Рішення № 75299257, 18.04.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18 квітня 2018 року Справа № 337/261/18 Провадження №ЗП/808/82/18 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши за правилами спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 (69076, АДРЕСА_1)

до Міністерства оборони України (40001, м. Київ, пр. Повітрофлотський, буд. 6)

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

22 лютого 2018 року до Запорізького окружного адміністративного суду з Хортицького районного суду м. Запоріжжя надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач або ОСОБА_1.) до Міністерства оборони України (далі - відповідач або Міноборони України), в якому позивач (з урахуванням уточнень від 16 березня 2018 року) просить суд:

визнати протиправними дії відповідача щодо не призначення позивачу одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності ІІ групи, що настала внаслідок контузії та захворювання, пов'язаного з виконанням позивачем обов'язків військової служби, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 «Про затвердження порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчання (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» та статей 16 - 16-3 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»;

стягнути з відповідача на користь позивача одноразову грошову допомогу у разі настання інвалідності ІІ групи, що виникла внаслідок контузії та захворювання, пов'язаного з виконанням позивачем обов'язків військової служби, відповідно до статей 16 - 16-3 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності, у сумі 324 800,00 грн.

Ухвалою суду від 26.02.2018 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви. В межах встановленого строку позивачем надано до суду заяву з додатками на виконання вимог ухвали суду від 26.02.2018, в результаті чого позовна заява приведена у відповідність вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України.

Ухвалою суду від 20 березня 2018 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №337/261/18.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є інвалідом війни ІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язку військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, що підтверджується відповідними документами. У жовтні 2017 року позивач звернувся до Запорізького обласного військового комісаріату з заявою про направлення особистих документів до Міністерства оборони України для прийняття рішення щодо виплати одноразової грошової допомоги відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975. Листом Департаменту фінансів Міноборони України ОСОБА_1 відмовлено у виплаті на підставі того, що його звільнено з військової служби у 1969 році, а інвалідність встановлено у 2017 році, тобто понад тримісячний термін після звільнення зі служби. Вважає такі дії відповідача протиправними та просить задовольнити позов.

Відповідач відзиву на позов не надав, ухвалу про відкриття провадження в адміністративній справі отримав, що підтверджується підписом уповноваженого представника на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Враховуючи приписи п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в період з 18.11.1967 по 20.11.1969 проходив військову службу, що підтверджується військовим квитком від 14.11.1967 НОМЕР_2.

Згідно з Витягом з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 28.09.2017 №2577, позивач має захворювання, що підтверджується медичними документами, які пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії.

19.10.2017 комісією МСЕК позивачу безстроково встановлено II групу інвалідності у зв'язку з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, що підтверджується копіює довідки серії АВ№0825999.

23.10.2017 ОСОБА_1 отримав посвідчення інваліда другої групи серії НОМЕР_3

Позивач звернувся до Запорізького обласного військового комісаріату з відповідною заявою про виплату одноразової допомоги та надав копії необхідних документів.

Листом Департаменту фінансів Міноборони України від 20.11.2017 №248/3/6/3960 документи повернуто без реалізації з посиланням на пп. 6 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», відповідно до якого особам, звільненим зі строкової військової служби, одноразова грошова допомога у зв'язку з встановленням інвалідності виплачується в разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби. ОСОБА_1 звільнений зі строкової служби у 1969 році, а інвалідність первинно встановлено у 2017 році, тобто понад тримісячний термін після звільнення.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.

Розглядаючи спір по суті, суд керується наступними мотивами.

Згідно ч. 1 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (тут та надалі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Призначення і виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, урегульовано Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 (далі - Порядок №975).

Пунктом 3 Порядку № 975 передбачено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Другу групу інвалідності безстроково позивачу встановлено 19.10.2017.

Згідно пункту 12 Порядку № 975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

Відповідно до пункту 13 Порядку № 975 керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Пункт 15 Порядку № 975 рішення про відмову у призначенні грошової допомоги може бути оскаржено в установленому порядку.

