Ухвала суду № 75296476, 14.07.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/12362/18

н/п 1-кс/640/7288/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" липня 2018 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - Муратової С.О.,

за участю секретаря - Кіріяченко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання слідчого відділу СУ ГУНП в Харківській області капітана поліції Гребенюка К.О. про арешт майна по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018220000000739 від 13.07.2018 за ч. 2 ст. 149 КК України, -

встановив :

Сторона обвинувачення просить накласти арешт на майно яке належить та вилучено у підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме на мобільний телефон «IPhone» 5S в корпусі золотого кольору, imei: НОМЕР_1, з сім карткою мобільного зв'язку «МТС» з номером телефону НОМЕР_2.

На обґрунтування клопотання сторона обвинувачення зазначає, зокрема, що ОСОБА_2 приблизно березні 2018 року маючи намір направлений на торгівлю людьми, а також вербування осіб жіночої статі з використанням їх уразливого стану, з метою подальшої сексуальної експлуатації на території Королівства Камбоджа та М'янма вступив у попередню змову у складі групи з не встановленою особою, жителем Королівства Камбоджа та іншими невстановленим жителями України. ОСОБА_2, згідно розробленого плану, повинен був підшукати на території м. Харкова жінок, які через тяжкі особисті обставини можуть дати згоду на заняття проституцією, після чого, під час особистих зустрічей з ними, повен був досягти домовленості про їх переміщення через державний кордон України до Королівства Камбоджа та М'янма для надання сексуальних послуг, або знайти особу яка за грошову винагороду зможе підшукати та надати вищезазначених осіб жіночої статі для подальшої їх експлуатації та території Королівства Камбоджа та М'янма.

Дії ОСОБА_2 суперечать чинному законодавству України та Протоколу про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, та покарання за неї, що доповнює Конвенцію ООН проти транснаціональної організованої злочинності 2000 року («Палермський протокол 2000 року») (Дата підписання: 11.11.2000; дата ратифікації: 04.02.2004; дата набуття чинності для України: 21.05.2004) і Конвенції Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми 2005 року (Дата підписання: 16.05.2005; дата підписання від імені України: 17.11.2005; дата ратифікації Україною: 21.09.2010; дата набуття чинності для України: 01.03.2011), дані документи визначають поняття торгівлі людьми, окреслюють коло суспільно-небезпечних діянь, які підлягають обов'язковій криміналізації, передбачають основні стандарти запобігання, протидії торгівлі людьми.

Так, ОСОБА_2 у червні 2018 року, діючи за попередньою змовою в групі з невстановленою особою жителем Королівства Камбоджа та М'янма та іншими особами, через ОСОБА_4, яка надала добровільну згоду на конфіденційне співробітництво в рамках досудового розслідування, та з якою останній домовився здійснити торгівлю людьми у формі купівлі-продажу людини, підшукав на території м. Харкова, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 для заняття проституцією на території Королівства Камбоджа та М'янма, після чого ОСОБА_2, 20.06.2018 близько 13 години 30 хвилин, знаходячись в приміщенні торгового центру «Ave Plaza», розташованому за адресою: м. Харків, вул. Сумська 10, разом з ОСОБА_4 зустрічався з ОСОБА_5 та використовуючи її уразливий стан, який був зумовлений тяжкими особистими обставинами, які обмежували її здатність усвідомлювати свої дії, ОСОБА_2 досяг з нею домовленості про переміщення її через державний кордон України до Королівства Камбоджа та М'янма для надання сексуальних послуг, тобто завербував її з метою сексуальної експлуатації по спільному разом з невстановленими особами умислом.

Далі, реалізуючи свій сумісний з невстановленими особами злочинний умисел, ОСОБА_2 13.07.2018 близько 14.00 годин зустрівся з ОСОБА_4, та ОСОБА_5 в приміщенні торгового центру «Ave Plaza», розташованому за адресою: м. Харків, вул. Сумська 10 де в ході проведення контролю за вчиненням злочину, передав ОСОБА_4 частину грошових коштів в сумі 50 доларів США з метою виконання раніше обумовленої торгівлі людьми, що саме по собі утворює склад закінченого злочину - торгівлі людьми у формі купівлі-продажу людини незалежно від наявності способів (обман, шантаж, використання уразливого стану тощо) після чого ОСОБА_2 направився разом з ОСОБА_4, та ОСОБА_5 роботи фото для запрошення на виліт до М'янма, з метою переправлення ОСОБА_5 до вищезазначеної країни, проте о 14 годині 30 хвилин ОСОБА_2 був затриманий працівниками поліції.

