Постанова № 75300492, 09.07.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

09 липня 2018 рокусправа № 808/2794/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: суддя-доповідач: Шальєва В.А.

судді: Білак С.В. Чумак С.Ю.

секретар судового засідання: Яковенко О.М.

за участі представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23.01.2018 р. (суддя Бойченко Ю.П.) в справі № 808/2794/17 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - Мелітопольська ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.08.2016 р. № 0000601403 про застосування штрафних санкцій в розмірі 9358 грн. та № 0000611403 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 170 грн.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 23.01.2018 р. позов задоволено, визнані протиправними та скасовані податкове повідомлення-рішення Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області від 01 серпня 2016 року №0000601403 та податкове повідомлення-рішення Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області від 01 серпня 2016 року №0000611403.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати судове рішення з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Стосовно податкового повідомлення-рішення № 0000611403 про нарахування штрафних санкцій в розмірі 170 грн. за порушення п. 7 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» апелянт вказує, що за відомостями бази даних ДФС України позивачем по дротових або бездротових каналах зв'язку з 13.04.2016 р. по 31.05.2016 р. не подавалась звітність про використання реєстратора розрахункових операцій MINI Т400 МЕ, фіскальний номер 3000226485, зареєстрованого в Мелітопольській ОДПІ 13.04.2016 р. При цьому податковою декларацією з акцизного податку за квітень 2016 р. позивачем задекларовано податкові зобов'язання з цього податку з реалізації підакцизних товарів, відповідно, доказом про відсутність складу правопорушення не може бути лише рішення в справі про адміністративне правопорушення за наявності податкової декларації, складеної позивачем, що не було враховано судом першої інстанції.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 0000601403 про нарахування штрафних санкцій за порушення п. 2.6 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в України апелянт зазначає, що в контексті спірних правовідносин книга обліку розрахункових операцій є належним, допустимим та достовірним, але недостатнім доказом. Встановивши при візуальному огляді накладення одного тексту на іншій, суд без відповідного висновку фахівця зробив висновок про наявність записів оприбуткування готівки на момент перевірки. При цьому судом безпідставно зазначено, що записи про відсутність оприбуткування готівки в КОРО зроблені перевіряючими поверх вже існуючих записів.

До судового засідання представник відповідача не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, у зв'язку з чим суд визнав за можливе здійснити апеляційний перегляд справи за відсутності представника відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що контролюючим органом проведено фактичну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, що здійснює діяльність в торгівельному павільйоні «Згода» за адресою: вул. Коса Федотова, 140, смт. Кирилівка Запорізької області, за результатами якої складено акт, який зареєстровано 14.07.2016 р. за № 0221/08/01/14/НОМЕР_4 та яким встановлено порушення позивачем пункту 7 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме по дротових або бездротових каналах зв'язку не подані до органів державної податкової служби електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам'яті реєстраторів розрахункових операцій з 13.04.2016 по 31.05.2016; порушення п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15 грудня 2004-року №637 та зареєстрованого в Мінюсті України 13 січня 2005 року за N 40/10320, в частині неоприбуткування готівкових коштів, що надійшли до каси, в повній сумі в день їх фактичного одержання, а саме: відсутність записів у Книзі обліку розрахункових операцій №3000226485р/1, зареєстрованої 13.04.2016, в Розділі 2 «Облік руху готівки та сум розрахунків» на сторінках 12-13 про отримані готівкові кошти на загальну суму 1871,60 грн., згідно фіскальних звітних чеків: Z - звіту № 0184 у сумі 322,60 грн. за 26.06.2016, згідно фіскального Z - звіту №0185 у сумі 320,55 грн. за 27.06.2016, згідно фіскального Z - звіту №0186 у сумі 521,10 грн. за 29.06.2016, згідно фіскального Z - звіту №0187 у сумі 394,00 грн. за 29.06.2016 та згідно фіскального Z - звіту №0188 у сумі 394,00 грн. за 30.06.2016.

На підставі зазначеного акту перевірки за порушення п. 7 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.08.2016 №0000611403, яким до позивача застосована сума штрафних санкцій в розмірі 170,00 грн.; за порушення п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.08.2016 №0000601403, яким до позивача застосована сума штрафних санкцій в розмірі 9358,00 грн.

Постановою Якимівського районного суду Запорізької області від 18.10.2016 по справі № 330/1923/16-п ОСОБА_3 притягнута до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, яка була винесена на підставі протоколу КН №918200 від 03.10.2016 та акту перевірки від 14.07.2016. Постановою Апеляційного суду Запорізької області від 30.11.2016 по справі №330/1923/16-п (провадження №33/778/369/16) постанова Якимівського районного суду Запорізької області від 18.10.2016 скасована, а провадження у справі закрито у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Постановою Апеляційного суду Запорізької області зазначено, що ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, а саме неподання до органів державної податкової служби по дротових або бездротових каналах зв'язку електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам'яті реєстратора розрахункових операцій з 13 квітня 2016 року по 31 травня 2016 року. Апеляційним судом Запорізької області встановлено, що згідно з актом технічної експертизи №1 від 04.11.2016 між сервісним центром «ФОП ОСОБА_4» та ФОП ОСОБА_3 укладено договір на сервісне обслуговування №2584 від 22.03.2016 реєстратора розрахункових операцій РРО МІNІ Т400 був зареєстрований та персоналізований належним чином у сервісному центрі 13.04.2016; Z - звіти на даному апараті почали виконувати з 01.06.2016 по 31.08.2016, про що свідчить чеки з фіскальної пам'яті.

Зважаючи на приписи ч. 4 ст. 78 КАС України, суд першої інстанції зазначив, що судовим рішенням, яке набрало законної сили 30.11.2016, встановлено відсутність складу правопорушення та такої події, як неподання позивачем до органів державної податкової служби по дротових або бездротових каналах зв'язку електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам'яті реєстратора розрахункових операцій з 13 квітня 2016 року по 31 травня 2016 року, тому дійшов висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення від 01.08.2016 №0000611403.

Також судом першої інстанції встановлено, що Мелітопольською ОДПІ застосовна до позивача штрафна санкція в розмірі 9358,00 грн. (податкове повідомлення-рішення від 01.08.2016 №0000601403) за не оприбуткуванні готівкові кошті з 26.06.2016 по 30.06.2016 у сумі 1871,60 грн., а саме, за відсутність записів про Z - звіти у Розділі 2 «Облік руху готівки та сум розрахунків» в Книзі обліку розрахункових операцій за: № 0184 у сумі 322,60 грн. за 26.06.2016, №0185 у сумі 320,55 грн. за 27.06.2016, №0186 у сумі 521,10 грн. за 29.06.2016, №0187 у сумі 394,00 грн. за 29.06.2016 та №0188 у сумі 394,00 грн. за 30.06.2016.

Про вказане порушення зроблено запис в розділі 2 «Облік руху готівки та сум розрахунків» на сторінках 12-13 книги обліку розрахункових операцій та в акті перевірки.

Дослідивши оригінал та копію книги обліку розрахункових операцій №3000226485р/1, зареєстровану 13.04.2016, де на сторінках 12 -13 послідовно відображені Z - звіти: № 184 у сумі 322,60 грн. за 26.06.2016, №185 у сумі 320,55 грн. за 27.06.2016, №186 у сумі 521,10 грн. за 29.06.2016, №187 у сумі 394,00 грн. за 29.06.2016 та №188 у сумі 394,00 грн. за 30.06.2016 на загальну суму 1871,60 грн., на яких міститься відмітка перевіряючих податкового органу про їх відсутність, з накладенням одного тексту на інший, прийнявши до уваги пояснення позивача, яка вказала, що при перевірці всі вищезазначені Z - звіти були в наявності (записані в книзі обліку розрахункових операцій), а уповноважені особи податкового органу, всупереч вимогам чинного законодавства, на них же зробили запис про їх відсутність, враховуючи положення п. 85.4 ст. 85 Податкового кодексу України, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не доведено жодними належними документальними доказами відсутність під час проведення перевірки на сторінках 12 -13 Книги обліку розрахункових операцій записів про Z - звіти: № 184 у сумі 322,60 грн. за 26.06.2016, №185 у сумі 320,55 грн. за 27.06.2016, №186 у сумі 521,10 грн. за 29.06.2016, №187 у сумі 394,00 грн. за 29.06.2016 та №188 у сумі 394,00 грн. за 30.06.2016, у зв'язку з чим скасував податкове повідомлення-рішення № 0000601403.