На час звернення позивача у жовтні 2017 року порядок виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, відповідно до ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», врегульований наказом Міноборони від 14.08.2014 №530 «Про затвердження Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей» (далі - Наказ №530).

Відповідно до п.4.7 Наказу №530 документи на одержання одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам оформляє та подає в Департамент фінансів Міністерства оборони України командир військової частини.

Висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги, згідно з п. 4.8 Наказу № 530, подається відповідними органами в 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів до Департаменту фінансів Міністерства оборони України. Якщо документів, необхідних для прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги, немає, уповноважений орган письмово повідомляє заявника та в разі необхідності надає допомогу в їх оформленні.

Департамент фінансів Міністерства оборони України доводить рішення головного розпорядника коштів про виплату одноразової грошової допомоги до розпорядників коштів другого ступеня, обласних військових комісаріатів, військових частин та здійснює переказ коштів на реєстраційні рахунки (в установах Державного казначейства України) розпорядників коштів другого ступеня, військових частин, які фінансуються через Департамент фінансів Міністерства оборони України (п.4.10 Наказу № 530).

У разі звернення заявника до суду з позовом до військової частини або до військового комісаріату щодо відмови у виплаті грошової допомоги командир військової частини або військовий комісар (чи його представник) зобов'язаний письмово повідомити відповідний суд про те, що він не відноситься до належного відповідача, оскільки прийняття рішення про призначення допомоги належить до повноважень головного розпорядника кошів (п. 4.5 Наказу №530).

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що прийняття рішення про виплату чи про відмову у виплаті одноразової допомоги є виключною компетенцією Міністерства оборони України, а не Департаменту фінансів Міністерства оборони України, на який покладено обов'язок по проведенню відповідних процедурних дій по оформленню відповідних документів для вирішення питання про виплату такої допомоги та реалізації рішення головного розпорядника коштів (Міністерства оборони) розпорядниками нижчої ланки.

Пунктом 10 частини 2 статті 245 КАС України встановлено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

За таких обставин, коли розгляд заяви позивача відбувся без дотримання процедури, визначеної Порядком № 975 та Наказом № 530, оскільки будь-яке рішення з даного питання Міністерством оборони України не приймалося, а лист Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 20.11.2017 №248/3/6/3960 не можна розцінювати як рішення Міністерства оборони України про результати розгляду звернення позивача, суд вважає за необхідне захистити право позивача шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення йому одноразової грошової допомоги та зобов'язання Міністерства оборони України вирішити питання щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги.

Крім того суд вважає за необхідне зазначити про те, що застосування статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» пов'язується не з фактом звільнення зі служби, а з часом встановлення інвалідності внаслідок захворювання, що мало місце в період проходження військової служби, незалежно від строку, що минув після звільнення з військової служби. Таким чином, суд не погоджується з думкою відповідача, викладеною у листі від 20.11.2017 №248/3/6/3960, щодо нерозповсюдження дії ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» на позивача у зв'язку із встановленням йому інвалідності понад тримісячний термін після звільнення.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (69076, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1; ІНФОРМАЦІЯ_1.) до Міністерства оборони України (40001, м. Київ, пр. Повітрофлотський, буд. 6; код ЄДРПОУ 00034022) - задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України (40001, м. Київ, пр. Повітрофлотський, буд. 6; код ЄДРПОУ 00034022) щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 (69076, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1; ІНФОРМАЦІЯ_1.) про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності ІІ групи, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби.

3. Зобов'язати Міністерство оборони України (40001, м. Київ, пр. Повітрофлотський, буд. 6; код ЄДРПОУ 00034022) розглянути документи ОСОБА_1 (69076, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1; ІНФОРМАЦІЯ_1.) з питання призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності ІІ групи, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби та прийняти рішення відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 «Про затвердження порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчання (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві».

4. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення виготовлено 18.04.2018.

Суддя Ю.П. Бойченко