Рішення № 75299146, 12.07.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2018 року м.Житомир справа № 806/2196/18

категорія 10.2.4

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Черноліхова С.В.,

секретар судового засідання Матвєєва В.К.,

за участю: представника відповідача Рудківської Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Коростишівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_2 звернувся з позовом, в якому просить:

- визнати бездіяльність Коростишівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо не зарахування до його страхового стажу період служби в Збройних силах України з квітня по серпень 2015 року незаконною;

- зобов'язати відповідача зарахувати до його страхового стажу період служби в Збройних силах України з квітня по серпень 2015 року і відобразити це в персоніфікованому обліку;

- встановити судовий контроль за виконанням судового рішення.

Аргументуючи позовні вимоги ОСОБА_2 вказав, що звернувшись до відповідача із вимогою щодо зарахування періоду служби в Збройних силах України до страхового стажу, зокрема з квітня по серпень 2015, отримав відмову, викладену у листі №4589/03 від 16.04.2018, та мотивовану відсутністю підтверджуючих документів про період участі в АТО.

Наведені обставини слугували підставою звернення позивача з адміністративним позовом до суду.

Ухвалами суддів Житомирського окружного адміністративного суду, зокрема:

- від 23 травня 2018 року заяву Черняхович І.Е про самовідвід судді задоволено, відведено суддю від розгляду справи та передано даний позов для визначення головуючого судді в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України. Розпорядженням керівника апарату Житомирського окружного адміністративного суду від 24.05.2018 №168 призначено повторний автоматизований розподіл справи. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.05.18 головуючим суддею для розгляду справи №806/2196/18 визначено суддю Липу Володимира Анатолійовича.

- від 30 травня 2018 року суддею постановлено ухвалу, якою заяву Липи В.А. про самовідвід задоволено, відведено вказаного суддю від розгляду справи за даним позовом та передано вказаний позов для визначення головуючого судді в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України. Розпорядженням керівника апарату Житомирського окружного адміністративного суду від 31 травня 2018 року № 172 призначено автоматизований розподіл справи та протоколом від 31.05.18 визначено головуючого суддю - Токареву Марію Сергіївну.

- від 31 травня 2018 року заяву Токаревої М.С. про самовідвід судді задоволено, відведено суддю від розгляду справи та передано позов для визначення головуючого судді в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України. Відповідно до розпорядження керівника апарату Житомирського окружного адміністративного суду від 31.05.18 № 174 та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.05.18, головуючим суддею для розгляду справи №806/2196/18 визначено суддю Попову Оксану Гнатівну.

- 01 червня 2018 року постановлено ухвалу, якою заяву судді Попової О.Г. про самовідвід задоволено, відведено суддю Попову О.Г. від розгляду адміністративної справи, а матеріали позовної заяви №806/2196/18 передано для визначення головуючого судді в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України. Розпорядженням керівника апарату Житомирського окружного адміністративного суду від 01.06.18 № 176 призначено автоматизований розподіл справи. Внаслідок повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями Житомирського окружного адміністративного суду, головуючим суддею для розгляду справи № 806/2196/18 визначено суддю Романченка Є.Ю. (протокол повторного автоматизованого розподілу від 01.06.18).

- від 04 червня 2018 року заяву Романченка Є.Ю. про самовідвід судді задоволено, відведено суддю від розгляду справи та передано даний позов для визначення головуючого судді в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України. Розпорядженням керівника апарату Житомирського окружного адміністративного суду від 06.06.2018 №178 призначено повторний автоматизований розподіл справи. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.06.18 головуючим суддею для розгляду справи №806/2196/18 визначено суддю Черноліхова Сергія Вікторовича.

11.06.2018 суддею Житомирського окружного адміністративного суду Черноліховим С.В. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 05.07.2018. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву.

05.07.2018 розгляд адміністративної справи відкладено на 12.07.2018, у зв'язку із перебуванням судді у відрядженні.

02.07.2018 до суду надійшов відзив №7411/07 від 27.06.2018 на адміністративний позов (а.с.60-63). В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що не може нести відповідальність за неналежне виконання своїх обов'язків страхувальником щодо своєчасної сплати страхових внесків. Відсутність відомостей про сплату страхових внесків у формі ОК-05 Пенсійного фонду України індивідуальних відомостей про застраховану особу відбулася не з вини відповідача, зокрема у даних відомостях з квітня по липень 2015 року відсутня інформація про зарахування заробітної плати/ грошового забезпечення та інформація про сплату страхових внесків. Зокрема наголосив, що серпень 2015 року зараховано до страхового стажу позивача у повному обсязі (31 календарний день). Крім того, вказав, що для зарахування страхового стажу позивача за період з квітня по липень 2015 роботодавцю необхідно подати до податкового органу уточнений звіт. Відповідач позов не визнає та просить відмовити у задоволення позовних вимог.

02.07.2018 електронною поштою надійшла до суду заява позивача про розгляд справи без його участі (а.с.59).