Суд вважає обґрунтованим висновок суду про задоволення позову, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДФС у Запорізькій області 05.07.2016 р. проведено фактичну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, що здійснює діяльність в торгівельному павільйоні «Згода» за адресою: вул. Коса Федотова, 140, смт. Кирилівка Запорізької області, за результатами якої складено акт, який зареєстровано в Мелітопольській ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області 14.07.2016 р. за № 0221/08/01/14/НОМЕР_4, в ГУ ДФС у Запорізькій області 18.07.2016 р. за № 1335/08-32-14-02/НОМЕР_4 та яким встановлено порушення позивачем пункту 7 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР (далі - Закон № 265), яке полягає у тому, що по дротових або бездротових каналах зв'язку не подані до органів державної податкової служби електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам'яті реєстраторів розрахункових операцій з 13.04.2016 р. по 31.05.2016 р.; порушення п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за N 40/10320, (далі - Положення № 637) в частині не оприбуткування готівкових коштів, що надійшли до каси, в повній сумі в день їх фактичного одержання, а саме: відсутність записів у книзі обліку розрахункових операцій №3000226485р/1, зареєстрованої 13.04.2016, в розділі 2 «Облік руху готівки та сум розрахунків» на сторінках 12-13 про отримані готівкові кошти на загальну суму 1871,60 грн., згідно з фіскальними звітними чеками: Z-звіту № 0184 у сумі 322,60 грн. за 26.06.2016, Z-звіту №0185 у сумі 320,55 грн. за 27.06.2016, Z-звіту №0186 у сумі 521,10 грн. за 29.06.2016, Z-звіту №0187 у сумі 394,00 грн. за 29.06.2016, Z-звіту №0188 у сумі 394,00 грн. за 30.06.2016.

На підставі зазначеного акту перевірки Мелітопольською ОДПІ 01.08.2016 р. прийняті наступні податкові повідомлення-рішення: за порушення п. 7 ст. 3 Закону № 265 № 0000611403 про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 штрафних санкцій в розмірі 170,00 грн. за порушення п. 7 ст. 3 Закону № 265; № 0000601403 про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 штрафних санкцій в розмірі 9358,00 грн. за порушення п. 2.6 Положення № 637.

Що стосується податкового повідомлення-рішення № 0000611403 суд вказує на наступне.

За наслідками фактичної перевірки контролюючим органом складено відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), серії КН № 918200 від 03.10.2016 р., а саме порушення порядку проведення розрахунків в частині неподання до органів державної податкової служби по дротових або бездротових каналах зв'язку електронних копій розрахункових документів і фіскальних чеків, які містяться на контрольній стрічці, за період з 13.04.2016 р. по 31.05.2016 р.

Постановою Якимівського районного суду Запорізької області від 18.10.2016 р. в справі № 330/1923/16-п ОСОБА_3 визнана винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, та на неї накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 85 грн.

Постановою Апеляційного суду Запорізької області від 30.11.2016 р. в справі № 330/1923/16-п постанова Якимівського районного суду Запорізької області від 18.10.2016 р. скасована, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 закрито у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП. Цим судовим рішенням встановлено, що згідно з актом технічної експертизи №1 від 04.11.2016 р. між сервісним центром «ФОП ОСОБА_4» та ФОП ОСОБА_3 укладено договір на сервісне обслуговування № 2584 від 22.03.2016 р. реєстратора розрахункових операцій МІNІ Т400, який був зареєстрований та персоналізований належним чином у сервісному центрі 13.04.2016; Z-звіти на даному апараті почали виконувати з 01.06.2016 р. по 31.08.2016 р., про що свідчить чеки з фіскальної пам'яті.

Частиною 6 статті 78 КАС України встановлено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Оскільки постановою суду у справі про адміністративне правопорушення встановлена відсутність в діях ОСОБА_3 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, а саме неподання до контролюючого органу по дротових або бездротових каналах зв'язку електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці, за період з 13.04.2016 р. по 31.05.2016 р., вважається доведеним, що позивачем не порушено порядок проведення розрахунків в частині неподання до органів державної податкової служби по дротових або бездротових каналах зв'язку електронних копій розрахункових документів і фіскальних чеків, які містяться на контрольній стрічці, за період з 13.04.2016 р. по 31.05.2016 р.

Суд вказує на помилковість застосування судом першої інстанції в контексті спірних правовідносин ч. 4 ст. 78 КАС України, відповідно до якої обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом, оскільки в розглядуваному випадку відсутнє рішення суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, а наявна постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, обов'язковість якої для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена така постанова, полягає лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Разом з тим, помилкове застосування судом першої інстанції норм процесуального права не призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим таке порушення не є підставою для скасування судового рішення.

Суд вважає необґрунтованими доводи апелянта про неврахування судом першої інстанції, що податковою декларацією з акцизного податку за квітень 2016 р. позивачем задекларовано податкові зобов'язання з цього податку з реалізації підакцизних товарів, відповідно, доказом про відсутність складу правопорушення не може бути лише рішення в справі про адміністративне правопорушення за наявності зазначеної податкової декларації, складеної позивачем.

Дійсно, позивачем подано до контролюючого органу податкову декларацію з акцизного податку за квітень 2016 р., в якій задекларовано податкові зобов'язання з цього податку. Разом з тим, контролюючим органом не враховано, що ця податкова декларація з акцизного податку стосується пункту продажу товарів, що розташований у м. Мелітополі, по пр. Б. Хмельницького, 48-а, тобто іншого торгового об'єкту, а не пункту продажу товарів, в якому проводилась фактична перевірка (торгівельний павільйон «Згода» за адресою: вул. Коса Федотова, 140, смт. Кирилівка Запорізької області) та в якому контролюючим органом встановлено порушення позивачем п. 7 ст. 3 Закону № 265 в частині не подання по дротових або бездротових каналах зв'язку до органів державної податкової служби електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам'яті реєстраторів розрахункових операцій з 13.04.2016 р. по 31.05.2016 р.

Стосовно податкового повідомлення-рішення від 01.08.2016 р. № 0000601403, яким за порушення п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 9358,00 грн., суд вказує на наступне.

Пунктом 6 статті 33 Закону України «Про національний банк України» встановлено, що для забезпечення організації готівкового грошового обігу Національний банк здійснює визначення порядку ведення касових операцій для банків, інших фінансових установ, підприємств і організацій.

Відповідно до п. 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України 15.12.2004 N 637, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 за N40/10320, яке було чинним на час проведення перевірки, встановлено, що оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Згідно з абз. 3 п. 2.6 Положення № 637 у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Відповідно до абз. 19 ст. 2 Закону № 265 книга обліку розрахункових операцій - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах доходів і зборів книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

За вимогами п. 5 ст. 3 Закону № 265 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Абзацом 3 частини 1 статті 1 Указу Президента «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 р. № 436/95 встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Підставою для висновку про наявність порушення позивачем п. 2.6 Положення № 637 є висновок контролюючого органу про не оприбуткування готівкових коштів, що надійшли до каси, в повній сумі в день їх фактичного одержання, а саме: відсутність записів у книзі обліку розрахункових операцій №3000226485р/1, зареєстрованої 13.04.2016, в розділі 2 «Облік руху готівки та сум розрахунків» на сторінках 12-13 про отримані готівкові кошти на загальну суму 1871,60 грн., згідно з фіскальними звітними чеками: Z-звіту № 0184 у сумі 322,60 грн. за 26.06.2016, Z-звіту №0185 у сумі 320,55 грн. за 27.06.2016, Z-звіту №0186 у сумі 521,10 грн. за 29.06.2016, Z-звіту №0187 у сумі 394,00 грн. за 29.06.2016, Z-звіту №0188 у сумі 394,00 грн. за 30.06.2016. Про вказане порушення службовими особами контролюючого органу зроблено запис в розділі 2 «Облік руху готівки та сум розрахунків» на сторінках 12-13 книги обліку розрахункових операцій.

Дослідження копії книги обліку розрахункових операцій №3000226485р/1, зареєстрованої 13.04.2016 р., (судом першої інстанції досліджено оригінал книги обліку розрахункових операцій) встановлено, що на сторінках 12-13 послідовно відображені Z-звіти: № 184 у сумі 322,60 грн. за 26.06.2016, №185 у сумі 320,55 грн. за 27.06.2016, №186 у сумі 521,10 грн. за 29.06.2016, №187 у сумі 394,00 грн. за 29.06.2016 та №188 у сумі 394,00 грн. за 30.06.2016 на загальну суму 1871,60 грн. На зазначеному тексті та вказаних Z-звітах міститься відмітка перевіряючих про їх відсутність, з накладенням одного тексту на інший.

Відповідачем не надано належних, достовірних та достатніх доказів у розумінні статей 73, 75-76 КАС України щодо відсутності в книзі обліку розрахункових операцій записів щодо оприбуткування готівкових коштів, а також не спростовано належними, достовірними та достатніми доказами наявність таких записів в книзі обліку розрахункових операцій, на чому наполягає позивач.

