Постанова № 75295565, 10.07.2018, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2018 року м. Херсон

справа № 668/14752/15-ц

провадження № 22-ц/791/895/18

Апеляційний суд Херсонської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (суддя-доповідач)ОСОБА_1,суддів:ОСОБА_2, ОСОБА_3,секретарОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області у складі судді Дорошинської В.Е. від 16 квітня 2018 року в справі за позовом ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна», ОСОБА_6 про стягнення страхового відшкодування,

встановив:

У грудні 2015 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» про стягнення страхового відшкодування, зазначаючи, що 10 квітня 2015 року між ним та страховою компанією укладено договір добровільного страхування належного йому на праві власності наземного транспортного засобу Ford Explorer, 2009 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1.

06 травня 2015 року, внаслідок неправомірних дій ОСОБА_6, застрахований автомобіль отримав механічні пошкодження.

Із заявою про виплату страхового відшкодування до страхової компанії звернулась ОСОБА_7 як особа, допущена ним (позивачем) до керування наведеного автомобіля, якій було відмовлено у виплаті страхового відшкодування у зв’язку із непідтвердженням факту пошкодження транспортного засобу рішенням компетентного органу та порушенням строків повідомлення страховика про настання події, що має ознаки страхового випадку, а також строків надання застрахованого автомобіля для огляду страховику.

Посилаючись на те, що відмова у виплаті страхового відшкодування є неправомірною та не відповідає умовам укладеного договору страхування, оскільки із письмовою заявою на виплату страхового відшкодування ОСОБА_7 (із причин відсутності його як власника транспортного засобу на території України) звернулась до страховика в межах установленого договором тримісячного строку, не дотримавшись строків повідомлення про страховий випадок та строків надання транспортного засобу для огляду внаслідок отриманих тілесних ушкоджень, позивач просив суд стягнути із ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» на його користь матеріальну шкоду у розмірі 28 790 грн.

В подальшому позивач уточнив позовні вимоги, зазначивши в якості співвідповідача ОСОБА_6, та просив суд стягнути із ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» 25 483,85 грн. матеріальної шкоди, а із ОСОБА_6 встановлену договором страхування франшизу у розмірі 3 306,15 грн.

Рішенням суду від 16 квітня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі, зазначаючи, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду щодо правомірності відмови страховика у виплаті страхового відшкодування не відповідають обставинам справи в межах досліджених ним доказів, а також зроблені без врахування положень договору страхування та Закону України «Про страхування», що регулює спірні правовідносини.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_6 та його представник ОСОБА_8 доводи скарги не визнали, зазначивши, що вимоги позивача задоволенню не підлягають за відсутності доказів, підтверджуючих настання страхового випадку.

Відповідно до ч.1 ст.351 ЦПК України судом апеляційної інстанції у цивільних справах є апеляційний суд, у межах апеляційного округу якого (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду) знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно із пунктом 8 Перехідних положень ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Враховуючи, що наразі апеляційні суди в апеляційних округах не утворені, справа підлягає перегляду в апеляційному порядку Апеляційним судом Херсонської області, у межах територіальної юрисдикції якого перебуває Херсонський міський суд Херсонської області, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.367 ЦПК України, апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ зробив висновок про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Рішення суду про відмову у задоволені позовних вимог мотивовано тим, що невиконання позивачем як страхувальником умов договору страхування щодо своєчасного повідомлення страховика про настання події, що має ознаки страхового випадку та надання застрахованого транспортного засобу для огляду представником страховика давали страховій компанії право відмовити у виплаті страхового відшкодування. Той факт, що саме ОСОБА_6 пошкодив належний позивачеві автомобіль при зазначених ним обставинах, суд вважав не підтвердженим належними доказами.

В процесі розгляду справи суд встановив, що ОСОБА_5 є власником автомобіля марки Ford Explorer, 2009 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.

10 квітня 2015 року ОСОБА_5 уклав із Публічним акціонерним товариством «Страхова компанія «Універсальна» договір добровільного страхування наземного транспорту, за умовами якого подією, із настанням якої у страховика виникає обов’язок здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, визнано дорожньо-транспортну подію, стихійне лихо, вибух, пожежу, попадання предметів, протиправні дії третіх осіб та протиправне позбавлення транспортного засобу.

Розмір визначеної договором страхової суми становить 661 230грн, а розмір франшизи – 3 306,15грн.

Сторони визначили, що страхування здійснюється без врахування зносу деталей застрахованого транспортного засобу (крім ризику Б та конструктивної загибелі транспортного засобу).