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти позову з підстав викладених у відзиві. Просила відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд встановив наступне.

Указом Президента України №15 від 14.01.2015 позивач призваний по мобілізації до Збройних Сил України та з 03.02.2018 направлений у військову частину В 0777 м.Київ.

Відповідно до наказу №22-к від 02.02.2015 Житомирський апеляційний адміністративний суд керуючись ч.3 ст.119 Кодексу законів про працю України, Закону України «Про судоустрій та статус суддів», Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» №15/2015, ОСОБА_2 увільнив від виконання посадових обов'язків з 03.02.2015 у зв'язку з призовом на військову службу під час мобілізації із здійсненням нарахування середньомісячного заробітку, у відповідності до ст.119 Кодексу законів про працю України (а.с.11).

З 03 лютого по 14 березня 2015 року позивач перебував на військовій службі слухачем курсів штатних військової частини В0777 при Військовому інституті Київського національного університету імені Тараса Шевченка, де отримував грошове забезпечення з якого утримувався єдиний соціальний внесок, що підтверджується довідкою №214 від 05.03.2018 (а.с.21).

На підставі наказу №65 від 15.03.2015 ТВО командира військової частини -польова пошта В2731 лейтенант ОСОБА_2 вибув у службове відрядження у складі сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, забезпеченні її проведення з метою виконання службових (бойових завдань) (а.с.14).

З 03.02.2015 року по 05.08.2015 проходив військову службу у Збройних Силах, зокрема з 15.03.2015 по 16.04.2015 безпосередньо брав участь у антитерористичній операції, що підтверджується довідкою №8892 від 07.09.2015.

Під час проходження військової служби, отримував грошове забезпечення з якого сплачено страхові внески. Вказаний факт підтверджується довідкою №404 від 13.02.2018 військової частини А0409 (а.с.20). Крім того, за вказаний період позивачу була нарахована заробітна плата та середній заробіток за час військової служби за призовом під час мобілізації Житомирським апеляційним адміністративним судом (основне місце роботи) (а.с.22).

Відповідно до ч.8 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», з урахуванням ч.6 цієї ж статті старшого лейтенанта ОСОБА_2 звільнено з військової служби у відставку за станом здоров'я.

В січні 2018 року із сайту Пенсійного фонду позивач дізнався про відсутність його страхового стажу за період проходження служби у ЗСУ, зокрема з квітня по серпень 2015 року та звернувся по Веб-порталу до відповідача із заявою про роз'яснення.

Відповідно, 17.01.2018 електронною поштою, Коростишівське об'єднане управлінням Пенсійного фонду України повідомило позивача проте, що страховий стаж обчислюється на підставі довідок про проходження військової служби та про сплачені страхові внески та у разі якщо з 01.07.2000 по 31.12.2016 в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні відомості щодо страхового стажу, заробітна плата (дохід) обчислюється на підставі довідки про нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески. Зокрема вказав, що вказані документи можна надати до Коростишівського сектору обслуговування громадян.

Вважаючи дії Коростишівського об'єднаного управлінням Пенсійного фонду України незаконними, позивач звернувся до суду за захистом порушених прав, свобод і законних інтересів та просить про їх захист.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, законодавцем визначені у Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003, який розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Закон № 1058-IV).

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Основного Закону України (Конституції) громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Згідно ст. 1 Законом № 1058-IV визначено, що застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Цією ж статтею визначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Разом з тим, статтею 11 частиною 1 пунктом 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби), особи рядового і начальницького складу.

Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» № 2232-XII від 25.03.1992 (далі - Закон № 2232-XII ) здійснюється правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби (ч.1 ст.2 Закон № 2232-XII).

З огляду на викладене слідує, що час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю.

Натомість, у порушення вказаних норм відповідачем не зараховано ОСОБА_2 проходження військової служби у період з квітня по липень 2015 року до страхового стажу.

Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-XII від 21.10.1993 який встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні та визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів, визначено що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 є суддею Житомирського апеляційного адміністративного суду, з 03.02.2015 останнього увільнено від виконання посадових обов'язків у зв'язку з призовом на військову службу під час мобілізації із здійсненням нарахування середньомісячного заробітку, у відповідності до ст.119 Кодексу законів про працю України.

Разом з тим, платниками єдиного внеску відповідно до абз. 7 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010 (далі - Закон № 2464-VI) платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, у тому числі тих, які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного законами України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та "Про військовий обов'язок і військову службу"; є військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення військовослужбовцям.

У відповідності до ст.5 Закону № 2464-VI здійснюється облік платників єдиного внеску.

