Рішення № 75297765, 11.07.2018, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" липня 2018 р.м. Одеса Справа № 915/407/18

Господарський суд Одеської області у складі судді Літвінова С.В.

при секретарі судового засідання Липі Т.О.

за участю представників:

від позивача: Дмитренко Н.О. по довіреності

від відповідача: не з'явився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Виконавчого комітету Первомайської міської ради (вул.Грушевського,3,Первомайськ,Миколаївська область,55213) до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "АВІОБУД" (вул.Мала Арнаутська,89/91,Одеса,Одеська область,65007) про стягнення збитків 76541,4 грн.

ВСТАНОВИВ:

10.05.2018 Виконавчий комітет Первомайської міської ради звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №3722/03.01-26 від 03.05.2018 в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Авіобуд" збитків у сумі 76 541,70 грн.

Як на підставу позовних вимог позивач посилається зокрема на ст. 13, 14 Конституції України, ст. 22, 377 Цивільного кодексу України, ст. 224 Господарського кодексу України, ст.ст. 12, 96, 120, 125, 126, 156, 157, 206 Земельного кодексу України.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Законом України від 28.12.2014 № 71-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи, який набрав чинності 01.01.2015, у статті 288 Податкового кодексу України пункт 288.5 викладено у такій редакції: 288.5. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: 288.5.1. не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки; 288.5.2. не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки. Позивачем за період з 01.01.2015 по 01.08.2016 нараховано збитки у сумі 76 541,40 грн. через невідповідність розміру орендної плати, які позивач просить стягнути з відповідача.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 14.05.2018року матеріали за позовом Виконавчого комітету Первомайської міської ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Авіобуд" збитків у сумі 76 541,40грн. передано до господарського суду Одеської області.

Ухвалою від 21.05.2018р. судом, у порядку ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, Виконавчий комітет Первомайської міської ради зобов'язано вчинити певні дії для усунення недоліків позовної заяви.

05.06.2018р. до господарського суду надійшла заява від Виконавчого комітету Первомайської міської ради про усунення недоліків позовної заяви, відповідно до яких позивачем було надано суду оригінал платіжного доручення №147 від 07.03.2018року про сплату судового збору.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.06.2018р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 02.07.2018рік.

02.07.2018р. до господарського суду Одеської області від Виконавчого комітету Первомайської міської ради надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (2-3301/18), у якому позивач просить суд здійснити розгляд справи №916/407/18 за участю повноважного представника позивача у судовому засіданні яке призначене на 11 липня 2018 року о 12:30 в режимі відеоконференції, проведення якої доручити Первомайському міськрайоному суду Миколаївської області (55200, м. Первомайськ, Миколаївська обл., вул. І. Виговського, 18).

Ухвалою суду від 02.07.2018року клопотання Виконавчого комітету Первомайської міської ради про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - задоволено та оголошено перерву до "11" липня 2018 р. о 12:30.

Представник позивача в судовому засіданні позовну заяву підтримав у повному обсязі.

Відповідач про місце, дату та час судових засідань повідомлявся судом за юридичною адресою. Але, судова кореспонденція повернута поштою на адресу суду із позначкою „за закінченням терміну зберігання". Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.

Відповідно до ч.7 ст.120 ГПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за можливості сповістити їх з допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до ч.9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України.

У судовому засіданні 11.07.2018р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи суд встановив.

11 березня 2007 року між Первомайською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «Авіобуд» було укладено договір оренди землі (далі Договір) строком на 1 рік відповідно до якого товариству було передано у користування на умовах оренди земельну ділянку площею 0,5780 га для будівництва та обслуговування 10-ти поверхового житлового будинку, за адресою вул.. Вацлава Воровського, 120 в м. ГІервомайеьку. Рішенням Первомайської міської ради № 1 від 28.04.2016 року змінено назву вулиці з Вацлава Воровського на вул. Івана Мазепи.

Договором було встановлено річну орендну плату за земельну ділянку у розмірі 1 % від податку за землю від її нормативної грошової оцінки.

16.11.2011 року угодою про поновлення та внесення змін до Договору оренди земельної ділянки поновлено вказаний Договір терміном на 2 роки.

05.06.2014 року угодою про поновлення Договору оренди земельної ділянки вказаний Договір знову було поновлено терміном на 2 роки.

Як зазначає позивач, 05.06.2016 року закінчився термін дії Договору. Відповідач не звернувся до міської ради з заявою на поновлення вказаного Договору. Пунктом 4.3. Договору передбачено, що розмір орендної плати не с сталим і змінюється у разі проведення щорічної індексації грошової оцінки землі та в інших випадках, передбачених законом.

