Рішення № 75294549, 12.06.2018, Волочиський районний суд Хмельницької області

Справа №: 671/1240/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2018 року Волочиський районний суд

Хмельницької області в складі:

головуючої - судді Бабій О.М.,

при секретарі Щербініній І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Волочиську цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

встановив:

У червні 2013 року ПАТ «КБ «Надра» (далі - ОСОБА_3) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, яка виникла за кредитними договорами № 07/08/2006/840-К/9 від 07.08.2006 року та № 08/МК/2007-840 від 17.05.2007 року станом на 17 травня 2013 року в сумі 21709,65 дол. США, що еквівалентно по курсу НБУ 173525 грн. 28 коп.

На обґрунтування своїх вимог ОСОБА_3 зазначив, що відповідач ОСОБА_1, який отримав 07.08.2006 року кредит у розмірі 13000 дол. США 00 центів, строком до 06.08.2010 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 9,5 % річних, а також 17.05.2007 року отримав кредит в сумі 6000 дол. США 00 центів, строком до 17.11.2009 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15,5 % річних, всупереч умовам укладених договорів, зобов’язання за вказаними договорами належним чином не виконав, внаслідок чого в нього станом на 17 травня 2013 року склалась заборгованість перед позивачем в розмірі 173525 грн. 28 коп., яку ОСОБА_1 добровільно не погашає.

07 серпня 2006 року та 17 травня 2007 року між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «Надра» було укладено договори поруки, відповідно до яких ОСОБА_2 поручилась перед Банком за неналежне виконання ОСОБА_1 взятих на себе зобов’язань згідно договорів № 07/08/2006/840-К/9 від 07.08.2006 року та № 08/МК/2007-840 від 17.05.2007 року. Згідно поруки Поручитель відповідає перед Кредитором як солідарні боржники. Відповідальність поручителя виникає як у випадку невиконання позичальником будь-якої частини зобов’язання, так і при невиконанні позичальником зобов’язання вцілому. Поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов’язання у повному об’ємі всім належним йому на праві власності майном та грошовими коштами.

Сторони в судове засідання не з’явились.

Від представника позивача- публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» ОСОБА_4, ОСОБА_5, до суду надійшла заява, в якій вона підтримала заявлені позовні вимоги та просила справу слухати у відсутності представника позивача.

Відповідачі, які належним чином повідомлені про час та місце слухання справи, в судове засідання не з’явились з невідомих суду причин.

Представник відповідача - ОСОБА_2, подав до суду заяву в якій просив справу слухати у його відсутності, проти позову заперечив та зазначив, що згідно кредитного договору № 07/08/2006/840-К/9 від 07.08.2006 року ПАТ КБ «Надра» надав ОСОБА_1 кредит в розмірі 13000 дол. США строком до 06.08.2010 року. З метою забезпечення виконання умов кредитного договору 07.08.2006 року було укладено договір поруки між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_2, за яким поручитель зобов’язувалась солідарно відповідати перед Банком за виконання ОСОБА_1 зобов’язань. ОСОБА_3, право у позивача вимагати від поручителя погашення заборгованості по сплаті кредиту виникло з 07.08.2010 року, а відтак, строк звернення з вимогою до поручителя у Банку закінчився 07 лютого 2011 року. Окрім того, 17.05.2007 року за кредитним договором № 08/МК/2007-840 року ПАТ КБ «Надра» надав ОСОБА_1 кредит в розмірі 6000 дол. США строком до 17.11.2009 року, тоді ж було укладено договір поруки між ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_6 ОСОБА_3, право у позивача вимагати від поручителя погашення заборгованості по сплаті кредиту виникло з 18.11.2009 року, а відтак, строк звернення з вимогою до поручителя у Банку закінчився 17 травня 2010 року. Тому, вважаю що ОСОБА_3 втратив право вимагати стягнення коштів з поручителя за вказаними кредитними договорами.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч. 1, ч. 3 ст. 1049, ч. 1 ст. 1050 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

В силу ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Судом встановлено, що 07.08.2006 року між ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_1 було укладено договір № 07/08/2006/840-К/9,відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 13000 дол. США 00 центів, строком до 06.08.2010 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 9,5 % річних, а також 17.05.2007 року ОСОБА_1 отримав кредит в сумі 6000 дол. США 00 центів, строком до 17.11.2009 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15,5 % річних.

07 серпня 2006 року та 17 травня 2007 року між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «Надра» було укладено договори поруки, відповідно до яких ОСОБА_2 поручилась перед Банком за неналежне виконання ОСОБА_1 взятих на себе зобов’язань згідно договорів № 07/08/2006/840-К/9 від 07.08.2006 року та № 08/МК/2007-840 від 17.05.2007 року.