Строк дії договору встановлено з 11 квітня 2015 року до 10 квітня 2016 року.

06 травня 2015 року застрахований транспортний засіб був пошкоджений третьою особою при обставинах, які не мають ознак дорожньо-транспортної події.

ОСОБА_7, яка на час пошкодження застрахованого транспортного засобу володіла ним на законних підставах, вказала на те, що механічні пошкодження автомобілю, який був припаркований у дворі орендованого нею будинку №62/40 по вул. Цюрупинській в м.Херсоні, завдав ОСОБА_6, який також наніс їй тілесні ушкодження, які були визнані в установленому законом порядку легкими тілесними ушкодженнями.

У підтвердження наведеного факту позивач надав суду висновок старшого дільничого інспектора Комсомольського РВ ХМУ УМВС України в Херсонській області ОСОБА_9, затверджений начальником Комсомольського РВ ХМУ УМВС України в Херсонській області 07.05.2015 року, за результатами розгляду матеріалів зареєстрованих 06.05.2015р. у журналі ЄО за №6037 за повідомленням чергової частини та думку спеціаліста №487, складену лікарем судово-медичним експертом Комунальної установи «Бюро судово-медичної експертизи» Херсонської обласної ради ОСОБА_10 08.06.2015року.

Із висновку посадових осіб органів міліції вбачається, що в ході перевірки викладених в повідомленні, яке надійшло до чергової частини райвідділу міліції 06.05.2015 року, було встановлено, що до міліції зверталася громадянка ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, за фактом сварки із співвласником будинку, в якому вона мешкає, ОСОБА_11. В результаті сварки було пошкоджено автомобіль «Ford Explorer», державний номер НОМЕР_1, а саме: було пошкоджено задній правий ліхтар, кріплення номерних знаків, подряпини заднього бамперу, кришки багажника, передніх лівих дверей.

Лікарем, судово-медичним експертом ОСОБА_10 у думці спеціаліста №487 було засвідчено, що ОСОБА_7 не виключено, що 06.05.2015 року, нанесені ушкодження, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

ОСОБА_6 факт нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 та факт пошкодження транспортного засобу заперечує та у підтвердження своїх заперечень надав суду копію постанови слідчого СВ Комсомольського відділення поліції Херсонського відділу поліції головного управління Національної поліції в Херсонській області ОСОБА_12 від 25.12.2015 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за відповідним номером 13.10.2015 року за фактом спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 у зв’язку з відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, а також відповідь начальника Корабельного відділення поліції Херсонського відділу поліції Головного управління Національної поліції від 19.12.2016 року №10222/36-2/01-16 та рапорт слідчого СВ Комсомольського РВ ХМУ УМВС України в Херсонській області ОСОБА_13 від 07.05.2015 року.

Із змісту наведеної постанови вбачається, що досудовим слідством вичерпано всі можливості доказування вини особи, яка могла вчинити кримінальне правопорушення, оскільки добуті докази недостатні для вручення повідомлення про підозру, так як речових, документальних та інших будь-яких доказів скоєння кримінального правопорушення, крім заяви зацікавленої особи ОСОБА_7, не встановлено.

У рапорті слідчий Деменчук Г.І. зазначив, що виїздом слідчої оперативної групи за повідомленням ОСОБА_7 за адресою: м. Херсон, вул. Цюрупинська,62 було встановлено, що 06.05.2015 року невстановлена особа пошкодила її автомобіль «Ford». Від написання заяви ОСОБА_7 відмовилася, в міліцію звернулась з метою отримання страхування.

Відповідь начальника Корабельного відділення поліції Херсонського відділу поліції Головного управління Національної поліції від 19.12.2016 року містить посилання на протокол огляду місця події від 07.05.2015 року (огляд почато о 00.30 год., а закінчено о 00.45 год.), вивченням якого було з’ясовано, що об’єктом огляду було подвір’я будинку №62/40 по вул. Цюрупинській в м. Херсоні, на якому розташований автомобіль «Ford Explorer», 2009 року випуску. На момент огляду на вказаному транспортному засобі відсутні номерні знаки та у місцях їх встановлення наявне ушкодження пластику, який слугує для кріплення номерних знаків. Також на задньому бампері автомобіля з лівої сторони наявна подряпина розміром близько 3-4 см. Крім того зазначено, що проведеною перевіркою встановити осіб, які пошкодили вказаний автомобіль, не вдалося.

