Постанова № 75300912, 09.07.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

09 липня 2018 рокусправа № 804/7753/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Прокопчук Т.С.

судді: Шлай А.В. Круговий О.О.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2017 року (головуючий суддя:Олійник В.М) по адміністративній справі № 804/7753/17

за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень - рішень та податкової вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 22.11.2017 року звернулася до суду з позовом до відповідача Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДФС у Дніпропетровській області), в якому просить скасувати податкові повідомлення - рішення та податкову вимогу щодо нарахування їй транспортного податку з фізичних осіб за 2015-2017 роки, а саме: податкові повідомлення - рішення Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - Дніпропетровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області) від 11.09.2015 року на суму 18 750 грн., №2921-17 від 21.12.2015 року на суму 8 333,33 грн., №67977-13 від 31.08.2016 року на суму 25 000 грн.;

податкове повідомлення - рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області №333-13 від 04.07.2017 року на суму 25 000 грн. та податкову вимогу №28318-17 від 12.10.2017 року на суму 25 000 грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.12.2017 року позовні вимоги задоволено частково, визнані протиправними та скасовані прийняті Дніпропетровською ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області податкове повідомлення-рішення №1645-17 від 16.06.2015 року на суму 18 750 грн., податкове повідомлення-рішення № 2921-17 від 21.12.2015 року на суму 8 333,33 грн., а також податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області № 333-13 від 04.07.2017 року на суму 25 000 грн. та податкову вимогу №28318-17 від 12.10.2017 року на суму 25 000 грн., в іншій частині позовних вимог відмовлено, стягнено на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Дніпропетровській області сплачену суму судового збору в розмірі 520,84 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення скасувати та прийняти постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю. Апеляційна скарга обґрунтована помилковістю зроблених судом першої інстанції висновків щодо правомірності винесеного Дніпропетровською ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області податкового повідомлення - рішення №67977-13 від 31.08.2016 року на суму 25 000 грн.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що спірні правовідносини виникли з приводу нарахування позивачу транспортного податку з фізичних осіб за 2015-2017 роки.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо безпідставності позовних вимог позивача в частині скасування податкового повідомлення - рішення Дніпропетровської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 11.09.2015 року на суму 18 750 грн., оскільки фактично податкового повідомлення - рішення від вказаної дати на дану суму не існує, проте на дану суму 16.06.2015 року Дніпропетровською ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 1645-17, яке і підлягає розгляду.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 до вересня 2015 року була власником автомобіля Toyota Land Cruiser, 2011 року випуску, державний номер НОМЕР_1, та на виконання вимог податкового повідомлення-рішення №1645-17 від 16.06.2015 року сплатила податкове зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб за дев'ять місяців 2015 року у розмірі 18 750 грн.

У вересні 2015 року позивач придбала транспортний засіб марки Porsche, модель Cayenne, об'єм циліндра двигуна 4099 куб. см., з типом пального - дизель, 2014 року випуску, державний номер НОМЕР_2, та на виконання вимог податкового повідомлення-рішення Дніпропетровської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області № 2921-17 від 21.12.2015 року сплатила транспортний податок з фізичних осіб за 3 місяці 2015 року у розмірі 8 333,33 грн. щодо цього автомобіля.

В подальшому на виконання вимог податкового повідомлення-рішення Дніпропетровської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області №67977-13 від 31.08.2016 року, податкових повідомлень - рішень ГУ ДФС у Дніпропетровській області № 333-13 від 04.07.2017 року та податкової вимоги № 283-17 від 12.10.2017 року позивачем сплачена сума транспортного податку з фізичних осіб за 2016, 2017 роки у розмірі 25 000 грн. за кожний рік окремо.

Не погодившись з усіма вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями та податковою вимогою, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовними вимогами щодо їх скасування.

01.01.2015 року набрав чинності Закон України №71-УІІІ від 28.12.2014 року «Про внесення змін до ПК України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким ст.267 ПК України викладено в новій редакції та введено новий транспортний податок.

Відповідно до приписів пп.267.1.1 п.267.1 ст.267 ПК України, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до пп.267.2.1 п.267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3 000 куб. см. (пп. 267.2.1 п.267.2 ст. 267 ПК України).

Базою оподаткування у відповідності до пп. 267.3.1 п. 267.1 ст. 267 ПК України є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 п. 267.2 цієї статті.

