Рішення № 75299804, 12.07.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/1942/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Костенко Г.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Колодяжного Д.В.,

представника позивача - Крамаренко О.П.,

представника відповідача - Лубченка О.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

В С Т А Н О В И В:

07 червня 2018 року Полтавське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич" про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 50928,57 грн та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 1344,64 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що в порушення вимог ст.ст. 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" відповідач у 2017 році не виконав нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у кількості 1 робочого місця, що є підставою для накладення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 50928,57 грн та пені у розмірі 1344,64 грн.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11 червня 2018 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

18 червня 2018 року відповідач надав до суду відзив (а.с.22-23), в якому просив відмовити в задоволенні позову посилаючись на те, що підприємство зверталося до Миргородської міськрайонної філії Полтавського обласного центру зайнятості з листом щодо отримання інформації про звернення людей з інвалідністю до центру зайнятості. Листом від 03.04.2018 №04-314 відповідачу повідомлено що за період з січня по липень 2017 року з метою пошуку роботи зверталась лише одна особа з інвалідність та яка за її бажанням працевлаштована до ТОВ "МТЕРМО". Відтак, відповідач вважає, що ним було вчинено дії щодо працевлаштування людини з інвалідністю.

У судовому засіданні представник позивача вимоги позовної заяви підтримав, просив її задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував повністю, просив відмовити у задоволені позову.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Судовим розглядом встановлено, що СТОВ "Славутич" перебуває на обліку в Полтавському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів, як підприємство, яке в своїй діяльності використовує найману працю.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами, є Закон України від 21.03.1991 № 875-XII "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі по тексту - Закон №875-XII).

Частиною третьою статті 18 Закону № 875-XII встановлено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону № 875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення (частина друга статті 19 Закону № 875-XII).

Згідно зі статтею 20 Закону № 875-XII підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів).

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України

Аналіз вищевказаних норм закону дає підстави дійти до висновку, що на підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю покладено обов'язок по перше: виділити та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, по друге: надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, по третє: якщо середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша ніж установлено нормативом, сплатити відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції.

У відповідності до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 №70 "Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Судом встановлено, що СТОВ "Славутич" подано до Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2017 рік (а.с.8), відповідно до змісту якого середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу підприємства у 2017 році становила 42 особи, з них середньооблікова чисельність фактично працюючих інвалідів - 2 особи, а кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених, відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" - 1,68 особи (а.с.8).

Суд зазначає, що відповідно до пункту 3.4 Інструкції щодо заповнення форми №10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів", затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10 лютого 2007 року №42, дані щодо середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу (рядок 01), середньооблікової кількості штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (рядок 02 ), та кількості інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях (рядок 03), відображаються в цілих одиницях. Якщо при обчисленні виникає дробове число, його необхідно округлити до цілого (якщо після коми число 5 і більше, то воно округлюється в бік збільшення).

Таким чином, відповідач мав округлити показник (1,68) рядка "03" поданого ним Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2017 рік до цілого числа - "2".

Враховуючи вищевикладене, відповідач протягом 2017 року мав забезпечити працевлаштування двох осіб з інвалідністю.

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 50 Закону України "Про зайнятість населення" від 05.07.2012 №5067-VІ (далі - Закон №5067-VІ), роботодавці зобов'язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).

Згідно з Наказу Міністерства соціальної політики України "Про затвердження форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" та Порядку її подання" №316 від 31.05.2013, відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" підприємства, установи й організації, їх структурні підрозділи та філії незалежно від форми власності та господарювання повинні за наявності вакансій у повному обсязі подавати інформацію про наявність вільних робочих місць (вакансій) центрам зайнятості за місцем їх реєстрації як платника страхових внесків.

У відповідності до п.2.1 Порядку подання форми звітності N 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 року №316, форма подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії(й). Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті Закону №5067-VІ визначено, що вакансія - вільна посада (робоче місце), на яку може бути працевлаштована особа.