Враховуючи, що інших доказів, які б вказували на винні протиправні дії ОСОБА_6І у спірних правовідносинах позивач суду не надав, а наданий ним висновок дільничого інспектора міліції ОСОБА_9 від 07.05.2015 року не ґрунтується на об’єктивних даних та доказах і не є тим процесуальним документом, який відповідно до положень ст.82 ЦПК України звільняє учасника цивільної справи від доказування встановлених ним обставин в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою, колегія суддів погоджується з висновком суду щодо безпідставності позовних вимог, заявлених до ОСОБА_6

Разом з тим, колегія суддів вважає доведеним та встановленим факт пошкодження застрахованого транспортного засобу в період дії договору добровільного страхування, укладеного позивачем із Публічним акціонерним товариством «Страхова компанія «Універсальна», яка цей факт в процесі судового розгляду справи не заперечувала та не спростовувала, однак у виплаті страхового відшкодування відмовила з тих підстав, що за результатами звернення ОСОБА_7 Комсомольським РВ ХМУ УМВС України в Херсонській області не підтверджено факт заявлених нею протиправних діянь у відношенні застрахованого автомобіля; страхувальником не виконано вимоги договору страхування в частині документального підтвердження факту настання страхового випадку, а страховиком в процесі розслідування обставин теж не отримано документального підтвердження факту настання події; страхувальником (в тому числі особою, допущеною до керування застрахованим транспортним засобом) без поважних на те причин порушено термін повідомлення страховика про подію, що має ознаки страхового випадку та термінів надання застрахованого транспортного засобу для огляду страховику, визначених розділом 7 договору страхування.

Відповідно до умов укладеного сторонами договору добровільного страхування у разі настання події, що має ознаки страхового випадку із транспортним засобом страхувальник зобов’язаний негайно, але не пізніше 48 годин (у випадку протиправного позбавлення страхувальника транспортного засобу протягом шести годин) з моменту, як тільки йому стане відомо про настання події, повідомити страховика за відповідним номером телефону з подальшим письмовим повідомленням у формі заяви на виплату страхового відшкодування в строки, зазначені в п.7.1.7 цього договору ( не пізніше трьох місяців з моменту, як страхувальник довідався або повинен був довідатись про страховий випадок).

У випадку, коли відповідно до пунктів 14.3-14.6 договору довідка ДАІ, МВС не обов’язкова (довідка ДАІ не є обов’язковою при пошкодженні виключно скляних дверей, а саме: скла транспортного засобу, або приладів зовнішнього освітлення, або дзеркал застрахованого транспортного засобу. Якщо пошкоджені інші деталі кузова, ніж ті, які зазначені вище, і розмір збитку (який визначається відповідно до умов договору) не перевищує 3% від страхової суми, але не більше 15 000грн, то при настанні страхової події за ризиком «ДТП» довідка ДАІ не є обов’язковою з урахуванням пункту 14.6 договору; при настанні страхового випадку за ризиком «Протиправні дії третіх осіб» довідка МВС не є обов’язковою (не більше одного випадку під час дії договору по кожному з ризиків з урахуванням пункту 14.6 договору), повідомлення про страховий випадок за телефоном здійснюється виключно з місця виявлення події.

Негайно (не пізніше 1 години з моменту виявлення події, при цьому не залишаючи місця настання події) страхувальник зобов’язаний сповістити відповідні державні органи в залежності від страхового випадку (МВС, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, ДАІ, органи пожежної охорони, медичні заклади) та здійснити усі інші необхідні процедури, передбачені чинними Правилами дорожнього руху. Висновки зазначених у цьому пункті компетентних органів можуть бути прийняті страховиком як належні та достатні докази для визначення події як страхового випадку.

Страхувальник зобов’язаний не пізніше 7 календарних днів з дня настання події в світлий час доби або при достатньому штучному освітленні та забезпечивши умови для повного огляду транспортного засобу, надати представнику страховика пошкоджений транспортний засіб (до ремонту) або його залишки, а також пошкоджені деталі та частини для проведення обов’язкового огляду. Перевищення зазначеного строку допускається у випадку, коли страхувальник (його довірена особа) з поважних причин (хвороба, перебування за кордоном, тощо) не мав можливості своєчасно надати для огляду транспортний засіб страховику, що має бути документально підтверджено. В процесі огляду (не зважаючи на розмір заподіяної шкоди) представником страховика проводиться обов’язкове фотографування транспортного засобу та складається акт огляду, який страхувальник має підписати (пункти 7.1.1, 7.1.3, 7.1.8, 14.3-14.6 договору).

