Постанова № 75300852, 11.07.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

11 липня 2018 рокусправа № 808/3347/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Круговий О.О.

судді: Шлай А.В. Прокопчук Т.С.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.

за участю:

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: Гаврик С.Є..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 березня 2018 року (суддя суду першої інстанції Бойченко Ю.П.) у справі за позовом ОСОБА_4 - приватного нотаріуса Енергодарського міського нотаріального округу до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування вимоги та рішення, -

в с т а н о в и в :

02 листопада 2017 року ОСОБА_4 - приватний нотаріус Енергодарського міського нотаріального округу звернулась до суду із позовом, в якому просила: визнати протиправними та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС у Запорізькій області від 03 серпня 2017 року №Ф-0013451312 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску Головного управління ДФС у Запорізькій області від 03 серпня 2017 року №0013461312.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що контролюючим органом у період з 23.06.2017 по 30.06.2017 проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача, за результатами якої складено акт від 07.07.2017 №263/08-01-13-12/НОМЕР_1. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог законодавства, що призвело до ненарахування та неперерахування до бюджету єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 115 147,91 грн. за 2014-2015 рік. Вказане порушення встановлено на підставі даних Книги обліку доходів і витрат, в якій відображено суми чистого доходу в розрізі місяців, тобто податкова визначає базу нарахування єдиного внеску на рівні середньомісячного доходу. Позивач вважає таку позицію протиправною та зазначає, що сума доходу, з якої розраховується єдиний внесок, повинна відповідати чистому доходу, заявленому в податковій декларації, яка подається особою до органів доходів і зборів за результатами календарного року; обчислення суми чистого доходу в розрізі місяців законодавством не вимагається. Крім того, вказує, що приватний нотаріус є самозайнятою особою, а не підприємцем, а отже витребування податковим органом документів, пов'язаних з обчисленням сум доходу, на які нараховується єдиний внесок, а також подальше проведення позапланової документальної перевірки порушує вимоги закону.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 13 березня 2018 року адміністративний позов задоволено: визнано протиправними та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС у Запорізькій області від 03 серпня 2017 року №Ф-0013451312 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску Головного управління ДФС у Запорізькій області від 03 серпня 2017 року №0013461312.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що в ході перевірки зроблено розрахунок отриманих щомісяця доходів, понесених витрат та чистого доходу ОСОБА_4 за 2014-2015 рік згідно наданих документів. За даними платника податків чистий дохід становив 3 000, 00 грн. протягом січня-листопада 2014 року, решта доходу у розмірі 352 412, 65 грн. відносилась платником до доходу грудня 2014 року. У січні-листопаді 2015 року платник визначав дохід у розмірі 3 000, 00 грн. на місяць, решту доходу у сумі 592 032, 93 грн. відносив до доходу грудня 2015 року. Натомість у 2015 році середньомісячний дохід ОСОБА_4 становив 52 086,08 грн., що підтверджується Розрахунком податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою. Відповідач зазначає, що суми ЄВ позивачу було донараховано у відповідності до вимог Закону та Інструкції, тому підстав для скасування вимоги та рішення - відсутні.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_4 здійснює приватну нотаріальну діяльність у Енергодарському міському нотаріальному окрузі, що підтверджується реєстраційним посвідченням від 19.04.2004 №124, виданим Управлінням юстиції у Запорізькій області. Позивач перебуває на обліку в Енергодарській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області з 21.07.2004.

На підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1, 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України), вимог п. 13.1 ст. 13 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", відповідно до наказу ГУ ДФС у Запорізькій області від 09.06.2017 №1464, відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку приватного нотаріуса ОСОБА_4 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016 та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.12.2016.

Перевірка проведена у зв'язку з надходженням податкової інформації, яка свідчить про порушення позивачем порядку нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог ч. 2 ст. 6, п. 2 ч. 1 ст. 7, ч. 11 ст. 8 та ч. 8 ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", п. 3.3. р. ІІІ, п. 4.5 р. ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 №455 та п. 4.12 р. ІV Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 №454, п. 3 р. №ІІІ, пп. 1, пп. 2 п. 5 р ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449, що призвело до не нарахування та неперахування до бюджету єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 115 147, 91 грн. з урахуванням максимальної величини, в тому числі у січні 2014 року у розмірі 6 143, 98 грн., у березні 2014 року - 995, 66 грн., у квітні 2014 року - 6 143, 98 грн., у травні 2014 року - 6 143, 98 грн., у червні 2014 року - 6 143, 98 грн., у липні 2014 року - 6 143, 98 грн., у серпні 2014 року - 6 143, 98 грн., у жовтні 2014 року - 6 143, 98 грн., у листопаді 2014 року - 5 104, 96 грн., за січень - листопад 2015 року - по 6 143, 98 грн. щомісяця. Результати перевірки оформлено актом від 07.07.2017 №263/08-01-13-12/НОМЕР_1.

Висновки акта базуються на тому, що податковим органом сума чистого доходу платника визначалась за даними Книги обліку доходів і витрат, а ОСОБА_4 визначала суму чистого доходу не в розрізі місяців, а у відповідності до річної податкової декларації, внаслідок чого виникли розбіжності.

На підставі акту перевірки, відповідачем було сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 03 серпня 2017 року №Ф-0013451312 на суму 115 147, 91 грн. та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 03 серпня 2017 року №0013461312 , яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 20 651, 39 грн.

Не погодившись з обґрунтованістю прийнятої вимоги про сплату боргу та рішення про застосування штрафних санкцій, Позивач звернулась до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивач сформував зобов'язання зі сплати єдиного соціального внеску у відповідності до вимог чинного законодавства, що вказує на протиправність прийняття Відповідачем вимоги про сплату боргу (недоїмки) та рішення про застосування штрафних санкцій.

Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Згідно ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно п.5 ч.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», платниками єдиного внеску є особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, в тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями.

Приписами п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», Єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Згідно ч.ч.3,4 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом.

Єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, не зменшені на суму відрахувань податків, інших обов'язкових платежів, що відповідно до закону сплачуються із зазначених сум, та на суми утримань, що здійснюються відповідно до закону або за договорами позики, придбання товарів та виплат на інші цілі за дорученням отримувача.

Відповідно до п.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», платники єдиного внеску, зазначені у пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року.

Також, відповідно до п.3.4. Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 року № 454, ФО, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, у тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями, самі за себе формують та подають до органів доходів і зборів звіт один раз на рік до 01 травня року, наступного за звітним періодом.

Зі змісту зазначених правових приписів вбачається, що на самозайнятих осіб, зокрема приватних нотаріусів, покладено обов'язок по сплаті єдиного внеску, нарахованого за календарний рік, до 1 травня наступного року.

Сума доходу, з якої розраховується єдиний внесок, має відповідати чистому доходу, заявленому в податковій декларації, яка подається фізичною особою, що забезпечує себе роботою самостійно, до органів доходів і зборів за результатом календарного року.

При цьому, приписи законодавства, які регулюють порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не вимагають від самозайнятої особи, зокрема приватного нотаріуса проводити обчислення суми єдиного внеску з середньомісячного чистого доходу. Єдиною вимогою виступає відповідність доходу даним річної податкової декларації.

Як свідчать встановлені обставини справи, Позивач в податкових деклараціях за 2014 та за 2015 рік декларувала суми чистого доходу у розмірі 385412.65 грн. та 625032.93 грн. відповідно. Вказаний розмір чистого доходу за 2014 - 2015 роки також відповідає даним книги обліку доходів і витрат, яка ведеться Позивачем.

В свою чергу, як вбачається з матеріалів справи, єдиний внесок за 2014 та 2015 роки розраховувався та сплачувався Позивачем виходячи з даних чистого доходу, відображеного в податкових деклараціях.

Отже, зобов'язання зі сплати єдиного внеску за 2014-2015 роки були сформовані Позивачем у відповідності до приписів чинного законодавства, що в свою чергу свідчить про необґрунтованість прийняття Відповідачем вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 03 серпня 2017 року №Ф-0013451312.

Що стосується обґрунтованості прийняття рішення про застосування штрафних санкцій від 03 серпня 2017 року №0013461312, то суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Процедура нарахування і сплати фінансових санкцій з єдиного внеску регламентована Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства доходів і зборів України від 09 вересня 2013 року №455 (втратила чинність 20.04.2015) та Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449.

Відповідно до пункту 7.1 Інструкції від 09 вересня 2013 року №455 за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.

Відповідно до абзацу 2 пункту 2 розділу VІ Інструкції №449 у разі виявлення фіскальним органом своєчасно не нарахованих та/або несплачених платником сум єдиного внеску такий фіскальний орган обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції у порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції.

Отже, рішення про застосування штрафних санкцій фактично є похідним від вимоги про сплату боргу, у зв'язку з чим, враховуючи, що податковий орган дійшов помилкового висновку відносно несплати Позивачем єдиного внеску за 2014-2015 роки у повному розмірі та як наслідок протиправно виніс вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 03 серпня 2017 року №Ф-0013451312, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про протиправність прийняття рішення про застосування штрафних санкцій від 03 серпня 2017 року №0013461312 та необхідність його скасування.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості задоволення позовних вимог.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 березня 2018 року було прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що свідчить про відсутність підстав для його скасування.

Керуючись ст. 243, ст.308,ст. 310, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 березня 2018 року у справі №808/3347/17 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 11 липня 2018 року та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.

Повне судове рішення складене 13 липня 2018 року.

Головуючий суддя: О.О. Круговий

Суддя: А.В. Шлай

Суддя: Т.С. Прокопчук