Рішення № 75293437, 12.07.2018, Теребовлянський районний суд Тернопільської області

606/1969/17

Рішення

Іменем України

12 липня 2018 року м. Теребовля Теребовлянський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді Малярчук В.В.

при секретарі Зіньковській Н.Д.

розглянувши письмово у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Теребовля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради, третьої особи яка не заявляє самостійних вимог: Теребовлянське бюро технічної інвентаризації про визнання права власності на спадкове майно, -

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 сільської ради, третьої особи яка не заявляє самостійних вимог: Теребовлянське бюро технічної інвентаризації про визнання права власності на спадкове майно, в якій просить скасувати рішення виконкому ОСОБА_2 сільської ради народних депутатів № 20 від 23 липня 1991 року «Про оформлення права власності на жилі будинки» щодо ОСОБА_3, скасувати свідоцтво на право особистої власності на жилий будинок від 10 вересня 1991 року на голову колгоспного двору ОСОБА_3, п’яти членів колгоспного двору в с. Кобиловолоки, вул.. Центральна, 94, Теребовлянського району Тернопільської області, скасувати реєстровий запис на документі про право особистої власності голови колгоспного двору ОСОБА_3, п’яти членів двору від 10 вересня 1991 року- реєстрова книга № 1 стор. 269 за реєстром № 135, та визнати за ним право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що у с. Кобиловолоки, по вул. Центральна, 94, Теребовлянського району Тернопільської області, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, померлого 18 вересня 2016 року, мотивуючи тим, що вона не може отримати у нотаріальній конторі свідоцтва про право власності на дане майно, а тому змушений звернутися з позовом до суду.

Позивач в судове засідання не з’явився, однак, в позовній заяві вказав про те, що справу слухати без його участі, позовні вимоги підтримав та просив задоволити.

Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради в судове засідання не з’явився, однак подав до суду заяву про слухання справи без представника Теребовлянської міської ради, позов визнав та не заперечив проти його задоволення.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог: Теребовлянського бюро технічної інвентаризації в судове засідання не з’явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до Свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння, виданого виконкомом Теребовлянської районної ради народних депутатів 10 вересня 1991 року, ціле домоволодіння, яке розташоване у с. Кобиловолоки, вул. Центральна, 94, Теребовлянського району Тернопільської області, дійсно належав колгоспному двору, головою якого був ОСОБА_3 та складається з 5-х членів.

Відповідно до пунктів 4 та 5 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України до цивільних відносин, які виникли до набрання чинності вказаного Закону (до 1 січня 2004 року), застосовуються норми, що діяли раніше.

Так, відповідно до частини 1 статті 17 Закону України "Про власність", майно, придбане внаслідок спільної праці членів сім'ї, є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними.

Відповідно до підпункту “а” та “б” пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 “Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності”, положення статей 17, 18 Закону України "Про власність" щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15 квітня 1991 року).

До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Відповідно до частини 1 статті 120 Цивільного кодексу України (редакція 1963 року) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

Враховуючи вище наведене слідує, що власниками домоволодіння, що на с. Кобиловолоки, вул. Центральна, 94 Теребовлянського району Тернопільської області, були ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 із врахуванням рівності їх часток відповідно до частини 2 статті 123 Цивільного кодексу України (редакція 1963 року).

Таким чином, із вищевказаного вбачається, що кожному із власників домоволодіння, що в с. Кобиловолоки, вул. Центральна, 94 Теребовлянського району Тернопільської області, які проживали в ньому станом на 15 квітня 1991 року із врахуванням їх часток відповідно до частини 2 статті 123 Цивільного кодексу України (редакція 1963 року), належало на праві спільної сумісної власності, з яких ОСОБА_3, як голові колишнього колгоспного двору належало 1/6 частка вищевказаного будинковолодіння та ОСОБА_4 належало 1/6 частка вищевказаного будинковолодіння, ОСОБА_1 - належало 1/6 частка вищевказаного будинковолодіння, ОСОБА_5 - належало 1/6 частка вищевказаного будинковолодіння, ОСОБА_6 - належало 1/6 частка вищевказаного будинковолодіння, ОСОБА_7 – належало 1/6 частка вищевказаного будинковолодіння.

Згідно довідки від 12 квітня 2017 року № 122 виданої Теребовлянським бюро технічної інвентаризації ОСОБА_1 про те, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою с. Кобиловолоки, вул. Центральна, 94, Теребовлянського району Тернопільської області належить до колгоспного двору який складається з 5-ти членів колгоспного двору, голова колгоспного двору ОСОБА_3.

Згідно листа - повідомлення від 31 травня 2018 року № 87 Теребовлянське бюро технічної інвентаризації повідомляє, що в свідоцтві про право власності виданому ОСОБА_2 сільською радою 10 версня 1991 року на житловий будинок по вул. Центральна, 94 в с. Кобиловолоки, сільською радою було помилково вказано, що двір є колгоспний та складається з 5 членів, головою якого є ОСОБА_3. Фактично, згідно виписки з погосподарської книги по особовому рахунку № 488 вказаний двір є робітничим. Також допущена помилка підтверджується рішенням ОСОБА_2 сільської ради від 23.03.2017 року за № 12 яким визнано право власності на житловий будинок з надвірними будівлями № 94 в с. Кобиловолоки Теребовлянського району Тернопільської області за ОСОБА_3.

Рішенням виконавчого комітету ОСОБА_2 сільської ради Теребовлянського району від 23 березня 2017 року № 12 вирішено видати свідоцтво на право власності на житловий будинок, що знаходиться в с. Кобиловолоки, Теребовлянського району по вул.. Центральній 94, на ОСОБА_3, доручено Теребовлянському БТІ виписати дублікат свідоцтва права власності на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою вул. Центральна, 94 в с. Кобиловолоки.