Згідно з умовами договору добровільного страхування основними документами, які підтверджують факт настання страхового випадку та розмір збитків, є: при настанні страхового випадку за ризиком «Протиправні дії третіх осіб» - належним чином завірена копія витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР), а також у разі встановлення винної особи - документ органу МВС або суду, що містить відомості про винну особу, а у разі невстановлення винної особи - копії постанови ( або довідка) органів МВС про прийняття рішення у кримінальному провадженні та оформленого у відповідності з нормами КПК України протоколу огляду місця події.

При настанні страхового випадку за ризиком «Протиправні дії третіх осіб» документами, які підтверджують розмір збитків є документи, складені ремонтним підприємством та погоджені страховиком, які містять відомості стосовно вартості відновлювального ремонту, або акти виконаних робіт (наряди-замовлення, накладні) та фіскальні чеки або інші фінансові документи (у випадку оплати страхувальником вартості відновлювального ремонту погодженого страховиком), або звіт (дослідження) судового експерта або оцінювача з інформацією щодо визначення дійсної вартості транспортного засобу, визначення матеріального збитку без врахування втрати товарної вартості, визначення залишкової вартості транспортного засобу (у разі повного конструктивного або фізичного зруйнування транспортного засобу), фотокартки пошкодженого транспортного засобу.

Якщо документів, зазначених в п.8.1 договору страховику недостатньо для визначення обставин страхового випадку та здійснення страхового відшкодування або існують сумніви щодо наданих документів, він може вимагати надання інших документів щодо страхового випадку (з письмовим обґрунтуванням причин своєї вимоги) і страхувальник зобов’язаний їх надати (пункти 8.1.1, 8.1.2, 8.3 договору).

Суд встановив і ці обставини сторони визнають та не спростовують, що позивач як власник застрахованого транспортного засобу та страхувальник за договором добровільного страхування на момент події, що сталася із застрахованим автомобілем, перебував за межами України. Наведений факт підтверджений послужною книжкою моряка з відміткою про перебування на судні з 29.04.2015 року до 03.09.2015 року.

Особою, що була допущена ОСОБА_5 до керування застрахованим транспортним засобом, є ОСОБА_7, яка на час спірної події була вагітною (вагітність біля 30 тижнів) та отримала легкі тілесні ушкодження від невстановленої особи. Зазначений факт підтверджується думкою спеціаліста №487 від 08.06.2015 року, випискою із медичної карти стаціонарної хворої №5772/929/412, виданої КЗ “Херсонська міська клінічна лікарня ім. А. і О. Тропіних» 24.06.2015року, із якої слідує, що ОСОБА_7 з 21.05.2015 року по 24.06.2015 року перебувала на стаціонарному лікуванні з діагнозом «Загроза передчасних пологів» та свідоцтвом про народження нею дитини 17 липня 2015року.

Про пошкодження застрахованого транспортного засобу ОСОБА_7 невідкладно повідомила органи МВС та надала посадовим особам цей транспортний засіб для огляду. Пошкодження автомобіля зафіксовано у складених ними процесуальних документах, про що зазначалося вище.

Страховика про подію, що має ознаки страхового випадку, ОСОБА_7 повідомила по телефону 13 травня 2015 року, допустивши порушення встановленого договором страхування строку на п’ять діб.

Письмова заява до страховика подана ОСОБА_7 19 травня 2015 року, в цей же день автомобіль був оглянутий представником страховика. Під час судового розгляду справи страховик не заявляв про те, що ним порушувалося питання про огляд транспортного засобу у період з 13.05.2015 року та не вказував, що застрахований транспортний засіб страхувальник або його представник йому не надавали чи не забезпечили умови для огляду автомобіля.

Натомість представник страховика, оглянувши застрахований транспортний засіб, зафіксував його пошкодження, отримані в результаті заявленого випадку, про що був складений відповідний акт, скріплений підписами зацікавлених сторін. В процесі огляду проводилась фотофіксація.

В день огляду автомобіля у підтвердження вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу ОСОБА_7 надала представнику страховика рахунок СТО ПП «Фірма «Євро-Авто» №4000000148 від 12.05.2015року. Будь-яких зауважень щодо наведеного рахунку від страховика не надійшло.

Відповідно до ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов’язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно із положеннями ст.991 ЦК України страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати, зокрема у разі несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків, наявності інших підстав, встановлених законом.

Договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону.

Аналогічні положення містяться в ст.26 Закону України «Про страхування».

