Постанова № 75300502, 04.07.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

04 липня 2018 року справа № 808/313/18

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.,

суддів: Уханенка С.А. Божко Л.А. ,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2018 р. (головуючий суддя Конишева О.В.)

у справі за позовом ОСОБА_1 до Енергодарського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинення дій,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась з позовом до Енергодарського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Позов обґрунтовано тим, що відповідачем було неправомірно відмовлено йому у здійсненні перерахунку пенсії відповідно до ст.27, 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 27 липня 2017 року з урахуванням положень п.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" збільшивши пенсію за кожний повний рік страхового стажу понад 15 років.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2018 р. позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії відповідача щодо відмови в перерахуванні ОСОБА_1 пенсії за віком у відповідності до п. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та зобов'язано перерахувати ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до статей 27, 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням положень пункту 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в частині збільшення пенсії за кожний повни рік страхового стажу понад 15 років.

В іншій частині позовних вимог (щодо відшкодування витрат на правову допомогу, щодо негайного виконання рішення суду) - відмовлено.

Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що особа має право на перерахунок в силу норм законодавства з 01.01.2018 року, оскільки до відповідача звернувся 27.12.2017 року.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем (ОСОБА_1) подано апеляційну скаргу, згідно якою просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Вважає, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Посилається на те, що рішенням суду першої інстанції його позовні вимоги задоволені з 01.01.2018 року, хоча він просив з 27.07.2017 року. Вважає помилковою позицію суду першої інстанції, яка полягає в тому, що оскільки позивач звернувся до відповідача 27.12.2017 року, то перерахунок пенсії слід здійснювати з 01.01.2018 року. Зазначає, що його вимоги мають бути задоволені з 27.07.2017 року, оскільки він мав право отримувати доплату щомісячно, але не отримував довгий час.

Представником відповідача надано до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, згідно яких просить скасувати рішення першої інстанції та відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є громадянкою, евакуйованою у 1986 році із зони відчуження 2 категорії, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_1 від 27.10.1992, перебуває на обліку в Енергодарському об'єднаному УПФ Запорізької області та з вересня 2003 року отримує пенсію за віком, призначену у відповідності до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі-Закону № 1058), як особа, яка потерпіла від наслідків аварії на ЧАЕС.

Позивачу призначена пенсія із зниженням загальновстановленого пенсійного віку на 10 років, що передбачено ст.55 Закону України №796, як особі, яка евакуйована з 10-кілометрової зони відчуження у 1986 році.

12.12.2017 позивач звернулася до відповідача з заявою перерахувати йому пенсію з моменту призначення, відповідно до п.2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон № 796), за умови стажу роботи не менш як 15 років для жінок, із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75% заробітку.

Листом № 653/П-1 від 26.12.2017 Енергодарське ОУПФУ в Запорізькій області відмовило в задоволенні зазначеної заяви з посиланням на те, що відповідно до чинного законодавства України виплата пенсії позивачу проводиться відповідно до норм Закону № 1058 та розрахована відповідно до статей 27, 28 цього Закону. Крім того, зазначив, що позивач обґрунтовує свої позовні вимоги старою редакцією п.2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в якій не було зазначено, що ".... право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4…. у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"…". Зокрема, зазначає про відсутність заяви від позивача про обчислення пенсії за ч.2 ст.27 Закону №1058, що вважає обов'язковою умовою для порахунку пенсії.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції до даних правовідносин правильно застосував норми Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. При цьому, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19).

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що позивачем оскаржується рішення суду першої інстанції в частині не задоволених позовних вимог. При цьому матеріали справи не містять апеляційної скарги відповідача щодо частини задоволених позовних вимог.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції переглядає лише правильність прийняття рішення суду в частині позовної вимоги про перерахунок пенсії за віком з 27.07.2017.

Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини.

Так, вирішуючи питання щодо дати, з якої необхідно здійснити перерахунок пенсії, суд першої інстанції правильно зазначив, що відповідно до ч.4 ст.45 Закону №1058-IV, якою встановлено, що перерахунок пенсії провадиться з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15-го числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15-го числа.

Оскільки матеріалами справи підтверджується, що позивач звернувся до відповідача з заявою 27.12.2017 року, то перерахунок призначеної йому пенсії за віком дійсно необхідно здійснити з 01.01.2018 року.

В силу ч. 4 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених ч. 1 ст. 35, ч. 2 ст. 38, ч. 3 ст. 42 і ч. 5 ст. 48 цього Закону, провадиться, зокрема, у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Матеріалами справи підтверджено, що за перерахунком пенсії позивач звернувся 27 грудня 2017 року. Таким чином, суд першої інстанції правильно визначився, що перерахунок пенсії позивачу слід проводити з 01 січня 2018 року.

Отже, виходячи з викладених доводів, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог.

Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи, викладені в апеляційній скарзі щодо дати перерахунку спростовуються нормами законодавства.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції, виходячи з обставин справи та норм законодавства України, що регулює дані правовідносини, права, свободи та інтереси позивача захищені, та частковим задоволенням позову не були порушені.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322 КАС України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2018 р. - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду згідно ч.2 ст. 325 КАС України набирає законної сили з моменту підписання суддями (01.07.2018) та відповідно до ч. 5 ст. 328 КАС України оскарженню не підлягає, оскільки в силу п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС дана справа є справою незначної складності.

В силу п. 2 частини 5 ст. 328 КАС постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів в порядку та строки, встановлені ст. 328, 329 КАС України.

Повний текст постанови складено 01.07.2018р.

Головуючий суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: Л.А. Божко