Рішення № 75294769, 12.07.2018, Нетішинський міський суд Хмельницької області

Провадження № 2-а/679/98/2018

Справа № 679/812/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2018 року м. Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області в складі:

судді Гавриленко О.М.,

секретар судового засідання Ясенчук С.Ю.,

справа № 679/812/18,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нетішині адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження,

за участю позивача ОСОБА_1,

ВСТАНОВИВ:

В червня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження №47649394 від 26 червня 2015 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 25 травня 2015 року старшим державним виконавцем Ніколовим А.В. було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №47649394 з виконання виконавчого листа №2-а/679/127/2014, виданого Нетішинським міським судом Хмельницької області 03 грудня 2014 року про зобов’язання управління Пенсійного фонду України в м. Нетішині Хмельницької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29 квітня 2014 року.

26 червня 2015 року старшим державним виконавцем Ніколовим А.В в порядку п. 8 ч. 1 ст. 49, 50 ЗУ «Про виконавче провадження» прийнято постанову про закінчення вказаного вище виконавчого провадження, в зв’язку з виконання рішення суду у спосіб і порядок визначений виконавчим документом, зокрема прийняттям розпорядження №105951 від 27 листопада 2014 року про призначення ОСОБА_1 пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком.

Не погоджуючись з таким рішенням державного виконавця, позивач вказує на те, що воно не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки вказане розпорядження від 27 листопада 2014 року, на яке посилається державний виконавець, прийняте управлінням Пенсійного фонду України в м. Нетішині Хмельницької області на виконання постанови Нетішинського міського суду Хмельницької області в справі №2-а/679/15/2014 від 08 січня 2014 року.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 червня 2018 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження передано на розгляд до Нетішинського міського суду Хмельницької області.

Ухвалою від 03 липня 2018 року ОСОБА_1 поновлено строк звернення до адміністративного суду, його позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався. Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ухвалу від 03 липня 2018 року про відкриття провадження у даній справі разом з копією позовної заяви та доданими до неї документами представник управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області отримав 06 липня 2018 року.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити.

Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.

Заслухавши доводи позивача, дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, безпосередньо та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 03 грудня 2014 року Нетішинським міським судом Хмельницької області ОСОБА_1 видано виконавчий лист №2-а/679/127/2014 про зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в м. Нетішині Хмельницької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29 квітня 2014 року, який останнім було пред’явлено до примусового виконання.

26 червня 2015 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-а/679/127/2014, виданого Нетішинським міським судом Хмельницької області 03 лютого 2014 року про зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в м. Нетішині Хмельницької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29 квітня 2014 року, закінчено у зв’язку з повним та фактичним виконанням судового рішення, про що в матеріалах справи наявна постанова старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області ОСОБА_2 З цієї ж постанови вбачається, що рішення суду виконано у спосіб і порядок визначений виконавчим документом, заяву ОСОБА_1 від 29 квітня 2014 року розглянуто та прийнято розпорядження №105951 від 27 листопада 2014 року про призначення йому пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком.

Позивач, вважаючи вказане рішення відповідача протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернувся з позовом до суду за захистом свого порушеного права.

Завданням адміністративного судочинства відповідності до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Згідно частини другої зазначеної вище статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку і підстав оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби, регулюються правовими нормами Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (далі Закон № 606-XIV), що були чинні на день виникнення таких відносин.

Згідно ст. 1 Закону № 606-XIV, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових

осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими

нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У відповідності до вимог п. 8 ч. 1 ст. 49 вказаного Закону передбачалося, що виконавче провадження підлягало закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Суд зважає на покликання відповідача з приводу рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області №2-а/679/38/2018 від 12 січня 2018 року, яке постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2018 року залишено без змін та яким встановлено, що розпорядження №105951 від 27 листопада 2014 року прийнято на виконання постанови Нетішинського міського суду Хмельницької області №2-а/679/15/2014 від 08 січня 2014 року.

Ці ж обставини встановлені і рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області №679/135/16-а від 14 липня 2017 року, яке постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року залишено без змін.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом, що визначено ч. 4 ст. 78 КАС України.

Виходячи з наведеного, суд приходить висновку, що у державного виконавця були відсутні правові підстави для винесення постанови про закінчення виконавчого провадження №47649394 від 26 червня 2015 року, зважаючи на невиконання рішення суду №2-а/679/127/2014 з примусового виконання якого було відкрите дане провадження.

Судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами, що визначено ч. 1 ст. 370 КАС України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Проблема невиконання остаточних рішень проти держави розглядалась в пілотному рішенні ЄСПЛ проти України по справі "ОСОБА_3 проти України" (рішення у справі "ОСОБА_3 проти України" від 15 жовтня 2009 року, заява N 40450/04), а також у ряді інших справ проти України, які також розглядались на основі усталеної практики Суду з цього питання.

У п. 53 цього рішення ЄСПЛ зауважив, що саме на державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції (рішення у справі Войтенка; рішення у справі "Ромашов проти України" (Romashov v. Ukraine), N 67534/01, від 27 липня 2004 року; у справі "Дубенко проти України" (Dubenko v. Ukraine), N 74221/01, від 11 січня 2005 року; та у справі "Козачек проти України" (Kozachek v. Ukraine), N 29508/04, від 7 грудня 2006 року). Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (див. рішення у справі "Сокур проти України" (Sokur v. Ukraine), N 29439/02, від 26 квітня 2005 року, і у справі "Крищук проти України" (Kryshchuk v. Ukraine), N 1811/06, від 19 лютого 2009 року).

Згідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

При цьому, за приписами частини другої статті 77 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів правомірність спірного рішення, а неподання ним відзиву на позов суд кваліфікує як його визнання.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що спірна постанова, як рішення суб'єкта владних повноважень, не відповідає вимогам та принципам, передбаченим у ч. 2 ст. 2 КАС України, оскільки прийнята необґрунтовано та без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Тому позов про визнання її протиправною та скасування підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд, виходячи з вимог ст. 139 КАС, вважає за необхідне стягнути такі з відповідача в дохід держави за рахунок його бюджетних асигнувань, зважаючи на те, що позивач був звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду відповідно до вимог ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», оскільки є інвалідом ІІ групи.

Керуючись ст. ст. 5, 6, 9, 73-78, 90, 139, 242-246, 287 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області ОСОБА_2 про закінчення виконавчого провадження №47649394 від 26 червня 2015 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області в дохід держави 704 (сімсот чотири) гривні 80 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Нетішинський міський суд Хмельницької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: 30100, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1).

Відповідач: Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області (місцезнаходження: 29018, м. Хмельницький, вул. Тернопільська, 13/2, ЄДРПОУ 34838822).

Повне рішення суду складено 12 липня 2018 року.

Суддя О.М.Гавриленко