Відтак, з огляду на викладене вище, позивач відповідно до вимог закону є особою, яка підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, з грошового забезпечення якого платником єдиного внеску - військовою частиною А 0409, в який він проходив військову службу, повинен був утримуватись єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивач з лютого по серпень 2015 проходив військову службу в Збройних Силах України, зокрема: з 03 лютого по 14 березня 2015 року перебував на військовій службі слухачем курсів штатних військової частини В0777 при Військовому інституті Київського національного університету імені Тараса Шевченка, з 15.03.2015 по 16.04.2015 брав безпосередню участь а Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, забезпеченні її проведення з метою виконання службових (бойових завдань) та отримував грошове забезпечення нараховане військовою частиною А0409 та з якого сплачені страхові внески. Вказаний факт, підтверджено, довідками №401 від 13.02.2018 та №214 від 05.03.2018, які містяться в матеріалах справи (а.с.20-21).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що період проходження позивачем військової служби з квітня по серпень 2015 року підлягає зарахуванню до страхового стажу, оскільки з його грошового забезпечення утримувався єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відтак, персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування є складовою частиною Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, порядок ведення якого встановлюється Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Зокрема, відповідно до ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI від 08.07.2010 (далі по тексту - Закон № 2464-VI) державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Державний реєстр) - організаційно-технічна система, призначена для накопичення, зберігання та використання інформації про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, його платників та застрахованих осіб, що складається з реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб.

Статтею 21 Закону № 1058-IV персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування.

На кожну застраховану особу відкривається персональна електронна облікова картка, якій присвоюється унікальний номер електронної облікової картки (ч.2 вищевказаної статті).

Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд, відповідно до Закону № 2464-VI.

Персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства (п.3 ч.5 ст.24 Закону № 2464-VI).

Відповідно до статті 14-1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" Пенсійний фонд та його територіальні органи зобов'язані: - надавати на безоплатній основі інформацію з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру органам доходів і зборів, фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування, органам праці та соціального захисту в порядку, визначеному Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування; -забезпечувати своєчасне внесення відомостей до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру; - здійснювати контроль за достовірністю відомостей, поданих до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру; - надавати безоплатно на вимогу застрахованих осіб інформацію, що міститься на їх персональних облікових картках у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру.

Суд не приймає до уваги твердження представника відповідача, проте, що Пенсійний фонд не може нести відповідальність за неналежне виконання своїх обов'язків страхувальником, оскільки аналіз викладених правових норм дає підстави вважати, що обов'язок щодо своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, ведення обліку виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігання таких відомості в порядку, передбаченому законодавством, покладено на платника єдиного внеску, в даному випадку військову частину А 0409 (у період з квітня по серпня 2015), однак контролюючі функції покладено на органи Пенсійного фонду України.

З наданої до матеріалів справи позивачем відомості з реєстру застрахованих осіб, слідує, що за квітень-липень 2015 останньому не враховано проходження військової служби в ЗСУ під час мобілізації чим порушено право на соціальний захист.

Суд наголошує, що відсутність інформації в реєстрі застрахованих осіб за період проходження військової служби позивача не є його виною, а тому не може бути підставою для відмови у зарахуванні до його страхового стажу періоду служби в ЗСУ з квітня по липень 2015 року, оскільки документами, які містяться в матеріалах справи підтверджено сплату страхових внесків при виплаті грошового забезпечення ОСОБА_2.

Крім того, суд зауважує, що позовна вимога про зарахування страхового стажу за серпень 2015 року задоволенню не підлягає, оскільки при дослідженні документів доданих до матеріалів справи встановлено, що за вказаний період страховий стаж позивачу зараховано, зокрема 31 день.

Згідно статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Щодо встановлення судового контролю, суд зазначає наступне.

Отже, позивач, звертаючись до суду із позовом, порушив питання, щодо встановлення судового контролю.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Враховуючи, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду, водночас, позивачем не наведено обставин, які б викликали у суду сумнів у тому, що відповідач може ухилятись від виконання судового рішення, у зв'язку з чим у суду відсутні підстави для застосування приписів ст.382 КАС України щодо встановлення судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Оскільки матеріалами справи доведено, що в оскаржуваний період з грошового забезпечення позивача сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне, але відомості про нього були відсутні в базі даних персоніфікованого обліку, а функції щодо ведення реєстру застрахованих осіб покладено саме на органи Пенсійного фонду України, відповідно порушені права позивача підлягаю відновленню, шляхом визнання бездіяльності Коростишівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо не зарахування до його страхового стажу період служби в Збройних силах України з квітня по липень 2015 року незаконною та зобов'язання відповідача зарахувати до страхового стажу ОСОБА_2 період служби в Збройних силах України з квітня по липень 2015 року і відобразити це в персоніфікованому обліку.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 77, 90, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати незаконною бездіяльність Коростишівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо не зарахування ОСОБА_2 страхового стажу період служби в Збройних силах України з квітня по липень 2015 року включно.

Зобов'язати Коростишівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул.Гагаріна, 2, м.Коростишів, Житомирська область, 12504, код ЄДРПОУ 40380694) зарахувати ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до страхового стажу період служби в Збройних силах України з квітня по липень 2015 року включно і відобразити це в персоніфікованому обліку.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Черноліхов

Повне судове рішення складене 16 липня 2018 року