Постанова № 75301096, 11.07.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/907/18-а

Головуючий у 1-й інстанції: Чернюк Алла Юріївна

Суддя-доповідач: Сушко О.О.

11 липня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сушка О.О.

суддів: Смілянця Е. С. Залімського І. Г. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Семенову Г.В.,

представників позивача: Слюсар О.В., Волкової В.А.

представника відповідача: Галуненка І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Енергетичної митниці Державної фіскальної служби України на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 21 березня 2018 року (м. Вінниця) у справі за адміністративним позовом Командитного товариства "Бізнес Гарант" (приватне підприємство "ВІП Бізнес" і Компанія) до Енергетичної митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування вимог,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати вимоги Енергетичної митниці Державної фіскальної служби України.

Водночас, представником позивача до суду подано заяву про забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії вимог Енергетичної митниці ДФС України.

Відповідно до ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 21 березня 2018 року заяву про забезпечення позову задоволено та забезпечено позов шляхом зупинення дії:

- вимоги Енергетичної митниці ДФС України №1 від 08 лютого 2018 року про сплату належної суми митних платежів за гарантією №823547-U16-680146 від 01.09.2017 у розмірі 135357798,03 грн. (вих.№28-70-1/524 від 08.02.2018);

- вимоги Енергетичної митниці ДФС України №2 від 08 лютого 2018 року про сплату належної суми митних платежів за гарантією №826203-U16-680158 від 27.09.2017 у розмірі 6917458,63 грн. (вих.№28-70-1/526 від 08.02.2018);

- вимоги Енергетичної митниці ДФС України №3 від 08 лютого 2018 року про сплату належної суми митних платежів за гарантією №826939-U16-680161 від 03.10.2017 у розмірі 171140663,81 гри. (вих.№28-70-1/528 від 08.02.2018);

- вимоги Енергетичної митниці ДФС України №4 від 08 лютого 2018 року про сплату належної суми митних платежів за гарантією №827073-U16-680162 від 04.10.2017 у розмірі 60161577,31 гри. (вих.№28-70-1/580 від 08.02.2018);

- вимоги Енергетичної митниці ДФС України №5 від 08 лютого 2018 року про сплату належної суми митних платежів за гарантією №826065-U16-680157 від 26.09.2017 у розмірі 81497518,68 гри. (вих.№28-70-1/532 від 08.02.2018);

- вимоги Енергетичної митниці ДФС України №6 від 08 лютого 2018 року про сплату належної суми митних платежів за гарантією №824829-U16-680151 від 14.09.2017 у розмірі 81497518,68 гри. (вих.№28-70-1/534 від 08.02.2018).

Не погоджуючись із ухвалою відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким заяву про забезпечення позову залишити без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів та вимог апеляційних скарг у відповідності до ч. 1 ст. 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що командитним товариством «Бізнес Гарант» у відповідності до укладеного із Швейцарською компанією «Proton Energy Group S.A.» договору №U16-68 від 23 травня 2016 року про надання послуг з видачі фінансових гарантій було видано наступні гарантійні документи: №823547-U16-680146 код 010917-Т903040-YАО від 01.09.2017 року за вантажно-митною декларацією №UА903040/2017/003213 від 01.09.2017 року, термін транзиту 26.02.2018 року; №824829-U16-680151 код 040917-Т903040-САL від 14.09.2017 року за вантажно-митною декларацією №UА903040/2017/003482 від 14.09.2017 року, термін транзиту 11.03.2018 року; №826065-U16-680157 код 260917-Т903040-САL від 26.09.2017 року за вантажно-митною декларацією №UА903040/2017/003749 від 26.09.2017 року, термін транзиту 23.03.2018 року; №826203-U16-680158 код 270917-Т903040-YYВ від 27.09.2017 року за вантажно-митною декларацією №UА903040/2017/003773 від 27.09.2017 року, термін транзиту 24.03.2018 року; №826939-U16-680161 код 031017-Т903040-СVD від 03.10.2017 року за вантажно-митною декларацією №UА903040/2017/003906 від 03.10.2017 року, термін транзиту 30.03.2018 року; №827073-U16-680162 код 041017-Т903040- СVD від 04.10.2017 року за вантажно-митною декларацією №UА903040/2017/003944 від 04.10.2017 року, термін транзиту 31.03.2018 року.

В подальшому 03.03.2018 року КТ "Бізнес-Гарант" було отримано від відповідача вимоги про сплату належної суми митних платежів за виданими гарантіями, а саме: вимога №1 від 08.02.2018 року про сплату належної суми митних платежів за гарантією №823547-U16-680146 від 01.09.2017 року в розмірі 135357798,03 грн.; вимога №2 від 08.02.2018 року про сплату належної суми митних платежів за гарантією №826203-U16-680158 від 27.09.2017 року в розмірі 6917458,63 грн.; вимога №3 від 08.02.2018 року про сплату належної суми митних платежів за гарантією №826939-U16-680161 від 03.10.2017 року в розмірі 171140663,81 грн.; вимога №4 від 08.02.2018 року про сплату належної суми митних платежів за гарантією №827073-U16-680162 від 04.10.2017 року в розмірі 60161577,31 грн.; вимога №5 від 08.02.2018 року про сплату належної суми митних платежів за гарантією №826065-U16-680157 від 26.09.2017 року в розмірі 81497518,68 грн.; вимога №6 від 08.02.2018 року про сплату належної суми митних платежів за гарантією №824829-U16-680151 від 14.09.2017 року в розмірі 81497518,68 грн.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

Так, згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

За змістом ч. 3 ст. 102 Митного кодексу України, при ввезенні товарів на митну територію України з метою подальшого їх поміщення у відповідний митний режим митний режим транзиту завершується фактичним доставлянням товарів до органу доходів і зборів призначення.

У відповідності до абз. 3 ч. 11 ст.311 МК України підтвердженням фактичного виконання зобов'язань, забезпечених гарантією, є завершення дії митного режиму, що передбачав перебування товарів під митним контролем весь час дії такого режиму.

В силу ч. 5 ст. 311 МК України, гарант зобов'язаний не пізніше трьох банківських днів, наступних за днем отримання вимоги та документів, що підтверджують настання гарантійного випадку, перерахувати належну суму митних платежів до державного бюджету.

Відповідно до ч. 6 ст. 311 МК України, у разі порушення строку перерахування коштів у рахунок сплати митних платежів відповідно до вимоги органу доходів і зборів гаранти несуть відповідальність (у тому числі передбачену Податковим кодексом України) як особи, відповідальні за сплату забезпечених гарантією сум митних платежів. У разі несплати гарантом коштів за фінансовими гарантіями суми таких коштів вважаються податковим боргом гаранта та стягуються у порядку, встановленому законодавством.

Статтею 87 ПК України визначено, що погашення податкового боргу може відбуватися як за рахунок коштів, так і за рахунок майна та інших активів платника податку.

Частиною 2 ст. 307 МК України передбачено, що взаємовідносини між центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та гарантами регулюються на підставі укладених угод.

Відтак, Командитне товариство «Бізнес Гарант» (Гарант) уклало з Міністерством доходів і зборів України (Міндоходів) Угоду №7 від 27 січня 2014 року про надання фінансових гарантій органам доходів і зборів незалежним фінансовим посередником (далі - Угода).

Пунктом 4.6 зазначеної угоди визначено, що у випадку несплати митного боргу гарантом на підставі отриманої вимоги орган доходів і зборів має право не тільки стягувати платежі у визначеному законодавством порядку, а й вносити до відповідного програмно-інформаційного комплексу Єдиної автоматизованої інформаційної системи Міндоходів відмітки, що унеможливлюють подальше прийняття від Гаранта гарантій до сплати ним заборгованості.

З матеріалів справи встановлено, що загальна сума виставлених вимог, які оскаржуються, що підлягає сплаті позивачем складає 542772852,95 грн.

Разом з тим, представником позивача було зазначено, що дану суму позивачем неможливо буде сплатити внаслідок відсутності такого розміру коштів на рахунках підприємства і у випадку звернення стягнення митницею дані дії призведуть до повного знищення господарської діяльності та зупинення підприємства. Крім того, вказано, що у митниці, враховуючи п. 4.6 Угоди, буде право на внесення до програмно-інформаційного комплексу Єдиної автоматизованої інформаційної системи Міндоходів відмітки, що унеможливлюють подальше прийняття від позивача гарантій по іншим операціям, що повністю паралізує роботу підприємства.

Тобто, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача в разі звернення стягнення в примусовому порядку та внесення до програмно-інформаційного комплексу Єдиної автоматизованої інформаційної системи Міндоходів відповідної відмітки.

Крім того, наведені обставини свідчать про те, що в разі задоволення позовних вимог для відновлення прав позивача необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Зважаючи на те, що саме подання адміністративного позову, а також відкриття провадження у справі не зупиняють дій та рішень суб'єкта владних повноважень, то суд, відповідно до статті 154 КАС України, в порядку забезпечення позову може ухвалою застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Отже, належним видом забезпечення позову в даному випадку є зупинення дії вимог Енергетичної митниці ДФС України.

Слід зауважити, що такий вид забезпечення позову відповідає і є співмірним заявленим позовним вимогам, безпосередньо пов'язаний з предметом спору, необхідний і достатній для забезпечення виконання судового рішення.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість окремої ухвали суду першої інстанції. Ухвала суду винесена з дотриманням вимог процесуального та матеріального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Енергетичної митниці Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 21 березня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 16 липня 2018 року.

Головуючий Сушко О.О. Судді Смілянець Е. С. Залімський І. Г.