Ухвала суду № 75294809, 31.01.2018, Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 682/2354/17

Провадження № 2/682/43/2018

У Х В А Л А

31 січня 2018 року Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Маршал І.С., секретаря Мелашенко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Славута позовну заяву ТОВ «Кей Колект» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа Славутський міськрайонний відділ ДВС Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, про звільнення майна з-під арешту,-

встановив:

В проваджені суду перебуває на розгляді позовна заява ТОВ «Кей Колект» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа Славутський міськрайонний відділ ДВС Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, про звільнення майна з-під арешту, а саме будинку № 51 по вул.. Л. Українки в м. Славута. Арешт накладено постановою ВДВС Славутського МРУЮ № 15849384 від 25.01.2010 року.

Відповідно до Постанови Пленуму ВССУкраїни з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні виходити з того, що відповідно до статей 15, 16 ЦПК у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (КАС) (стаття 17 КАС), Господарським процесуальним кодексом України (ГПК) (статті 1, 12 ГПК), Кримінальним процесуальним кодексом України (КПК) або Кодексом України про адміністративні правопорушення (КУпАП) віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

У зв’язку з наведеним суди мають виходити з того, що критеріями розмежування справ цивільної юрисдикції та інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, субєктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

А тому правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Із змісту позову вбачається, що в даній справі спірним є правомірність дій державного виконавця щодо накладання арешту, оскільки як стверджує позивач « в порушення вимог закону державний виконавець, накладаючи арешт на нерухоме майно, не пересвідчився в існуванні заборони відчуження цього нерухомого майна та не повідомив позивача як заставодержателя про накладення такого арешту на предмет іпотеки».

При цьому вимогу в порядку цивільного судочинства заявлено позивачем, як особою, котра не є учасником виконавчого провадження, не є власником майна, чи особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно), позивач не оспорює право власності на спірне майно.

А тому суд вважає, що в даному випадку відсутній спір про право цивільне, оскільки позивачем фактично оспорюються дії державного виконавця, як суб’єкта владних повноважень, що підлягають до розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Окрім цього суд відзначає, що ТОВ «Кей Колект» уже зверталося із позовами про скасування постанови ВП № 15849384 від 25.01.2010 року в частині накладення арешту на майно, про що постановлялися ухвали, зокрема Вінницьким апеляційним адміністративним судом від 16.02.2017 року.

Згідно п.1 частини першої ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає до розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст. 255 ЦПК України, суд –

ухвалив:

Провадження у справі за позовом ТОВ «Кей Колект» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа Славутський міськрайонний відділ ДВС Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, про звільнення майна з-під арешту закрити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області шляхом подачі протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.

Суддя Маршал І. М.