
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 липня 2018 р.м. ОдесаСправа № 814/661/17
Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Брагар В. С. Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
Головуючого судді - Єщенка О.В.
суддів - Димерлія О.О.
- Шеметенко Л.П.
За участю: секретаря - Недашковської Я.О.
представника відповідача - Афанасьєвої І.Г. (довіреність від 05.06.2018 року)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2018 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Кабінету Міністрів України, прокуратури Миколаївської області, Головного управління Державної казначейської служби України в Миколаївській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_3 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому, з урахуванням ухвали від 03.04.2017 року про повернення частини позовних вимог, просив визнати протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України щодо не приведення посадових окладів прокурорів місцевих прокуратур, у відповідності до приписів п.13 розділу XIII Закону України «Про прокуратуру» та вимог п. 9 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» від 28.12.2014 № 80-VІІІ», з 27.01.2015 по 30.09.2015 до норм статті 81 Закону України «Про прокуратуру», а також щодо не вчинення дій з забезпечення нарахування й виплати прокурорам місцевих прокуратур, у зв'язку з цим, належного розміру заробітної плати у період з 15.07.2015 по 12.10.2015, що призвело до не нарахування та невиплати мені належної заробітної плати (за посадовим окладом з надбавкою за вислугу років) в сумі 39 135 грн. 79 коп.; зобов'язати прокуратуру Миколаївської області, у десятиденний термін, провести перерахунок заробітної плати з урахуванням встановленого ч.3 ст.81 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-УІІ розміру посадового окладу прокурора місцевої прокуратури та надбавки за вислугу років за відповідний період з 15.07.2015 по 12.10.2015, з врахуванням вже здійснених виплат за цей період, з поданням звіту про виконання судового рішення Головному управлінню Державної казначейської служби України у Миколаївській області, а також ОСОБА_3; зобов'язати прокуратуру Миколаївської області, у десятиденний термін, провести перерахунок заробітної плати з урахуванням встановленого ч. 3 ст. 81 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-УІІ розміру посадового окладу прокурора місцевої прокуратури та надбавки за вислугу років за відповідний період з 13.10.2015 по 09.03.2016, з врахуванням вже здійснених виплат за цей період, з поданням звіту про виконання судового рішення Головному управлінню Державної казначейської служби України у Миколаївській області (код за ЄДРІІОУ 37992030), а також ОСОБА_3; стягнути з Державного бюджету України, шляхом зобов'язання Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області здійснити безспірне списання коштів державного бюджету з казначейського рахунку Державного бюджету України, обслуговування якого забезпечується Казначейством, на користь ОСОБА_3 суми ненарахованої та не виплаченої заробітної плати, як прокурору місцевої прокуратури - прокурору прокуратури Центрального району м. Миколаєва Миколаївської області, з 15.07.2015 по 12.10.2015, за посадовим окладом та надбавкою за вислугу років, у сумі 39 135 грн. 79 коп. (тридцять дев'ять тисяч сто тридцять п'ять гривень 79 коп.); стягнути з Державного бюджету України, шляхом зобов'язання Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області здійснити безспірне списання коштів державного бюджету з казначейського рахунку Державного бюджету України, обслуговування якого забезпечується Казначейством, на користь ОСОБА_3 суми ненарахованої та не виплаченої заробітної плати, як прокурору місцевої прокуратури - прокурору прокуратури Центрального району м. Миколаєва Миколаївської області та з 15.07.2015 прокурору Заводського відділу Миколаївської місцевої прокуратури №1, з 12.10.2015 по 09.03.2016, за посадовим окладом та надбавкою за вислугу років, у сумі 57 809 грн. 27 коп.
В обґрунтування позову зазначено, що з 2009 року по 2016 рік позивач проходив службу в органі прокуратури. Однак, при розрахунку заробітної плати за період роботи з 15 липня 2015 року по 09 березня 2016 року відповідачем не дотримано вимог ст. 81 Закону України «Про прокуратуру», що призвело до її виплати в меншому розмірі, ніж встановлено законом. Посилаючись на неправомірність дій органу прокуратури, а також протиправну бездіяльність центрального органу виконавчої влади щодо вжиття заходів для приведення посадових окладів прокурорів місцевих прокуратур у відповідність до чинного законодавства, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, з 2009 року ОСОБА_3 проходив службу в органі прокуратури та наказом від 09.03.2016 року № 193к звільнений із займаної посади та органів прокуратури за власним бажанням (ст. 38 КЗпП України. п.7 ч.1. ст. 51 Закону № 1697-VII).
За період з липня 2015 року по березень 2016 року заробітна плата позивачу нараховувалась, виходячи з посадового окладу, передбаченого Постановою Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників прокуратури» від 31.05.2012 року №505, тобто не у відповідності до Закону України «Про прокуратуру».
