Ухвала суду № 75300755, 12.07.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

12 липня 2018 року м. Київ № 875/11/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Келеберди В.І., секретаря судового засідання Павлючик Д.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про забезпечення позову у справі

за позовом ОСОБА_1 до Центральної виборчої комісії, Члена Центральної виборчої комісії ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: народні депутати ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, Політична партія «Блок Петра Порошенка «Солідарність» про визнання протиправною та скасування постановиза участю представників сторін:

представник позивача, ОСОБА_11,

представник відповідача 1, ОСОБА_12,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд) знаходиться адміністративна справа №875/11/18 за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Центральної виборчої комісії, Члена Центральної виборчої комісії ОСОБА_2 (далі - відповідач 1,2), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, Політична партія «Блок Петра Порошенка «Солідарність», в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову ЦВК №89 від 26.03.2016 року в частині, визнати протиправною бездіяльність та зобов'язати вчинити дії. Ухвалою суду від 26.03.2018 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін у справі.

Разом з позовною заявою ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову шляхом:

- заборони Центральній виборчій комісії вчиняти дії щодо визнання обраним та реєстрації народним депутатом України на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі будь-якого із кандидатів у народні депутати України, включеного до виборчого списку Партії «БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА» під №82-200;

- заборони народним депутатам України ОСОБА_3, ОСОБА_13, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 здійснювати повноваження народних депутатів України.

В обґрунтування поданої заяви зазначив, що на його думку, ознаки неправомірності оскаржуваного рішення та бездіяльності ЦВК є очевидними та такими, що порушують гарантовані Конституцією та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод або інтересів позивача. Вважає, що подальше здійснення дій відповідача щодо реєстрації наступних за черговістю народних депутатів з виборчого списку ПАРТІЇ «БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА» під №82-200 в порядку заміщення народних депутатів, обраних у загальодержавному окрузі від виборчого списку зазначеної партії, у випадку якщо повноваження будь-якого із таких депутатів будуть достроково припинені, а також подальше здійснення повноважень народних депутатів, які є третіми особами без самостійних вимог у даній справі, у випадку незастосування запропонованих позивачем заходів забезпечення позову призведе до істотного ускладнення або навіть унеможливлення в подальшому виконання рішення у даній справі у разі його задоволення.

Відповідно до частин 1,2,3 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.

У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.

З урахуванням зазначеного, у суду виникла необхідність призначити заяву про забезпечення позову до розгляду у судовому засіданні з викликом особи, яка подала заяву про забезпечення позову.

Далі, з метою з'ясування міркувань інших учасників справи, суд своєю ухвалою від 29.03.2018 року призначив судове засідання для розгляду заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову з викликом заінтересованих сторін на 03.04.2018 року на підставі ч. 3 ст. 154 КАС України.

Проте, зазначене судове засідання не відбулось, у зв`язку із оскарженням ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2018 року, якою справу №875/11/18 передано на розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

У відповідності до підпункту 15.13 пункту 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України суд прийшов до висновку про необхідність зупинення провадження в адміністративній справі №875/11/18 до перегляду ухвали в порядку апеляційної інстанції та ухвалою суду від 03.04.2018 року передано справу №875/11/18 разом з апеляційною скаргою від 02.04.2018 року до відповідного суду апеляційної інстанції.

27.06.2018 року судом поновлено провадження та призначено судове засідання на 03.07.2018 року, яке в подальшому у зв`язку із неявкою й відсутністю повідомлень третіх осіб було перенесено на 12.07.2018 року.

12.07.2018 року у судове засідання з'явився представник позивача, який підтримав заяву про забезпечення позову та просив задовольнити вказуючи на наявну, на його думку очевидність протиправності оскаржуваної постанови та бездіяльності Відповідача та неможливістю в майбутньому без вжиття таких заходів забезпечення позову виконати ймовірне рішення суду.

Представник відповідача 1 у судовому засіданні заперечила проти задоволення зазначеної заяви. Представник вказала, що оскаржувана постанова була прийнята на підставі чинного на час прийняття такої постанови законодавства. Також не погодилась з доводами представника Позивача, що невжиття таких заходів може ускладнити чи унеможливити виконання рішення прийнятого за наслідками розгляду справи.

Заслухавши доводи сторін, оглянувши подані до заяви та заперечень матеріали, суд дійшов висновку про недоцільність вжиття запропонованих Позивачем заходів забезпечення позову з наступних міркувань.

Розглядаючи заяву про забезпечення адміністративного позову та доданих до неї документів, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до норм статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Перелік видів забезпечення позову встановлено ч. 1 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до пункту 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року №2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Відтак, забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

Розглядаючи та вирішуючи подану заяву, суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може ускладнити або призвести до неможливості виконання судового рішення.

Щодо суті озвучених мотивів - згідно ст. 92 Конституції України, зокрема, організація і порядок діяльності Верховної Ради України, статус народних депутатів України визначаються виключно законами України.

Таким спеціальним законом щодо підготовки та проведення виборів народних депутатів є Закон України «Про вибори народних депутатів України».

Як вбачається з пояснення та доводів адміністративного позову та відзиву на нього, редакція змісту цього Закону зі спірного питання зазнавала змін. Відповідач 1 наполягає що на час прийняття оскаржуваної постанови чинна редакція згаданого закону надавала таке повноваження ЦВК.

Відповідно, за наявності таких доводів Відповідача 1, суд доходить висновку про наявність нині спору між сторонами щодо правильності застосування згаданих норм. Відповідно, суд не може вважати наявною ознаку, встановлену пунктом 2 частини 2 статті 150 КАС України щодо очевидності ознак протиправності оскаржуваного рішення.

Оцінюючи доводи заявника в частині, що поновлення порушених прав, свобод і інтересів ОСОБА_1 буде істотно ускладнене або навіть унеможливлене унаслідок: здійснення в реєстрації Відповідачем наступних за черговістю народних депутатів в порядку заміщення у випадку якщо повноваження будь-якого із народних депутатів України від виборчого списку Партії «Блок Петра Порошенка» будуть припинені; та у випадку подальшого здійснення повноважень народними депутатами України ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, суд не встановив прямого безпосереднього зв'язку із наявністю згаданих обставин й причинами, що могли б унеможливити виконання рішення суду.

Відповідно, за відсутності обов'язкових умов, визначених приписами частини 2 статті 150 КАС України, суд не вбачає можливості застосування заходів забезпечення адміністративного позову.

Отже, з урахуванням викладеного, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення даного позову.

Керуючись приписами статей 150-158, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову.

Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені ст. ст. 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст ухвали складено та підписано 16.07.2018 року.

Суддя В.І. Келеберда