Законом України "Про власність", який був чинний на момент виникнення правовідносин, була ліквідована різниця правового режиму майна у "колгоспному дворі" та в "робітничому дворі", встановлено єдиний правовий режим майна, незалежно від місця проживання чи місця праці особи. З огляду на те, що цей Закон набув чинності 15 квітня 1991 р., його дія не поширилася на майно, яке було придбане раніше. Це означає, що на таке майно і далі поширюється правовий режим майна колгоспного двору - спільна сумісна власність усіх його членів. Ця обставина і сьогодні має братися до уваги при відчуженні цього майна, а також при його спадкуванні.

Згідно виписки з погосподарської книги особовий рахунок № 488 вбачається, що станом на 01 січня 1991 року в робітничому дворі проживали ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7.

За життя ОСОБА_3, 15 березня 2012 року склав заповіт, яким заповів житловий будинок з надвірними будівлями, що в с. Кобиловолоки, по вул. Центральній, 94, Теребовлянського району Тернопільської області та все належне йому майно де б воно не було з чого б воно не складалося і все майно яке буде належати йому на день смерті, ОСОБА_1.

Даний заповіт на день смерті ОСОБА_3 не змінювався і не скасовувався.

Відповідно до свідоцтва про смерть серія 1-ИД № 210477 від 20 вересня 2016 року ОСОБА_3, помер 18 вересня 2016 року, що є часом відкриття спадщини на належне йому майно.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ч.1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Позивач фактично вступив в оперативне управління спадковим майном після смерті ОСОБА_3 померлого 18 вересня 2016 року.

Відповідно до постанови виданої приватним нотаріусом Теребовлянського районного нотаріального округу ОСОБА_8 № 607/02-31 від 19 травня 2017 року відмовлено ОСОБА_1 у вчинені нотаріальної дії – видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що в с. Кобиловолоки, вул. Центральна, 94 Теребовлянського району Тернопільської області після смерті ОСОБА_3 померлого 18 вересня 2016 року, у зв’язку тим, що право власності зареєстроване за колгоспним двором, що складається з п’яти членів головою якого був ОСОБА_3, який помер 18 вересня 2016 року.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Позивач ОСОБА_1 в позовній заяві просить скасувати рішення виконкому ОСОБА_2 сільської ради народних депутатів № 20 від 23 липня 1991 року «Про оформлення права власності на жилі будинки» щодо ОСОБА_3, скасувати свідоцтво на право особистої власності на жилий будинок від 10 вересня 1991 року на голову колгоспного двору ОСОБА_3, п’яти членів колгоспного двору в с. Кобиловолоки, вул.. Центральна, 94, Теребовлянського району Тернопільської області, скасувати реєстровий запис на документі про право особистої власності голови колгоспного двору ОСОБА_3, п’яти членів двору від 10 вересня 1991 року- реєстрова книга № 1 стор. 269 за реєстром № 135.

Однак, позивачем не доведено обставин, які б свідчили про порушення його права чи законного інтересу Кобиловоцькою сільською радою в частині скасування рішення виконкому ОСОБА_2 сільської ради народних депутатів № 20 від 23 липня 1991 року «Про оформлення права власності на жилі будинки» щодо ОСОБА_3, скасування свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок від 10 вересня 1991 року на голову колгоспного двору ОСОБА_3, п’яти членів колгоспного двору в с. Кобиловолоки, вул.. Центральна, 94, Теребовлянського району Тернопільської області, скасування реєстрового запису на документі про право особистої власності голови колгоспного двору ОСОБА_3, п’яти членів двору від 10 вересня 1991 року- реєстрова книга № 1 стор. 269 за реєстром № 135.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вище наведене, суд дійшов до переконання, що позовні вимоги слід задовільнити частково, виділивши ОСОБА_1 1/3 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в с. Кобиловолоки, вул. Центральна, 94 Теребовлянського району Тернопільської області, з яких: на 1/6 частку він має право як член колишнього колгоспного двору, а 1/6 частини – в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_3, який помер 18 вересня 2016 року (свідоцтво про смерть серія І-ИД № 210477) та визнати право власності за ОСОБА_1 на вказане майно.

У решті позову слід відмовити у зв’язку з безпідставністю позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 76, 80, 258, 259, 263-265, 268, 273, 355 ЦПК України, ст.ст. 120, 123 ЦК Української РСР, ст. 392, 1223, 1268 ЦК України від 16 січня 2003 року, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Виділити ОСОБА_1 1/3 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в с. Кобиловолоки, вул. Центральна, 94 Теребовлянського району Тернопільської області, з яких: на 1/6 частку він має право як член колишнього колгоспного двору, а 1/6 частини – в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_3, який помер 18 вересня 2016 року (свідоцтво про смерть серія І-ИД № 210477).

Визнати право власності за ОСОБА_1 на 1/3 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в с. Кобиловолоки, вул. Центральна, 94, Теребовлянського району Тернопільської області, з яких: на 1/6 частку він має право як член колишнього колгоспного двору, а 1/6 частини – в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_3, який помер 18 вересня 2016 року (свідоцтво про смерть серія І-ИД № 210477).

У решті позову відмовити у зв’язку з безпідставністю позовних вимог.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Тернопільської області протягом тридцяти днів через Теребовлянський районний суд.

Розяснити учасникам справи, що інформацію щодо справи що розглядається вони можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет - http://tr.te.court.gov.ua.

Головуючий В.В.Малярчук