Рішення № 75299342, 25.06.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2018 року № 369/1476/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, в якому просить суд:

- скасувати рішення Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 13.10.2017 № 6817/09 про відмову в призначенні пільгової пенсії ОСОБА_1 відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб";

- зобов'язати Києво-Святошинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб", починаючи з ІНФОРМАЦІЯ_1, з урахуванням довідки про заробітну плату № 272 та зарахувавши до пільгового стажу за Списком №1 періоди з 15.05.1980 по 30.07.1981, з 01.09.1981 по 14.06.1986, з 25.06.1984 по 10.08.1984, з 18.06.1985 по 30.07.1985, з 28.08.1986 по 15.09.1986 та з 09.10.1986 по 02.02.1992.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що після досягненням пенсійного віку для виходу на пенсію на пільгових умовах, він звернувся до Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області з заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням загального терміну трудового стажу роботи з особливо важкими умовами праці,- з 15.05.1980 по 30.07.1981 в Державному підприємстві "Донбасантрацит", з 25.06.1984 по 10.08.1984 учнем прохідником підземним з повним робочим днем для проходження практики, з 18.06.1985 по 30.07.1985 в Шахті імені О.Ф. Засядько, з 28.08.1986 по 15.09.1986 та з 09.10.1986 по 02.02.1992 в Шахті імені В.І. Леніна, відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», але відповідач протиправно відмовив йому у призначенні вказаної пенсії, чим позбавив передбачених законом гарантій.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.05.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Представник відповідача, в письмовому відзиві поданому до суду, позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити в задоволенні позову з тих підстав, що в наданих позивачем документах не підтверджено його трудовий стаж, не має відомостей про повний робочий день, зайнятість у шкідливому виробництві не підтверджена первинними документами.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як убачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1, після досягнення 55-річного, звернувся до Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, як працівнику, зайнятому повний робочий день на роботах із шкідливим і важкими умовами праці відповідно до списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України на підставі п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

На підтвердження спеціального трудового стажу позивач додав до заяви:

- трудову книжку серії НОМЕР_1, в якій зазначено що: з 25.06.1984 по 10.08.1984 ОСОБА_1 проходив навчальну виробничу практику учнем прохідника підземним з повним робочим днем в Шахті Ордена Леніна (записи №№6 та 7); з 28.08.1986 ОСОБА_1 був прийнятий на роботу в Шахту "Ордена Трудового Червоного Прапору шахта імені К.А. Румянцева" на посаду гірський майстер підземний, з 15.09.1986 переведений в Макіїввуголь (записи №№ 12 та 13); з 09.10.1986 по 02.02.1992 позивач працював в Шахті імені А.Б. Батова на посаді гірський майстер підземний (запис № 14);

- диплом серія НОМЕР_3 за період навчання з 01.09.1981 по 14.06.1986 в Донецькому політехнічному інституті та отримання спеціальності: технологія і комплексна механізація підземної розробки родовищ корисних копалин;

- архівну довідку від 28.03.2016 № 1-1/97, довідку від 28.03.2016 № 1-1/98, довідки про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 28.03.2016 №№ 1-1/99, 1-1/101 за період роботи в Державному підприємстві "Донбасантрацит" з 13.03.1981 по 18.06.1981 на посаді учня електрослюсаря підземного та з 19.06.1981 по 30.07.1981 на посаді гірський майстер підземний;

- архівну довідку від 28.03.2016 № 1-1/100 про уточнюючий особливий характер роботи або праці, необхідний для призначення пенсії по табелям обліку спусків в шахту за період роботи в Державному підприємстві "Донбасантрацит" з 13.03.1981 по 18.06.1981 на посаді учня електрослюсаря підземного та з 19.06.1981 по 30.07.1981 на посаді гірський майстер підземний. Також зазначено, що робота проходила під землею при п'яти денному робочому тижні та восьми годинному робочому дню;

- особову карточку № НОМЕР_2 ОСОБА_1 видану Державним підприємством "Донбасантрацит";

- довідку про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 28.03.2016 за період роботи в шахті імені О.Ф. Засядька на посаді підземного гірського робочого з 18.06.1985 по 19.08.1985 та з 20.06.1985 по 30.07.1985;

- довідку про заробітну плату для обчислення пенсії від 24.03.2016 № 272, видану Відокремленим підрозділом "Шахта імені В.І.Леніна" Державного підприємства "Макіїввуголь" на підставі особових рахунків за 1986-1992 роки таб. № 1420;

- та інші документи.

Відповідно до вказаних документів ОСОБА_1 працював з 15.05.1980 по 30.07.1981 в Державному підприємстві "Донбасантрацит", з 25.06.1984 по 10.08.1984 учнем прохідником підземним з повним робочим днем для проходження практики, з 18.06.1985 по 30.07.1985 в Шахті імені О.Ф. Засядько, з 28.08.1986 по 15.09.1986, з 09.10.1986 по 02.02.1992 в Шахті імені В.І. Леніна та з 01.09.1981 по 14.06.1986 навчався в Донецькому політехнічному інституті, отримав спеціальність: технологія і комплексна механізація підземної розробки родовищ корисних копалин.

