язку із втратою годувальника, виходячи з розміру 50% щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на час смерті годувальника, чоловіка - ОСОБА_3

Відповідно до листа Старокостянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області №60/П-4 від 20.12.2017 року, позивачу відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку із втратою годувальника, виходячи з розміру 50% щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на час смерті годувальника. Повідомлено, що буде призначено пенсію в разі втрати годувальника відповідно до ст. 37 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 05.12.2017 року, з врахуванням середньомісячної заробітної плати годувальника, відповідно до ст. 40 Закону за період з 01.04.1995 по 31.03.2000 року.

Згідно з Розпорядженням Старокостянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області №103016 від 17.01.2018 року, ОСОБА_2 призначено пенсію з 05.12.2017 року по втраті годувальника, з врахуванням середньомісячної заробітної плати годувальника - ОСОБА_3

Вважаючи зазначені дії відповідача незаконними позивач звернулась до суду з адміністративним позовом.

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги ґрунтуються на законі та підтверджені належними доказами, з чим погоджується колегія суддів з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 статті 10 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV) особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Частиною 1 статті 36 Закону № 1058-IV встановлено, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону № 1058-IV непрацездатними членами сім'ї вважаються, зокрема, чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Частина 1 статті 37 Закону № 1058-IV передбачає, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.

За змістом пункту 2 частини 1 статті 45 Закону № 1058-IV пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, що чоловік позивача, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, отримував щомісячне довічне грошове утримання судді, тому ОСОБА_2, яка перебувала на його утриманні, має право на пенсію у зв'язку із втратою годувальника, виходячи з розміру 50% щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на час смерті годувальника ОСОБА_3, яка повинна виплачуватися територіальним органом Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України як захід матеріального забезпечення.

Таким чином, колегія суддів визнає вірними та обґрунтованими висновки суду першої інстанції, що за приписами Закону № 1058-IV члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника. Пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається із заробітку чи пенсії годувальника, тобто в залежності від того доходу, який мав годувальник на час настання смерті. За таких обставин, відсутні підстави для відмови у призначенні позивачці пенсії по втраті годувальника в залежності від розміру пенсії (доходів) її померлого чоловіка на час настання смерті.

Аналогічну позицію висловив і Вищий адміністративний суд України в постанові від 21.01.2016 року по справі № 677/2056/14-а.

Що стосується посилань відповідача на те, що при розрахунку пенсії у зв'язку з втратою годувальника не може враховуватись розмір отримуваного годувальником щомісячного довічного утримання на час настання смерті, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 142 Закону України від 02.06.2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Згідно ст. 142 ч. 5 Закону України від 02.06.2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Отже, щомісячне довічне грошове утримання також являє собою регулярну щомісячну грошову виплату, яка була призначена чоловікові позивачки, у зв'язку із звільненням у відставку, та виплачувалась територіальним органом Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України як захід матеріального забезпечення.

Враховуючи наведене колегія суддів визнає безпідставними доводи апеляційної скарги відповідача, оскільки право на переведення позивачки на пенсію у зв'язку з втратою годувальника передбачено Законом № 1058-IV, який не містить ніяких виключень щодо годувальників.

Крім того, слід зазначити, що відмінність у ставленні при призначенні пенсії даного виду не може бути визнана виправданою з точки зору об'єктивних та розумних обґрунтувань, оскільки отримувана годувальником сума щомісячного грошового утримання за правовою природою являлась призначеною на законних підставах регулярною виплатою за рахунок державних коштів. Не врахування відповідачем розміру доходу годувальника на час настання смерті призвело до того, що сама суть права позивачки на отримання пенсії по втраті годувальника втратила суть.

Вказані висновки узгоджуються з постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2017 року по справі № 348/840/17, яка в силу ухвал Вищого адміністративного суду України від 13.10.2017 року та Верховного суду України від 05.01.2018 року залишена в силі.

Враховуючи те, що позивачу Розпорядженням №103016 від 17.01.2018 було призначено пенсію з 05.12.2017 року по втраті годувальника, і це розпорядження є чинним, тому перерахунок пенсії ОСОБА_2 потрібно провести з цієї дати з врахуванням вже раніше проведених їй виплат.

Вірним є також висновок суду першої інстанції, щодо передчасності вимоги позивача про виплату пенсії в подальшому, оскільки суд не повинен вирішувати вимоги на майбутнє, а тому права позивача в цій частині не порушені, тому вимоги є передчасними, і відповідно задоволенню не підлягають.

Водночас, слід зазначити, що будь-якого рішення щодо обмеження терміну виплати пенсії позивачу відповідачем не приймалось. При цьому, в порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише порушені права.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що відповідачем не надано суду належних доказів, які свідчать про неправомірність заявлених позовних вимог, а доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновки суду першої інстанції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Старокостянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Боровицький О. А. Судді Ватаманюк Р.В. Матохнюк Д.Б.