Пунктом 267.4, пп.267.5.1 п.267.5, пп. 267.6.1, 267.6.2 п. 267.6 ст.267 ПК України встановлено, що ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 грн. за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до пп. 267.2.1 п. 267.2 цієї статті. Згідно, базовий податковий (звітний) період при сплаті транспортного податку дорівнює календарному року.

Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку; податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року); щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності; нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об'єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.

Аналіз зазначених норм права свідчить, що починаючи з 01.01.2015 року власники транспортних засобів, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3 000 куб. см. є платниками транспортного податку.

Разом з тим п. 8.1 ст. 8 ПК України встановлено, що в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.

Відповідно до п. 9.1 ст. 9, п.10.1 ст. 10 ПК України, до загальнодержавних податків належать податок на прибуток підприємств, податок на доходи фізичних осіб, податок на додану вартість, акцизний податок, екологічний податок, рентна плата, мито; до місцевих податків належать податок на майно, єдиний податок.

Як встановлено приписами ст. 265 ПК України, податок на майно складається, зокрема з транспортного податку.

Таким чином, транспортний податок згідно з нормами ПК України є місцевим податком, особливість якого полягає в тому, що за законом він не може бути встановлений безпосередньо рішенням Верховної Ради України.

Верховна Рада України може встановлювати тільки перелік дозволених до встановлення місцевими радами місцевих податків і дозволених граничних параметрів таких податків, а власне, встановлення місцевих податків, із дотриманням встановлених Верховною Радою критеріїв - є компетенцією відповідних місцевих рад, що визначено, зокрема, приписами п.12.3 ст. 12 ПК України, п. 24 ч. 1 ст. 26 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» та ст. 143 Конституції України.

При прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов'язково визначаються об'єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов'язкові елементи, визначенні ст. 7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом ХІІ цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору (пп. 12.3.2 п.12.3 ст. 12 ПК України).

Копія прийнятого рішення про встановлення місцевих податків чи зборів надсилається у десятиденний строк з дня оприлюднення до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та зборів (пп. 12.3.3п.12.3 ст. 12 ПК України).

При цьому, згідно з п. 12.5 ст. 12 ПК України офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, яке набирає чинності з урахуванням строків, передбачених пп. 12.3.4 ст. 12 цього Кодексу.

Відповідно пп. 12.3.4 п.12.3 ст. 12 ПК України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлених місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Згідно зі ст. 3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Отже, 2015 - це плановий період, а 2016 рік - вже бюджетний період.

Тобто, виходячи з наведених вище норм Кодексу, нові податки практично не можуть бути визнані обов'язковими до сплати принаймні в 2015 році, адже місцеві ради не приймали і не могли прийняти і офіційно оприлюднити до 15.07.2014 року рішення про встановлення таких податків і зборів.

У той же час, п. 12.3.5 п.12.3 ст. 12 ПК України встановлено, що у разі якщо сільська, селищна або міська рада не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів та акцизного податку в частині реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, що є обов'язковими згідно з нормами цього Кодек су, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок.

Зважаючи на суперечність, непослідовність та неузгодженість зазначених вище норм нормативно-правових актів, колегія суддів дійшла висновку про наявність неоднозначного (множинного) трактування прав та обов'язків платників податків у спірному випадку.

Відповідно до п. 56.21 ст. 56 ПК України у разі, коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Крім того приписами пп. 4.1.9 п. 4.1 ст.4 ПК України встановлений принцип стабільності, що має на меті встановлення незмінних умов оподаткування, елементів податків протягом певного часу.

Так, згідно вказаної норми зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

Колегія суддів вважає, що застосування контролюючим органом положень ст. 267 ПК України з метою оподаткування транспортним податком не може мати місце у 2015 році.

Викладене свідчить про вірно зроблений судом першої інстанції висновок в частині визнання протиправними та скасування винесених Дніпропетровською ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області податкових повідомлень-рішень № 1645-17 від 16.06.2015 року на суму 18 750 грн. та № 2921-17 від 21.12.2015 року на суму 8 333,33 грн.

01.01.2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до ПК України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» № 909-VІІІ від 24.12.2015 року (далі - Закон № 909-VІІІ), згідно з яким пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК України викладено у такій редакції: «Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньо ринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті».

Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», станом на 01.01.2016 року визначено мінімальну заробітну плату в розмірі 1 378 грн.

