Рішення № 75298238, 05.07.2018, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2018 року

м. Черкаси справа № 925/455/18

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Довганя К.І., із секретарем Дяченко Т.В. за участю представників: позивача - Косюк А.П. за довіреністю, відповідача - не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом державної екологічної інспекції у Черкаській області до публічного акціонерного товариства "Христинівський молокозавод" про стягнення 20462,30 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення 20462,30 гривень за заподіяну шкоду (викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря).

В обґрунтування позову позивач вказав на встановлений проведеною ним плановою перевіркою відповідача факт здійснення останнім у період з 21.10.2015 по 01.06.2016 викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу на такі викиди, що заподіяло державі шкоду у сумі 20462 грн. 30 коп.

Представник позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримав з підстав вказаних у позові.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позов суду не подавав. Електронною поштою направив суду заяву, в якій повідомив про неможливість направити в засідання свого представника та не заперечував проти розгляду справи без участі його представника.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, встановив наступне.

22 березня 2017 року Державна екологічна інспекція у Черкаській області (далі - позивач) провела планову перевірку публічного акціонерного товариства "Христинівський молокозавод" (далі - відповідач) з питань дотримання ним вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами.

Цією перевіркою було встановлено, що відповідач в порушення вимог ст. ст. 10, 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" у період з 21.10.2015 по 01.06.2015 здійснювало викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності у нього дозволу на викиди таких речовин в атмосферне повітря.

За результатами вказаної перевірки повноважними працівниками позивача було складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами від 22.03.2017.

На підставі акту перевірки від 22.03.2017, даних про кількість заборонених ним у період з 21.10.2015 по 01.06.2016 спаленого природного газу і Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 №639 (далі - Методика №639), позивач зробив розрахунок суми збитків, завданих відповідачем наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферу за передбаченою п. 4.1 Методики №639 формулою: З = Мi х іП х Аі х Кт х Кзі, де З - розмір збитків, грн.; Мi -маса забруднюючої речовини, що викинута в атмосферне повітря наднормативно, тонн; іП - базова ставка компенсації збитків в частках мінімальної заробітної плати (П=3200) за тонну забруднюючої речовини на момент перевірки, грн., іП=1.1х3200, Аі - безрозмірний показник відносної небезпечності забруднюючої речовини=10, Кт -коефіцієнт, що враховує територіальні соціально -екологічні особливості=1; Кзі -коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту забруднюючою речовиною. За цим розрахунком сума збитків склала 20462,30 грн.

Станом на день прийняття господарським судом цього рішення відповідач не сплатив 20462,30грн. нарахованих йому позивачем збитків.

Порядок видачі дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами або відмови в їх видачі, переоформлення, анулювання таких дозволів регулюється Законом України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002р. №202 Порядком проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, які отримали такі дозволи (далі - Порядок №202) та затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 09.03.2006 №108 Інструкцією про загальні вимоги до оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян - підприємців (далі - Інструкція №108).

Згідно з ч. 4 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані, зокрема, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо.

Частиною ч. 5 ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" встановлено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Згідно з ст. 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" особи, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону; перевищенні обсягів викидів забруднюючих речовин, встановлених у дозволах на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря несуть відповідальність згідно з законом.

Стаття 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" передбачає, що шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно з ст. 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Отже, стягнення збитків за наднормативні викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин є одним із видів цивільно-правової відповідальності. Для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки особи, майнової шкоди, причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи та шкодою і вини особи, яка завдала шкоду.

Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

У даному випадку відповідач здійснював викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідних дозволів спеціально уповноваженого на те органу виконавчої влади на такі викиди і тим самим порушував Закон України "Про охорону атмосферного повітря", тобто діяв протиправно і шкідливо.

Факт наднормативного викиду відповідачем забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності дозволу на такі викиди належним чином встановлений проведеною позивачем перевіркою, підтверджується матеріалами справи і не спростовується відповідачем.

Порядок визначення та розмір шкоди, яка підлягає відшкодуванню за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади встановлений Методикою №639.

Згідно з пп. 2.1.2 п. 2.1 Методики №639 наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, уключаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства.

Пункт 2.2. Методики №639 в редакції, чинній на день проведення позивачем перевірки відповідача, передбачав, що факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами при проведенні перевірки суб'єктів господарювання інструментально-лабораторними методами контролю та розрахунковими методами.

Відповідно до п. 2.7.1 п. 2.7 Методики №639 розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та об'ємної витрати газопилового потоку застосовуються, зокрема, у викиду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання.

Згідно з п. 3.6 Методики №639 розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за параметрами джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб'єкта господарювання (матеріали інвентаризації стаціонарних джерел викидів, технологічні регламенти виробництва, режимні карти роботи паливовикористовувального обладнання, питомі викиди (показники емісії), дані державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою N 2-ТП (повітря), або згідно з методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.

Визначення позивачем маси наднормативного викиду забруднюючих речовин розрахунковим методом з використанням при цьому показників емісії конкретних забруднюючих речовин, передбачених "Збірником показників емісії (питомих викидів) забруднюючих речовин в атмосферне повітря різними виробництвами", розробленим відкритим акціонерним товариством "Український науковий центр технічної екології", і сам розрахунок розміру збитків, завданих відповідачем наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферу у період з 21.10.2015 по 01.06.2016 відповідають вимогам Методики №639.

Відповідач не довів відсутності своєї вини у заподіянні шкоди наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферу від його котлів у період з 21.10.2015 по 01.06.2016.

Відтак неправомірність поведінки відповідача, наявність шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача і заподіяною шкодою та вина відповідача у заподіянні шкоди є доведеними.

Державна екологічна інспекція у Черкаській області є органом державної виконавчої влади, уповноваженим державою здійснювати функції щодо відшкодування у судовому порядку втрат і збитків, завданих унаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, тому ця інспекція є належним позивачем у цій справі.

За таких обставин позов підлягає задоволенню.

Крім того, відповідно до ст. 129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення витрати останнього на оплату судового збору як понесені ним судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, ст. ст.232, 233, 236-241 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути із публічного акціонерного товариства "Христинівський молокозавод" (вул. Пушкіна, 24, м. Христинівка, Черкаська область, 20051, код 00451725) через Державну екологічну інспекцію у Черкаській області (вул. Вернигори, 17, м. Черкаси, 18008, код ЄДРПОУ 38030602) у доход держави згідно з нормами розподілу між бюджетами - 20462 грн. 30 коп. шкоди для зарахування на рахунок №33115331700454, отримувач УК у Христинівському районі Черкаської області, код ЄДРПОУ 37894759, банк отримувача - ГУДКСУ у Черкаській області, МФО 854018, ККД 24062100.

Стягнути із публічного акціонерного товариства "Христинівський молокозавод" (вул. Пушкіна, 24, м. Христинівка, Черкаська область, 20051, код 00451725) на користь Державної екологічної інспекції у Черкаській області (вул. Вернигори, 17, м. Черкаси, 18008, код ЄДРПОУ 38030602) - 1762 грн. 00 коп. витрат на сплату судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 16.07.2018р.

СУДДЯ К.І.Довгань