Умовами укладеного сторонами договору страхування встановлені підстави для відмови страховика у здійсненні страхового відшкодування, серед яких зазначені ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» як підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування позивачеві слідуючі: несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на те причин (п.11.1.5); невиконання страхувальником будь-яких обов’язків за договором без поважних на це причин (п.11.1.6); створення страховику перешкод у визначенні обставин страхового випадку, характеру та розміру збитків (п.11.1.7); відмова страхувальника від права вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, або коли здійснення цього права стало неможливим з вини страхувальника (п.11.1.13); інші випадки, передбачені законом (п.11.1.13), (а.с. 48-50).

Проте діючим в Україні законодавством установлено обов’язок страхувальника своєчасно повідомляти страховика про настання страхового випадку для надання останньому можливості перевірити обставини заявленого випадку власними силами і запобігти необґрунтованим виплатам.

У спірних правовідносинах володілець застрахованого транспортного засобу не дотрималася встановленого договором строку повідомлення страховика, однак вона виконала свій обов’язок щодо невідкладного повідомлення про подію правоохоронним органам, висновки яких за умовами укладеного у спірних правовідносинах договору добровільного страхування є основними документами, які підтверджують факт настання страхового випадку.

Крім того, закон та умови договору страхування передбачають як підставу для відмови у виплаті страхового відшкодування невиконання страхувальником обов’язку щодо своєчасного повідомлення страховика про страховий випадок лише якщо це відбулося без поважних причин, в той час, як встановлені судом обставини вказують на те, що заявлена ОСОБА_7 подія сталася пізно вночі та вона в стані вагітності перенесла стрес в результаті завданих їй тілесних ушкоджень і пошкодження майна.

Наведені обставини, на думку колегії суддів, мають перевагу над усвідомленням необхідності повідомлення страховика про пошкодження застрахованого транспортного засобу і необґрунтовано не визнані ним поважними причинами порушення цього строку як ОСОБА_7, так і ОСОБА_5, який в цей час перебував за межами України.

Не доведено страховиком і факт створення йому перешкод у визначенні обставин страхового випадку, характеру та розміру збитків.

Відповідно до вимог ст.25 Закону України «Про страхування» страховик може робити запити про відомості, пов’язані із страховим випадком, до правоохоронних органів, банків, медичних закладів та інших підприємств, установ і організацій, що володіють інформацією про обставини страхового випадку, а також можуть самостійно з’ясовувати причини та обставини страхового випадку.

Страховик має право залучати за свій рахунок аварійного комісара до розслідування обставин страхового випадку.

За умовами укладеного сторонами договору добровільного страхування страховик наділений правом проводити експертизу для оцінки дійсної вартості транспортного засобу при укладанні цього договору, протягом дії договору чи настанні події, що має ознаки страхового випадку; направляти запити в компетентні органи, пов’язані із з’ясуванням причин страхового випадку і визначенням розміру та характеру збитку, що нанесено застрахованому транспортному засобу, або самостійно проводити з’ясування причин та обставин страхового випадку (пункти 6.3.6, 6.3.7).

Крім того, страховик має право відстрочити строк прийняття рішення про виплату страхового відшкодування, але не більше, ніж на 180 календарних днів з дати надання всіх документів у разі, якщо не повністю з’ясовані усі обставини страхового випадку, винуватці та розмір збитку – до з’ясування таких обставин (пункт 6.3.9 договору).

ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» наведене вище право не використовувало, самостійних дій для з’ясування обставин страхового випадку та розміру збитку не вчиняло, конкретних перешкод з боку страхувальника з цього приводу не називало і такі судом не встановлені.

Не підтверджені належними доказами і відмова страхувальника від права вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, або той факт, що здійснення цього права стало неможливим з вини страхувальника.

Та обставина, що органи досудового слідства не встановили винну у заподіянні шкоди здоров’ю ОСОБА_7 та майну позивача особу, не свідчить, що цьому сприяла сама ОСОБА_7 або ж страхувальник, який на той період часу був відсутній на території України.

Таким чином страховик, не вживаючи передбачених законом та договором заходів для з’ясування обставин страхового випадку, діяв пасивно і не проявляв заінтересованості в їх встановленні, в той час, як невстановлення винної особи не є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування, не спростовує сам факт пошкодження застрахованого транспортного засобу і не підтверджує те, що подія відбулася за інших, ніж названі ОСОБА_7, обставин.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що висновок суду щодо наявності передбачених законом та договором добровільного страхування підстав для відмови у виплаті позивачеві страхового відшкодування є помилковим та таким, що не відповідає обставинам справи, тому ухвалене рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог, заявлених до ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про стягнення із страховика на користь ОСОБА_5 вартості відновлювального ремонту автомобіля відповідно до складеного СТО ПП «Фірма «Євро-Авто» рахунку № НОМЕР_2 від 12.05.2015року, який був предметом дослідження представником страховика та не викликав у страховика жодних зауважень.