Посилаючись на те, що сума отриманої заробітної плати за вказаний період не ґрунтується на Законі, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Вирішуючи спір по суті та відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що нарахування та виплата заробітної плати позивачу за спірний здійснено органом прокуратури відповідно до нормативних актів, які регулюють порядок оплати праці відповідних працівників, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Колегія суддів висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову вважає правильними, з огляду на наступне.
14.10.2014 року прийнято Закон України «Про прокуратуру» №1697-VII, який набрав чинності 15.07.2015 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 81 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №1697-VII посадовий оклад прокурора місцевої прокуратури встановлюється у розмірі 12 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно: з 1 липня 2015 року - 10 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2016 року - 11 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2017 року - 12 мінімальних заробітних плат.
Таким чином, з липня 2015 року відбулися зміни в оплаті праці працівників прокуратури.
Разом з тим, відповідно до положень ст.ст. 8, 13 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 року №108/95-ВР умови розміру оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті, та частиною першою статті 10 цього Закону. Оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі актів Кабінету Міністрів України в межах бюджетних асигнувань. Обсяги витрат на оплату праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом.
Частиною 9 ст. 81 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №1697-VII визначено, що фінансування оплати праці прокурорів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно зі ст.ст. 89, 90 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №1697-VII фінансування прокуратури здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності прокуратури здійснюються Генеральною прокуратурою України. Фінансування прокуратури здійснюється згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими Генеральним прокурором України, у межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний бюджетний період.
Частинами 1, 2 ст. 23 Бюджетного кодексу України визначено, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.
Пунктом 9 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» від 28.12.2014 року №80-VІІІ встановлено, що положення частини другої статті 33, статті 81 Закону України «Про прокуратуру» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Також, пунктом 11 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» від 25.12.2015 року №928-VIII встановлено, що положення частини другої статті 33, статті 81 Закону України «Про прокуратуру» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Отже, Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» та Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», як спеціальними законами, які регулюють бюджетні відносини, у тому числі й питання заробітної плати працівників органів прокуратури, які фінансуються з державного бюджету, надано повноваження Кабінету Міністрів України визначати розмір та порядок виплати заробітної плати працівників органів прокуратури.
Так, постановою Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» від 31.05.2012 року №505 (зі змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 року №763) надано право керівникам органів прокуратури у межах затвердженого фонду оплати праці установлювати працівникам органів прокуратури посадові оклади відповідно до затверджених цією постановою схем посадових окладів та інші виплати. Видатки, пов'язані з реалізацією цієї постанови, здійснюються в межах асигнувань на оплату праці, затверджених у кошторисах на утримання органів прокуратури (пункти 2, 6).
Підпунктом 1 пункту 13 Перехідних положень Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №1697-VII доручено Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня, наступного за днем опублікування цього Закону привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити приведення нормативно-правових актів міністерств та інших відповідних центральних органів виконавчої влади України у відповідність із цим Законом.
Водночас, Кабінетом Міністрів України цього зроблено не було, тоді як реалізація положень Закону України «Про прокуратуру» є неможливою без внесення відповідних змін до Постанови Кабінету Міністрів України №505 та Законів України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», «Про Державний бюджет України на 2016 рік» щодо заробітної плати працівників органів прокуратури.
При цьому, Законом України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» від 28.12.2014 року №79-VIII внесено зміни до Бюджетного кодексу України, розділ VI «Прикінцеві та перехідні положення» якого доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення статті 81 Закону України «Про прокуратуру» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Вказані правові норми неконституційними в установленому порядку не визнавались.
Водночас, апеляційний суд враховує, що, як показ аналіз наведених норм, дії Кабінету Міністрів України на виконання правил Закону України «Про прокуратуру» мають бути забезпечені фінансово, тобто, що в іншому випадку за відсутності фінансової можливості відповідні обставини не можуть свідчити про протиправну бездіяльність центрального органу виконавчої влади.
Враховуючи викладене, апеляційний суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що відповідач не наділений правом самостійно, без правового врегулювання збільшення видатків Державного бюджету України, здійснювати перерахунок посадового окладу позивача та виплату заробітної плати у розмірі, встановленому Законом України «Про прокуратуру».
З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку, що під час вирішення спору суд першої інстанції правильно застосував норми процесуального та матеріального права, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують, тому ухвалене у справі рішення підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, 316, 321, 322, 325, 371 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2018 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено та підписано 16.07.2018 року.
Головуючий-суддя: О.В. Єщенко
Судді: О.О. Димерлій
Л.П. Шеметенко
Судове рішення № 75300989, Одеський апеляційний адміністративний суд було прийнято 12.07.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 814/661/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: