Рішення № 75299559, 09.07.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2018 року об 11 год. 40 хв.Справа № 808/1561/18 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Лазаренка М.С.,

за участю секретаря судового засідання Мхитарян К.М.,

за участю представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_2

до Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Заводському району

про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

24 квітня 2018 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов за позовом ОСОБА_2 (далі - позивач) до Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Заводському району (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Заводському району;

скасувати рішення комісії Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Заводському району за протоколом №5 від 25.01.2018;

зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Заводському району вчинити певні дії шляхом перерахунку та призначення субсидії ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, з 01 січня 2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вона звернулася до відповідача з заявою про призначення субсидії, проте, 20.02.2018 отримала від відповідача повідомлення про відмову у призначенні субсидії, на підставі акту обстеження матеріально-побутових умов сім'ї для надання житлової субсидії. Позивач вважає відмову відповідача не обґрунтованою, оскільки на думку позивача відповідачем протиправно не було враховано акт обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства, в якому зазначено, що позивач мешкає саме, а зареєстрований у квартирі син мешкає окремо. Вважає, що у відповідача були відсутні підстави для відмови у призначенні житлової субсидії, просить задовольнити позовні вимоги.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги.

Відповідач проти позову заперечив. В обґрунтування заперечень посилається на те, що для оформлення субсидії ОСОБА_2 подала декларацію де у розділі І п.3 - «особи, які зареєстровані у житловому приміщенні будинку» зазначені: ОСОБА_2, ОСОБА_1 Зазначає, що субсидія розраховується виходячи з кількості зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб, яким нараховується плата за житлово-комунальні послуги, у тому числі осіб, призваних на строкову військову службу. За результатами поданих позивачем документів комісія дійшла обґрунтованого висновку про відсутність підстав для призначення субсидії, оскільки у поданих документах було відсутнє підтвердження перебування особи на території іншої адміністративно-територіальної одиниці. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно встановивши обставини справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_2 мешкає за адресою: АДРЕСА_2, та 09 січня 2018 року звернулась до Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Заводському району з заявою про призначення субсидії.

25 січня 2018 року відбулось засідання районної комісії по вирішенню питань, пов'язаних з пільгами, призначенням та наданням населенню житлових субсидій, державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, за результатами чого складено протокол №5 від 25.01.2018.

У пункті 9.2 протоколу №5 від 25.01.2018 комісія дійшла висновку про відмову у призначенні субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг з 01.01.2018 виходячи з кількості зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, які фактично в ньому проживають, у зв'язку з тим, що відсутнє підтвердження перебування особи на території іншої адміністративно-територіальної одиниці (а.с.34).

Не погодившись з правомірністю відмови у призначенні житлової субсидії, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 КАС України відповідно до яких завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 №848 затверджено Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, яке визначає умови призначення та порядок надання громадянам щомісячної адресної безготівкової субсидії для відшкодування витрат на оплату управління багатоквартирним будинком, користування житлом або його утримання, послуг з транспортування та розподілу природного газу та комунальних послуг (водо-, тепло-, газопостачання, водовідведення, електроенергія, вивезення побутового сміття та рідких нечистот), а також один раз на рік субсидії готівкою на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива (далі - Положення №848, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 2 Положення №848 право на отримання адресної безготівкової субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, а також субсидії готівкою на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива (далі - субсидія) поширюється на громадян, які проживають у житлових приміщеннях (будинках), в частині оплати ними користування житлом; утримання житла; управління багатоквартирним будинком, комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива.

Пунктом 4 Положення №848 визначено, що субсидії призначаються за наявності різниці між розміром плати за житлово-комунальні послуги, скраплений газ, тверде та рідке пічне побутове паливо у межах соціальної норми житла та соціальних нормативів користування житлово-комунальними послугами і обсягом визначеного Кабінетом Міністрів України обов'язкового відсотка платежу.

Згідно п.6 Положення №848 субсидія призначається одній із зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб.

Відповідно до приписів пункту 7 Положення №848 субсидія розраховується виходячи з кількості зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб (осіб, які фактично проживають), яким нараховується плата за житлово-комунальні послуги, у тому числі осіб, призваних на строкову військову службу.

Кількість зазначених осіб визначається на початок місяця, з якого призначається субсидія.

З матеріалів адміністративної справи встановлено та не заперечувалось сторонами, що станом на момент звернення позивача до відповідача з заявою про призначення субсидії в квартирі за адресою: АДРЕСА_1, були зареєстровані позивач - ОСОБА_2 та її повнолітній син - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який має статус фізичної особи - підприємця ІІІ групи.

Разом з тим, пунктом 7 Положення №848 передбачено, що у разі коли кількість фактично проживаючих зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб є меншою, ніж кількість зареєстрованих у такому приміщенні (будинку) осіб, субсидія розраховується виходячи з кількості зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб, які фактично у ньому проживають, на підставі рішення районної, районної у мм. Києві і Севастополі держадміністрації та виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради або утвореної ними комісії. Під час прийняття рішень у таких випадках враховується наявність документів, що підтверджують тимчасову відсутність осіб з числа зареєстрованих (довідки, що підтверджують місце перебування особи на території іншої адміністративно-територіальної одиниці у зв'язку з роботою, лікуванням, навчанням, довготривалим відрядженням, відбуванням покарання, довідки про оплату житлово-комунальних послуг в іншому житловому приміщенні (будинку), акти обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства селищної, сільської або міської ради, акти житлово-експлуатаційних організацій про фактично проживаючих осіб, договори оренди житла в іншому місці). У разі відсутності документів, що підтверджують тимчасову відсутність осіб з числа зареєстрованих, рішення приймається на підставі актів обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства.

