Ухвала суду № 75295842, 11.07.2018, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/10730/17 2/335/1099/2018

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2018 року Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді Шалагінової А.В.,

за участю секретаря судового засідання Войтович Г.В.,

позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 107Б, клопотання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» про закриття провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» ОСОБА_2, третя особа – Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

7 вересня 2017 р. ОСОБА_1 (69000, АДРЕСА_1) в особі представника адвоката ОСОБА_3 (69096, м. Запоріжжя, вул. Бестужева, 3а) звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» (ЄДРПОУ 38619024, м. Київ, пров. Рильський, б. 10-12/3) в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» ОСОБА_2 (01601, м. Київ, вул. Прорізна, 8), третя особа – Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17), про захист прав споживача фінансових послуг, в якому просив зобов’язати відповідача подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 як вкладника публічного акціонерного товариства «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», що має право на отримання гарантованого відшкодування за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в частині не отриманих коштів за вкладом ОСОБА_1 по рахунку № 26209514228402, розміщеному в публічному акціонерному товаристві «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» в сумі 10 000 грн., стягнути з відповідача витрати на правову допомогу (а.с. 1–19).

Ухвалою судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 11 вересня 2017 р. було відкрито провадження у даній цивільній справі та справа призначена до судового розгляду (а.с. 44).

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 31 жовтня 2017 р. у даній цивільній справі провадження було закрите (а.с. 82).

Постановою Апеляційного суду Запорізької області від 15 лютого 2018 р. ухвалу суду першої інстанції скасовано, справа повернута до суду першої інстанції для продовження розгляду (а.с. 120–122).

За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 27 лютого 2018 р. справу передано в провадження судді Шалагінової А.В.

Ухвалою судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 3 березня 2018 р. справу прийнято до провадження, вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, у справі призначено судове засідання, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи (а.с. 128).

10 травня 2018 р. від Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» надійшло клопотання про закриття провадження у справі, оскільки спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

В обґрунтування клопотання відповідачем зазначено, що Фонд гаранутвання вкладів фізичних осіб є юридичною особою публічного права, позови подані проти посадових осіб Фонду, вважаються поданими проти Фонду, оскільки Уповноважена особа Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» є працівником Фонду. Оскільки Фонду є державною спеціалізованою установою, яка виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, то спори, які виникають у цих правовідносинах, є публічно-правовими та підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства. На підтвердження своїх доводів відповідач надав копію постанови ОСОБА_4 Верховного Суду від 12.04.2018, в якій висвітлено позицію щодо розгляду справ стосовно права на відшкодування вкладів фізичних осіб за рахунок коштів Фонду саме в адміністративному судочинстві.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заперечував проти задоволення клопотання відповідача, оскільки раніше в цій справі апеляційним судом вже було скасовано ухвалу про закриття провадження. Цю ухвалу відповідач не оскаржив. Крім того, справа, на яку посилається відповідач, не має відношення до даної цивільної справи. Просив у задоволенні клопотання відмовити.

Відповідач, представник третьої особи в судове засідання не з’явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином шляхом направлення судових повісток рекомендованим листом із повідомленням, причини неявки в судове засідання не повідомили. Згідно із відзивом відповідача на позов, відповідач просив суд розглядати справу за його відсутності. Суд, з урахуванням думки позивача та положень ст. 223 ЦПК України вважав за можливе проводити розгляд справи за відсутності відповідача та представника третьої особи.

Заслухавши думку позивача, дослідивши клопотання відповідача та докази на його обґрунтування, суд дійшов такого висновку.

Зміст позовних вимог ОСОБА_1 складають вимоги про зобов’язання ПАТ «Банк Михайлівський» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» ОСОБА_2 подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 як вкладника ПАТ «Банк Михайлівський», що має право на отримання гарантованого відшкодування за вкладом за рахунок Фонду, в частині не отриманих за вкладом коштів в сумі 10 000 гривень.

З обставин, викладених у позовній заяві, випливає, що позивач одержав 30 000 гривень від Фонду, що є частиною гарантованої суми відшкодування. Залишок не відшкодованої суми за вкладом позивача склав 10 000 грн. 22 лютого 2017 р. позивач отримав лист-повідомлення від ПАТ «Банк Михайлівський» про нікчемність правочину № 3Г1(к)/19089/1 від 16 вересня 2016 р. щодо повернення коштів на рахунок позивача в ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр». Із даним повідомленням позивач не згоден.

При цьому, у позові ОСОБА_1 вказує, що він є особою, яка набула право на гарантоване відшкодування коштів за договором банківського вкладу (депозиту) за рахунок Фонду, але протиправно не був включений до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів. Тому вважає протиправними дії відповідача щодо не включення його до переліку та загального переліку вкладників вказаного Банку, які мають право на відшкодування не виплаченої частини вкладу.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Акти, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність) можуть бути оскаржені до суду відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 55 Конституції України. Для реалізації кожним конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв’язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

В пункті 7 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктом 25 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року №8 «Про деякі питання юрисдикції адміністративних судів» передбачено, що відповідно до частини першої та другої статті 3 Закону України від 23.02.2012 року «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд є юридичною особою публічного права. Оскільки Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є державною спеціалізованою установою, яка виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, то спір, що виник між сторонами є публічно-правовим та підлягає розгляду за правилами КАС України.

