Рішення № 75294235, 13.07.2018, Оболонський районний суд міста Києва

13.07.2018 Справа № 756/8525/18

пр. №2-о/756/295/18

ун. №756/8525/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2018 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Шевчука А.В.,

секретаря судового засідання - Мушкетик І.В.

за участі:

заявника - ОСОБА_1,

заінтересованих осіб: ОСОБА_2, представника служби у справах дітей Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації Дудко Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1, який діє в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_4, заінтересовані особи: ОСОБА_2, Служба у справах дітей Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації про видачу обмежувального припису,

в с т а н о в и в:

4 липня 2018 року ОСОБА_1звернувся до суду в порядку окремого провадження з заявою, про видачу обмежувального приписустосовно колишньої дружини ОСОБА_2, яким просив визначити наступні обмежувальні заходи: заборонити ОСОБА_2 перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою, ОСОБА_4, на термін одного місяця; усунути перешкоди у користуванні особистою приватною власністю (грошові кошти, які регулярно щомісячно сплачуються ОСОБА_1.) постраждалою особою ОСОБА_4, шляхом зобов'язання ОСОБА_2 направити ці кошти на медичне обстеження; обмежити спілкування ОСОБА_2 з постраждалою дитиною ОСОБА_4 на термін один місяць.

Свої вимоги заявник обґрунтовував тим, що від зареєстрованого шлюбу з ОСОБА_2 мають доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Шлюб між ОСОБА_1та ОСОБА_2 розірвано 07.10.2015 року.

За твердженням заявника ОСОБА_2 відмовляючись від щеплення малолітньої дитини вчиняє економічне насильство проти власної дитини, що виражається у створенні перешкод у реалізацією дитиною права на отримання необхідних послуг лікування від захворювання на поліомеліт та інших аналогічних небезпечних хвороб проти яких відсутнє лікування) шляхом відповідного щеплення.

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав подану заяву та наполягав на її задоволенні.

ОСОБА_2 в судовому засіданні категорично заперечила щодо поданої заяви та будь-яких звинувачень на свою адресу стовно вчинення протиправної поведінки. Пояснила, що не заперечує необхідності щеплень, при цьому зазначила, що визначаючись із графіком та послідовністю щеплень керується перш за все інтересами дитини. Враховує стан здоров'я доньки, можливість, доцільність і безпечність щеплень з огляду на якість та терміни зберігання вакцини та взагалі її наявність.

Представник Служби у справах дітей Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації категорично заперечила проти заяви ОСОБА_1 та пояснила в судовому засіданні, що жодне зі звернень останнього до служби щодо неправомірної поведінки матері дитини не підтверджено. Всі документи і звернення подані ОСОБА_1 розглянуті спеціалістами служби, в тому числі спеціалістами у галузі медицини і надані роз'яснення, як з приводу застосування препарату «Рибомуніл» так з приводу проведення профілактичних щеплень.

Після поновлення провадження у справі заявник та заінтересовані особи в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, причин неявки до суду не повідомили.

З огляду на положення ч.1 ст. 350-5 ЦПК України, суд вважає можливим завершення розгляду справи за відсутності осіб, які не з'явились в судове засідання.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, приходить до наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі від якого у них є спільна донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. 07.10.2015 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано, дитина залишилась проживати з матір'ю.

Судом встановлено, що дитина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, станом на 27.07.2017 року спостерігалась лікарем-педіатром філії №5КНП «Центру ПМСД «1» Оболонського району з дня народження. На диспансерному обліку не перебувала. 31.11.-08.11.2016 року, 20.11 - 25.11.2016 року,12.12-12.12.2016 року дитина хворіла на гостру респіраторну вірусну інфекцію. За медичною допомогою до дільничного лікаря - педіатра не зверталися. Мати лікувала дитину самостійно гомеопатичними препаратами, які призначав лікар - гомеопат. 18.07.2016 року дитині зроблено щеплення вакциною «Пентаксім» 0,5с М2035-1. Надалі мати від щеплень відмовилась до 11.05.2017 року. 10.08.2016 року та 15.08.2016 року дитині проведено лабораторне обстеження: загальний аналіз крові та загальний аналіз сечі. В липні 2016 року дитина оформлена дільничною бригадою в дитячий комбінат №581, медична форма №026/о видана на руки. З 16. 12.2016 року до 27.07.2017 року за медичною допомогою до лікарів філії №5 КНП «ЦПМСД №1» Оболонського району мати з дитиною не зверталась.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», особам, які не досягли п'ятнадцятирічного віку, профілактичні щеплення проводяться за згодою їх об'єктивно інформованих батьків, або інших законних представників.

ОСОБА_2 не заперечувала необхідності профілактичних щеплень, при цьому зазначила, що визначаючись із послідовністю щеплень та відхиляючись від їх графіку розуміє відповідальність, враховує стан здоров'я доньки, поради лікарів, існуючі протипоказання, можливість, доцільність і безпечність того чи іншого щеплення, якість вакцини та її наявність.

За ст.ст. 42, 43 Закону України „Основи законодавства України про охорону здоров'я" ризиковані методи ... профілактики ... визнаються допустимими, якщо вони ... застосовуються за згодою інформованого про їх можливі шкідливі наслідки пацієнта. Згода інформованого пацієнта необхідна для застосування методів ... профілактики ... Щодо пацієнта, який не досяг віку 15 років, медичне втручання здійснюється за згодою їх законних представників.

Можливість відмови від щеплень безпосередньо обговорена у ст.12 Закону України „Про захист населення від інфекційних хвороб" за якою особам, які не досягли п'ятнадцятирічного віку..., щеплення проводяться за згодою їх батьків. Відомості про ... відмову від обов'язкових профілактичних щеплень підлягають статистичному обліку. Якщо особа та (або) її законні представники відмовляються від обов'язкових профілактичних щеплень, лікар має право взяти у них відповідне письмове підтвердження.

П. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" визначено, що домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

П. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" визначено, що обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи. Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців (ч. 4 ст. 26 Закону).

Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків (ч. 3 ст. 26 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству").

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" оцінка ризиків - оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.

За ст.ст. 77, 78 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В судовому засіданні не підтверджено належними та допустимими доказами факту економічного насилля ОСОБА_2 та вчинення протиправних дій щодо малолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши зібрані у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність відмовити ОСОБА_1 у задоволенні його заяви про видачу обмежувального припису.

Керуючись ст. ст. 1, 3, 24, 26 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", ст. ст. 350-1 - 350-8 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

У задоволенні заяви ОСОБА_1, який діє в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_4, заінтересовані особи: ОСОБА_2, Служба у справах дітей Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації про видачу обмежувального припису - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду міста Києва шляхом подання в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.В. Шевчук