Рішення № 75299584, 12.07.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №464/2539/18

12 липня 2018 року

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Крутько О.В.,

за участю секретаря судового засідання Василько А.В.,

представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача Стець Н.Я.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у місті Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Галицького відділу обслуговування громадян в м.Львові в особі Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_4 про визнання неправомірними дій Галицького відділу обслуговування громадян в м.Львові в особі Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у нарахуванні, перерахунку та виплаті ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) державної пенсії та додаткової пенсії відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.11.2011 року; зобов'язання Галицького відділу обслуговування громадян в м.Львові в особі Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) перерахунок та виплату державної пенсії у зв'язку з підвищенням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність у відповідності до ст.ст. 8, 19, 21, 22, 46, 58, 92 Конституції України, ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з розрахунку 6 (шість) мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з ч.1 ст.25 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплатити зазначену заборгованість з 01.11.2011 року за відрахуванням фактично виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що при визначенні розміру пенсії позивачеві застосуванню підлягають ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанова Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2002 року «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», на підставі якої була нарахована пенсія позивачу, оскільки остання істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

Ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 15.05.2018 року позовну заяву ОСОБА_4 до Галицького відділу обслуговування громадян в м.Львові в особі Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії передано до Львівського окружного адміністративного суду для розгляду за підсудністю.

11.06.2018 року відкрито провадження у адміністративній справі, призначено підготовче засідання на 10.07.2018.

10.07.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представники позивача у судовому засіданні позов підтримали та просили його задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні у задоволенні позову просив відмовити з підстав викладених у відзиві на позовну заяву від 06.07.2018 року, вдповідно до якого, зазначає, що пенсійні виплати передбачені Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у період дії постанов Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 року №745 та від 23.11.2011 року №1210 здійснюються у розмірах визначених цими актами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників позивача, представника відповідача та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

ОСОБА_4 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 04.10.1992 року. Позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності у зв'язку із захворюванням пов'язаним з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що підтверджується витягом із акту огляду МСЕК № Серія ЛВА - 1 №289292.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою про перерахунок пенсії відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Галицьким відділом обслуговування громадян в м.Львові в особі Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області було відмовлено у проведені перерахунку, у зв'язку із тим, що пенсія позивачу обчислена у порядку встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а тому відсутні підстави для проведення перерахунку пенсії відповідно до ст.59 Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

З огляду на те, що у перерахунку пенсії ОСОБА_4 було відмовлено, він звернулася до суду.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, визначення соціального захисту потерпілого населення визначено в Законі № 796-ХІІ.

Відповідно до ст. 49 Закону № 796-ХІІ пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

У статті 50 та 54 Закону № 796-ХІІ було визначено розміри державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи в залежності від розміру мінімальної пенсії за віком.

Однак, 19.06.2011 року набув чинності Закон України від 14.06.2011 року "Про внесення змін до ЗУ "Про Державний бюджет України на 2011 рік", яким передбачено, що в 2011 році положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

На виконання вимог вищезазначеного закону Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 23.11.2011 року №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відповідно до якої і визначається розмір пенсії позивача. Аналогічні положення були передбачені в Законах України про Державний бюджет України на 2012 рік, на 2013 рік. Тобто, у 2012-2013 роках норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовувалися у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на відповідний рік.

Проте, починаючи з 01 січня 2014 року Закон України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" в редакції від 16.01.2014 року не містив жодної норми, яка б обмежувала у 2014 році пряме застосування Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зокрема, статей 50, 54 даного закону, якими визначено перерахунок пенсій.

Лише 01.07.2014 року Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет на 2014 рік" Прикінцеві положення цього Закону доповнені п.п. 6-7, яким установлено, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Приймаючи до уваги, що Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" від 31.07.2014 року №1622-VІІ опубліковано в газеті "Голос України" 02.08.2014 року № 146, він набрав чинності 03.08.2014 року, тобто визначення порядку та розмірів виплат зазначеним категоріям громадян делеговано Кабінету Міністрів України з 03.08.2014 року.

Виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, з 01.01.2014 по 02.08.2014 включно застосуванню підлягали норми статей 50, 54 Закону № 796-ХІІ, а не Постанови Кабінету Міністрів № 1210.

Згідно ст.ст. 50, 54 Закону № 796-ХІІ в редакції, що діяла з 28.12.2014 року, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, віднесеним до категорії 1, призначається у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України; умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань. Установлено, що норми і положення статей 50, 54 Закону застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Ці норми Закону №796-ХІІ не визнані неконституційними.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, викладеної зокрема у рішенні "Великода проти України" від 03.06.2014 р., законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист. У зазначеному рішенні Європейський суд став на бік держави України та наголосив на складній економічній ситуації в країні, а також на необхідності пошуку саме державою Україна додаткових інструментів її подолання шляхом раціонального використання бюджетних коштів та необхідності збереження "справедливого балансу" між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами щодо захисту прав і свобод окремої особи.

З огляду на викладене, позивач має право на перерахунок основної і додаткової пенсії лише з 01.01.2014 по 02.08.2014, оскільки у вказаний період визначення порядку та розмірів виплат громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи не було делеговано Кабінету Міністрів України. За інший оспорюваний період (з 01.11.2011 по 31.12.13 та з 03.08.2014 по даний час) правове регулювання визначення порядку та розмірів виплат громадянам, які постраждали від Чорнобильської катастрофи було змінено, тому за вказаний період відсутні підстави для перерахунку пенсії позивача.

Аналогічний підхід до застосування ст.ст.50,54 Закону № 796-ХІІ міститься у постанові Верховного Суду України від 27.04.2016 року у справі № 736/268/14.

Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищенаведене, суд вважає, що позов належить задоволити частково. Визнати протиправними дії Галицького відділу обслуговування громадян в м.Львові в особі Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови в перерахунку та виплаті ОСОБА_4 державної та додаткової пенсій з 1 січня по 2 серпня 2014 року у розмірах, встановлених статтями 50, 54 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-XII "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції за вказаний період. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_4 державної та додаткової пенсій з 1 січня по 2 серпня 2014 року у розмірах, встановлених статтями 50, 54 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції за вказаний період.

Згідно п.8, п.10, п.13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст.14, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити частково.

Визнати протиправними дії Галицького відділу обслуговування громадян в м.Львові в особі Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови в перерахунку та виплаті ОСОБА_4 державної та додаткової пенсій з 1 січня по 2 серпня 2014 року у розмірах, встановлених статтями 50, 54 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-XII "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції за вказаний період.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_4 державної та додаткової пенсій з 1 січня по 2 серпня 2014 року у розмірах, встановлених статтями 50, 54 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції за вказаний період.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 16 липня 2018 року.

Суддя Крутько О.В.