Судовим розглядом встановлено та не заперечується сторонами, що гр. ОСОБА_3 є особою з інвалідністю та наказом від 26.02.2000 № 4к прийнятий на роботу в СТОВ "Славутич" (а.с.36-37). ОСОБА_3 працював в СТОВ "Славутич" протягом 2017 року.

Матеріали справи свідчать, що наказом від 28.08.2017 №34 прийнято на роботу (з 29.08.2017) в СТОВ "Славутич" гр.ОСОБА_4, яка є особою з інвалідністю (а.с.40).

Отже, фактично на підприємстві у 2017 році не дотримано нормативу працевлаштування осіб, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність за 8 місяців.

Суд зазначає, що відповідач за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування і не зайняте інвалідами, у період січень - серпень 2017 року відповідач повинен був звітувати до центру зайнятості.

Проте, як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, звітність за формою № 3-ПН СТОВ "Славутич" до центру зайнятості не подавалася.

Представник відповідача на питання суду не надав відповіді щодо підстав не подання вказаної звітності до центру зайнятості.

З наявного в матеріалах справи листа СТОВ "Славутич" від 30.12.2016 вих.№108 слідує, що відповідач просить Миргородський міськрайонний центр зайнятості направляти інвалідів для працевлаштування. У вказаному листі зазначено про неможливість подання звітності за формою №3-ПН, оскільки посаду (професію) буде визначено після звернення інваліда.

Суд зазначає, що лист не є належним способом інформування центру зайнятості про бажання працевлаштувати особу з інвалідністю, оскільки чинним законодавством визначено порядок і форму звітності.

Таким чином, неподаючи звіт про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів за період з січня по серпень 2017 року, СТОВ "Славутич" не здійснило інформування державної служби зайнятості, в напрямку організації працевлаштування інвалідів, чим порушило статтю 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Враховуючи те, що в силу положень частини першої статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю, суд приходить до висновку, що адміністративно-господарські санкції, які підлягають стягненню з відповідача, складають 33952,38 грн (50928,57 грн (середньорічна заробітна плата) : 12 х 8 (8 місяців 2017 року) = 33952,38 грн х 1 (особа)).

Зважаючи на те, що судом підтверджено правомірність застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій на суму 33952,38 грн, сума пені, яка підлягає сплаті відповідачем, складає 896,28 грн (33952,38 грн х 0,06 %) х 44 дні).

Оскільки вказана сума адміністративно-господарських санкцій та пені не була сплачена відповідачем самостійно, то, відповідно до частини п'ятої статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", ця сума підлягає стягненню у примусовому порядку за відповідним рішенням суду.

В той же час суд визнає безпідставними вимоги позивача, що ґрунтуються на розрахунку суми адміністративно - господарських санкцій та пені за період з вересня по грудень 2017 року з огляду на встановлені судовим розглядом факти виконання відповідачем вимог закону щодо працевлаштування особи з інвалідністю у зазначений період господарської діяльності.

Таким чином позов належить задовольнити частково

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів ( вул. Зигіна, 1, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 13937406) до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич" (с. Малі Сорочинці, Миргородський район, Полтавська область, 37635, код ЄДРПОУ 13953262) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені задовольнити частково.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич" (с. Малі Сорочинці, Миргородський район, Полтавська область, 37635, код ЄДРПОУ 13953262; Банківські реквізити: МФО: 380805, р/р:260065221, АТ "Райффайзен Банк Аваль") на користь Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів ( вул. Зигіна, 1, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 13937406; одержувач УДКСУ у Миргородському районі Полтавської області, код 37845125, р/р 31219230700012 в ГУДКС у Полтавській області, МФО 831019) адміністративно-господарські санкції у розмірі 33952,38 (тридцять три тисячі дев'ятсот п'ятдесят дві гривні тридцять вісім копійок) та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 896,28 (вісімсот дев'яносто шість гривень двадцять вісім копійок).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 16 липня 2018 року.

Головуючий суддя Г.В. Костенко