При цьому суд зазначає наступне.

Пунктом 82.3 статті 82 Податкового кодексу України встановлено, що тривалість перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу (фактичних перевірок), не повинна перевищувати 10 діб. Продовження строку таких перевірок здійснюється за рішенням керівника контролюючого органу не більш як на 5 діб.

Оформлення результатів перевірок, які проводяться контролюючим органом, врегульовано статтею 86 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 86.5 ст. 86 Податкового кодексу України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

У разі якщо платник податків (його відокремлені підрозділи) здійснює свою діяльність не за основним місцем обліку платника податків, контролюючий орган, який проводив перевірку, не пізніше трьох робочих днів з дня реєстрації акта (довідки) в цьому органі направляє акт (довідку) до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків. Копія акта (довідки) перевірки з відміткою про реєстрацію в журналі реєстрації актів (довідок) перевірок зберігається у контролюючому органі, який проводив перевірку.

Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його законними представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.

У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.

У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки.

В розглядуваному випадку фактична перевірка розпочата 05.07.2016 р., закінчена 13.07.2016 р., тобто в межах встановленого законодавством 10-денного строку.

Разом з тим, в порушення вимог п. 86.5 ст. 86 Податкового кодексу України відповідачем не надано позивачу акт фактичної перевірки для ознайомлення та підписання, відповідно, позивач був позбавлений права, встановленого п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України, на подання заперечень.

Посилання контролюючого органу на те, що позивач відмовилась від підписання акту перевірки, про що складено відповідний акт (а.с. 54), суд вважає необґрунтованими, оскільки відповідачем не надано будь-яких доказів щодо намагання вручити позивачу зазначений акт перевірки саме 13.07.2016 р. При цьому відповідачем не зазначено, яким чином позивач чи її представники повідомлялись про можливість ознайомлення з актом перевірки та отримання його копії, оскільки матеріали справи не містять відомостей про запрошення позивача до контролюючого органу на 13.07.2016 р. Також з акту відмови від підписання матеріалів перевірки не вбачається, що такий акт складено за місцем проведення перевірки.

Таким чином, суд вказує не недотримання відповідачем приписів податкового законодавства щодо оформлення матеріалів фактичної перевірки, ознайомлення платника з такими матеріалами, що унеможливило подання позивачем будь-яких заперечень до акту перевірки та вчасного зазначення про дотримання нею Порядку № 637 щодо оприбуткування готівки.

Також суд вважає за необхідне вказати на наступне.

Пунктом 85.4 статті 85 Податкового кодексу України встановлено, що при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Саме копія книги обліку розрахункових операцій, в якій відсутні відповідні записи, засвідчена позивачем, була б належним, достатнім та достовірним доказом правомірності застосування до позивача штрафних санкцій за порушення п. 2.6 Порядку № 637.

Разом з тим, відповідач, посилаючись на відсутність в книзі обліку розрахункових операцій відповідних записів, не довів належними, достатніми та достовірними доказами відсутність відповідних записів в книзі обліку розрахункових операцій.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем в порушення приписів ч. 2 ст. 77 КАС України не доведено відсутність в книзі обліку розрахункових операцій записів щодо оприбуткування готівкових коштів, відповідно, правомірність застосування до позивача штрафних санкцій податковим повідомленням-рішенням № 0000601403, тому суд вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про протиправність зазначеного податкового повідомлення-рішення.

Доводи апелянта про те, що висновок суду першої інстанції про наявність записів оприбуткування готівки на момент перевірки зроблений без відповідного висновку фахівця, є безпідставними, оскільки відповідачем, на якого процесуальним законом покладається обов'язок щодо доведення правомірності свого рішення, не ініціювалось питання проведення відповідної експертизи.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Оскільки предметом позову в цій справі є рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто ця справа є справою незначної складності у розумінні п. 6 ч. 6 ст. 12 КАС України в редакції, яка діє з 15.12.2017 р. та підлягає застосуванню судом апеляційної інстанції відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23.01.2018 р. залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23.01.2018 р. в справі № 808/2794/17 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішення залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття 09.07.2018 р. та відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 11.07.2018 р.

Суддя-доповідач: В.А. Шальєва

Суддя: С.В. Білак

Суддя: С.Ю. Чумак