Позивач посилається на те, що Законом України від 28 грудня 2014 року № 71 -VIIІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» який набрав чинності з 01.01.2015. внесено зміни до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ), зокрема встановлено граничні розміри орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (далі - орендна плата) для всіх категорій земельних ділянок.

Також позивач посилається на те, що відповідно до п. 288.1 ет. 288 ПКУ підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бул и меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки (п.н. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПКУ);

Позивач зазначає, що з моменту складення Договору товариство сплачувало за оренду земельної ділянки у розмірі 1% податку від нормативної грошової оцінки, встановленої на момент укладення договору. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки по вул. Івана Мазепи, 120, що знаходилася в оренді у ТОВ «Будівельна фірма «Авіобуд»», стапом на 01.01.2015 рік складає 1 769 200,2 грн., станом на 01.01.2 016 рік - 2 5 35281,40 грн. згідно витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, виданих Управлінням Держгеокадастру у Первомайському районі Миколаївської області.

Рішенням виконавчого комітету Первомайської міської ради № 637 від 08.12.2016р. створено комісію по визначенню розміру збитків від неотримання коштів Первомайською міською радою за фактичне землекористування земельними ділянками комунальної власності.

В позові позивач звертає увагу, що листом виконавчого комітету Первомайської міської ради від 28.07.2016 року товариство було запрошено на засідання комісії по визначенню та відшкодуванню збитків власникам землі та землекористувачам, але представник товариства на засідання комісії не прибув, причини неявки не повідомив. Лист повернувся до виконкому міської ради за закінченням терміну зберігання. Повторно листом виконкому від 23.11.2016 року 'товариство було запрошено на комісію, але представник вдруге на засідання не з'явився, лист був отриманий представником 29.11.2016 року, причини неявки також не повідомлено.

На засіданні комісії 14.12.2016 року було нараховано збитки ТОВ «Будівельна фірма «Авіобуд»» за використання земельної ділянки комунальної власності площею 0.5780 та по вул. Івана Мазепи, 120 в м. Первомайську, через невідповідність розміру орендної плати та без правовстановлюїочих документів за період з 01.01.2015 року по 01.08.2016 рік у розмірі 7654 1,40 гри.

Рішенням виконкому міської ради № 19 від 13.01.2017 року було затверджено акт № 21 по визначенню розміру збитків від недоотримання коштів Первомайською міською радою за фактичне використання ТОВ Будіведьна фірма «Авіобуд»» зазначеною земельною ділянкою.

Після затвердження зазначеного акту товариству було 18.01.2017 року направлено акт № 21 разом з супровідним листом та надано місячний термін з моменту отримання листа для добровільної сплати нарахованих збитків. Лист був отриманий представником товариства 22.01.2017 року..

Суб'єкт господарювання у встановлений строк збитки не сплатив. Зазначений акт комісії Відповідачем у встановленому законом порядку не оскаржувався.

Таким чином позивач вважає, що Товариство використовувало земельну ділянку комунальної власності на підставі договору до 15.06.2015 року, повинен виконувати умови договору, сплачувати орендну плату у розмірі 3% від її нормативної грошової оцінки, встановленої на поточний рік. Крім того обов'язок уточнення змін розмірів орендної нлаги, покладено Договором на Орендаря. З 01.06.2018 року по 01.08.2016 року відповідач використовував земельну ділянку комунальної власності без

Враховуючи вищевикладене, Виконавчий комітет Первомайської міської ради звернувся до суду з позовною заявою №3722/03.01-26 від 03.05.2018 в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Авіобуд" збитків у сумі 76 541,70 грн.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що 11 березня 2007 року між Первомайською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «Авіобуд» було укладено договір оренди землі (далі Договір) строком на 1 рік відповідно до якого товариству було передано у користування на умовах оренди земельну ділянку площею 0,5780 га для будівництва та обслуговування 10-ти поверхового житлового будинку, за адресою вул.. Вацлава Воровського, 120 в м. ГІервомайеьку. Рішенням Первомайської міської ради № 1 від 28.04.2016 року змінено назву вулиці з Вацлава Воровського на вул. Івана Мазепи.

Договором було встановлено річну орендну плату за земельну ділянку у розмірі 1 % від податку за землю від її нормативної грошової оцінки.

16.11.2011 року угодою про поновлення та внесення змін до Договору оренди земельної ділянки поновлено вказаний Договір терміном на 2 роки.

05.06.2014 року угодою про поновлення Договору оренди земельної ділянки вказаний Договір знову було поновлено терміном на 2 роки.

05.06.2016 року закінчився термін дії Договору. Відповідач не звернувся до міської ради з заявою на поновлення вказаного Договору.

Згідно зі статтею 611 Цивільного Кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема і відшкодування збитків.

Як вже зазначалось, за загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, серед іншого, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, а згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до частини 3 статті 653 ЦК України, у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Частинами 1, 2 статті 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін. Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї з сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України.