ОСОБА_1, всупереч умовам укладених договорів, зобов’язання за вказаними договорами належним чином не виконав, внаслідок чого в нього станом на 17 травня 2013 року склалась заборгованість перед позивачем за кредитним договором № 07/08/2006/840-К/9 від 07.08.2006 рокув розмірі 93450 грн. 18 коп. (60235 грн. 57 коп. – заборгованість по тілу кредиту, 8998 грн. 61 коп. – нараховані відсотки, 4394 грн. 00 коп. – плата за управління кредитом, 9431 грн. 10 коп. – пеня за прострочення сплати кредиту, 10390 грн. 90 коп. – штраф); за кредитним договором № 08/МК/2007-840 від 17.05.2007 в розмірі 80075 грн. 10 коп. (28839 грн. 14 коп. – заборгованість по тілу кредиту, 38738 грн. 52 коп. – нараховані відсотки, 9163 грн. 26 коп. - пеня за прострочення сплати кредиту, 3334 грн. 18 коп. – штраф), а всього - 173525 грн. 28 коп., яку ОСОБА_1 добровільно не погашає.

Проте, вимога позивача стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитами та одночасно нараховані пеню та штрафи не може бути задоволена з огляду на наступне.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Верховний Суд України висловив правову позицію у справі № 6-2003цс15 від 21.10.2015 року, вказавши, що згідно статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення – строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України, щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Відповідно до ст. 559 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

Згідно ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя . Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов’язання не встановлений або встановлений моментом пред’явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред’явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом.

Тож, порука – це строкове зобов’язання і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє суб’єктивне право кредитора.

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст. ст. 252-255 ЦК України.

При цьому, судячи зі змісту ст. 261 ЦК України, початок перебігу позовної давності пов’язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав свободи. Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, право у позивача вимагати від поручителя погашення заборгованості по сплаті кредиту за договором № 07/08/2006/840-К/9 від 07.08.2006 року виникло з 07.08.2010 року, а відтак, строк звернення з вимогою до поручителя у Банку закінчився 07 лютого 2011 року. Також, за кредитним договором № 08/МК/2007-840 від 17.05.2007 року, право у позивача вимагати від поручителя погашення заборгованості по сплаті кредиту виникло з 18.11.2009 року, а відтак, строк звернення з вимогою до поручителя у Банку закінчився 17 травня 2010 року.

Банк звернувся до суду з позовом лише 10 червня 2013 року, тобто після спливу шести місяців від дня, коли відбулось як прострочення сплати кредиту так і строку виконання кредитного договору вцілому, згідно умов кредитного договору. ОСОБА_3 пропустив строк позовної давності без поважних причин.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню частково, відмовивши ПАТ «КБ «Надра» в частині стягнення з ОСОБА_1 пені в сумі – 18594 грн. 36 коп., а також в задоволені його вимог до поручителя – ОСОБА_2

У зв’язку з тим, що позов задоволено частково, відповідно до ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь Банку слід стягнути 1549 грн. 23 коп. судового збору.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 81, 128, 141, 247, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 525, 533, 536, 549, 550, 551, 610, 1046, 1048-1050, 1054 ч.1 ЦК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» заборгованість за кредитним договором № 07/08/2006/840-К/9 від 07.08.2006 рокув розмірі 84019 грн. 08 коп. (60235 грн. 57 коп. – заборгованість по тілу кредиту, 8998 грн. 61 коп. – нараховані відсотки, 4394 грн. 00 коп. – плата за управління кредитом, 10390 грн. 90 коп. – штраф), за кредитним договором № 08/МК/2007-840 від 17.05.2007 в розмірі 70911 грн. 84 коп. (28839 грн. 14 коп. – заборгованість по тілу кредиту, 38738 грн. 52 коп. – нараховані відсотки, 3334 грн. 18 коп. – штраф), а всього - 154930 грн. 92 коп.

В решті позову відмовити.

Стягнути на користь публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» з ОСОБА_1 1549 грн. 23 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області через Волочиський районний суд Хмельницької області шляхом подання в тридцятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач:Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» (м. Київ, вул. Артема, 15, МФО 320003, код ЄДРПОУ 20025456; адреса для кореспонденції: 29000, м. Хмельницький, вул. Свободи, 79).Відповідач:ОСОБА_1 (31200, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер – НОМЕР_1).Відповідач:ОСОБА_2 (31200, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер – НОМЕР_2).

Повне рішення складено 18 червня 2018 року.

Суддя О.М.Бабій