За результатами розгляду заяви позивача, Києво-Святошинським об'єднаним управління Пенсійного фонду України Київської області прийнято рішення від 13.10.2017 № 6817/09, яким відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, підставою відмови зазначено, що документально підтверджений пільговий стаж роботи позивача складає 6 місяців 1 день. При цьому, управлінням не було враховано періоди роботи позивача з 15.05.1980 по 30.07.1981, з 01.09.1981 по 14.06.1986, з 25.06.1984 по 10.08.1984, з 18.06.1985 по 30.07.1985, з 28.08.1986 по 15.09.1986 та з 09.10.1986 по 02.02.1992, оскільки ОСОБА_1 не надав уточнюючі довідки підприємств на яких працював, які є обов'язковими так як в трудових книжках не зазначається у яких умовах працювали особи і чи були вони зайняті певними роботами або на певних виробництвах протягом повного робочого дня.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законами України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-XII, «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року№1058-IV.

Згідно пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Порядок звернення за призначенням пенсії, строки призначення та виплати пенсії, припинення та поновлення виплати пенсії передбачені статтями 44, 45, 49 Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до частини 1 статті 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Частиною 1 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.

Частиною 5 цієї статті передбачено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 №1566/11846 (далі - Порядок № 22-1).

Пунктом 4.3. Порядку № 22-1 встановлено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Згідно пункту «а» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, зокрема чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За приписами статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 637 від 12.08.1993 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 (далі - Порядок № 383) передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Пунктом 10 зазначеного Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку.

Відповідно до пункту 4.5 Порядку №383, якщо ж атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Комплексний аналіз вищевикладених норм законодавства дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для пільгового стажу є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією, яким є трудова книжка, а у разі її відсутності або відсутності відповідних відомостей у ній - уточнюючі довідки або рішення комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Таким чином, уточнююча довідка надається підприємством у разі відсутності в трудовій книжці особи відомостей про стаж роботи, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, яка підтверджує саме спеціальний стаж роботи та їх характер, а не право особи на пільгову пенсію. Так, підтвердження спеціального трудового стажу має проводитись тоді, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугою років, встановлені для окремих категорій працівників.

Тому відповідачем неправомірно було відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу .

Як уставлено судом та підтверджено матеріалами справи, трудова книжка позивача оформлена належним чином, жодних зауважень щодо записів, зроблених у трудовій книжці, у відповідача не було, а тому суд вважає безпідставними доводи відповідача про неможливість зарахувати стаж роботи, який дає право на пільгову пенсію, по трудовій книжці.

Також, судом встановлено, що посади, на яких працював позивач, в спірні періоди, зараховані до переліку посад з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, затвердженого постановами Кабінету Міністрів України від 26.01.1991 № 10, від 11.03.1994 № 162, від 16.01.2003 № 36 та від 24.06.2016 № 461 (позиція 1.1а).

Доводи відповідача про обов'язковість надання уточнюючої довідки для підтвердження пільгового стажу, суд вважає необґрунтованими та такими, що суперечать законам України.

Крім того, суд звертає увагу відповідача, що позивач не міг одержати та надати пенсійному органу уточнюючу довідку про пільговий характер роботи, оскільки підприємства, на яких працював позивач розміщуються на тимчасово окупованій території України, згідно наказу першого заступника Голови СБУ керівника антитерористичного центру при СБУ від 07.10.2014 №33/6/а, а державні органи не забезпечили такої можливості.

Щодо зарахування часу навчання позивача в Донецькому політехнічному інституті в період з 01.09.1981 по 14.06.1986 до пільгового стажу роботи, суд зазначає наступне.

Статтею 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб" визначено, що в стаж роботи, яка надає право на трудову пенсію, зараховується час навчання у вищих і середніх спеціальних учбових закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації і перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Відповідно до статті 38 Закону України "Про професійно-технічну освіту" час навчання в професійно-те9хнічносу учбовому закладі зараховується в трудовий стаж учня, слухача, у тому числі в стаж роботи за фахом, яка надає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу по придбаній професії не перевищує 3 місяці.

Як убачається з трудової книжки позивача, період після закінчення навчання та влаштування на роботу по спеціальності не перевищує трьох місяців, оскільки днем закінчення навчання було 14.06.1986, а початком роботи на шахті "Ордена Трудового Червоного Прапору шахта імені К.А. Румянцева" на посаді гірського майстра підземного - 28.08.1986.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що відповідачем неправомірно було відмовлено позивачу в зарахуванні до пільгового стажу за Списком №1 період його навчання за спеціальністю з 01.09.1981 по 14.06.1986.

Наведене свідчить про наявність у позивача права на пенсію згідно пункту "а" статті 13 Закону № 1788-XII.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Положеннями частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивачем належним чином доведено, а Києво-Святошинським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Київської області та наявними у матеріалах справи доказами не спростовано бездіяльність Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо вирішення питання про призначення пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв'язку з тим, що позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 143, 205, 242-246, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати рішення Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 13.10.2017 № 6817/09 про відмову в призначенні пільгової пенсії ОСОБА_1 відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпеченння осіб".

Зобов'язати Києво-Святошинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпеченння осіб", починаючи з 19 вересня 2017 року, з урахуванням довідки про заробітну плату № 272 та зарахувавши до пільгового стажу за Списком №1 періоди з 15.05.1980 по 30.07.1981, з 01.09.1981 по 14.06.1986, з 25.06.1984 по 10.08.1984, з 18.06.1985 по 30.07.1985, з 28.08.1986 по 15.09.1986 та з 09.10.1986 по 02.02.1992.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Василенко Г.Ю.