Тобто, враховуючи положення пункту 7 Положення №848, суд дійшов висновку, що субсидія розраховується виходячи з кількості зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб, які фактично у ньому проживають.

При цьому, пункт 7 Положення №848 передбачає, що тимчасова відсутність осіб з числа зареєстрованих підтверджується наступними документами:

довідками, що підтверджують місце перебування особи на території іншої адміністративно-територіальної одиниці у зв'язку з роботою, лікуванням, навчанням, довготривалим відрядженням, відбуванням покарання;

довідками про оплату житлово-комунальних послуг в іншому житловому приміщенні (будинку);

актами обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства селищної, сільської або міської ради;

актами житлово-експлуатаційних організацій про фактично проживаючих осіб, договори оренди житла в іншому місці).

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем довідка, що підтверджує місце перебування особи на території іншої адміністративно-територіальної одиниці у зв'язку з роботою, лікуванням, навчанням, довготривалим відрядженням, відбуванням покарання, відповідачу не подавалась.

Разом з тим, пункт 7 Положення №848 також передбачено, що у разі відсутності документів, що підтверджують тимчасову відсутність осіб з числа зареєстрованих, рішення приймається на підставі актів обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства.

Так, матеріалами адміністративної справи підтверджено, що на підставі заяви ОСОБА_2 від 09.01.2018 головним державним соціальним інспектором проведено обстеження матеріально-побутових умов сім'ї для надання житлової субсидії, за результатами чого складено Акт обстеження матеріально-побутових умов сім'ї для надання житлової субсидії від 11.01.2018.

У вказаному Акті головним державним соціальним інспектором встановлено та зазначено про те, що заявник - ОСОБА_2 мешкає у квартирі сама, за реєстрований син за вказаною адресою не проживає (а.с.11).

Також, в акті обстеження матеріально-побутових умов сім'ї для надання житлової субсидії від 11.01.2018 головний державний соціальний інспектор рекомендував призначити субсидію ОСОБА_2

За таких обставин, у встановленому чинним законодавством України порядком, було встановлено, що ОСОБА_2 має право на призначення субсидії та сама мешкає за адресою: АДРЕСА_2.

Суд зазначає, що акт обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства, який складається у разі відсутності документів, що підтверджують тимчасову відсутність осіб з числа зареєстрованих, є самостійним документам на підставі якого вирішується питання про призначення субсидії та не потребує додаткового подання інших актів та довідок, зокрема і довідки, що підтверджує місце перебування особи на території іншої адміністративно-територіальної одиниці.

Також, суд звертає увагу і на ту обставину, що відповідачем під час прийняття спірного рішення взагалі не обґрунтовано підстав за яких Акт обстеження матеріально-побутових умов сім'ї для надання житлової субсидії від 11.01.2018, складений головним державним соціальним інспектором Беліковою, не було взято до уваги при прийнятті оскаржуваного рішення.

В свою чергу, відсутність в даному випадку довідки, що підтверджує місце перебування особи на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, не може бути підставою для відмови у призначенні субсидії, оскільки подано інший документ передбачений пунктом 7 Положення №848.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що під час прийняття рішення про відмову ОСОБА_2 у призначенні субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг з 01.01.2018 діяв не обґрунтовано та всупереч вимог чинного законодавства України, що свідчить про наявність підстав для скасування такого рішення.

В свою чергу, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Заводському району задоволенню не підлягають, оскільки такі позовні вимоги поглинаються вимогами про скасування рішення суб'єкта владних повноважень прийнятого за результатами вчинення таких дій, а також такі позовні вимоги не відновлюють порушених прав та інтересів ОСОБА_2

Щодо позовних вимог про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Заводському району вчинити певні дії шляхом перерахунку та призначення субсидії ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, з 01 січня 2018 року, суд зазначає наступне.

Пунктом 3 Положення №848 визначено, що призначення субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві і Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що прийняття рішень про призначення житлових субсидій та визначення їх розміру відноситься до дискреційних повноважень органів соціального захисту населення, а тому суд не повноважний перебирати на себе повноваження органів соціального захисту населення з зазначеного питання, оскільки такі дії свідчили б про порушення конституційного принципу розподілу влади на законодавчу, виконавчу та судову.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушених прав та законних інтересів ОСОБА_2 є зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Заводському району повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про призначення субсидії за адресою: АДРЕСА_2, з 01 січня 2018 року, з урахуванням висновків суду.

Відповідно до ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Частиною 2 статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За результатами розгляду адміністративної справи суд дійшов висновку, що під час прийняття оскаржуваного рішення про відмову у призначенні позивачу субсидії відповідач діяв необґрунтовано та без урахування всіх обставин, які мають значення для прийняття рішення.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_2

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 (69067, АДРЕСА_3, ІПН НОМЕР_1) до Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Заводському району (69009, м. Запоріжжя, вул. Аматорська, 56, код ЄДРПОУ 37573859) про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Заводському району за протоколом №5 від 25.01.2018 в частині відмови ОСОБА_2 у призначенні субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг з 01.01.2018.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Заводському району повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про призначення субсидії за адресою: АДРЕСА_1, з 01 січня 2018 року, з урахуванням висновків суду.

В задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Заводському району та зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Заводському району вчинити певні дії шляхом перерахунку та призначення субсидії ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, з 01 січня 2018 року - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення,а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 16.07.2018.

Суддя М.С. Лазаренко