При визначенні розміру страхового відшкодування колегія суддів вважає за необхідне врахувати умови укладеного у спірних правовідносинах договору добровільного страхування наземного транспорту про розмір франшизи по ризику «Протиправні дії третіх осіб», який становить 3 306,15грн; про те, що страхування здійснюється без врахування зносу деталей застрахованого транспортного засобу та, що страховик здійснює страхове відшкодування в розмірі прямого збитку, але не більше страхової суми, вказаної в договорі, за вирахуванням франшизи, зазначеної в пункті 1.7 договору (пункти 1.7, 1.9, 9.6).

Оскільки вартість відновлювального ремонту застрахованого транспортного засобу внаслідок його пошкодження протиправними діями третіх осіб визначена СТО ПП «Фірма «Євро-Авто» в розмірі 28 790грн, із яких 4 798,34грн становить податок на додану вартість, то враховуючи повідомлення представника позивача про те, що автомобіль на час вирішення судом справи не відремонтований, сума податку на додану вартість як така, що не є прямим збитком, підлягає вирахуванню із загальної вартості відновлювального ремонту, яка підлягає відшкодуванню страховиком.

З огляду на наведене, сума страхового відшкодування, що підлягає стягненню на користь позивача становить 20 685 грн 51 коп.( 28 790-4 798,34-3 306,15).

Відповідно до ч.13 ст.141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У даній справі позивач підтверджував документально судові витрати, понесені ним на сплату судового збору, який згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В процесі судового розгляду ОСОБА_5 21.12.2015року сплатив судовий збір у розмірі 243 грн 60 коп. за подання апеляційної скарги на ухвалу суду про повернення позовної заяви; 26.10.2015 року - 487 грн 20 коп. за подання позовної заяви та 05.06.2018 року - 826 грн 80 коп. - за подання апеляційної скарги на рішення суду в частину позовних вимог, заявлених до ОСОБА_6 (а.с.8, 32, 202). Від сплати судового збору при оскарженні рішення суду в частині позовних вимог, заявлених до страховика, позивач був звільнений на підставі Закону України «Про захист прав споживачів».

Враховуючи, що як у задоволенні позовних вимог, заявлених до ОСОБА_6, так і в задоволенні апеляційної скарги в цій частині, ОСОБА_5 відмовлено, сплачений ним при поданні апеляційної скарги судовий збір у розмірі 826 грн 80 коп. покладається на нього.

Зважаючи на те, що розмір заявлених до ПАТ «СК « Універсальна» вимог майнового характеру становив 25 483 грн 85 коп., які апеляційним судом задоволені частково на суму 20 685 грн 51 коп.(81,2%), із товариства на користь ОСОБА_5 підлягає стягненню сплачений ним судовий збір у розмірі 595 грн 84 коп. ( 243,60+487,20=733,80х81,2%).

Крім того, із ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» на користь держави підлягає стягненню судовий збір, від сплати якого при поданні апеляційної скарги був звільнений скаржник як споживач в сумі 826 грн 80 коп. та в сумі 64грн, недоплачених позивачем при поданні позовної заяви до суду першої інстанції, всього - в сумі 890 грн 80 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.367, 374, 375 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 частково задовольнити.

Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 16 квітня 2018 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог, заявлених до ПАТ СК «Універсальна» скасувати і ухвалити в цій частині нове судове рішення.

Стягнути із Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна», місцезнаходженням якого є м. Київ, Печерський район, бульвар Лесі України, будинок 9, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України – 20113829, на користь ОСОБА_5, який проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_3, страхове відшкодування у розмірі 20 685 грн 51 коп. (двадцять тисяч шістсот вісімдесят п’ять гривень 51 коп.) та судові витрати у розмірі 595 грн 84 коп. (п’ятсот дев’яносто п’ять гривень 84 коп.).

Стягнути із Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» на користь держави судовий збір у розмірі 890 грн 80 коп. (вісімсот дев’яносто гривень 80 коп.).

В решті частині це ж рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий Л.В. Пузанова

Судді: І.В. Склярська

ОСОБА_3

Повний текст постанови складено 13 липня 2018 року

Суддя Л.В. Пузанова