Як випливає з матеріалів справи, обсяг та зміст конкретних обставин цієї справи та їх нормативне регулювання дають підстави вважати, що не включення інформації щодо позивача до переліку та загального переліку вкладників ПАТ «Банк Михайлівський», за яким він зможе отримати відшкодування коштів за вкладом за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а також незгода з рішенням про віднесення правочину до переліку нікчемних, підстави визнання яких встановлені законом, спричиняють публічно-правовий спір, пов'язаний зі здійсненням владних управлінських функцій, що підпадає під юрисдикцію адміністративних судів.

Аналогічна позиція викладена в постанові ОСОБА_4 Верховного Суду від 12.04.2018 у справі №820/11591/15, відповідно до якої відсутні підстави вважати, що правовідносини між вкладниками та Фондом щодо формування переліку осіб, які мають право на відшкодування вкладів за рахунок коштів Фонду, складаються за участі банку. Тому ці правовідносини не стосуються безпосередньо процедури ліквідації банку. Юридичний факт неплатоспроможності банку є лише підставою для виникнення правовідносин щодо відшкодування вкладникам їх вкладів за рахунок коштів Фонду, проте процес ліквідації має окремий перебіг і не впливає на обсяг відшкодування вкладникам. Наведене свідчить, що спір стосовно права на відшкодування вкладів фізичних осіб за рахунок коштів Фонду є публічно-правовим і не є спором у зв’язку з процесом ліквідації банку, а має окремий характер і стосується виконання окремої владної функції Фонду, а саме організації виплат відшкодувань за вкладами (п. 4 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»). З огляду на зазначені норми матеріального та процесуального права перевірка законності дій та рішень посадової особи Фонду щодо виконання покладених на неї владних управлінських функцій у сфері реалізації публічних інтересів держави не регулюється нормами Закону України «Про банки та банківську діяльність» відповідно до прямого припису ч. 8 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним щодо таких правовідносин, а тому підстави для розгляду цієї справи в порядку господарського судочинства відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Оскільки судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Банк Михайлівський» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» ОСОБА_2, третя особа – Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про зобов’язання вчинити певні дії щодо подання інформації про позивача як вкладника Банку, який має право на отримання гарантованої суми відшкодування за вкладом за рахунок Фонду в частині не отриманих за вкладом грошових коштів, тобто дані позовні вимоги підвідомчі адміністративному суду, тому, згідно зі ст. 19 ЦПК України та ст.ст. 4, 19 КАС України, позов ОСОБА_1 повинен розглядатись в порядку адміністративного судочинства, а не в порядку цивільного судочинства.

За таких обставин провадження у справі підлягає закриттю.

Суд вважає непереконливими доводи позивача про те, що у даній цивільній справі судом апеляційної інстанції вже було скасовано ухвалу про закриття провадження, оскільки в ухвалі Апеляційного суду Запорізької області від 15 лютого 2018 р. зазначено про передчасність висновку суду про закриття провадження по справі. Зокрема, вказано, що суд не з’ясував, чи пред’явлені вимоги до Фонду позивачем, не зазначив суть питання та мотиви, з яких суд дійшов висновку про закриття провадження.

У даному випадку суд зауважує, що відповідачем у справі позивач визначив саме ПАТ «Банк Михайлівський» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» ОСОБА_2.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 16 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» працівники Фонду не несуть відповідальність за будь-які дії або бездіяльність, якщо вони діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Позови, подані проти працівників Фонду, вважаються позовами, поданими проти Фонду.

За визначенням, наведеним у п. 17 ч. 1 ст. 2 вказаного Закону, Уповноважена особа Фонду – працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Також судом з’ясовано суть правовідносин, що виникли між сторонами по справі, які за своїм змістом є публічно-правовими.

Факт не оскарження відповідачем ухвали Апеляційного суду Запорізької області від 15 лютого 2018 р. не позбавляє його права звертатися із клопотанням про закриття провадження. Крім того, касаційне оскарження рішення суду апеляційної інстанції є правом сторони, а не обов’язком.

Також, при вирішенні даного питання суд враховує і те, що ухвала Апеляційного суду Запорізької області в цій справі була прийнята 15 лютого 2018 р., тобто до прийняття ОСОБА_4 Палатою Верховного Суду постанови від 12.04.2018 у справі №820/11591/15, в якій зроблено правовий висновок щодо застосування норми права.

Таким чином, у даному випадку наявні підстави для закриття провадження у справі.

Якщо провадження у справі закривається з підстав, визначених пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен повідомити заявникові, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ (ч. 1 ст. 256 ЦПК України).

Враховуючи вищевикладене, суд повідомляє позивачу, що розгляд справ за вищевказаними позовними вимогами віднесено до судів адміністративної юрисдикції, а тому роз’яснює йому право звернутися із даним позовом до Запорізького окружного адміністративного суду в порядку, передбаченому КАС України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 19 КАС України, ст.ст. 255, 256, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» про закриття провадження задовольнити.

Закрити провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» ОСОБА_2, третя особа – Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про зобов’язання вчинити певні дії.

Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені в нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 11 липня 2018 р.

Повний текст ухвали виготовлено 16 липня 2018 р.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя А.В. Шалагінова