Згідно з частиною 1 статтею 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до частини 3 статті 762 ЦК України, договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

Орендна плата за оренду майна державної та комунальної власності є регульованою ціною і в разі законодавчої зміни її розміру чинним законодавством передбачено можливість внесення відповідних змін до умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом.

Отже, внесення постановою Кабінету Міністрів України змін до Методики розрахунку орендної плати (щодо розміру ставок орендної плати), на підставі якої відповідно до умов договору оренди здійснюється визначення розміру орендної плати за державне майно, є підставою для зміни розміру орендної плати та зміни умов договору оренди в цій частині (з урахуванням передбаченої умовами договору оренди можливості перегляду розміру орендної плати).

При цьому, чинним законодавством, яке регулює відносини оренди майнових комплексів державних підприємств, не передбачено положень про зміну розміру орендної плати за користування орендованим майном саме з моменту прийняття законодавцем таких змін, а надається право стороні правовідносин в подальшому ініціювати внесення відповідних змін до договору. Отже, до моменту внесення змін до договору оренди, в тому числі за рішенням суду, орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату в розмірі, передбаченому чинним договором оренди.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 29.03.2017 у справі №916/1689/15.

Як вбачається з матеріалів справи, в договір оренди землі який укладений 11.03.2007 року між Первомайською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «Авіобуд» не були внесені зміни стосовно зміни розміру орендної плати за користування орендованим Майном тому орендар сплачував орендну плату в розмірі, передбаченому чинним договором оренди.

Що стосується вимог позивача про те, що відповідач за період з 01.06.2016року по 01.08.2016року використовував земельну ділянку без правоустановчих документів і йому були нараховані збитки в розмірі 9453,57грн.

Власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки (п. "д" ст. 156 Земельного кодексу України).

За змістом ст. 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №284 від 19.04.1993р., відшкодуванню підлягають збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. При цьому неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Для застосування такої міри відповідальності, як стягненні збитків, необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника і збитками; 4) вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає

Відповідно до ч. 1 п. 8 ст. 16 ЦК України відшкодування збитків є одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів.

Збитками відповідно до пункту 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, зокрема, є втрати, які особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Право на відшкодування завданих збитків виникає при наявності складу цивільного правопорушення: порушення цивільного права чи інтересу; завдання збитків, причинного зв'язку між порушенням права та збитками, наявність винної поведінки.

Відповідно до ч.1 ст.22, ч.1 ст. 623 ЦК України відшкодуванню підлягають збитки, що завдані правопорушенням. Тобто відшкодуванню підлягають збитки, які знаходяться у причинному зв`язку з правопорушенням. За таких умов визнається, що причинний зв`язок між порушенням та збитками має бути безпосереднім або прямим.

Вимоги про стягнення збитків можуть бути задоволені лише у випадку якщо буде доведено кожний з елементів складу правопорушення. Недоведення хоч би одного з них виключає можливість задоволення вимоги про стягнення збитків.

Згідно з частиною 1 статті 614 Цивільного Кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Господарський суд зазначає, що для настання деліктної відповідальності необхідна наявність складу цивільного правопорушення, а саме: вина особи, яка заподіяла шкоду; протиправна поведінка заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв?язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача. Відсутність одного з елементів складу цивільного правопорушення, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за заподіяну шкоду, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Суд вважає, що позивачем не доведено завдання йому реальних збитків

в розумінні статті 22 ЦК України («втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або

пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права»). Позивачем не зазначено, які саме речі знищені або

пошкоджені з вини відповідача, а також - які права позивача були порушені.

Крім того, позивачем не доведено, що саме відповідач за період з 01.06.2016року по 01.08.2016року взагалі використовував земельну ділянку.

Акт № 21 по визначенню розміру збитків від недоотримання коштів Первомайською міською радою за фактичне змлевикористання ТОВ Будіведьна фірма «Авіобуд»» земельної ділянки (вул. Івана Мазепи, 120) який затверджений Рішенням виконкому міської ради № 19 від 13.01.2017 року не є доказом того, що відповідач за період з 01.06.2016року по 01.08.2016року використовував земельну ділянку.

Отже, не може існувати і причинний зв'язок між протиправною поведінкою і завданими збитками. Не може існувати і вина відповідача.

Згідно з ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У відповідності до ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на позивача згідно ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. В задоволені позову Виконавчого комітету Первомайської міської ради (вул.Грушевського,3,Первомайськ,Миколаївська область,55213) до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "АВІОБУД" (вул. Мала Арнаутська, 89/91, Одеса, Одеська область, 65007) про стягнення збитків 76541,4 грн. - відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Повне рішення складено 16 липня 2018 р.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Літвінов