Рішення № 75299619, 14.06.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2018 року № 810/1601/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо невиплати ОСОБА_1 спадкового майна;

- зобов'язати Києво-Святошинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області виплатити ОСОБА_1 40814,96 грн. у порядку спадкування за законом після матері ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що після смерті матері, вона є спадкоємцем майна, до якого відноситься недоотримана пенсія. З метою отримання зазначеної пенсії, яка входить до складу спадщини, уповноважений представник позивача звернувся до Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області. Однак, відповідач протиправно відмовив їй у цьому, обґрунтовуючи свою відмову необхідністю надання довідки про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи, із зазначенням на ній місцем проживання на контрольованій території, чим позбавив передбачених законом гарантій.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.04.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Представник відповідача в письмовому відзиві, поданому до суду, позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити в задоволенні позову з тих підстав, що померла не перебувала на обліку в Києво-Святошинському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Київської області та не мала статусу внутрішньо переміщеної особи, не зверталась до управління щодо поновлення виплати пенсії як внутрішньо переміщеній особі згідно з порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 №637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» та у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №509. Вказує, що позивач як донька померлої також зареєстрована у місті Луганську і для отримання спадку їй необхідно надати довідку про взяття її на облік як внутрішньо переміщеної особи, про що їй і було роз'яснено в листі-відповіді на звернення.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1.

Позивач є донькою ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про народження від 06.07.1967 серії НОМЕР_1 та свідоцтвом про укладення шлюбу від 20.07.1991 серії НОМЕР_2.

Відповідно до свідоцтва про смерть від 04.11.2017 серії НОМЕР_3, виданого Києво-Святошинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2, у віці 80 років, в місті Луганськ, про що складений відповідний актовий запис № 59.

16 лютого 2018 року позивачу видано свідоцтво про право на спадщину за законом, яка складається з грошових коштів недоотриманої, у зв'язку зі смертю, пенсії в розмірі 40814,96 грн. (спадкова справа № 6/2018).

19 лютого 2018 року представник позивача звернулась до пенсійного органу з відповідною заявою про виплату ОСОБА_1 недоотриманої суми пенсії у розмірі 40814,96 грн., у порядку спадкування після померлої матері. До заяви, представником, були додані: копія свідоцтва про право на спадщину, копія витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі, копія довіреності.

Розглянувши звернення представника позивача, пенсійний орган, листом від 05.03.2018 № 3147/08, повідомив, що виплата недоотриманої пенсії, відповідно до норм закріплених в законодавстві України, буде можлива після надання ОСОБА_1 довідки внутрішньо переміщеної особи, оскільки вона зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1.

Вважаючи відповідь відповідача протиправною, а переміщення через пункт розмежування у зоні АТО на підконтрольну Україні території таким, що пов'язане з ризиком для життя та здоров'я, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Статтями 1217, 1218 Цивільного кодексу України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі статтею 1227 Цивільного кодексу України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначаються принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом (далі - Закон №1058-ІV).

Згідно зі статтею першою Закону №1058 пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 9 Закону №1058-ІV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

У відповідності до частин першої, другої статті 52 Закону №1058-ІV сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Пунктом 2.26 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005, визначено, що для виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки, документ, що посвідчує особу заявника. Непрацездатними членами сім'ї, зазначеними у частині другій статті 36 Закону, подаються документи, які засвідчують, що вони перебували на утриманні померлого пенсіонера. Члени сім'ї надають паспорт або інші документи, які підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті.

При цьому, для виплати недоотриманої пенсії, яка ввійшла до складу спадщини, у зв'язку з відсутністю членів сім'ї або в разі не звернення ними за виплатою вказаної суми протягом шести місяців з дня відкриття спадщини до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається документ, що посвідчує особу заявника, свідоцтво про смерть, свідоцтво про право на спадщину.

Аналогічна норма зазначена у статті 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення», згідно якої суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави дійти висновку про те, що право на отримання коштів належить членам сім'ї спадкодавця, якщо відповідні кошти підлягали виплаті самому спадкодавцеві, але за життя він їх не отримав незалежно від причин.

За таких обставин суд вважає, що позивач, як спадкоємець за законом, має право на суму пенсії, яка недоотримана спадкодавцем за життя.

Крім того, в жодній із наведених правових норм не зазначено, що для виплати позивачу недоотриманої суми пенсії, яка залишилась після померлої ОСОБА_2, необхідно надати довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Суд критично ставиться до посилання представника відповідача на пункт 2 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365 "Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" та необхідність надання позивачем довідки про взяття її на облік як внутрішньо переміщеної особи, для виплати недоотриманої пенсії у зв'язку із смертю матері пенсіонера, оскільки вказаний Порядок визначає механізм призначення (відновлення) внутрішньо переміщеним особам виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг (далі - соціальні виплати) за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 2 зазначеного Порядку документом, що підтверджує статус внутрішньо переміщеної особи, є довідка, видана такій особі відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509 "Про облік внутрішньо переміщених осіб".

Суд не погоджується з доводами представника відповідача про необхідність надання позивачем довідки про взяття її на облік як внутрішньо переміщеної особи, для виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю матері пенсіонера, посилаючись при цьому на постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509 та від 05.11.2014 № 637, з огляду на наступне.

Як було зазначено судом вище, пунктом першим постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» урегульовано призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509.

Отже, зазначені постанови не регулюють питання виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера, однак вони регулюють питання призначення та виплати соціальних послуг.

Відповідно до частини 3 статті 9 Закону України №1058 до соціальних послуг, передбачених цим Законом, належить допомога на поховання пенсіонера.

Згідно статті 53 Закону України №1058 у разі смерті пенсіонера особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання пенсіонера в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті.

З аналізу вище наведених нормативних актів, суд убачає, що постанова Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365 та постанова Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 637 є спеціальними нормативними актам, які регулюють питання соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, у тому числі соціальних послуг, до яких належить допомога на поховання пенсіонера.

Судом було встановлено, що пенсійний орган, виплатив представнику позивача допомогу на поховання пенсіонера, однак відмовився здійснити виплату недоотриманої пенсії померлої матері пенсіонера.

З аналізу вище наведених норм убачається, що для отримання позивачем виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера, довідка про взяття її на облік як внутрішньо переміщеної особи не є необхідною.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у виплаті, в порядку спадкування за законом, недоотриманої суми пенсії, після померлої матері пенсіонера.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд звертає увагу, що згідно з частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання цих вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду жодних доказів, які спростовували б твердження позивача, а отже, не довів правомірності своїх рішень.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене, витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 704,80 грн., підлягають відшкодуванню.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 143, 205, 242-246, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо невиплати ОСОБА_1 спадкового майна у вигляді недоотриманої пенсії.

Зобов'язати Києво-Святошинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області виплатити ОСОБА_1 40814 (сорок тисяч вісімсот чотирнадцять) грн. 96 коп. у порядку спадкування за законом після матері ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Василенко Г.Ю.