Отже, об'єктом оподаткування у 2016 році є легкові автомобілі, середньо ринкова вартість яких становить понад 1 033 500 грн.(1 378 х 375), та з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно).

З наявної в матеріалах справи інформації, розміщеної на веб - сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України вбачається, що середньооблікова вартість автомобіля, що перебуває у власності позивача марки Porsche, модель Cayenne, 2014 року випуску, державний номер НОМЕР_2 є 1 110 933 грн. (а.с.40).

В силу викладеного відповідно до приписів ст. 267 ПК України, автомобіль позивача підпадає під визначення об'єкту оподаткування транспортним податком у 2016 році.

13.07.2016 року Дніпропетровською міською радою прийнято рішення № 7/11 «Про внесення змін до рішення міської ради від 27.12.2010 № 5/6 «Про місцеві податки і збори на території міста», зокрема в частині визначення об'єкта оподаткування платників податку, податкового періоду та інших обов'язкових елементів транспортного податку згідно зі ст.ст. 46-49, 267 ПК України, що набуло чинності з 01.08.2016 року.

Колегія суддів звертає увагу на те, що п.4 розділу II Прикінцевих положень Закону №909-VІІІ встановлено, що в 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені пп.12.3.4 п.12.3 ст.12 ПК України та Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Викладене свідчить, що законодавець на 2016 рік виключив норму, що прямо передбачала залежність дії рішення про встановлення місцевих податків від часу його прийняття, а тому справляння транспортного податку, який є різновидом місцевого податку на майно на території міста Дніпропетровська (Дніпра) у 2016 році мало справлятись ви ходячи з норм ст. 267 ПК України.

В силу викладеного судом першої інстанції вірно зроблено висновок, що Дніпропетровською ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області правомірно визначено позивачу грошове зобов'язання зі сплати транспортного податку у 2016 році на підставі прийнятого податкового повідомлення - рішення №67977-13 від 31.08.2016 року.

01.01.2017 року набрали чинності Закон України «Про внесення змін до ПК України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» №1791-VIII від 20.12.2016 року (далі - Закон №1791-VIII) і Закон України «Про внесення змін до ПК України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» №1797-VIII від 21.12.2016 року (далі - Закон №1797-VIII), якими пп.267.2.1 п.267.1 ст.267 ПК України викладено в наступній редакції: «Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального.

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального.

Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» визначено, що у 2017 році мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня становить 3 200 грн.

Викладене свідчить, що об'єктом оподаткування транспортним податком у 2017 році є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 1 200 000 грн. (3 200 грн. х 375).

15.02.2017 року Дніпропетровською міською радою прийнято рішення № 12/18 «Про внесення змін до рішення міської ради від 27.12.2010 № 5/6 «Про місцеві податки і збори на території міста», зокрема в частині визначення об'єкта оподаткування платників податку, податкового періоду та інших обов'язкових елементів транспортного податку згідно зі ст.ст. 46-49, 267 ПК України.

Пунктом 4 розділу II Прикінцевих положень Закону №1791-VIII встановлено, що в 2017 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів, які прийняті на виконання цього Закону, не застосовуються вимоги, встановлені пп.12.3.4 п.12.3 ст.12 ПК України та Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Оскільки вартість автомобіля позивача марки Porsche, модель Cayenne, об'єм циліндра двигуна 4099 куб. см., з типом пального - дизель, 2014 року випуску, державний номер НОМЕР_2 у 2017 році, не змінювалася та залишалася в розмірі 1 110 933 грн., тобто не перевищувала 375 розмірів мінімальної заробітної плати у відповідному році (1 200 000 грн.), як встановлено приписами пп.267.2.1 п.267.1 ст.267 ПК України, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області №333-13 від 04.07.2017 року та складеної ним на його підставі податкової вимоги №28318-17 від 12.10.2017 року щодо обов'язку позивача сплати транспортного податку у 2017 році.

Доводами апеляційної скарги зазначені обставини не спростовано.

Оскільки судом першої інстанції в повному обсязі з'ясовано обставини справи та винесено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2017 року по адміністративній справі № 804/7753/17 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду, протягом тридцяти днів з дня її складання в повному обсязі.

Повний текст постанови складений 13 липня 2018 року.

Головуючий суддя: Т.С. Прокопчук

Суддя: А.В. Шлай

Суддя: О.О. Круговий