13.07.2018 після затримання ОСОБА_2 під час складання протоколу затримання в порядку ст. 208 КПК України у останнього виявлено та вилучено: мобільний телефон «IPhone» 5S в корпусі золотого кольору, imei: НОМЕР_1, з сім карткою мобільного зв'язку «МТС» з номером телефону НОМЕР_2.

13.07.2018 ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.149 КК України.

Вилучений мобільний телефон «IPone» 5S в корпусі золотого кольору, imei: НОМЕР_1, з сім карткою мобільного зв'язку «МТС» з номером телефону НОМЕР_2 містить в собі інформацію про контакти та телефонні з'єднання ОСОБА_2 в період вчинення кримінального правопорушення, у зв'язку із чим вони є доказом кримінального правопорушення.

З метою недопущення знищення вилучених речей або їх пошкодження, збереження речових доказів, фактичного позбавлення підозрюваного можливості володіти, користуватися та розпоряджатися майном, а також з метою забезпечення можливої конфіскації майна підозрюваного, належить арештувати майно, тимчасово вилучене у ОСОБА_2

Сторона обвинувачення зазначає, що вилучені під час обшуку предмети та документи, гроші, визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

В судове засідання слідчий не з'явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду клопотання, в матеріалах справи міститься заява слідчого СУ ГУ НП в Харківській області Гребенюка К.О. та прокурора Харківської області Твердохліба В.М., в якій вони просять провести судове засідання за їх відсутності. Клопотання підтримують в повному обсязі (а.с. 14).

В матеріалах справи міститься клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_6, в якому він просить розглянути клопотання про арешт майна, яке належить ОСОБА_2 без його участі, та відмовити у його задоволенні (а.с. 15).

Неприбуття в судове засідання власника майна, слідчого відповідно до вимог ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотань. Більш того, володілець майна, який не був присутнім при розгляді клопотання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна в порядку та на підставах, визначених ст. 174 КПК України.

Слідчий суддя, дослідивши надані докази, встановив, що Головним управлінням Національної поліції в Харківській області проводиться досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12018220000000739 від 13.07.2018 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 208 КПК України, уповноважена службова особа, слідчий, прокурор може здійснити обшук затриманої особи з дотриманням правил, передбачених частиною сьомою статті 223 і статтею 236 цього Кодексу.

Згідно абз. 2 ч. 7 ст. 223 КПК України, обшук особи здійснюються з обов'язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії.

Відповідно до ч. 5 ст. 236 КПК України, за рішенням слідчого чи прокурора може бути проведено обшук осіб, які перебувають в житлі чи іншому володінні, якщо є достатні підстави вважати, що вони переховують при собі предмети або документи, які мають значення для кримінального провадження.

Згідно ч. 3 ст. 168 КПК України, слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа під час затримання або обшуку і тимчасового вилучення майна або негайно після їх здійснення зобов'язана скласти відповідний протокол, копія якого надається особі, у якої вилучено майно, або її представнику

Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 13.07.2018, 13.07.2018 о 14 год. 30 хв. ОСОБА_2 затриманий в порядку ст. 208 КПК України, в ході якого, з дотриманням вказаних вище норм КПК України, здійснено обшук затриманої особи, в ході якого, згідно зазначеного протоколу, вилучено мобільний телефон «IPhone» 5S в корпусі золотого кольору, imei: НОМЕР_1, з сім карткою мобільного зв'язку «МТС» з номером телефону НОМЕР_2 (а.с. 5-7).

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).

Стороною обвинувачення доведено, що вищевказане майно, вилучене під час обшуку затриманої особи, має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Вилучене відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину майно, підлягає арешту, оскільки не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України слідчий, прокурор довели слідчому судді необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав до арешту, вказаного в клопотаннях сторони обвинувачення майна, враховує можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому клопотання про арешти майна підлягають задоволенню.

Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.

На підстав викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого про арешт майна - задовольнити.

Накласти арешт на майно яке вилучено у підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме на мобільний телефон «IPhone» 5S в корпусі золотого кольору, imei: НОМЕР_1, з сім карткою мобільного зв'язку «МТС» з номером телефону НОМЕР_2 - до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області протягом п'яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_2 - в той же строк, але з моменту вручення йому ухвали суду.

Ухвала виготовлена в нарадчій кімнаті, є оригіналом.

Слідчий суддя С.О. Муратова