
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 липня 2018 року справа № 823/1860/18
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кульчицького С.О.,
за участю: секретаря судового засідання - Волобуєва В.А.,
представника позивача ОСОБА_1 - за довіреністю, представника відповідача Бичека О.А. - за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження, в приміщенні суду адміністративну справу за позовом позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу,
ВСТАНОВИВ:
До Черкаського окружного адміністративного суду звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_3 з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №026514 від 28.11.2017.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що оскаржувана постанова винесена з порушенням вимог п. 29 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567.
Ухвалою від 04.06.2018 суд замінив неналежного відповідача у адміністративній справі № 823/1860/18 - управління Укртрансбезпеки у Черкаській області на належного відповідача - Державну службу України з безпеки на транспорті.
Відповідач заперечуючи проти позову надав відзив на позовну заяву, у якому вказав, що підставою для прийняття оскаржуваної постанови стало виявлення порушення позивачем вимог ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а тому правомірно було складено акт та винесено спірну постанову.
Ухвалою суду від 21.06.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, позов просив задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві та вказав, що у позивача наявні всі необхідні документи.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, посилаючись на обставини, викладені у відзиві та пояснив, що відсутність особи під час розгляду справи про накладення адміністративно-господарського штрафу не позбавляє особу спростовувати вину у суді, та, у зв'язку з цим, не може бути самостійною підставою для скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Заслухавши пояснення представників сторін, показання свідка ОСОБА_4, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.
13 жовтня 2017 року співробітниками управління Укртрансбезпеки у Полтавській області на 394 км а/д М-03 «Київ-Харків-Довжанський» проводилась перевірка додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
На вказаній ділянці, співробітниками Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області о 12 год. 10 хв. був перевірений автотранспортний засіб - автомобіль марки MERCEDEC, державний номерний знак НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_3, водій - ОСОБА_4
За результатами перевірки посадовими особами відповідача складений акт № 013768 від 13.10.2017, в якому зазначено, що перевіркою встановлено, що під час надання послуг з нерегулярних перевезень за маршрутом «Черкаси - Харків» без оформлення договору із замовником транспортних послуг, відсутній документ, що засвідчує оплату даних послуг, чим порушено ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт».
28 листопада 2017 року начальником управління Укратрансбезпеки у Черкаській області винесено постанову № 026514, якою застосовано до позивача адміністративно-господарський штраф у сумі 1 700 грн 00 коп. за порушення абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Надаючи оцінку спірним відносинам суд зазначає таке.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначено Законом України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-III (далі - Закон № 2344-III).
Постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 8 листопада року затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі - Порядок), згідно якого державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.
За змістом п. 2 Порядку, державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Згідно з п. 15 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, під час проведення рейдової перевірки перевіряється: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону № 2344-ІІІ документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
Відповідно до п. 20 Порядку виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.
У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3 (п. 21 Порядку).
Пунктом 25 Порядку передбачено, що справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Відповідно до п. 26 Порядку справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.
Згідно з п. 27 Порядку у разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.
Одночасно, суд зазначає, що відсутність особи під час розгляду справи про накладення адміністративно-господарського штрафу не позбавляє особу спростовувати вину у суді, та, у зв'язку з цим, не може бути самостійною підставою для скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 01.03.2018 у справі №820/4810/17.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно зі ст. 34 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник повинен забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.
Відповідно до ст. 39 Закону № 2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Документи для нерегулярних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.
Судом встановлено, що водій - ОСОБА_4 не надав державним інспекторам договір із замовником транспортних послуг та документ що засвідчує оплату транспортних послуг, які відповідно до ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» повинні знаходитися у водія і надаватися для перевірки інспектуючим особам.
Судом встановлено, що наданий позивачем договір на перевезення пасажирів № 48 від 13.10.2018 не відповідає Типовій формі договору про здійснення нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом на внутрішньообласних маршрутах протяжністю понад 50 км та міжобласних маршрутах, затвердженій наказом Міністерства інфраструктури України від 20.06.2012 № 331 та зареєстрованій в Міністерстві юстиції України від 09.07.2012 за № 1130/21442.
Згідно з положеннями наданого позивачем до суду договору на перевезення пасажирів № 48 від 13.10.2018 передбачено, що оплата вартості послуги по перевезенню пасажирів згідно з цим договором здійснюється на користь виконавця безпосередньо пасажирами.
Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру № 344 від 13.10.2017 ФОП ОСОБА_3 прийнято від ФОП ОСОБА_5 - замовника за договором на перевезення пасажирів № 48 від 13.10.2018 - на підставі договору 2 700 грн 00 коп.
Частиною 1 ст. 60 Закону № 2344-ІІІ передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З огляду на викладене, суд приходить висновку про те, що відповідач правомірно, на підставі наявних у справі доказів, прийняв рішення про притягнення позивача до відповідальності, передбаченої ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Підстави для скасування законної постанови відповідача, як і для задоволення позовних вимог, відсутні.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч. 2 цієї статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням наведеного, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки наявних у матеріалах справи доказів в їх сукупності, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог належить відмовити повністю.
Розподіл судових витрат здійснюється у порядку визначеному ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 14, 72, 76 - 79, 90, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (18030, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) до Державної служби України з безпеки на транспорті (01135, м. Київ, пр. Перемоги, 14, ідентифікаційний код 39816845) про скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу - відмовити повністю.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.О. Кульчицький
Рішення в повному обсязі складено 16.07.2018.
Судове рішення № 75300299, Черкаський окружний адміністративний суд було прийнято 06.07.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 823/1860/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: